Розділ іі підготовка карти до роботи

Кожний командир повинен працювати завжди на підготовленій карті - це дає можливість вирішувати завдання з найменшою витратою часу.

Правильно і завчасно підготовлена робоча карта набагато полегшує користування нею в бойовій обстановці і, головне, скорочує час для вирішення завдань по управлінню підрозділами. До цього необхідно додати, що підготовленою картою можна користуватися більш тривалий час, ніж непідготовленою.

Підготовка карти складається з вибору, оцінки, склеювання, складання і підйому карти. Найбільш доцільно готувати карту до роботи послідовно.

Вибір карти. В якості робочої карти командира можуть використовуватися карти масштабу 1:50000 і 1:100000. Вибір масштабу карти залежить від умов майбутніх бойових дій, характеру і змісту бойових завдань, що покладаються на той чи інший підрозділ. Тому, перш ніж вибрати масштаб робочої карти, командир повинен вивчити і уяснити район майбутніх бойових дій свого підрозділу.

Найбільш доцільною і точною картою є топографічна карта масштабу 1:50000 (точність вимірювання до 50 м). Тому її краще застосовувати для детальних розрахунків, особливо пов'язаних з рішенням вогневих завдань артилерійськими і мінометними підрозділами, інженерним обладнанням рубежів, районів і позицій, форсуванням водяних перешкод, десантуванням, і широко використовувати як робочу карту командирів механізованих (танкових) підрозділів, особливо при розв'язанні питань вогневого ураження противника.

Карта масштабу 1:100000 (точність вимірювання до 100м) широко використовується в загальновійськовому бою, при здійсненні маршів, перегрупуваннях, переслідуванні. На цій карті є ті ж топографічні дані, що і на карті масштабу 1:50000, але з меншою подробицею. Помилка, що допускається при вимірюванні відстаней, дозволяє використовувати її як робочу карту командирів частин (підрозділів).

Таким чином, всі топографічні карти тактичного чи оперативно-тактичного призначення можуть бути використані як робочі карти.

Оцінка карти. Вибравши необхідний для робочої карти масштаб, значення якого дане на кожному листі під південною (нижньою) стороною рамки, командир приступає до всебічної оцінки підібраної карти. Робоча карта командира, звичайно, буває багатолистова, складається з серії стандартних листів, що мають свою номенклатуру. Оцінка карти полягає у вивченні кожного листа карти. При цьому уточнюються масштаб і рік зйомки чи виправлення, рік видання, система координатної сітки і поправка напрямку. Це робиться для того, щоб встановити, якою мірою карта відповідає дійсності, чи не застаріла вона. Рік зйомки і рік оновлення (виправлення) вказані за рамкою листа карти в її південно-східному кутку. У північно-східному кутку листа карти вказаний рік видання, а також відображено, в якій системі координат складений той чи інший лист, що необхідно враховувати при використанні робочої карти при визначенні цілі в прямокутних координатах.

Крім того, вивчаються чисто топографічні характеристики підібраних листів-карт.

Вивчення вибраного масштабу карти має на меті виробити у командира певне почуття масштабності, яке необхідне в практичній роботі при нанесенні обстановки на карту, оскільки обстановка, що наноситься за допомогою умовних знаків на карту, повинна відповідати дійсному розташуванню підрозділів на місцевості. Вивчаючи масштаб карти, командир уявно відкладає відрізки величиною в 0,5; 1; 2 см і т. д. Це допомагає швидко і точно наносити на карту положення масштабних і поза-масштабних умовних знаків. Сказане зовсім не означає, що при нанесенні того чи іншого умовного знака треба до міліметра вимірювати його величину. Наприклад, механізований взвод наступає на фронті до 300 м, на карті масштабу 1:50 000 це буде відповідати 0,6 см, розмір умовного знака при цьому потрібно брати 1 см, або ж потрібно нанести на карту гармату чи танк на вогневій позиції. Дійсний розмір вогневого засобу чи танка - 2,5-3,5 м. Суворо дотримуючись масштабу, їх довелося б наносити на робочу карту масштабу 1:50 000 умовним знаком розміром менше за 1 мм. Цілком зрозуміло, що це неможливо. Тому такі елементи обстановки, дійсні розміри яких невеликі, наносяться на карту поза масштабними умовними знаками.

Уяснивши рік зйомки (виправлення) і рік видання, командир визначає точність і повноту нанесеної на неї топографічної основи. Карта пізнішої зйомки і оновлена (виправлена) точніше і вірніше представляє місцевість, на якій діятиме підрозділ.

Вивчаючи карту, що складається з декількох листів, виданих в різний час, необхідно виявити можливі розбіжності в найбільш уживаних умовних знаках.

