55.Планування роботи прокуратури

У системі заходів організаційного характеру ПЛАНУВАННЯ роботи в конкретно взятій прокуратурі займає важливе місце, оскільки воно:

виступає однією із умов успішного виконання прокуратурою її завдань, визначених у Законі;

дозволяє мобілізувати колектив прокуратури на вирішення го¬ловних, найбільш гострих стратегічних і поточних проблем;

зробити правильний вибір напряму у роботі як всієї проку¬ратури, так і окремого її підрозділу;

сприяє правильному розподіленню сил та максимальному використанню наявних можливостей щодо подальшого зміц-нення законності та правопорядку;

слугує фактором, що дисциплінує роботу, забезпечує найефек¬тивніше використання наявних засобів тощо.

У прокуратурах, залежно від поточності періодів, здійснюється планування декількох видів, зокрема:

перспективне планування, тобто на 35 років, містить за¬ходи, що визначають головні напрями в діяльності прокура-тури, найважливіші питання, які підлягають вирішенню тощо,

поточне планування, може бути річним та квартальним;

цільове планування, скероване на вирішення конкретних зав¬дань, конкретного питання.

В прокуратурах з невеликим або середнім об'ємом роботи про¬екти планів доцільно готувати безпосередньо прокурору, а в про¬куратурах із значною кількістю оперативного складу цей обов'язок доречно доручити заступнику прокурора. Однак кожного разу в роз-робці плану роботи прокуратури повинен брати участь весь опе¬ративний склад (прокурорськослідчі працівники). Це досягається попереднім збиранням їх пропозицій до напрацьованого документа, а також обговоренням проекту плану на оперативній нараді.

Прокурорському працівнику, що готує проект плану, корисно мати спеціальний зошит чи журнал, у яких, у відповідному порядку, будуть накопичуватись замітки, чорнові записи щодо майбутнього плану. Окрім цього, потрібно враховувати плани вищестоячих про-куратур та журнал контролю виконання запланованого.

Оскільки плани роботи прокуратур обумовлюються динаміч¬ними внутрішніми та зовнішніми факторами (рішеннями директивних органів, станом законності, рівнем роботи оперативного складу про¬куратури тощо), вони вимагають регулярного корегування, що до¬пустимо тільки з позиції активізації прокурорськослідчої діяльності, ефективності результатів у боротьбі зі злочинністю.

56.Контроль та аналіз роботи в органах прокуратури Контроль та перевірка виконання запланованого Постійний та дієвий контроль виконання запланованого та по-точного у роботі прокуратури невід'ємна частина наукової орга¬нізації праці та управління в органах прокуратури. Від контролю за¬лежить успіх роботи прокуратури.

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ:

а) забезпечення чіткості в роботі прокуратури; Ь) підвищення виконавчої дисципліни; с) персоніфікація відповідальності.

Щоб контроль був дієвим, потрібно дотримуватись вимог щодо: забезпечення його надійності та своєчасності;

забезпечення перевірки виконаної роботи за суттю, без фор¬малізму;

систематичності його проведення;

повноти, охоплення діяльності усього апарату прокуратури. У ході практики напрацьовано багато форм і методів контролю

виконання:

1) ведення журналів, табелів, картотек контролю;

2) жива систематична перевірка роботи підлеглих і надання їм діє¬вої допомоги;

3) періодичний перегляд наглядових проваджень у кримінальних спра¬вах, що перебувають у поточному провадженні слідчих прокуратури та інших матеріалів в працівників інших напрямів діяльності;

4) проведення оперативних нарад найважливіша форма контролю виконання роботи і керування підлеглими.

Аналіз роботи (діяльності) прокуратури

Одним із важливих елементів організації роботи прокуратури будьякого рівня є своєчасний і глибокий аналіз власної діяльності.

Аналіз дозволяє вичленувати найбільш актуальні для даної про¬куратури проблеми, з'ясувати, що заважає їх успішному вирішенню, намітити необхідні заходи.

Ці проблеми можуть мати зв'язок з будьякими аспектами ро¬боти прокуратури:

з організацією роботи у боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями, їх попередженням;

з розслідуванням злочинів та інших протиправних діянь;

з проведенням наглядових повноважень у різних напрямах діяльності тощо.

Предметом аналізу зазвичай виступають такі питання: А. Щодо нагляду за загальним додержанням та виконанням законів:

1) взаємодія з іншими галузями прокурорського нагляду та на¬прямами прокурорської діяльності, використання їх резуль¬татів для підвищення ефективності цього виду нагляду;

2) практика застосування передбачених Законом правових засо¬бів прокурорського реагування;

3) якість документів прокурорського реагування;

4) практика залучення до наглядових перевірок спеціалістів, гро¬мадськості тощо.

Б. Щодо розслідування слідчими прокуратури діянь, що містять озна¬ки злочинів:

1) обґрунтованість порушення кримінальних справ, планування слідства, застосування заходів процесуального примусу, від¬шкодування збитків тощо;

2) забезпечення повноти, всебічності та об'єктивності розслі¬дування, застосування науковотехнічних засобів, з'ясування причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, своєчасність та повнота заходів щодо їх усунення;

3) формування правильної громадської думки щодо осіб зло¬чинців;

4) практика звільнення винних осіб від кримінальної відповідаль¬ності, вжиття щодо них некримінальних заходів;

5) стан роботи у зупинених кримінальних справах;

6) облік та зберігання речових доказів, науковотехнічних засобів тощо.

В. Щодо підтримання державного обвинувачення та представниц¬тва інтересів держави та окремих громадян у судах:

1) практика організації та проведення публічних процесів;

2) якість підготовки обвинувачення;

3) застосування окремих видів покарань, своєчасність звернен¬ня вироків до виконань;

4) стан представницької діяльності, апеляційної та касаційної прокурорської практики тощо.

Щодо роботи з кадрами:

1) виконання оперативним складом професійних обов'язків;

2) стан юридичної підготовленості,

3) виконання планів індивідуального навчання тощо. Залежно від обставин актуальними можуть бути й інші питання, зокрема, аналіз та вивчення передового досвіду та інші.

