Розділ і призначення робочої карти і вимоги, що ставляться до неї

Бойові дії військ в сучасних умовах набули надзвичайно мобільного характеру, вони ведуться на широкому фронті, на велику глибину, у високих темпах, з рішучими цілями. Успішно управляти військами в таких складних умовах обстановки командири всіх рівнів зможуть лише тоді, коли вони будуть постійно знати положення, стан, характер дій своїх військ і противника, сусідів і взаємодіючих підрозділів і частин. Для цього командирам необхідно глибоко вивчати обстановку на всю глибину поставленого завдання не тільки в смузі, на напрямі, або в районі дій підлеглих їм підрозділів, але і на флангах, тобто в смугах чи на напрямках дій безпосередніх сусідів. Тільки в цьому випадку вони зможуть передбачувати зміни бойової обстановки.

Об'єм заходів, що входять в область діяльності командирів по управлінню підлеглими підрозділами в бою, постійно збільшується. Навіть в таких підрозділах, як взвод, рота (батарея), не кажучи вже про батальйон (дивізіон), всю роботу, яка покладається на командира при підготовці і в ході бою, неможливо виконати, користуючись тільки даними особистого спостереження за полем бою на тій чи іншій ділянці місцевості. Швидкоплинність бойових дій підрозділів і просторовий розмах бою, що збільшується, вже не укладаються в рамки, обмежені зором людини. Багато найважливіших подій бойової обстановки можуть бути не сприйняті командиром, керуючим підрозділами в бою, і призвести до невірної її оцінки, а в деяких випадках до прийняття ним невірного рішення.

У сучасних умовах організовувати бій підрозділів і управляти ними в ході бою без топографічної карти неможливо. Використання карти як особливої форми передачі інформації, як засобу пізнання бойової обстановки дозволяє командиру вивчити незнайому місцевість, а також положення об'єктів і військ, що мають просторове розташування на місцевості.

Топографічна карта, на якій графічно, за допомогою умовних тактичних знаків і скорочених позначень, відображаються тактична обстановка і її зміни в ході бою, називається робочою картою того командира, який її веде.

Робоча карта є одним з основних, а дуже часто і єдиним бойовим документом, за допомогою якого командири підрозділів організують і здійснюють управління в бою. Вона базується на топографічній основі карти, тому з її допомогою можна вирішувати не тільки тактичні, але і топографічні завдання, пов'язані з управлінням військами в бою.

Робоча карта командира призначена для вирішення багатьох і різноманітних завдань. Передусім зазначимо, що за допомогою робочої карти командир може уяснити отримане бойове завдання, вивчити і оцінити обстановку, прийняти рішення, поставити бойові задачі підлеглим підрозділам, віддати вказівки по взаємодії, бойовому, тиловому і технічному забезпеченню, підготувати донесення старшому начальнику, інформувати сусідів, особисто доповісти про обстановку старшому начальнику, рухатися з підрозділами по місцевості, на якій важко орієнтуватися, вирішувати вогневі задачі по пораженню або знищенню противника. Звичайно, всі ці завдання можна виконати, якщо на робочу карту будуть нанесені необхідні дані, тобто відомості про противника, свої підрозділи, сусідів, радіаційна і хімічна обстановка і інші дані.

Розглянемо, як командир вирішує ці завдання, користуючись робочою картою.

Одним з найважливіших елементів обстановки є відомості про противника, що здобуваються різними способами і засобами, які зосереджуються у командира і відображаються на карті за допомогою умовних тактичних знаків. До них звичайно відносяться: положення противника до певного часу, характер дій і нумерація його підрозділів, місця вогневих засобів, пунктів управління, інженерне обладнання позицій, рубежів, районів.

Кажучи про положення противника, необхідно мати на увазі розташування його підрозділів на місцевості: в колонах, в перед - бойовому або бойовому порядку, в районі зосередження, на вогневих (стартових) позиціях, рубежах розгортання, вогневих рубежах.