Потрібно враховувати, що за час, що пройшов від одного видання до іншого, можуть вводитися нові умовні позначення або уточнені ті, що існували раніше. При цьому ті ж самі місцеві предмети на листах карти різних видань можуть бути по-різному позначені.

Масштаб і рік видання карти необхідно уяснити і для правильного оформлення службових заголовків на всіх документах, що розробляються за допомогою робочої карти: наказів, розпоряджень, донесень.

Оцінка топографічних характеристик карти - сітки координат, висот перетину, поправки напряму - необхідна командиру для показу цілі, орієнтування, рішення вогневих завдань, визначення умов спостереження, прохідності місцевості з метою здійснення маневру силами і засобами в бою.

Склеювання карти. Дуже часто райони дій підрозділів будуть виходити за межі одного листа карти. У цих випадках робоча карта командира може складатися з декількох листів. Для зручності користування вибраними листами карт проводиться попереднє склеювання, т. т. потрібні листи підклеюються.

Для правильного склеювання підібраних листів карти важливо встановити їх взаємне розташування. Якщо робоча карта буде складатися з декількох листів, досить взяти один лист, подивитися номенклатуру сусідніх листів, яка вказується на кожній стороні рамки листа карти, і підібрати необхідні для склеювання листи. У тих випадках, коли робоча карта складається з великої кількості листів, їх підбір дещо ускладнюється. Для прискорення і полегшення підбору листів рекомендується заздалегідь скласти схему їх розташування, користуючись якою можна швидко і безпомилково підібрати необхідні для склеювання листи і правильно розташувати їх для склеювання. Разом з тим потрібно підкреслити, що для правильного складання схеми розташування листів треба знати систему розграфлення листів топографічних карт різних масштабів, яка досить добре викладена в навчальних посібниках з топографії.

Дуже важливо правильно склеїти вибрані листи. Перш ніж приступити до склеювання, потрібно виконати певну підготовчу роботу. Спочатку необхідно правильно зрізати краї листів карти, не зрізаючи самої карти. Для зрізу країв карти потрібно користуватися гострим ножем або лезом бритви. Практика показує, що при користуванні ножицями на зрізання країв йде більше часу і краї виходять нерівними. Зрізати краї карти слідує без лінійки. Користування дерев'яною лінійкою призводить до нерівностей країв карти, що зрізаються; крім того, дуже часто ніж чи бритва захоплює і краї лінійки. Для того, щоб зрізані краї карти виходили рівними і не відбувалося псування робочих столів, під край листа, що зрізається, рекомендується підкладати гладку рівну дерев'яну підкладку, шматок фанери, картон і т. ін. При зрізанні рука повинна повністю спиратися на стіл; ніж (лезо) в процесі різання потрібно тримати під гострим кутом, в похилому у напрямі лінії обріза положенні. Це оберігає краї карти від розривів у місцях зрізу і забезпечує отримання рівних країв листів карти (рис.2.1).

Рис.2.1. Зрізання краю листка карти

Зрізати краї листа карти необхідно в певному порядку, який зумовлюється зручністю роботи на ній, а також самим процесом склеювання.

Рис. 2.2. Ряди і стовпчики листів, підготовлені для склеювання

Заздалегідь в місцях склеювання у всіх листів, крім крайніх праворуч, зрізають східну (праву) і південну (нижню) сторони листа карти по її внутрішній рамці (рис.2.2). У останньому ряду південні (нижні) поля листів склеювання не зрізаються.

Після того, як зроблено зріз непотрібних полів листів карти, в певному порядку проводиться їх склеювання. Склеювання можна проводити колонками або рядами. Найкраще починати склеювати у короткому напрямі. Приклад склеювання карти, що складається з дев'яти листів, наводиться (рис.2.3).

Рис. 2.3. Склеювання робочої карти з дев’яти листів

Спочатку склеюються листи карти по вертикалі, утворюючи колонки склеювання. При цьому спочатку верхній лист (2) наклеюється на нижній (3), утворюючи колонку з двох листів; потім лист 1 наклеюється на необрізане поле листа 2. У результаті утвориться колонка з трьох листів, східне (праве) поле яких зрізане. Аналогічно склеюються листи карти кожної подальшої колонки. Після того, як будуть склеєні всі листи колонок, приступають до їх склеювання між собою. Склеювання колонок ведеться праворуч наліво. Послідовність склеювання колонок залежить від кількості колонок в склеюванні. У нашому прикладі наводиться склеювання з дев'яти листів, що становлять три колонки по три листи в кожній. У цьому випадку друга колонка наклеюється на третю, утворюючи склеювання з шести листів. Потім перша колонка накладається на другу колонку, раніше склеєну з третьою колонкою. Таким чином підготовлюється для робочої карти склеювання з дев'яти листів.