57. Облік, звітність і законодавчо-систематизаційна робота в органах прокуратури. Прийом та первинну обробку вхідних до¬кументів здійснюють у вищестоячій прокура¬турі працівники картотеки або спеціально ви¬ділений працівник канцелярії, а в районній, міській та прирівняній до такої начальник канцелярії, старший інспектор або інспектор.

Кореспонденція сортується на:

а) скарги, листи, заяви, телеграми громадян;

b) документи, що відносяться до листування за скаргами та справами;

с) кримінальні та цивільні справи;

d) інші документи.

Анонімні звернення не реєструються. Якщо в них містяться по¬відомлення про злочини або про осіб, що їх вчинили, вони надси¬лаються до органів, що ведуть оперативнорозшукову діяльність.

Документи реєструються один раз: вхідні в день надходження, вихідні та внутрішні в день підписання.

Скарги реєструються в алфавітну картку (додаток 6 до Інструкції по діловодству). Окрім цього виписують карту посилання (додаток 7) на особу, стосовно якої подано скаргу. Якщо скарги стосуються су¬дових та прокурорськослідчих рішень, то заводяться алфавітні кар¬ти та довідки на них (додаток 8).

Під час реєстрації скарг та спеціальних донесень про вчинені злочини, вбивства, самогубства, нещасні випадки, якщо обвинува¬ченого встановленоалфавітну карту виписують на обвинуваченого, а картупосилання на заявника, вбитого, потерпілого. За відсутності цих даних карта заводиться за ФАКТОМ ПОДІЇ.

У прокуратурі проводиться реєстрація та облік наглядових про¬ваджень у книзі обліку наглядових проваджень (додаток 9), щодо кримінальних справ та скарг.

Реєструються та обліковуються кримінальні та цивільні (гос¬подарські) справи, витребувані в касаційному та виключному про¬вадженні (додаток 11).

Порушені і прийняті до провадження кримінальні справи, в тому числі і ті, що надійшли з інших органів і прийняті слідчими і про¬курорами до свого провадження, протоколи про злочини реєстру¬ються у картотеці і враховуються у книгах обліку слідчих справ та протоколів про злочини.

Речові докази, цінності, особисті документи, вилучені в обви¬нувачених по справах, обліковуються канцелярією в книзі обліку ре¬чових доказів та цінностей на підставі протоколів вилучення та об¬шуку.

Заяви громадян, повідомлення організацій, посадових осіб про злочини, що вже скоєні або готуються, а також усі відомості про злочини, що надійшли у формі сигналів (телефоном, телеграфом, у вигляді анонімного листа) реєструються у картотеці у випадках, коли в них вказані особи, яких звинувачують у вчиненні правопорушення. Книга обліку заяв та повідомлень (додаток 14), книга обліку сиг¬налів (додаток 15) ведуться в цілому по прокуратурі, а не за струк¬турними підрозділами.

Заяви, повідомлення, анонімні листи, телеграми про зло¬чини, які надійшли поштою, працівник канцелярії реєструє в ал¬фавітній картотеці та передає оперативному працівнику, який, залежно від змісту, дає письмову вказівку посадовій особі, що відповідає за ведення цих книг, в якій книзі вони повинні облі¬ковуватись.

Усні заяви, повідомлення та сигнали реєструються у картотеці, якщо вони оформлені оперативним працівником прокуратури про¬токолом прийняття усного сигналу за встановленою формою з про¬ставленим реєстраційним штампом.

У прокуратурах ведеться також облік документообігу. Обсяг до¬кументообігу це кількість окремих видів та загальна кількість вхід¬них, вихідних та внутрішніх документів у кожному структурному під¬розділі та в цілому по прокуратурі.

Облік документів ведеться щоденно працівниками канцелярії під час первинної обробки та відправки документів за формою (додаток 36).

На початку наступного місяця дані про кількість документів за минулий місяць сумуються по кожному структурному підрозділу та до 7 числа представляються зведення начальнику служби діловод¬ства, де їх до 10 числа зводять в цілому по прокуратурі за формою (додаток 37).

Результати обліку обігу документів узагальнюються секрета¬ріатом та представляються керівництву для відпрацювання заходів щодо вдосконалення роботи з документами.

Канцеляріями прокуратур складаються щорічні номенклатури справ. Номенклатура справ це систематизований перелік заго¬ловків справ, що утворюються в діловодстві прокуратури із вказівкою строків їх зберігання, оформлений у встановленому порядку на за¬гальному бланку прокуратури, не менше ніж у чотирьох екземплярах (додаток 38, 39):

перший примірник зберігається у службі діловодства проку¬ратури;

другий використовується службою діловодства як робочий при¬мірник;

третій як обліковий документ знаходиться у відомчому архіві;

четвертий в державному архіві.

Номенклатура справ переузгоджується з архівним закладом кож¬ні 5 років. Перший примірник номенклатури на кожний рік збері¬гається не менше 10 років.

Систематизація законодавства

Це організаційнометодична робота щодо впорядкування придбання, поточного обліку, розміщення, зберігання норматив¬них актів та робота з ними. Ця робота здійснюється за встанов-леною системою, яка передбачає обов'язкове ведення контроль¬них екземплярів кодексів та інших офіційних видань, системати¬зованої картотеки і алфавітнопредметного обліку секретних нор¬мативних актів.

Відповідає за цю роботу прокурор, а виконує хтось із помічників, в обов'язки якого входить:

1) отримувати, зберігати і вести облік законодавчих, урядових та інших нормативних актів, а також юридичну літературу; вести контрольні екземпляри кодексів та інших нормативнопра¬вових актів; вести предметну (системну) картотеку; регулярно знайомити оперативний склад з діючим законодав-ством та іншими актами, давати довідки.

Систематизація законодавства в органах прокуратури дозволяє успішно виконувати прокуратурою завдання прокурорської діяль¬ності, оскільки прокурори і слідчі будуть досконало знати діюче різногалузеве законодавство та уміло і правильно застосовувати його у всіх сферах.