Під характером дій прийнято розуміти ті чи інші дії військ, направлені на досягнення певної мети. Так, наприклад, противник може завдавати ударів ядерною, хімічною зброєю, наступати, оборонятися, висуватися для атаки (контратаки), просуватися в передбойових або бойових порядках після успішно проведеної атаки, відійти на будь-який рубіж, закріплятися на рубежі, здійснювати марш, зосереджуватися в будь-якому районі, обладнати район чи рубіж, що займається, вести вогонь, ліквідовувати наслідки ядерних ударів і т. ін. Всі ці відомості, отримані від розвідувальних органів і нанесені на карту, представляють початкову базу для всебічної оцінки противника. Маючи ці, а також інші відомості на своїй робочій карті, командир підрозділу може зробити їх всебічну оцінку і дійти певних висновків про угруповання противника, його силу і вірогідні наміри.

Відомості про противника, які має в своєму розпорядженні командир, потрібно наносити з урахуванням їх достовірності. Насамперед, на карті відображаються перевірені відомості, а неперевірені потрібно наносити з обов'язковою відміткою про те, що вони вимагають підтвердження. Дуже важливо знати, з якою подробицею на робочу карту командира наносяться відомості про противника. Так, наприклад, дані про розташування засобів застосування зброї масового ураження наносяться з подробицею до окремого засобу, ракетної установки. Положення мотопіхотних (танкових), артилерійських підрозділів противника на робочу карту командира батальйону (дивізіону) наносяться з подробицею до взводу, окремого засобу.

Радіаційна і хімічна обстановка в сучасних умовах є важливим чинником, що впливає на бойові дії військ. Тому вона повинна завжди враховуватися при керівництві бойовими діями підлеглих підрозділів. А для цього дані з радіаційної і хімічної обстановки необхідно уміти правильно відображати на робочій карті, наносити за даними прогнозування і відомостями, отриманими від радіаційної і хімічної розвідки в об'ємі, необхідному командиру для прийняття рішення. Щоб правильно оцінити радіаційну і хімічну обстановку, необхідно мати дані про метеорологічні умови. Тому на робочу карту наносяться метеорологічні дані обстановки: швидкість і напрямок середнього вітру на певних висотах, швидкість і напрям вітру в приземному шарі повітря з вказівкою хмарності, температури повітря і часу.

Не менш важливими елементами обстановки, що відображаються на робочій карті командира, є положення і характер дій своїх підрозділів і сусідів. Об'єм і повнота відомостей про них звичайно більше, ніж про противника. Противник, свої війська і сусіди в бойовій обстановці розташовуються на певній місцевості. Неможна глибоко оцінити їх положення і дії, не вивчивши і не оцінивши заздалегідь місцевість, на якій розташовуються і ведуть бій підрозділи. Тому оцінка місцевості також є одним з найважливіших елементів обстановки. Кожний командир, перш ніж прийняти рішення на бій чи на інші дії, повинен ретельно вивчити і всебічно оцінити місцевість, врахувати всі її позитивні і негативні сторони з точки зору впливу на майбутні дії, а також зміни елементів місцевості, викликані застосуванням ядерної зброї.

За допомогою робочої карти командир має можливість виконати цю роботу завчасно, ще до безпосереднього виїзду на місцевість; це особливо важливо тому, що в швидкоплинному сучасному бою командир дуже часто не буде мати в своєму розпорядженні час для тривалих рекогносцировок на місцевості з метою її глибокого вивчення. Робоча карта дозволить командиру прискорити цей процес, а отже, скоротити час, необхідний для прийняття рішення.

Потрібно зазначити, що командирів підрозділів різних родів військ згідно зі специфікою бойових завдань, що вирішуються, будуть цікавити різні за своїм змістом відомості про місцевість. Командир підрозділу кожного роду військ вивчає по своїй робочій карті місцевість з певною метою - отримання цікавої для нього інформації, що забезпечує виконання поставленого бойового завдання з найменшими втратами в живій силі і техніці і з нанесенням максимальних втрат противнику. Так, наприклад, командири механізованих підрозділів за допомогою своєї робочої карти вивчають досить детально рельєф, умови спостереження, обстрілу, розташування, маскування, пересування, маневру, гідрографію і інші елементи місцевості. Командира танкового підрозділу передусім будуть цікавити умови прохідності і маневру, забезпечення маскування, а командира ракетного чи артилерійського підрозділу – умови розміщення своїх підрозділів на позиціях, умови пересування, маневру, маскування, інженерного обладнання позицій, що займаються.

Рівень вивчення місцевості по робочій карті залежить також від характеру поставленого бойового завдання. Наприклад, в інтересах здійснення маршу командир вивчає головним чином дорожню мережу і умови пересування поза дорогами. Якщо підрозділу поставлене завдання по оволодінню населеним пунктом, то командир з максимальними подробицями вивчає всі особливості даного населеного пункту – характер його планування і забудови, поверховість будівель, наявність укриттів, умови маневру і т. ін.

Навички у вивченні і оцінці місцевості по робочій карті виробляються практикою. Ці навички базуються на твердому знанні картографічних знаків і умінні по карті орієнтуватися на місцевості, визначати взаємне розташування місцевих предметів.

При вивченні і оцінці місцевості по робочій карті командири дотримуються, в основному, такого порядку дій, як і при вивченні місцевості. Спочатку оглядається загальний план в смузі, районі чи на напрямку дій підрозділу. Внаслідок біглого огляду місцевості по карті виявляються головні характеристики і особливості місцевості, на якій доведеться діяти. Складається загальне уявлення про характер рельєфу, умови розміщення, маскування, прохідність району бойових дій, тих елементів місцевості, які можуть вплинути істотним чином на виконання поставленого бойового завдання. Після цього по карті детально оцінюються захисні властивості місцевості, які тою чи іншою мірою можуть сприяти збереженню живої сили і бойової техніки від уражаючих чинників ядерної зброї і від дій звичайних засобів ураження.

Потім командири детально вивчають і оцінюють умови спостереження, маскування, прохідності інженерного обладнання місцевості із застосуванням інженерної техніки. Внаслідок всієї цієї роботи вони визначають, як впливатиме та чи інша місцевість на бойові дії військ при виконанні поставленого бойового завдання.

Наявність на робочій карті відомостей про противника, своїх військ і сусідів дозволить командиру без виїзду на місцевість правильно прийняти рішення, поставити завдання підлеглим підрозділам, організувати взаємодію і управління. У подальшому завдання можуть бути уточнені при роботі командира на місцевості. При цьому командир по карті визначає напрямок чи район дій, рубежі чи райони, якими необхідно оволодіти або які необхідно втримати в ході бою, маршрути руху, вогневі позиції артилерії і мінометів, цілі (об'єкти) вогневого ураження, місця установки загороджень та ін.

Поставлене по робочій карті бойове завдання наноситься підлеглими командирами на свої карти.

Нанесені на робочу карту відомості про обстановку дозволяють командиру швидко розробляти короткі письмові бойові розпорядження, за допомогою яких до підлеглих доводяться бойові завдання, коли неможливо чи недоцільно ставити їх особисто.

За допомогою робочої карти, звичайно, розробляють і бойові донесення. Вони призначаються для доповідей старшому начальнику про виконання бойового завдання, про положення свого підрозділу і його стан, про оцінку противника і його наміри, а також про прийняте рішення. Крім того, за допомогою робочої карти командири мають можливість регулярно інформувати своїх сусідів про обстановку і отримувати від них інформацію про їх дії. Потрібно підкреслити, що своєчасність і якість розробки бойових документів і доповідей залежать від правильності нанесення і повноти даних, що є на робочій карті командира.

Важко переоцінити важливість використання робочої карти при просуванні по місцевості, де орієнтування утруднене, вночі, в снігопад, туман і в інших умовах обмеженої видимості. Визначивши завчасно напрям руху (азимут), командир доводить ці дані до підлеглих і надалі постійно стежить за дотриманням вказаного ним напрямку руху.