Рис.2.4. Змазування клеєм декількох обрізаних листів карти

При склеюванні великої кількості листів робочої карти може бути рекомендований інший порядок. Нанесення клею проводиться одночасно на декілька листів. Стосовно до склеювання з дев'яти листів одночасно на три листи. При цьому (рис.2.4), листи 2 і 3 незрізаними полями поєднуються, а лист 1 оборотною стороною накладається на лист 3 і зрізаним краєм поєднується з верхньою рамкою листа 3. Після цього пензликом тонким шаром наноситься клей на поля трьох листів, підготовлених до склеювання. Потім перевернути лист 1 і накласти зрізаним полем на верхній незрізаний край листа 2, а лист 3 підкласти під зрізане поле листа 2. Таким чином утвориться склеювання з трьох листів. Зробивши цю нескладну операцію, обов'язково треба підігнати рамки листів, що склеюються. Для цього поєднуються на стиках листів карти дороги, ріки, струмки, горизонталі і інші зображення елементів місцевості. Після цього слід декілька разів провести по місцях склеювання м'якою ганчіркою. Коли склеєні по вертикалі листи просохнуть, приступають до склеювання вертикальних колонок між собою, користуючись тими ж прийомами.

Розглянутий порядок склеювання карти створює зручності при роботі на ній за будь-яких умов. Склеєні листи карти не будуть відриватися при користуванні гумкою, а при роботі олівцем листи в місцях склеювання не будуть задиратися, оскільки, зазвичай, лінії проводять зверху вниз або зліва направо і в тих напрямах стирають гумкою. Крім того, при такому порядку полегшується сам процес склеювання, оскільки верхній лист в колонці наклеюється на нижній.

При склеюванні карти рекомендується застосовувати канцелярський клей, клей з крохмалю або звичайний клейстер. Не треба захоплюватися рясним змазуванням країв карти, оскільки при цьому на листах склеювання утворяться опуклості, що буде створювати труднощі і незручності при користуванні робочою картою. Намазувати краї карти рекомендується пензликом середньої твердості, акуратно накладаючи на краї листів, що склеюються, тонкий шар клею. Іноді через деформацію паперу один лист (в межах рамки) буває трохи довшим або коротшим за інший. Для вирівнювання рамок потрібно мастити більш короткий лист, оскільки змазаний вологий лист можна дещо розтягнути і підігнати до суміжного листа. Робочу карту з великої кількості листів склеювати в одну склейку не рекомендується, особливо якщо нею будуть користуватися при роботі в машині, бронетранспортері чи танку. Крім незручності користування, недбалі склеювання частіше рвуться, набувають опуклої форми і швидше стають непридатними. Доцільніше, якщо треба, готувати карти з декількох склеювань.

Складання карти. Ніщо не позначається так негативно на користуванні робочою картою, як недбале її складання. Тому неможна миритися з тим, що деякі командири скручують карту і зберігають її абияк.

Правильне складання робочої карти забезпечує:

• зручне розміщення карти в планшеті, польовій сумці;

• користування картою без повного її розгортання;

• швидке знаходження на карті необхідного району;

• збереження карти від передчасного зносу.

Форма складеної робочої карти може бути різною. Це залежить від масштабу карти, а також від того, в яких умовах вона буде використовуватись. Для занять, що проводяться в класі, складена робоча карта, зазвичай, повинна відповідати розмірам і формі класного столу. Під час роботи на місцевості доцільно, щоб робоча карта була складеної відповідно до форми і розмірів планшета чи польової сумки.

На форму складеної робочої карти впливає також характер майбутнього бойового завдання. Так, наприклад, якщо здійснюватиметься марш, форма складеної карти буде відрізнятися від форми складеної карти в оборонному бою.

Розгорнувши на столі склеєну карту, визначають район майбутніх бойових дій (рис.2.5).

Рис.2.5. Визначення району дій по карті перед її обладнанням

Потім, орієнтуючи карту у напрямку противника або вздовж маршруту майбутнього просування, потрібно, виходячи з ширини польової сумки чи планшета, підігнути з двох сторін не потрібні для роботи частини карти, після чого скласти її гармошкою (рис.2.6) і вкласти в польову сумку чи планшет.

Перегортаючи частини складеної карти у бік противника або у бік руху, як книгу, можна зручно працювати з картою, не розгортаючи її повністю.

Робочу карту не треба складати по лінії склеювання, так як відразу ж станеться розрив карти в місцях склеювання. Щільне складання карти забезпечує кращі умови для роботи на ній. Щоб не допускати зморщування листів і опуклостей, що утворюються від того, що між складеними листами карти залишається повітря, рекомендується складене певною формою склеювання робочої карти акуратно розгладити.

Рис.2.6. Складання карти: