- •Прокурорський нагляд в україні
- •І. Є. Марочкін, к.Ю.Н., професор – розділ і; ш; розділ у §5; розділ vіі §5; розділ іх §4; розділ х, підрозділ і §1; розділ х, підрозділ і §5 (у співавторстві з к.Ю.Н., ас. Трагнюк р.Р.)
- •§2. Предмет та система курсу “Прокурорський нагляд”.
- •§3. Основні поняття курсу “Прокурорський нагляд в Україні”
- •§4. Завдання та функції прокуратури України.
- •§5. Принципи організації та діяльності прокуратури України.
- •Розділ іі. Система та структура органів прокуратури україни
- •§1. Система органів прокуратури України
- •§2. Структура Генеральної прокуратури України.
- •§3. Колегії органів прокуратури.
- •§4. Міські, районні, міжрайонні прокуратури
- •Розділ ііі. Кадри органів прокуратури україни
- •§ 1. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури
- •§ 2. Атестація прокурорських працівників
- •§ 3. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорських працівників
- •Розділ іv. Робота прокурора із зверненнями громадян
- •§ 1. Сутність та завдання роботи із зверненнями в органах прокуратури
- •§ 2. Організація роботи прокуратури з розгляду звернень громадян
- •Розділ V. Нагляд за додержанням і застосуванням законів
- •§ 1. Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§2. Предмет і межі нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§ 3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§ 4. Методика і тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів.
- •§ 5. Акти нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§ 6 .Нагляд за відповідністю правових актів органів місцевого самоврядування вимогам Конституції України та чинному законодавству
- •Органів місцевого самоврядування
- •В) Особливості реагування прокурора на порушення законів при виданні правових актів органами місцевого самоврядування
- •§ 7. Нагляд за додержанням законів про звернення громадян в органах місцевого самоврядування
- •1. Завдання та організація прокурорського нагляду за виконанням
- •3. Особливості реагування прокурора на виявлені порушення законодавства про звернення громадян в органах місцевого самоврядування
- •§ 1. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів про захист прав неповнолітніх
- •§ 2. Нагляд за додержанням законів про права неповнолітніх, які потребують підвищеного соціального захисту
- •§ 3. Нагляд за додержанням трудових прав неповнолітніх
- •§ 4. Нагляд за додержанням законодавства про освіту.
- •§5. Захист майнових прав неповнолітніх засобами прокурорського нагляду.
- •§ 6. Нагляд за додержанням законів про попередження правопорушень серед неповнолітніх.
- •§ 7. Особливості нагляду за розслідуванням кримінальних справ про злочини, а також суспільно-небезпечні діяння скоєні неповнолітніми.
- •Розділ vіі. Підтримання державного обвинувачення в суді. § і. Сутність та значення державного обвинувачення.
- •§ 2. Підготовка прокурора до участі в судовому процесі.
- •§ 3. Участь прокурора у судовому слідстві.
- •§ 4. Завдання прокурора при підготовці до судових дебатів.
- •§ 5. Структура та зміст промови прокурора в суді.
- •§ 6. Репліка прокурора.
- •§ 7. Відмова прокурора від обвинувачення.
- •§ 8. Апеляційне подання прокурора.
- •Глава vііі. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. § і. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.
- •§ 2. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у цивільному судочинстві.
- •§ 3. Представництво прокуратурою інтересів держави у господарському судочинстві.
- •§4. Підготовка і пред’явлення прокурором позову (заяви).
- •§ 1. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудового слідства
- •§ 2. Повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства.
- •§3. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
- •§4. Нагляд прокурора за додержанням законів при порушенні кримінальної справи
- •§5. Нагляд за додержанням законів при притягнення особи як обвинуваченого.
- •§6. Нагляд за додержанням законів при застосування запобіжного заходу – взяття під варту.
- •§7. Нагляд за законністю продовження строків досудового слідства і тримання під вартою
- •§8. Нагляд за законністю зупинення досудового слідства.
- •§9. Нагляд за законністю дій і рішень при закінченні провадження по кримінальній справі.
- •§1. Предмет і завдання нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.
- •§2. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності.
- •Розділ х. Координація діяльності прокуратури по боротьбі із злочинністю
- •§ 1. Сутність і значення координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю
- •§ 2. Правові та організаційні основи координаційної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю
- •§ 3. Принципи та форми координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю
- •§4. Взаємодія судових та правоохоронних органів щодо удосконалення системи соціальної профілактики злочинності
- •§ 5. Контроль за виконання узгоджених дій правоохоронних органів
- •§ 1. Предмет і завдання нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру.
