
- •Тема 1 джерела виникнення системи національних 5 рахунків
- •Тема 7 рахунки операцій 117
- •Тема 8 Агрегати в снр та їх взаємозв'язок 126
- •Тема 9 особливості побудови національних 148
- •Тема 10 використання даних снр в макроекономічному аналізі та моделюванні 167
- •Тема 1 джерела виникнення системи національних рахунків
- •1.1 Процес розширеного відтворення і системи макроекономічного рахівництва
- •1.2 Балансовий метод
- •1.4 Принцип маржиналізму і теорія гранічної корисності
- •1.5 Теорія факторів виробництва, її зміст та значення для
- •1.6 Концепція первинних доходів та її застосування в новій
- •1.7 Концепція економічного виробництва та її використання
- •Тема 2 етапи розвитку міжнародної системи
- •2.1 Перший етап - система статистичного обліку у формі
- •2.2 Другий етап - функціонування двох систем макроекономічних показників (снр, бнг)
- •2.3 Третій етап - використання снр
- •2.4 Системи макроекономічного обліку
- •Тема 3 загальна характеристика снр оон - 1993
- •3.1. Визначення системи національних рахунків
- •3.2 Основні категорії та класифікації снр
- •3.3 Принципи побудови та зв'язок з бухгалтерським
- •3.4 Загальна характеристика рахунків
- •Тема 4 поточні рахунки
- •4.1 Показники, структура і методика розробки рахунку
- •4.2 Показники, структура і методика розробки рахунку
- •4.3 Показники, структура і методика розробки рахунку розподілу первинного доходу
- •4.4 Показники, структура і методика розробки рахунку вторинного розподілу доходів
- •4.5 Показники, структура і методика розробки рахунку
- •4.6 Показники, структура і методика утворення рахунків
- •Тема 5 рахунки нагромадження
- •5.1. Класифікація економічних активів
- •5.2 Показники, структура і методика розробки рахунку
- •5.3 Показники, структура і методика розробки фінансовогорахунку
- •5.4 Показники, структура і методика розробки рахунку
- •5.5 Показники, структура і методика розробки рахунку
- •Тема 6 баланси активів і пасивів
- •6.1 Баланс активів і пасивів кожного сектора
- •Тема 7 рахунки операцій
- •Тема 8 Агрегати в снр та їх взаємозв'язок
- •Тема 9 особливості побудови національних
- •Тема 10 використання даних снр в макроекономічному аналізі та моделюванні
1.2 Балансовий метод
Балансовий методзастосовується для забезпечення погодження потреб і ресурсів, визначення пропорцій розвитку економіки відповідно до вимог об'єктивних економічних законів. Балансовий метод базується на розробці й застосуванні системи взаємопов'язаних матеріальних, трудових і фінансових балансів, що передбачають пропорційність розвитку економіки. Баланси складаються з двох частин: перша частина відображає усі напрямки витрат ресурсів відповідно до потреб, а інша - джерела надходження цих ресурсів.
Балансовий метод грунтується на взаємозв'язку ресурсів, які мають бути у підприємства, організації, держави та їх потребою в межах певного періоду. Якщо ресурсів у порівнянні з потребами недостатньо, то доводиться вишукувати додаткові джерела, які б дозволили покрити дефіцит. Якщо ж ресурсів є в надлишку, то необхідно розв'язувати зворотну проблему - розширювати їх споживання або позбавлятися від надлишку. Балансовий метод реалізується через складання системи балансів - матеріально- речових, вартісних і трудових.
Баланс - це двостороння бюджетна таблиця, в лівій частині якої відображаються джерела ресурсів, а в правій - їх розподіл (таблиця 1.1).
В основі такої таблиці лежить балансова рівність, суть якої полягає в тому, що сума залишків ресурсів на початок періоду та їх надходження із внутрішніх і зовнішніх джерел повинна дорівнювати сумі їх витрат (поточного споживання та продажу на стороні) і залишку на кінець періоду. Важливу роль тут відіграє досягнення їх оптимальної структури, яка б забезпечувала найбільшу ефективність діяльності підприємства, організації, держави.
У практиці планування використовуються матеріальні, трудові, міжгалузевий, сукупний фінансовий, зовнішньоторговельний, платіжний та інші баланси.
Матеріальний баланс— це документ, який містить показники забезпечення оптимального співвідношення наявних засобів виробництва та потреб господарства в них, яке б гарантувало ефективний розвиток окремих галузей промисловості та господарства, капітального будівництва, а також виконання окремих програм і т. д.
Таблиця 1 - Бюджетна таблиця
Джерела ресурсів |
Розподіл ресурсів |
1.Залишок на початок періоду |
1.Поточне споживання |
2.Внутрішні надходження |
2.Реалізація на сторону |
3.Внутрішня економія |
3.Залишок на кінець періоду |
4.Резерви |
4.Резерви |
Всього |
Всього |
Баланс |
Баланс |
Розрізняють такі матеріальні баланси:
за поділом суспільного продукту — баланси засобів виробництва та предметів споживання;
за періодом виконання або дії — довгострокові та короткострокові; за одиницями виміру — натуральні, вартісні, натурально-вартісні; за базовою моделлю — однопродуктові, багатопродуктові, міжгалузевий; за розрізом планування — галузеві й територіальні.
Трудові баланси— це зведений баланс трудових ресурсів, баланс робочої сили за окремими галузями, баланси кваліфікованих кадрів, спеціалістів та ін.
Баланси трудових ресурсів розробляються для країни, області, економічних і адміністративних районів.
Міжгалузевий баланс— це розгорнута схема балансів валового внутрішнього продукту. У ньому детально розшифровуються основні пропорції розвитку окремих галузей.
.3 1 еорія трудової вартості, її економічний зміст та значення для побудови СНР
Визначення цінності товару у матеріально-речовій формі, у формі послуги чи інформації - одне з головних завдань економічної теорії, яке намагаються розв'язати економісти різних шкіл і напрямів протягом усієї свідомої історії людського буття. Підходів до визначення цінності товару існує багато, кожен з них ґрунтується на певній теорії, серед яких найбільш поширеними є теорії трудової вартості, граничної корисності, попиту й пропозиції, факторів виробництва, інформативна.
Підхід, згідно з яким за основу цінності товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного, а теорія, на якій він заснований - вартісної.
Розробку теорії трудової вартості було почато представниками класичної політичної економії - англійськими економістами У. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо та ін. Свій дальший розвиток вона отримала в працях К. Маркса, який розробив учення про двоїстий характер праці, втіленої в товарі, розкрив суперечність між приватною і суспільною, конкретною і абстрактною працею, споживною вартістю і вартістю товару, дослідив історичний процес розвитку обміну і форм вартості, розкрив природу і суть грошей як загального еквівалента. В його економічній концепції трудова теорія вартості та заснована на ній теорія додаткової вартості займають центральне місце.
Розкриваючи еволюцію форми вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, безпосередньо не сприймається, а виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває форми вартості лише при зіставленні з іншими товарами. Світовій економічній науці відомі й інші теорії вартості: ті, що в центр уваги ставили витрати, і ті, що перемістили його на кінцеві результати виробництва.