2) Координація роботи з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

3) моніторинг законодавства України щодо забезпечення прав і свобод людини;

4) виконання судових рішень.

156. До повноважень Міністерства юстиції України відносно судової гілки влади належать:

1) міністерство юстиції бере участь у призначенні суддів безстроково;

2) Міністр юстиції вносить Президенту України подання щодо утворення та ліквідації судів, погоджене із Головою Верховного Суду України або головою відповідного спеціалізованого суду;

3) міністерство юстиції відповідає за організаційне забезпечення судової влади.

157. Міністр юстиції України:

1) призначається Верховною Радою України за поданням Голови Верховного Суду України;

2) Призначається Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України;

3) обирається Верховною Радою України із числа народних депутатів.

158. До повноважень Міністерства юстиції України відповідно до Положення про Міністерства юстиції України від 14.11.2006р належить (необхідне підкресліть):

1) ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів;

2) організація відповідно до чинного законодавства примусового приводу осіб до суду;

3) визначення чисельності суддів в Україні.

159. До установ та органів Міністерства юстиції України належать:

1) Державні адвокатські об’єднання;

2) Державні нотаріальні контори і Державна виконавча служба;

3) Інститут підвищення кваліфікації суддів;

4) третейські суди;

160. До державних підприємств та установ Міністерства юстиції України належать:

1) Державне підприємство «CITYцентр»;

2) Державне підприємство «Інформаційний центр»;

3) Інститут підвищення кваліфікації суддів;

4) третейські суди.

161. Повноваження Міністерства юстиції України щодо організації діяльності різних інституцій є такими:

1) Реєстрація адвокатських об’єднань і організація роботи установ нотаріату;

2) організаційне забезпечення судів;

3) організація діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

162. Основними завданнями Державного департаменту у справах релігії, який належить до структури Мін’юсту України, є:

1)участь у реалізації державної політики щодо свободи слова;

2) участь у реалізації державної політики щодо релігії, церкви та релігійних організацій;

3) розпалення релігійної нетерпимості;

4) узагальнення судової практики у сфері свободи совісті.

163. Відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1003 р. нотаріат в Україні – це:

1) це система органів, на які покладено обов’язок посвідчувати нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

2) це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

3) це посадові особи, на які покладено обов’язок вчиняти нотарільні дії.

164. Вимоги до зайняття посади нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1003 р. є такими:

1) громадянство України, наявність вищої юридичної освіти, стажування протягом 10 місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою;

2) громадянство України, наявність вищої юридичної освіти, стажування протягом 6 місяців в у нотаріуса;

3) громадянство України, наявність вищої юридичної освіти, стажування протягом 6 місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою і складення кваліфікаційного іспиту.

165. Вчинення нотаріальних дій можуть здійснювати:

1) депутати сільських, селищних, міських рад, нотаріуси державних нотаріальних контор;

2) нотаріуси, консульські установи та дипломатичні представництва України за кордоном;

3) міністр юстиції України.

166. Кваліфікаційні комісії нотаріату утворюються:

1) при Державній судовій адміністрації України;

2) при районних управліннях міністерства юстиції України;

3) при управлінні юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

167. Відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1003 р. нотаріус має право:

1) складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру;

2) виносити ріщення по суті справи;

3) укладати угоди з питань вчинення нотаріальних дій і давати консультації правового характеру.

168. Відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1003 р. нотаріус зобов’язаний (оберіть необхідне):

1) відмовити у вчиненні нотаріальної дії за власним бажанням;

2) сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

3) здійснювати свої професійні обов’язки, коли в ньогоє таке бажання.

169. Заповіти і доручення, які прирівнюються до нотаріально посвідчених, мають право засвідчувати такі особи:

1) головні лікарі закладів, де громадяни перебувають на лікуванні;

2) завідувачі кафдер, капітани морських суден, якщо особа пербуває у плаванні;

3) начальники місць виправних установ;

4) міністр юстиції України.

170. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності відбувається:

1) управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) Міністерством юстиції України;

3) районними управліннями юстиції.

171. Керівництво державними нотаріальними конторами здійнює:

1) Міністерством юстиції України;

2) міністр юстиції України;

3) Міністерством юстиції України, Рада Міністрів Республіки Крим, державні адміністрації областей, міст Києва і Севастополя.

172. Державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються:

1) міністром юстиції України;

2) Міністерством юстиції України;

3) управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

173. Назвіть завдання адвокатури :

1) сприяння захисту прав, свобод громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб;

2) представництво законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб;

3)забезпечення правосуддя;

4) вирішення спорів між громадянами та юридичними особами.

174. Назвіть органи, які визначають рівень професійних знань осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю:

1) судові органи;

2) Вища Рада юстиції;

3) кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури;

4) органи місцевого самоврядування.

175. Визначте вимоги до осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю:

1) громадянство України;

2) вільне володіння державною мовою;

3) неналежність до політичних партій;

4) наявність офісу.

176. Назвіть принципи діяльності адвокатури :

1) верховенство закону;

2) принцип єдності та колегіальності:

3) об’єднання з іншими адвокатами;

4) сприяння здійсненню правосуддя.

177. Назвіть організаційні форми діяльності адвокатури :

1) індивідуальна адвокатська діяльність;

2) громадське об’єднання;

3) приватний підприємець:

4) спільні підприємства.

178. Принципи діяльності адвокатських об’єднань :

1) добровільність;

2) добропорядність;

3) змагальність

4) диспозитивність.

179. Визначте види адвокатської діяльності :

1) консультування із суддею;

2) виконання судових рішень;

3) складання проекту вироку суду.

4) надання консультацій та роз’яснень із юридичних питань;

180. Назвіть професійні права адвоката :

1) отримувати письмові висновки фахівців із питань, що потребують спеціальних знань;

2) бути присутнім при проведенні всіх слідчих дій;

3) призначати проведення експертизи;

4) призначати проведення слідчих дій.

181. Назвіть обов’язки адвоката :

1. Вивчення спеціальної юридичної літератури;

2. використання всіх передбачених законом засобів захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб;

3) проведення бесіди зі свідками по справі;

4) застосування науково-технічних засобів відповідно до чинного законодавства.

182. Визначте випадки, коли адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги:

1. коли він по даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулась з проханням про ведення справи;

2) якщо в його провадженні знаходиться не менш двох справ;

3. коли в розслідуванні чи розгляді бере участь особа, із якою адвокат навчався в одному навчальному закладі;

4. коли він зайнятий в інших справах.

183. Сутність адвокатської таємниці складають :

1) питання з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката;

2) час та місце порушення кримінальної справи;

3) будь-яка інформація, отримана адвокатом у суді;

4) відомості про склад суду.

184. Назвіть гарантії адвокатської діяльності:

1) безоплатне медичне обслуговування адвоката;

2. заборона вилучення документів адвоката;

3. безоплатний проїзд;

4. неможливість порушення кримінальної справи щодо адвоката без згоди Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури;

5. участь у роботі З’їзду адвокатів.

185. Визначте підстави припинення адвокатської діяльності :

1. засудження адвоката за вчинення злочину - після набрання вироком законної сили;

2. винесення обвинувального вироку суду щодо адвоката;

3. порушення кримінальної справи щодо адвоката;

4. порушення адвокатом трудової дисципліни;

5. притягнення адвоката у якості обвинуваченого.

186. Назвіть види дисциплінарних стягнень, що можуть бути застосовані до адвоката:

1) догана;

2) пониження у кваліфікаційному класі;