Форми систематизації:

• колективне вивчення правових документів (правові семінари);

• наявність у кожного працівника особистої картотеки діючого законодавства, наказів Генерального прокурора України;

• наявність у прокуратурах штатних систематизаторів законо¬давства, починаючи з обласних і вище, а за сумісництвом і у нижчестоячих:

• безпосереднє забезпечення Генеральною прокуратурою кар¬тотеками нормативноправових актів, офіційними виданнями, тематичними збірками і довідниками діючого законодавства, юридичними журналами тощо;

• у кожній прокуратурі ведуться контрольні екземпляри кодексів у всіх галузях права тощо;

• створення необхідних умов для зберігання законодавства та спецлітератури під грифом "для службового користування" тощо.

58. Документи первинного обліку в прокуратурі та порядок їх ведення Перелік форм первинного обліку роботи прокурорів і слідчих

Книга обліку роботи прокурора по нагляду за додержанням законів органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами

Книга обліку роботи прокурора по нагляду за законністю порушення, закриття справ, зупинення слідства та дізнання Книга обліку роботи прокурора по нагляду за додержанням законності у стадії слідства та дізнання Книга обліку санкцій прокурора про взяття під варту і звільнення зпід варти. Книга обліку роботи прокурора по нагляду за законністю затримання осіб в адміністративному порядку

Книга обліку роботи прокурора про участь у розгляді кримінальних справ у судах Книга обліку розглянутих судом касаційних та окремих подань прокурора у кримінальних справах Книга обліку розглянутих судом протестів прокурора у кримінальних справах Книга обліку роботи прокурора про участь у судових засіданях по цивільних та арбітражних справах Книга обліку санкцій прокурора на адміністративне виселення Книга обліку розглянутих судом касаційних та окремих подань прокурора на рішення суду по цивільних справах

Книга обліку розглянутих судом протестів прокурора по цивільних справах

Книга обліку розглянутих арбітражним судом протестів прокурора

Книга обліку позовів (заяв) прокурора по суду

Книга обліку позовів (заяв) прокурора до арбітражного суду

Книга обліку роботи прокурора з питань нагляду за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру

Статистична картка на скаргу

Книга обліку виступів працівників органів прокуратури засобах масової інформації Книга обліку переглянутих справ про реабілітацію

Книга обліку направлених до суду справ, розслідуваних слідчими служби безпеки Книга обліку звільнення прокурором затриманих осіб, якіпідозрюються у вчиненні злочинуКнига обліку роботи слідчих прокуратури Довідка про рух кримінальних справ

61. Поняття і строки атестації працівників прокуратури.Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України, зокрема, ПОЛОЖЕННЯпро порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України

Атестація - це управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації стажистів, прокурорів і слідчих, а також працівників Академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини, з метою:

- визначення відповідності працівників прокуратури та навчальних закладів займаним посадам, стану їх професійної підготовки;

- оцінки стану професійної підготовки та придатності стажистів за діловими і моральними якостями до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого;

- формування резерву кадрів на висунення;

- удосконалення професійної майстерності;

- визначення напрямів підвищення кваліфікації, професійної підготовки і перепідготовки;

- внесення і обґрунтування пропозицій щодо призначення та переміщення кадрів.

3. Атестації підлягають стажисти - претенденти на посади помічників прокурорів чи слідчих, прокурорсько-слідчі працівники та професорсько-викладацький склад навчальних закладів Генеральної прокуратури України, які обіймають посади, за якими передбачено присвоєння класних чинів, а в органах військової прокуратури - військових звань, зі стажем роботи в органах прокуратури не менше шести місяців.

3.1. Особи з вищою юридичною освітою, які мають стаж роботи за фахом не менше одного року в інших правоохоронних органах, адвокатурі, нотаріаті, органах законодавчої, виконавчої чи судової влади можуть бути атестовані, як правило, після шести місяців роботи в органах прокуратури.

3.2. Особи з вищою юридичною освітою, які не мають стажу роботи за фахом, проходять стажування та атестацію в порядку, визначеному для стажистів (п. 4.2 Положення).

4. Атестація прокурорів, слідчих і працівників Академії, яким присвоєні класні чини, проводиться один раз у п'ять років, а дострокова:

- при висуненні на керівні посади та переведенні до вищестоящих прокуратур, якщо з часу проведення попередньої атестації пройшло більше року;

- у разі невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків.

Дострокова атестація може призначатися за ініціативою безпосереднього керівника або керівника вищого рівня.

4.1. Атестація військових прокурорсько-слідчих працівників проводиться у порядку, визначеному цим Положенням, з урахуванням особливостей проходження ними військової служби.

4.2. Стажисти підлягають атестації після закінчення стажування, але не раніше шести місяців від дня призначення на посаду.

посади, підлягають атес¬туванню не раніше, ніж через 6 місяців роботи на цих посадах.

62. Порядок атестації працівників прокуратури.З метою організації атестації працівників прокуратури в Україні діє Вища атестаційна комісія та атестаційні комісії.

При Генеральній прокуратурі утворюється ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ (ВАК). ЇЇ склад затверджується Генеральним прокурором. Во¬на проводить атестування всіх прокурорських працівників апарату Генеральної прокуратури (крім членів колегії), прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, прирівняних до них та їх заступників, заступників прокурора Автономної Республіки Крим, ректора та проректорів ін¬ституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України.

Прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Киє¬ва і Севастополя та прирівняними до них, ректором Інституту під¬вищення кваліфікації Генеральної прокуратури, а також, за пого¬дженням з Генеральною прокуратурою, прокурорами великих міст з районним поділом утворюються відповідні атестаційні комісії.

Ці комісії проводять атестування прокурорськослідчих праців¬ників та працівників навчального закладу, за винятком тих, що атес¬туються ВАК.

