4. Щоб уникнути непередбачених суміщень процесів, усі роботи необхідно ви­конувати відповідно до графіка виконання робіт (див. технологічні розрахунки).

5. До початку робіт виконавець робіт визначає на місці схему руху самоскидів і місця стоянок екскаватора відповідно до розроблених схем (див. техкарту).

6. Роботи виконувати з тупикової (або кільцевою) подачею транспорту до екс­каватора під навантаження; навантаження ґрунту в транспорт виконуються з боку заднього (або бічного) борту (див. схему забою); забороняється водієві знаходитися в кабіні самоскида, що не має над кабіною захисного броньованого щита, а стороннім - у радіусі дії екскаватора плюс 5 м (7,25+5=12,25 м).

7. Не дозволяється розробляти ґрунт підкопом, укоси виконувати крутіше ніж 1:0,75 (див. схему котловану),, складування матеріалів на брівці котловану ближче ніж на 4,5 м.

8. При розробці виключається робота бульдозера в зоні дії стріли екскаватора

(R_к =7,25 м) (див. відповідну схему на техкарті).

9. Для спуску робітників у котлован забезпечити наявність чотирьох драбин (по дві з кожної сторони) b_стр=0,75 м, установлених на повну глибину котловану h_к=5,0м.

10. У вечірній час у котловані і на відвалі забезпечити освітлення двома пере­носними прожекторами.

11. Знятий рослинний прошарок ґрунту розмістити на відвалі окремо й ущіль­ненню не піддавати.

На аркуш технологічної карти слід виносити такі пункти: 1, 4, 5, б, 8 (9, 10).

1.7.3. Область застосування

У даному розділі наводиться така інформація:

• на який комплексний процес розроблені конкретна (дана) технологічна карта і для якого об'єкта (із фіксацією особливостей об'єкта);

• район будівництва (місто; селище - район - область).

Характеристика області застосування технологічної карти також виноситься на аркуш.

Наведемо приклад формулювання відповідних положень області застосування технологічної карти "Виконання земляних робіт".

Область застосування

Технологічна карта розроблена на виконання земляних робіт по устрою котло­вану глибиною h_р м у сухих глинистих ґрунтах. Район будівництва - м. Кривий Ріг.

1. 8. Визначення техніко-економічних показників по проекту (у цілому)

Доцільність остаточно обраного варіанта виконання робіт визначається систе­мою техніко-економічних показників по проекту (у цілому) - основних та додаткових (часткових). Використовується та ж сама номенклатура основних показників, що й при співставленні відповідних показників аналізованих варіантів виконання робіт. Номенклатура ж додаткових (часткових) показників не регламентується; вона зале­жить від конкретних умов будівництва тощо.

1.8.1. Розрахунок основних техніко-економічних показників по проекту

На заключному етапі розрахунків у якості основних техніко-економічних по­казників по проекту (у цілому) приймаються ті ж показники, що і при порівнянні ва­ріантів (див. § 1.3.1), але з урахуванням усіх фактичних витрат по всіх взаємопогоджених (в організаційно-технологічному плані) процесах - механізованих і ручних - відповідно до графіка виконання земляних робіт (див. § 1.6.2, табл. ф. 1.6.2, гр.11).

Урахування всіх витрат по всіх процесах означає, що на даному етапі розра­хунків враховують витрати праці, часу і грошей як по механізованих, так і ручних ро­ботах відповідно до структури комплексного процесу виконання земляних робіт у ко­тловані житлового будинку (див. § 12.1, табл. ф. 1.2.1, гр. З, 6).

Урахування фактичних витрат означає, що в розрахунках на даному етапі за­мість нормативних показників витрат праці і часу використовуються відповідні при­йняті показники (див. § 1.6.1, табл. ф. 1.6.1, гр.13, 20).

Загальна тривалість виконання земляних робіт на об'єкті - у котловані жи­тлового будинку Т^заг_з.р. , роб. зм. Розрахункова формула і розшифровування позна­чень розглядалися при порівнянні варіантів виконання робіт (див. § 1.3.1, ф. 1.1). На даному (заключному) етапі розрахунків усі зазначені параметри враховуються і ви­значаються за графіком виконання робіт (див. § 1.6.1, табл. ф. 1.6.1, гр.22).

У тому числі тривалість {прийнята) зайнятості екскаватора (ведучої ма­шини) на об'єкті - у котловані житлового будинку Т^екс_к.пр зм визначається за графі­ком виконання робіт (див. § 1.6.1, табл. ф. 1.6.1, гр.22).

Витрати праці на розробку одного кубічного метра (7 м³) ґрунту (питомі витрати праці), люд.-год/м³:

q_од = Q^заг_к / V^заг_к = (ΣQⁱ_мех + ΣQⁱ_руч)_k * c / V^заг_к (1.20)

де ΣQⁱ_мех - загальна прийнята (фактична) трудомісткість механізованих ро­біт (усіх механізованих процесів) відповідно до структури комплексного процесу зем­ляних робіт, люд.-зм. (див. § 1.2.1, табл. ф. 1.2.1), люд.-зм.; визначаються на даному етапі розрахунків як результат технологічних розрахунків (див. § 1.6.1, табл. ф. 1.6.1, гр. 13: усього по об'єкту, у тому числі по механізованих роботах);

ΣQⁱ_руч - загальна прийнята (фактична) трудомісткість ручних робіт (усіх руч­них процесів, що виконуються робітниками) відповідно до структури комплексного процесу земляних робіт (див. § 1.2.1, табл. ф. 1.2.1), люд.-зм.; визначаються на да­ному (заключному) етапі розрахунків як результат технологічних розрахунків (див. § 1.6.1, табл. ф. 1.6.1, гр.13: усього по об'єкту, у тому числі по ручних роботах);

с =8 год.; \/_к^заг - розшифровування позначень наведене раніше (див. § 1.3.1, ф.1,4).