- •§ 3. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях тримання затриманих та попереднього ув’язнення.
- •§ 4. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі.
- •§ 5. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •Розділ хіі. Міжнародне співробітництво органів прокуратури україни.
- •§ 1. Сутність міжнародного співробітництва органів прокуратури України.
- •§2. Правове регулювання міжнародного співробітництва органів прокуратури України.
- •§3. Форми міжнародного співробітництва органів прокуратури України.
- •§4. Порядок підготовки та виконання органами прокуратури клопотань про передачу (порушення) кримінального переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
- •§5. Порядок підготовки та виконання органами прокуратури доручень про проведення процесуальних дій відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги.
- •Розділ xііі прокуратура в зарубіжних країнах.
- •§ 1. Моделі прокуратури в сучасному світі
- •§ 2. Мета і функції прокуратур в зарубіжних країнах.
- •§ 3. Система органів прокуратури зарубіжних країн.
- •§ 4. Статус прокурорів зарубіжних країн.
§ 2. Правові та організаційні основи координаційної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю
Основи координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю складають Закони “Про прокуратуру” (ст.10), “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, Положення про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю, схвалене Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові Країни 17 липня 2000 року.
Під координацією діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю розуміється узгоджена діяльність, спрямована на зміцнення законності та правопорядку, яка передбачає спільну розробку та практичну реалізацію заходів по своєчасному виявленню, розкриттю, припиненню та попередженню злочинів і корупційних діянь, усуненню причин та умов, які сприяють їх вчиненню (п.1 Положення).
Виконуючи загальнодержавні програми по боротьбі зі злочинністю, в тому числі з її організованими формами та корупцією, правоохоронні органи визначають конкретні напрямки, мету і завдання спільних дій, а також шляхи їх виконання
При цьому, координаційні заходи правоохоронних органів мають бути узгоджені за метою, часом, місцем, виконавцями і змістом дій, а кожен орган, який бере участь у скоординованих заходах, у межах своєї компетенції діє притаманними йому методами в одному спільному напрямку разом з іншими органами для досягнення визначеної мети. Головне завдання координації дій правоохоронних органів – об’єднання зусиль правоохоронних органів по зміцненню законності, підвищенню ефективності боротьби зі злочинністю, усуненню причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів.
Спільні дії по боротьбі зі злочинністю проводяться з урахуванням компетенції кожного правоохоронного органа. Організуюча роль прокурора щодо координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю полягає в його керівництві розробкою спільних дій, організації узагальнення результатів спільної діяльності та їх реалізації разом з керівниками інших правоохоронних органів.
В той же час, прокурори, здійснюючи координацію дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю, мають забезпечити нагляд за точним виконанням законів усіма правоохоронними органами, які в ній беруть участь.
§ 3. Принципи та форми координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю
Положення про координацію діяльності правоохоронних органів визначає такі принципи цієї діяльності:
а) законність рішень і дій; б) рівність усіх суб’єктів координаційної діяльності в прийнятті спільних рішень, постановці питань, внесенні пропозицій щодо розроблення рекомендацій і заходів; в) самостійність кожного правоохоронного органу в межах його компетенції, визначеної законодавством, недопущення підміни одного органа іншим при виконанні узгоджених рішень, рекомендацій та проведення спільних заходів; г) відповідальність керівника правоохоронного органу за своєчасне виконання узгоджених заходів; д) гласність у висвітленні результатів роботи в тій мірі, в якій вона не суперечить вимогам законодавства про захист прав, свобод людини і громадянина, державної та іншої таємниці, що охороняються законом (п. 3 Положення).
Положення про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю визначає основні форми і напрямки координаційної діяльності. Так, конкретні форми координації обираються її учасниками з урахуванням завдань та повноважень кожного з них. Цьому необхідно виходити із об’єктивної оцінки основних показників роботи щодо боротьби із злочинністю, одержаних на підставі статистичних даних, узагальнення стану, структури і динаміки злочинності.