АТЕСТАЦІЙНІ КОМІСІЇ утворюються у складі:

голови;

його заступника,

відповідального секретаря;

членів комісії з числа досвідчених і авторитетних працівників. План роботи атестаційної комісії складається щорічно, затвер¬джується відповідним прокурором та надсилається у підпорядковані прокуратури до початку наступного року.

На кожного працівника, який планово чи позапланово підлягає атестації, складаються атестаційні документи:

біографічна довідка;

атестаційна картка;

характеристика ділових і особистих якостей.

Ці документи готують чітко визначені посадові особи: Заступники Генерального прокурора України на начальників управлінь і відділів Генеральної прокуратури, старших помічників та помічників Генерального прокурора, ректора Інституту під-вищення кваліфікації.

Начальники управлінь і відділів Генеральної прокуратури України на заступників начальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорівкриміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ та слідчих з особливо важливих справ. Начальник управління кадрів Генеральної прокуратури України на прокурорів Автономної Республіки Крим, областей та при¬рівняних до них.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них на своїх заступників.

Заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, областей та прирівняних до них на начальників управлінь і відділів, старших помічників і помічників цих прокуратур.

Начальники відділів кадрів прокуратур Автономної Республіки Крим, областей та до них прирівняних (або старші помічники про¬курорів з питань роботи з кадрами) на прокурорів міст, районів, міжрайонних та прирівняних до них.

Начальники управлінь і відділів прокуратур Автономної Респуб¬ліки Крим, областей та до них прирівняних на заступників на¬чальників, старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів, прокурорівкриміналістів, старших слідчих з особливо важливих справ (Автономної Республіки Крим), слідчих з особливо важливих справ та старших слідчих цих прокуратур. Прокурори міст, районів, міжрайонні прокурори і прирівняні до них на всіх підпорядкованих їм прокурорськослідчих праців¬ників, тощо.

У зазначених документах вказуються нагороди та заохочення, дисциплінарні стягнення протягом періоду, за який працівник під¬лягає атестуванню (крім тих, які зняті в установленому порядку).

Оцінка роботи працівника, характеристика його ділових і осо¬бистих якостей мають бути конкретними, обґрунтованими, об'єк¬тивними. В характеристиці вказуються і позитивні якості працівника, і недоліки у його роботі та поведінці.

Для того, щоб зробити висновок про ділові якості працівника, потрібно перевірити знання ним дорученого напряму роботи, нор¬мативних актів, керівних документів та вказівок щодо його профе¬сійних обов'язків. Дається оцінка працелюбству, добросовісності та дисциплінованості працівника, його культурному рівню тощо.

У висновку атестації вказується про відповідність або невід¬повідність займаній посаді чи про неповну службову відповідність.

Висновки атестації стажистів мають свідчити про їх підготов¬леність до самостійної роботи слідчим чи помічником прокурора або про продовження терміну стажування.

Атестаційні документи можуть бути обговорені у відповідному колективі і подаються в атестаційну комісію не ПІЗНІШЕ ЯК ЗА 15 ДНІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТУВАННЯ.

Працівника, який підлягає атестуванню, ПОВИННІ ознайомити з підготовленими на нього атестаційними документами ПІД РОЗПИСКУ до передачі їх в атестаційну комісію. У разі його відмови від підпису особа, яка ознайомлює, робить відповідний запис на цих документах.

ВАК та атестаційні комісії проводять засідання в присутності НЕ МЕНШЕ ДВОХ ТРЕТИН, а рішення приймаються БІЛЬШІСТЮ ГО¬ЛОСІВ ЇХ СКЛАДУ.

Проведення атестації.

1. Вища атестаційна комісія Генеральної прокуратури України та атестаційні комісії обласних і прирівняних до них прокуратур проводять засідання в присутності не менше двох третин від їх складу, а рішення приймають більшістю голосів від кількості присутніх відкритим або таємним голосуванням. У разі однакової кількості голосів членів комісії приймається рішення на користь працівника. Результати атестації повідомляються працівнику, який атестувався, та його керівникові одразу після проведення атестації.

2. Атестаційні документи розглядаються, як правило, у присутності працівників, які атестуються, та їх безпосередніх керівників.

У разі, коли характеристика працівника із значним досвідом роботи в органах прокуратури виключно позитивна і члени атестаційної комісії згодні з її змістом і висновком, за рішенням голови комісії атестаційні документи, як виняток, можуть бути розглянуті без виклику на засідання комісії зазначених осіб. Якщо працівник, що підлягає атестації, не з'явився на друге засідання комісії без поважних причин, комісія має право провести атестацію за його відсутності.

3. Якщо характеристика містить висновок про невідповідність чи неповну службову відповідність працівника займаній посаді, атестація проводиться після попереднього вивчення його роботи, про результати якого повідомляється на засіданні комісії.

4. Атестація розпочинається з доповіді одного з членів комісії чи відповідального секретаря або безпосереднього керівника атестуємого працівника, який викладає основний зміст атестаційних документів. Головою комісії з'ясовується, чи згоден працівник зі змістом атестаційних документів, після чого члени комісії можуть задавати питання доповідачу та працівнику.

Комісія на підставі оцінки стану професійної підготовленості працівника, його особистих якостей та результатів службової діяльності приймає рішення про відповідність чи невідповідність працівника займаній посаді або про неповну службову відповідність з умовою повторної атестації через шість місяців чи через рік. Нею також можуть бути внесені рекомендації про заохочення, встановлення надбавок до посадових окладів, присвоєння класного чину, призначення на вищу посаду чи зарахування в резерв, вивчення та поширення позитивного досвіду роботи, направлення на стажування чи навчання з метою підвищення кваліфікації, пониження у класному чині.

У разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді комісія рекомендує відповідному керівникові перевести цього працівника за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади.

Якщо атестаційна комісія після закінчення встановленого терміну стажування дійде висновку про невиконання стажистом плану стажування через відсутність у нього належної професійної підготовленості, необхідних ділових та моральних якостей, трудовий договір з ним розривається у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

5. Для усунення недоліків, зазначених в атестації, голова комісії може визначити термін, після закінчення якого на засіданні комісії заслуховується звіт працівника, якому зроблено зауваження під час атестації, або інформація відповідного керівника. Голова комісії у разі необхідності залучає членів комісії до перевірок фактичного усунення особами, які проходили атестування, недоліків у роботі та виконання рекомендацій комісії, про що надається відповідна письмова інформація.

6. Відповідальний секретар веде протокол засідання комісії. У протоколі зазначаються дата і місце його проведення, присутні члени комісії, особи, які підлягають атестації, а також запрошені керівники, порядок денний, доповідач з кожного питання, короткий зміст виступів, рішення, наслідки голосування щодо кожного працівника, який пройшов атестацію, а також окремі думки членів комісії за їх наявності. Протокол підписують голова і відповідальний секретар комісії.

7. Керівник прокуратури відповідного рівня приймає рішення по наданих атестаційною комісією документах протягом 10 днів. У разі незгоди з висновком атестаційної комісії він доручає перевірку об'єктивності службової характеристики та може призначити повторну атестацію.

8. Протягом 5 днів після затвердження рішення комісії з ним має бути ознайомлений працівник, який пройшов атестацію.

9. Рішення комісії, упродовж 10 днів після ознайомлення з ним атестованого працівника, може бути оскаржено керівнику прокуратури вищого рівня, який при наявності підстав може доручити, згідно зі своєю компетенцією, проведення повторної атестації комісією, рішення якої оскаржується, або атестаційною комісією прокуратури вищого рівня з попередньою перевіркою роботи працівника. Рішення керівника, прийняті за результатами атестації, можуть бути оскаржені до суду.

10. Працівник, якого комісією визнано таким, що не відповідає займаній посаді, не пізніше двох місяців після ознайомлення з рішенням може бути переведений за його згодою на іншу посаду. У разі відсутності такої згоди трудовий договір з ним розривається на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

11. Атестаційні документи додаються до особової справи працівника. Їх копії надсилаються до прокуратури вищого рівня, якщо до її компетенції входить призначення, затвердження чи надання згоди на призначення працівника. Вища атестаційна комісія надсилає копії атестаційних документів у відповідні прокуратури за місцем роботи працівників, які пройшли атестацію.

Працівник, який визнаний комісією таким, що не відповідає зай¬маній посаді, протягом МІСЯЦЯ ПІСЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ з рішенням МОЖЕ бути переведений за його ЗГОДОЮ НА ІНШУ РОБОТУ. За від¬сутності такої згоди з ним може бути розірвано трудовий договір.

63. Стажування в органах прокуратури. Мета, завдання, порядок та форми відбору.ПОЛОЖЕННЯпро порядок стажування в органах прокуратури України

1.1. Відповідно до статті 46 Закону України "Про прокуратуру" це Положення визначає порядок відбору на стажування і стажування претендентів на заміщення вакантних посад помічників прокурорів, старших помічників прокурорів, слідчих, старших слідчих (надалі - помічників прокурорів і слідчих) міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур (надалі - прокуратур).

Стажування є невід'ємною складовою процесу професійної підготовки до роботи в органах прокуратури випускників вищих юридичних навчальних закладів, юридичних факультетів та магістрантів Національної академії прокуратури України (надалі - претендентів).

1.2. Мета та завдання стажування:

- комплектування кадрового складу органів прокуратури фахівцями, які за своїми професійними, діловими та моральними якостями і станом здоров'я найбільш придатні до виконання службових обов'язків прокурорів і слідчих;

- перевірка професійного рівня, ділових та моральних якостей претендентів на роботу в органах прокуратури;

- підготовка фахівців-стажистів до самостійної роботи на посадах помічника прокурора чи слідчого прокуратури, забезпечення оволодіння ними навиками прокурорсько-слідчої діяльності;

- запобігання помилкам і можливим проявам суб'єктивізму в доборі кадрів, іншим прорахункам у роботі з кадрового забезпечення;

- підвищення престижу служби в прокуратурі та її авторитету в суспільстві;

- забезпечення відповідності сучасним вимогам порядку доступу до публічної служби в органах прокуратури.

2. Організація відбору претендентів на стажування

2.1. Для організації проведення відбору претендентів на стажування наказами прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя утворюються комісії у складі:

- голови комісії;

- заступника голови;

- відповідального секретаря;

- членів комісії.

Головою комісії призначається один із заступників прокурора обласного рівня, а його заступником, як правило - керівник кадрового підрозділу.

До складу комісії включаються найбільш досвідчені та авторитетні працівники. На засіданні комісії можуть бути присутніми представники Генеральної прокуратури України.

2.2. Відбір проводиться у першу чергу серед випускників базових вищих юридичних навчальних закладів та юридичних факультетів, яких рекомендовано органами прокуратури на навчання.

2.3. З урахуванням поглибленої спеціалізованої підготовки стажування магістрантів Національної академії прокуратури України суміщається з проходженням ними виробничої практики.

2.4. До участі у відборі не допускаються особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих, визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, а також ті, які не можуть бути згідно із законодавством прийняті на роботу в органи прокуратури та на державну службу.

2.5. Прийом і розгляд документів на участь у відборі.

2.5.1. Для участі у відборі до кадрового підрозділу прокуратури обласного рівня подаються такі документи:

- письмова заява встановленого зразка;

- завірена копія диплома про отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з додатком;

- листок обліку кадрів;

- автобіографія;

- дві фотокартки розміром 4 х 6 см;

- довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера;

- завірена копія трудової книжки (за наявності);

- відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном;

- довідка про перевірку особи на наявність судимості, притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення;

- довідки про загальний стан здоров'я та з психоневрологічного і наркологічного диспансерів;

- довідка про перебування у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Диплом про освіту, паспорт громадянина України, військовий квиток або посвідчення про приписку до призовної дільниці, трудову книжку претендент пред'являє особисто.

2.5.2. Претенденти можуть також надавати додаткову інформацію щодо освіти, практичних навиків, первинного досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, рекомендації відповідних правоохоронних органів з місця проходження практики, копію (тематику) магістерської роботи, матеріали практики, наукові публікації тощо).

2.5.3. Кадровий підрозділ перевіряє надані документи на відповідність претендентів загальним вимогам щодо громадянства України, наявності необхідної вищої юридичної освіти, володіння державною мовою, відповідності етапу здоров'я та відсутності судимості.

2.5.4. Особи, які несвоєчасно надали документи або надали їх не в повному обсязі чи такі, що не відповідають встановленим вимогам, до участі у відборі не допускаються.

2.6. Формами відбору є:

- спеціальна перевірка;

- перевірка знань у формі професійного тестування;

- психологічне тестування;

- вивчення ділових і моральних якостей за характеризуючими даними вузів, результатами психологічного дослідження, а також висновками прокурорів за підсумками переддипломної практики;

- співбесіди у кадрових та інших структурних підрозділах прокуратури;

- обговорення на засіданні комісії.

2.6.2. Перевірка знань у формі тестування проводиться кадровим підрозділом за рекомендованими Генеральною прокуратурою України програмою і тестами.

2.6.3. Психологічні дослідження проводяться спеціалістом-психологом за апробованими психологічними методиками, які використовуються для визначення професійної придатності.

2.6.4. Метою вивчення ділових і моральних якостей за характеризуючими даними вузів, результатами психологічного дослідження, а також висновками прокурорів за підсумками переддипломної практики є попереднє з'ясування придатності претендента до прокурорської діяльності.

2.6.5. Співбесіди у кадрових та інших структурних підрозділах прокуратури спрямовані на визначення стану професійної підготовленості претендентів. їх результати відображаються у відповідних листках співбесід.

2.6.6. На засіданні комісії керівником кадрового підрозділу оголошуються результати перевірки знань, вивчення документів, психологічного дослідження, характеристик вузів, підсумків практики претендентів, спеціальної перевірки, співбесід, вносяться пропозиції щодо рейтингу претендентів.

2.6.7. Претенденти завчасно повідомляються про час проведення співбесід, тестувань, засідання комісії.

2.6.8. Рішення комісії приймається, як правило, відкритим голосуванням, простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів. Воно вважається правочинним, якщо в голосуванні брало участь не менш як дві третини від числа її членів. Засідання комісії та прийняті рішення оформляються протоколом, який підписується головуючим та відповідальним секретарем.

2.6.9. Комісія приймає рішення про затвердження рейтингового списку претендентів для заміщення посад стажистів, яке оголошується в день прийняття.

2.6.10. Призначення на посади стажистів проводиться наказом прокурора обласного рівня згідно з визначеним комісією рейтингом.

3. Організація стажування

3.1. Стажування проводиться у міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратурах на умовах строкової трудової угоди до одного року на посадах стажистів або стажистів на вакантних посадах помічників прокурорів і слідчих. Кількість посад стажистів та їх територіальне розміщення за необхідності переглядається Генеральною прокуратурою України за поданнями прокурорів обласного рівня.

Стажування магістрантів Національної академії прокуратури України проводиться під час виробничої практики.

3.2. Час відпустки стажиста у зв'язку з вагітністю та пологами, догляду за дитиною до строку стажування не включається.

3.3. Стажування претендентів на посади помічників прокурорів і слідчих прокуратур проводиться за індивідуальними планами.

3.4. План стажування має передбачати вивчення законодавства, яке регулює діяльність прокуратури, наказів Генерального прокурора України, основних засад, форм, методів та специфіки наглядової та слідчої роботи, опрацювання позитивного досвіду, методичних рекомендацій, інформаційних листів Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня з відповідних питань, освоєння методик прокурорсько-слідчої діяльності, набуття професійних умінь і навиків, необхідних для самостійної роботи помічником прокурора чи слідчим.

3.5. Відповідальність за організацію стажування покладається на керівників прокуратур обласного рівня та прирівняних до них прокуратур, які:

- організовують навчання стажистів у прокуратурах відповідно до цього Положення та Положення про єдину систему підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, індивідуальних планів стажування, пов'язуючи їх навчання з практичною діяльністю;

- призначають керівниками стажування висококваліфікованих прокурорсько-слідчих працівників (як правило, прокурорів чи їх заступників);

- підсумовують результати стажування, вживають заходів щодо його удосконалення.

3.6. Безпосереднє керівництво стажуванням здійснюють міські, районні, міжрайонні та прирівняні до них прокурори, які:

- складають спільно зі стажистами індивідуальні плани стажування з урахуванням вивчення матеріалів, які були предметом розгляду комісій з відбору;

- призначають наставників із числа найбільш кваліфікованих та досвідчених працівників;

- створюють належні умови для виконання планів стажування, зокрема набуття необхідних професійних знань та практичних навиків, і здійснюють контроль за їх виконанням;

- заслуховують за необхідності на оперативних нарадах звіти стажистів про хід стажування, проводять індивідуальну роботу, спрямовану на відповідальне їх ставлення до виконання службових обов'язків, дотримання прокурорської етики;

- залучають стажистів до повсякденної конкретної діяльності на всіх напрямах прокурорсько-слідчої роботи;

- оцінюють кваліфікацію, володіння основними навиками застосування законодавства за напрямами прокурорської діяльності і слідства;

- вивчають ділові і моральні якості;

- перевіряють дотримання взятих зобов'язань щодо обмежень, передбачених законами України "Про прокуратуру" та "Про засади запобігання та протидії корупції";

- після закінчення стажування готують проекти атестаційних документів з висновком про підготовленість стажиста до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого, обговорюють її на оперативній нараді;

- несуть персональну відповідальність за необ'єктивність та необґрунтованість висновків характеристики ділових і особистих якостей.

5. Підведення підсумків стажування

5.1. Відповідно до статті 46 Закону України "Про прокуратуру" та Положення про порядок атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України стажисти підлягають атестуванню після закінчення стажування, але не раніше 6 місяців від дня призначення на посаду.

Атестаційна комісія у разі необхідності може заслуховувати звіт стажиста та його керівника про хід стажування.

Атестування стажистів проводиться з метою оцінки стану їх професійної підготовки та придатності за діловими і моральними якостями до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого.

Атестування магістрантів Національної академії прокуратури України проводиться після завершення виробничої практики - стажування.

У разі невиконання магістрантами Національної академії прокуратури України індивідуального плану стажування у період проходження виробничої практики за рішенням атестаційної комісії строк стажування продовжується до одного року.

5.2. Після завершення стажування на кожного стажиста складається характеристика ділових і особистих якостей та біографічна довідка. У характеристиці відображається ступінь професійної підготовки фахівця, його ділові і моральні якості, організаторські та практичні навики, отримані під час стажування.

Оцінка роботи стажиста, його ділових і особистих якостей має бути конкретною, обґрунтованою та об'єктивною. У характеристиці повинні вказуватися як позитивні його якості, так і недоліки у роботі та поведінці стажиста, надаватися рекомендації з їх усунення.

Характеристика має містити висновок про готовність стажиста до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого або про продовження строку стажування в межах одного року.

Атестаційні документи підлягають обговоренню у відповідному колективі на оперативній нараді і подаються в атестаційну комісію не пізніше як за 15 днів до часу проведення атестування.

5.3. Атестаційна комісія у присутності стажиста розглядає його атестаційні документи, заслуховує з цього приводу керівника стажування та робить висновок про підготовленість претендента до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого.

5.4. Призначення осіб, які пройшли стажування, на посаду помічника прокурора чи слідчого прокуратури можливе лише після позитивного рішення атестаційної комісії. Одночасно з призначенням на посаду вноситься подання Генеральному прокурору України про присвоєння першого класного чину.

5.5. Якщо атестаційна комісія після закінчення річного терміну стажування дійде висновку про невиконання стажистом плану стажування через відсутність у нього належної професійної підготовленості, необхідних ділових та моральних якостей, трудовий договір з ним розривається у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

5.6. Загальне керівництво організацією стажування покладається на Головне управління кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України.

64.Порядок заміщення посад в органах прокуратури. Мета, завдання, порядок та форми відбору. Положення про порядок заміщення посад помічників прокурорів і слідчих у міських, районних та прирівняних до них прокуратурах.

1.2. Метою проведення відбору є:

- комплектування кадрового складу органів прокуратури фахівцями, які за своїми професійними, діловими та моральними якостями і станом здоров'я найбільш придатні для виконання службових обов'язків;

- запровадження в процесі відбору відкритої змагальності за право обіймати вакантну посаду у прокуратурі;

- запобігання плинності кадрів, помилкам і можливим проявам суб'єктивізму в їх доборі, іншим прорахункам у роботі з кадрового забезпечення;

- подальший розвиток і зміцнення демократичних засад роботи з кадрами в органах прокуратури;

- підвищення престижу служби в органах прокуратури та їх авторитету в суспільстві.

1.3. Основними завданнями організації та проведення відбору претендентів на заміщення посад є:

- об'єктивна оцінка їх професійної придатності;

- ефективне використання в роботі з кадрового забезпечення сучасних форм фахового відбору, методів вивчення та оцінювання професійних, ділових, особистих і моральних якостей претендентів на заміщення вакантних посад, а також сучасних стандартів щодо кваліфікаційного рівня прокурорсько-слідчих працівників;

- психологічне тестування з метою виявлення осіб з асоціальними установками в поведінці, корисливою орієнтацією, незадовільним станом здоров'я.

2. Комісії з відбору

2.1. Для організації і проведення відбору претендентів на заміщення посад помічників прокурорів і слідчих у прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя утворюються комісії.

2.2. Комісія з відбору утворюється за відповідним наказом у складі:

- голови комісії;

- заступника голови;

- відповідального секретаря;

- членів комісії.

Головою комісії призначається один із заступників прокурора обласного рівня, а його заступником, як правило, - керівник кадрового підрозділу.

До складу комісії включаються найбільш досвідчені та авторитетні працівники. На засіданні комісії можуть бути присутніми представники Головного управління кадрового забезпечення, Національної академії прокуратури України та міськрайпрокурори, під керівництвом яких стажувалися, проходили практику або будуть працювати претенденти.

3. Умови проведення відбору

3.1. Відбір проводиться у першу чергу серед випускників поточного року базових вищих юридичних навчальних закладів та юридичних факультетів, яких рекомендовано органами прокуратури на навчання.

У разі відсутності таких претендентів на заміщення конкретної вакантної посади за вмотивованим рішенням комісії відбір може проводитися серед інших осіб, насамперед тих, які мають досвід роботи за спеціальністю у судових, правоохоронних та інших державних органах.

Особи, які раніше працювали в органах прокуратури і мають класні чини або військові звання, приймаються на роботу на загальних підставах.

3.2. Випускники базових вищих навчальних закладів, зазначені в абзаці першому пункту 3.1, мають право на участь у відборі на заміщення вакантних посад в органах прокуратури різних регіонів України.

3.3. Відбір випускників Національної академії прокуратури України на посади помічників і слідчих прокуратур проводиться за підсумками стажування в органах прокуратури, передбаченого статтею 46 Закону України "Про прокуратуру", та успішного проходження державної атестації за результатами навчання в академії.

У разі відмови випускника Національної академії прокуратури України від запропонованої Генеральною прокуратурою України посади чи негативного висновку за результатами стажування на нього поширюються загальні умови відбору, передбачені цим Положенням.