За допомогою робочої карти командир може управляти вогнем механізованих, артилерійських, мінометних і танкових підрозділів. Організовуючи управління вогнем всіх видів зброї по карті, командир вказує райони вогневих позицій (основних, запасних, тимчасових), місцеположення (координати) цілі, її характер, напрям стрільби, основні і додаткові сектори обстрілу. Командири артилерійських, мінометних і танкових підрозділів, отримавши вогневі завдання, наносять їх на свої карти і за допомогою цих карт готують попередні дані для стрільби.

Робоча карта повинна відповідати певним вимогам, найважливіші з яких - наочність, повнота і точність нанесення обстановки.

Наочність робочої карти командира полягає в ясному і чіткому відображенні бойової обстановки з виділенням її головних елементів. Це досягається правильним застосуванням і чітким нанесенням тактичних умовних знаків; виділенням положень військ, що відносяться до різного часу; правильним розташуванням на робочій карті службових і пояснювальних написів; правильним виразним зображенням фактичного положення військ і передбачуваного характеру дій; правильним підйомом карти. Велике значення для наочності робочої карти має правильний вибір співвідношення розмірів умовних знаків, позначень і пояснювальних написів, який залежить від обсягу нанесеної на неї інформації, тобто від її графічного навантаження.

Повнота нанесення обстановки на робочу карту зумовлюється тим об'ємом відомостей, який необхідний командиру для управління підлеглими підрозділами в бою. Це означає, що на свою робочу карту командир повинен наносити тільки ті дані обстановки і з такою деталізацією, яка йому дійсно необхідна. Дотримання цієї вимоги дозволить економити час при нанесенні обстановки, полегшить користування робочою картою і, що саме головне, буде сприяти збереженню в таємниці задуму командира по організації і веденню бою підрозділом і задуму старшого начальника.

Зміст робочої карти того чи іншого командира, тобто повнота нанесення на неї даних обстановки, може бути різним. Так, наприклад, робоча карта командира артилерійського підрозділу багато в чому буде відрізнятися від робочої карти командира інженерно-саперного підрозділу чи підрозділу зв'язку. Найбільша повнота відомостей, що наносяться на карту, необхідна командирам механізованих і танкових підрозділів.

На робочу карту командира механізованого танкового підрозділу наносяться:

• склад, положення своїх підрозділів з детальністю на два рівні нижче, наприклад, в батальйоні до взводу (окремого засобу, міномета);

• склад, положення і можливий характер дій противника на глибину поставленого завдання на напрямі дій підрозділу і прилягаючих до нього флангах;

• дані про радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановку;

• бойове завдання підрозділу, поставлене старшим командиром (начальником);

• положення і задачі безпосередніх сусідів (праворуч і зліва), а також діючих попереду підрозділів, їх пункти управління;

• розмежувальні лінії між батальйонами;

• завдання вогневих засобів, що знаходяться в розпорядженні командира підрозділу, і їх позиції;

• місця установки інженерних загороджень;

• маршрути руху;

• спостережні, командно-спостережні і командні пункти старшого командира (начальника) і сусідів;

• райони розташування тилових підрозділів.

На робочу карту командира артилерійського (мінометного) підрозділу наносяться:

• розташування сил і засобів, пунктів управління противника;

• склад, положення і бойові задачі механізованих (танкових) підрозділів;

• завдання, що виконуються засобами старших командирів (начальників);

• вогневі завдання, що виконуються підрозділом;

• вогневі позиції (основні, запасні, тимчасові), місця командно-спостережних (спостережних) пунктів;

• основний напрям стрільби;

• орієнтири;

• рубежі, пункти, позиції приданих засобів артилерійської розвідки;

• максимальна і мінімальна дальності стрільби;

• маршрути і порядок висування, розгортання, переміщення і маневру;

• рубежі безпечного віддалення;

• сигнали управління, сповіщення і взаємодії.

Аналогічні дані з врахуванням специфіки завдання, що виконується, відображаються на робочих картах командирів інженерно-саперних підрозділів, підрозділів зв'язку і ін.

На робочій карті офіцера, що займається організацією розвідки, повинні бути нанесені найбільш важливі відомості про противника, здобуті розвідувальними органами: зведення про угруповання, нумерації підрозділів і частин противника, зосередження його резервів, других ешелонів, розташування пунктів управління, районів розташування засобів масового ураження, дані про інженерне обладнання. Крім того, на його робочій карті повинні бути нанесені місця розташування своїх розвідувальних підрозділів і їх завдання, місця розвідувальних органів, що висилаються.

Робочу карту офіцера, що відповідає за організацію розвідки, треба вести так, щоб по ній можна було в будь-який час поставити завдання розвідувальним органам, зробити аналіз і доповісти висновки про противника командиру (начальнику).

На робочій карті офіцера, що відповідає за організацію зв'язку, відображаються загальні дані обстановки і положення (передній край) свого підрозділу (частини). На неї наноситься розташування пунктів управління свого підрозділу, старшого і підлеглих командирів (начальника) і безпосередніх сусідів. Крім того, на цю карту наносяться лінії дротяного зв'язку, шляхи рухомих засобів зв'язку і місця розташування основних радіостанцій. На вільному місці карти може бути показана схема дротяного і радіозв'язку підрозділу (частини).

На робочих картах офіцерів, що займаються технічним і тиловим забезпеченням, повинні відображатись загальні дані обстановки і положення своїх підрозділів (частин). З рішення командира наносяться тільки розмежувальні лінії і бойові завдання свого підрозділу (частини) і підлеглих підрозділів. Про противника на робочу карту цих офіцерів наносяться тільки ті дані, які безпосередньо можуть вплинути на технічне і тилове забезпечення. Детально повинні бути нанесені місця і час розташування технічних і тилових підрозділів (своїх, підлеглих і старшого начальника), порядок їх переміщення, шляхи підвезення і евакуації, ремонтні засоби, лінії зв'язку з технічними і тиловими підрозділами, відображені заходи щодо охорони і оборони тилу і інші дані.

На робочі карти офіцерів, що займаються по роду своєї службової діяльності іншими питаннями, повинні наноситися загальні дані про положення своїх підрозділів (частин) і противника, точні дані про райони розташування і завдання підлеглих безпосередньо їм підрозділів родів військ, спеціальних військ і служб і деякі дані з рішення командира, необхідні для планування дій підлеглих підрозділів, служб і для керування ними в ході бою.

Точність нанесення обстановки має виняткове значення. Нанесена на робочу карту обстановка повинна точно відповідати дійсному положенню військ на місцевості.

Неточність нанесення обстановки на робочу карту може призвести в бойових умовах до небажаних наслідків. Так, наприклад, неточне нанесення на робочу карту положення своїх підрозділів може призвести до того, що вони будуть уражені своїми вогневими засобами, ведучими вогонь із закритих вогневих позицій. Помилки в нанесенні положення противника можуть знизити ефективність нанесення вогневих ударів по об'єктах, а іноді навіть послужити причиною того, що значна частина вогневих засобів буде застосована на пустому місці; у той же час противник, не придушений вогнем, може виявитися там, де наші підрозділи його не чекали. Досить, наприклад, на робочій карті масштабу 1:50 000 помилитися при нанесенні обстановки на 1 см (це відповідає 500 м на місцевості), як вже виникає небезпека ураження своїх військ при веденні вогню по противнику, що знаходиться в безпосередньому зіткненні з нашими підрозділами.

Домагаючись якомога більшої точності при нанесенні обстановки на робочу карту, потрібно мати на увазі цілком практичну точність топографічних карт. Тактичні топографічні карти, що є основою для робочих карт командирів підрозділів всіх родів військ, дозволяють орієнтуватися і визначити місцеположення в межах практичної точності масштабу карти, наприклад, на картах 1:50 000 - до 50 м, 1:100 000 - до 100 м. На цих картах досить детально зображені найбільш важливі в тактичному відношенні місцеві предмети і інші елементи місцевості, по яких можна з необхідною точністю визначати положення своїх військ і противника на карті.