
Задача с.2
У задачі розглядається рівновага плоских розбірних конструкцій, що найбільш часто зустрічаються в техніці.
Умова
задачі. Конструкція
складається з жорсткого кутника та
стержня, які в точці С
або
з’єднані один з одним шарнірно (рис.
С.2.0 – С.2.5), або вільно спираються один
на одного (рис. С.2.6 – С.2.9). Зовнішніми
в’язями, які накладено на конструкцію,
є: шарнір (рис. С.2.1, С.2.2, С.2.4, С.2.5, С.2.7,
С.2.9) або жорстке закріплення (рис. С.2.0,
С.2.3, С.2.6, С.2.8) у точці А;
невагомий стержень
(рис. С.2.0, С.2.1), гладенька площина (рис.
С.2.2, С.2.3) або шарнір (рис. С.2.4 – С.2.9) у
точці В;
невагомий стержень
(рис. С.2.1, С.2.2, С.2.7) або шарнірна опора
на котках (рис. С.2.9) у точці D.
На кожну конструкцію діють: пара сил, модуль моменту якої М=80 кН м, і дві сили, величини, точки прикладання та напрямки яких задано в таблиці 4. Умови задач С.2.0 – С.2.9.
У
задачі другого рівня складності на
конструкцію додатково діють: сила
,
величина, точка прикладання та напрямок
якої задано в таблиці 5. Умови задач
С.2.0.А – С.2.9.А, та рівномірно розподілене
навантаження,
інтенсивність якого
кН/м
,
відрізок навантаження задано в таблиці
5. Умови задач С.2.0.А – С.2.9.А,
а
напрямок показано в таблиці 5а. Умови
задач С.2.0.А – С.2.9.А.
У
задачі третього рівня складності на
конструкцію додатково діють: сила
,
величина, точка прикладання та напрямок
якої задано в таблиці 5. Умови задач
С.2.0.А – С.2.9.А, та розподілене за лінійним
законом навантаження,
максимальна інтенсивність якого
та відрізок навантаження задано в
таблиці 6. Умови задач С.2.0.Б – С.2.9.Б,
а
напрямок умовно показано в таблиці 5а.
Умови задач С.2.0.А – С.2.9.А.
Визначити реакції в’язей у точках А, В, С, а для рис. С.2.1, С.2.2, С.2.7, С.2.9 ще й у точці D, які обумовлені заданими навантаженнями. У кінцевих розрахунках покласти а = 0,5 м.
Методичні вказівки
Задача С.2 – на рівновагу системи тіл, які знаходяться під дією плоскої системи сил.
При розв’язанні цієї задачі найбільш зручно розділити систему на окремі частини (у даному випадку на кутник і стержень) у точці С і розглянути рівновагу кожної частини окремо. При цьому необхідно врахувати закон про рівність дії та протидії в точці С.
У
задачах, де є жорстке закріплення,
реакція представляється силою, модуль
і напрямок якої невідомі, тому вона
розкладається на складові по осях
координат (наприклад, для точки А
складові
,
),
та парою сил, момент якої (наприклад,
)
теж невідомий. Реакція шарнірної опори
розкладається на дві складові по осях
координат. Реакція невагомого стержня
направлена по стержню, а реакція шарнірної
опори на котках та реакція гладенької
площини – перпендикулярно до площини.
За правильне розв’язання задачі з використанням даних таблиці 4. Умови задач С.2.0 – С.2.9 виставляється оцінка „три” бали. За правильне розв’язання задачі з використанням даних таблиці 4. Умови задач С.2.0 – С.2.9, а також даних таблиць 5 і 5а. Умови задач С.2.0.А – С.2.9.А виставляється оцінка „чотири” бали. За правильне розв’язання задачі з використанням даних таблиці 4. Умови задач С.2.0 – С.2.9, таблиць 5 і 5а. Умови задач С.2.0.А – С.2.9.А, а також таблиці 6. Умови задач С.2.0.Б – С.2.9.Б виставляється оцінка „п’ять” балів.
Приклад розв’язання задачі С.2. Перший рівень складності
На
кутник АВС
(АВС
= 90
),
кінець А
якого жорстко закріплений, у точці С
спирається стержень DЕ
(рис. 26.5
а).
Стержень у точці D
закріплений
нерухомою шарнірною опорою. До стержня
DЕ
в точці Е
прикладена сила
під кутом
до горизонтальної осі. До кутника
прикладені: пара сил з моментом
,
а в точці В
- сила
під кутом
до горизонтальної осі.