3.4. Особи, які претендують на зайняття посад помічників прокурорів і слідчих, повинні відповідати таким загальним вимогам:

- бути громадянином України;

- мати повну вищу юридичну освіту освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" або "магістр";

- вільно володіти державною мовою;

- за станом здоров'я бути придатним для виконання службових обов'язків;

- мати необхідні для роботи на заміщуваній посаді основоположні спеціальні знання, уміння та навички, ділові якості (старанність, почуття відповідальності за доручену справу, дисциплінованість, ініціативність, самоорганізованість, емоційну врівноваженість, культуру спілкування; здатність до відбору суттєвої інформації, обґрунтованість суджень, кмітливість тощо);

- за своїми моральним якостями відповідати високому званню прокурорського працівника.

3.5. До участі у відборі не допускаються особи, які притягувалися до кримінальної відповідальності, визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, а також ті, які не можуть бути згідно із законодавством прийняті на роботу в органи прокуратури та державну службу.

3.6. Особи, які успішно пройшли відбір, але не рекомендовані для призначення у зв'язку з відсутністю вакантних посад, за рішенням комісії можуть претендувати на заміщення посад у майбутньому.

Зазначене право втрачається у разі відмови від запропонованих посад у прокуратурах інших регіонів України.

4. Прийом і розгляд документів на участь у відборі

4.1. Для участі у відборі до кадрового підрозділу прокуратури обласного рівня подаються такі документи:

- письмова заява встановленого зразка;

- засвідчена копія диплома про отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з додатком;

- листок з обліку кадрів;

- автобіографія;

- дві фотокартки розміром 4 х 6 см;

- довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера;

- завірена копія трудової книжки (за наявності);

- декларація про доходи та зобов'язання фінансового характеру щодо себе та членів своєї сім'ї;

- довідка про перевірку особи на наявність судимості;

- довідки з психоневрологічного та наркологічного диспансерів;

- довідка про перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Диплом про освіту, паспорт громадянина України, військовий квиток або посвідчення про приписку до призовної дільниці, трудову книжку претендент пред'являє особисто.

4.2. Претенденти можуть також надавати додаткову інформацію щодо своєї освіти, практичних навичок, первинного досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, рекомендації відповідних правоохоронних органів з місця проходження практики, копію (тематику) магістерської роботи, матеріали практики, наукові публікації тощо).

4.3. Кадровий підрозділ перевіряє документи на відповідність їх встановленим вимогам.

4.4. Несвоєчасне або надання документів не в повному обсязі чи з порушенням правил оформлення є підставою для відмови в їх прийомі. Особи, документи яких не відповідають встановленим вимогам, до участі у відборі не допускаються.

5. Форми проведення відбору

5.1. Формами відбору є:

- вивчення наявних документів;

- перевірка знань у формі професійного тестування;

- вивчення результатів перевірки ділових і особистих якостей, проявлених під час проходження в органах прокуратури переддипломної практики (для випускників базових вищих навчальних закладів);

- співбесіда;

- обговорення на засіданні комісії.

Під час відбору беруться до уваги результати психологічного дослідження.

5.2. Вивчення документів проводиться для з'ясування успішності навчання, стану здоров'я, біографічних відомостей, родинних зв'язків, участі у підприємницькій, політичній діяльності (належності до політичних партій і рухів) та перевірки, за наявності сумнівів, їх достовірності.

5.3. Перевірка знань у формі тестування проводиться кадровим підрозділом за програмою і тестами, розробленими Головним управлінням кадрового забезпечення Генеральної прокуратури України спільно з Національною академією прокуратури України.

5.4. Метою вивчення результатів перевірки ділових і особистих якостей, проявлених під час проходження в органах прокуратури переддипломної практики, є з'ясування професійної придатності претендента до прокурорської діяльності.

5.5. Співбесіда у кадровому підрозділі спрямована на оцінку відповідності ділових і моральних якостей претендентів вимогам за відповідною посадою та виявлення з їх числа найбільш підготовлених. До неї може залучатися міськрайпрокурор, під керівництвом якого стажувався, проходив практику або працюватиме претендент.

За результатами співбесіди та вивчення документів складається довідка.

5.6. Психологічні дослідження проводяться спеціалістом-психологом з метою з'ясування придатності претендентів до прокурорської діяльності і прогнозу успішності їх подальшої роботи.

5.7. На засіданні комісії керівником кадрового підрозділу оголошуються результати співбесіди та вивчення документів, перевірки знань кандидата, психологічного дослідження, підсумками результатів практики, вносяться пропозиції щодо порядку розгляду.

Першими розглядаються питання щодо заміщення вакантних посад з найбільшою кількістю претендентів. Рішення комісії щодо визначення переможців відбору на конкретні вакантні посади приймається шляхом голосування.

Претенденти, які не стали переможцями на певну посаду, мають право взяти участь у відборі на іншу вакантну посаду.

5.8. Час проведення співбесід, тестувань, засідання комісії завчасно доводяться до відома претендентів.

5.9. Об'єктивність відбору забезпечується рівними умовами його проведення та відкритістю інформації про його результати.

5.10. Рішення комісії приймаються, як правило, відкритим голосуванням, простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів. Голосування може проводитись таємно, якщо пропозиція про проведення такого голосування була внесена хоча б одним із членів комісії.

5.11. Рішення комісії вважається правочинним, якщо в голосуванні брало участь не менш як дві третини від числа її членів. Засідання комісії та прийняті рішення оформляються протоколом, який ведеться відповідальним секретарем.

5.12. Рішення комісії оголошується в день його прийняття.

5.13. Матеріали співбесід, вивчення документів, тестів, психологічного дослідження зберігаються разом з іншими матеріалами та документами комісії у кадровій службі упродовж трьох років від дня засідання комісії.

Довідки про перевірку особи на наявність судимості, психоневрологічного, наркологічного диспансерів, про перебування у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців повертаються особам, які не пройшли відбір.

6. Заміщення посад за результатами відбору

6.1. Рішення комісії щодо визначення переможця є підставою для видання наказу про призначення цієї особи на відповідну посаду.

Прийняте рішення може бути оскаржене в день його оголошення відповідно прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. За наявності підстав прокурор може призначити додаткове засідання комісії з метою перевірки доводів скарги. Після розгляду скарги на засіданні комісії прокурор приймає остаточне рішення.