Л і т е р а т у р а :

[1 т.1; 2 с.9-24; 3 с.5-18; 4 с.5-21; 5 с.10-23; 6 с.17-59; 7 с.7-20; 8 с. 6-14; 9 с.11-22; 12 с.5-49]

Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача (2 год.)

Мета заняття – з‘ясувати місце теорії граничної корисності в механізмі поведінки споживача.

Завдання заняття – розкрити зміст загальної та граничної корисності товару; сформулювати закон спадної граничної корисності; з‘ясувати, як робиться діагностика рівноваги споживача згідно з кардиналістським підходом, набути практичних навичок в її визначенні.

Програмні питання

1. Вплив на поведінку споживача бюджетних обмежень і цін. Модифікація функції корисності як залежності між кількістю споживаних благ та рівнем корисності за умови бюджетних обмежень.

2. Суть раціонального вибору споживача.

3. Моделювання поведінки споживача, який прагне раціоналізувати свій вибір з урахуванням спадної граничної корисності блага: визначення індивідуального попиту на благо.

4. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.

Тестові завдання:

Визначте єдино правильну відповідь:

1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) сукупної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.

2. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

2. Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв’язок:

а) крива сукупної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;

в) за від’ємних значень граничної корисності крива сукупної корисності відхиляється донизу, стає спадною;

г) всі відповіді правильні.

2. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

2. Закон зростаючої сукупної корисності полягає в тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;

в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення від кожної додаткової одиниці зменшується;

г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає.

Практичні завдання:

Ситуація 1. В чому полягає припущення щодо транзитивності благ, коли споживач вважає, що набір К є найпривабливішим за набір М, а набір М привабливішим за набір Н?

Ситуація 2. Який можна зробити висновок, коли гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 будь-якого рівня споживання?

Ситуація 3. Який вигляд мають криві байдужості, якщо два блага є абсолютними замінниками?

Ситуація 4. Якою є динаміка граничної корисності по мірі збільшення кількості блага, що споживається?

Задача 1.Споживач витрачає 38 грн. на місяць на придбання товарів А і В. Гранична корисність товару А визначається виразом: 28 – 2А, та товару В виразом: 20 - 2В. Ціна товарів відповідно: Р_А= 2 грн.; Р_В= 4 грн. Яку кількість товарів А і В придбає раціональний споживач?

Задача 2.Споживач щомісяця купує 5 кг яблук (Я) та 2 кг ківі (К). Корисність, яку він отримує від приживання різної кількостіQ_ЯіQ_К, представлена в таблиці. Ціна Р_Я =10грн./кг, а Р_К=20 грн./кг. Визначити:

Таблиця 1

К-ть, кг	Я б л у к а			К і в і
	U, ют	MU	MUя/ Ря	U, ют	MU	Mк /P к
1	500			400
2	1000			800
3	1400			1100
4	1750			1340
5	1950			1540
6	2050			1710
7	2090			1840

1. Скільки грошей витрачає споживач на покупку цієї кількості товарів?

2. Яку корисність він одержує від споживання такої комбінації товарів?

3. Розрахувати граничну корисність, яку він отримує від споживання товарів.

4. Зобразити графічно криву граничної корисності ківі.

5. При якій комбінації двох товарів корисність виявиться максимальною?

Задача 3. Споживач робить вибір між двома товарами Х та Y. Гранична корисність кожного з них наступна : Таблиця 2

Одиниця товару	MUx	MUy
1	150	270
2	120	210
3	100	180
4	90	150
5	80	120

Визначити, яку кількість кожного товару придбає раціональний споживач, якщо його бюджет становить 180 грн., а ціни товарів: Р_х = 20 грн., Р_у = 30 грн.?

Задача 4. Сукупна корисність споживача представлена функцією U=(A*B)*1/2, де А – обсяг споживання апельсинів, В – обсяг споживання бананів.

1. Визначити величину сукупної корисності, якщо А = 5, В = 80.

2. Визначити рівень споживання бананів, якщо А = 10, А = 15, А = 20 і т. ін. Побудувати криву корисності товару А.

Задача 5. На основі даних табл. 3:

Кількість тістечок, кг	0	1	2	3	4	5	6	7
Сукупна корисність, ютилів	0	5	9	12	14	15	15	14

1. Визначити граничну корисність третього тістечка;

2. Побудувати графіки сукупної та граничної корисності;

3. За якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної корисності?

Задача 5. Корисність індивіда від споживання трьох благ (M, N іL) наступна: Таблиця 4

Одиниця блага	Гранична корисність від споживання блага, ютилів
	M	N	L
1	250	200	120
2	200	160	60
3	150	120	45
4	100	80	30

Бюджет індивіда складає 420 грн. Ціна товару за одиницю М - 50 грн., товару N - 40 грн., товару L - 30 грн. Доведіть, що індивід не отримає максимуму корисності, якщо придбає дві одиниці товару М, чотири одиниці товару N і три одиниці товару L. Який набір благ забезпечує йому максимум корисності за даного бюджету? Підрахуйте загальну корисність від споживання цього набору.

Задача 6. Функція загальної корисності (TU) індивіда від споживання Q одиниць благ А і В має вигляд: TU=4, ютилів. Ціна одиниці блага А становить 3 грн., а блага В - 6 грн. Бюджет споживача - 120 грн. Від якої кількості споживання благ індивід отримає максимум корисності?