На практиці використовуються такі форми координації дій правоохоронних органів:
1. координацій нарада керівників правоохоронних органів, а також міжвідомча нарада; 2. обмін інформацією з питань боротьби зі злочинністю; 3. видання спільних наказів, вказівок, підготовка інформаційних листів та інших документів; 4. спільні виїзди до регіонів для проведення узгоджених дій, перевірок і надання допомоги місцевим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю; 5. вивчення і поширення позитивного досвіду; 6. створення слідчо-оперативних груп для розслідування окремих злочинів; 7. проведення спільних цільових заходів з метою виявлення і припинення злочинів, а також усунення причин та умов, що сприяли їх вчиненню; 8. взаємне використання можливостей правоохоронних органів для підвищення кваліфікації працівників, проведення спільних семінарів, конференцій; 9. спільні засідання колегій правоохоронних органів; 10. спільне проведення аналізів (узагальнень) щодо стану злочинності та корупції, прогнозування їх тенденцій і динаміки, розробка відповідних заходів, спрямованих на запобігання та боротьбу з ними, визначення шляхів її реалізації; 11. розробка та подання узгоджених пропозицій до проектів державних і регіональних програм по боротьбі зі злочинністю; 12. прийняття узгоджених рішень щодо забезпечення реалізації державних і регіональних програм боротьби зі злочинністю та корупцією; 13. спільна підготовка пропозицій органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо оздоровлення криміногенної ситуації; 14. спільна розробка та подання пропозицій державним органам щодо удосконалення правового регулювання діяльності по боротьбі зі злочинністю та корупцією; 15. спільне ініціювання і проведення наукових досліджень з проблем боротьби із злочинністю та корупцією.
Однією із основних форм координації є проведення координаційної наради керівників правоохоронних органів. На ній правоохоронні органи обговорюють актуальні питання боротьби зі злочинністю взагалі, а також з окремими її видами, приймають узгоджені заходи щодо забезпечення об`єднаних дій, спрямованих на досягнення загальної мети і вирішення завдань, які покладено на них законом.
Учасниками координаційної наради є прокурор (він же голова наради) та перші керівники відповідних правоохоронних органів.
Прокурор визначає місце і час проведення наради, узгоджує з іншими керівниками правоохоронних органів коло питань, які виносяться на її розгляд. Він організовує підготовку проектів документів, що приймаються за підсумками роботи наради, визначає разом з іншими керівниками коло учасників координаційної наради, керує її роботою і підводить підсумки наради. За підсумками роботи координаційної наради приймається постанова, яка підписується головою та членами наради і є обов’язковою для виконання її учасниками.
Постанова в п’ятиденний строк з дня проведення координаційної наради надсилається усім учасникам, які забезпечують якісне і своєчасне виконання визначених у постанові заходів.
В практичній діяльності правоохоронних органів обласного та республіканського рівнів використовується і така форма координації як спільні виїзди до регіонів для проведення узгоджених дій,перевірок і надання допомоги місцевим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю.
При цьому, виїзди в конкретні міста, райони чи області здійснюються за результатами аналізу стану, структури і динаміки злочинності. Вивчення цих даних дозволяє розробити детальну програму роботи та допомогти місцевим правоохоронним органам в організації боротьби зі злочинністю і провадженні профілактичної роботи.
Найбільш широкого застосування набула така форма координації, як створення слідчо-оперативних груп для розслідування конкретних злочинів.
Така взаємодія обумовлена тим, що правоохоронні органи мають загальну мету по розкриттю злочинів, оскільки саме від цього залежить подальше здійснення принципу невідворотності покарання.
Особливо велика відповідальність за стан своєчасного і повного розслідування злочинів, їх розкриття лежить на керівниках органів прокуратури, МВС та СБУ. Саме від них залежить правильна організація слідчої і оперативно-розшукової роботи, яка забезпечує розкриття кожного злочину.
Розроблення і затвердження планів координаційної діяльності правоохоронних органівє основою координації. Планування координації даних дій формує одноманітний підхід до вирішення проблем боротьби зі злочинністю, закладає основу організації усієї координаційної діяльності правоохоронних органів.
В практичній діяльності прокурорів усіх рівнів широко застосовується і така форма координації як проведення міжвідомчих нарад. Її склад визначається кожного разу прокурором або його заступником залежно від особливостей обговорюваного питання правоохоронної діяльності та впливу цих органів на стан додержання законності та правопорядку в певній сфері правозастосовної діяльності. Учасниками міжвідомчих нарад можуть бути керівники відповідних відомств (правоохоронних, контролюючих, галузевих підрозділів органів виконавчої влади тощо), до компетенції яких належить вирішення питань, внесених на розгляд міжвідомчої наради.
На міжвідомчу нараду можуть бути запрошені посадові особи для дачі пояснень з приводу виявлених порушень закону чи бездіяльності щодо їх виявлення і усунення.
Формою координації, передбаченої Положенням, є спільне проведення аналізів (узагальнень) щодо стану злочинності та корупції.
Організація роботи по боротьбі зі злочинністю можлива тільки на основі узагальнення аналізу зібраної всіма правоохоронними органами інформації про стан злочинності. За результатами аналізу та з урахуванням чинників, що негативно впливають на стан законності та правопорядку, розробляються комплексні плани заходів щодо запобігання злочинності.