Вартість розробки одного кубічного метра (1 м³) ґрунту (питома вар­тість), грн/м³:

^С_од ⁼ С^заг_к / V^заг_к = (ΣСⁱ_мех + ΣСⁱ_руч)_k / V^заг_к (1,21)

де ΣСⁱ_мех - загальна вартість виконання механізованих робіт (усіх механізо­ваних процесів) відповідно до структури комплексного процесу земляних робіт (див. § 1.2.1, табл. ф. 1.2.1):

Сⁱ_мех = 1,08 (С_{маш.-год} * Т_пр * с)^I (1.22)

де С_{маш.-год}ⁱ - собівартість однієї години експлуатації i-ої машини механізованого процесу, що входить у комплект, грн/маш.-год; розраховується на даному етапі з урахуванням типу i-ої машини і T_пр замість T_н за раніше розглянутими формулами (див. § 1.3.1, ф. 1.12-1.17); T_пр - прийнята тривалість роботи i-ої машини механізо­ваного процесу, що входить у комплект, зм.; на даному етапі визначається по техно­логічних розрахунках (див. § 1.6.1, табл. ф.1.6.1, гр.20); С = 8 год - тривалість ро­бочої зміни в добі;

ΣСⁱ_руч- загальна вартість виконання ручних робіт (усіх ручних процесів) на об'­єкті відповідно до структури комплексного процесу (див. § 1.2.1, табл.ф.1.2.1), грн; розрахункова формула і розшифровування позначень розглядалися при порівнянні варіантів виконання робіт (див. § 1.3.1, ф. 1.18); на даному (заключному) етапі розра­хунків загальна сума заробітної плати робітників, що виконують ручні роботи, ΣЗⁱ_руч враховується і визначається за калькуляцією трудових витрат і заробітної плати (див, § 1.5, табл. ф. 1.5, гр.13: усього по об'єкту, у тому числі по ручних роботах).

Додаткові вихідні дані до визначення основних техніко-економічних показників по проекту (у цілому) при виборі остаточного варіанта виконання робіт фіксуються у відповідних графах раніше складених таблиць, як-от вихідні дані до визначення:

- тривалості зайнятості екскаватора на об'єкті -див. § 1.3.1, табл.ф.1.3.1.1, гр.10;

• питомих витрат праці-див. §1.3.1, табл.ф.1.3.1.2, гр. 8-9, 13-14;

- питомої вартості -див. § 1.3.1, табл.ф.1.3.1.3, гр. 8-9, 19-20.

Розрахунок показників виконується відповідно до методичних рекомендацій (див. § 1.3.1, ф. 1.1-1.19). Результати розрахунків заносяться в підсумкову таблицю техніко-економічних показників виробництва земляних робіт (див. § 1.3.2, табл.ф.1.3.2, гр.6).

Техніко-економічні показники виробництва робіт по проекту (у цілому) повинні відрізнятися від відповідних показників по варіантах, тому що вони враховують усі фактичні витрати по всіх роботах (механізованих і ручних), що складають комплекс­ний процес виконання земляних робіт у котловані житлового будинку.

Приклад розрахунку основних техніко-економічних показників виконання зем­ляних робіт на об'єкті - у котловані житлового будинку - по проекту (у цілому) (фраг­мент) і відповідні методичні рекомендації наведені в посібнику [5, с. 124-125, рис.60].

1,8.2. Визначення додаткових техніко-економічних показників по проекту

Залежно від одержаних організаційно-технологічних рішень порівнюваних ва­ріантів склад техніко-економічних показників, що доповнюють основні (незмінні) пока­зники, може змінюватися.

В аналізованих умовах до додаткових; техніко-економічних показників ви­конання земляних робіт на об'єкті - у котловані житлового будинку - відносяться такі показники:

1) загальний обсяг земляних робіт на об'єкті V_к^заг, м³ (див. § 1.1.2, табл.ф.1.1.2, гр.4: усього по об'єкту).

2) загальна трудомісткість {прийнята) проведення земляних робіт на об'єкті

Q_к^заг, люд.-зм.; визначається як результат технологічних розрахунків (див. § 1.6.1, табл.ф.1.6.1, гр.13: усього по об'єкту), у тому числі:

трудомісткість (прийнята) механізованих робіт ΣQⁱ_мех, люд.-зм.; визна­чається як результат технологічних розрахунків (див. § 1.6.1, табл.ф.1.6.1, гр.13: у тому числі по механізованих роботах);

трудомісткість (прийнята) ручних робіт ΣQⁱ_руч, люд.-зм.; визначається як результат технологічних розрахунків (див. § 1.6.1, табл.ф.1.6.1, гр.13: у тому числі по ручних роботах);

3. загальна заробітна плата робітників, що виконують земляні роботи на об'єкті:

- у котловані житлового будинку - З_к^заг, грн; визначається як результат калькуляції трудових витрат і заробітної плати (див. § 1.5, табл.ф.1.5, гр.13: усього по об'єкту) у тому числі:

заробітна плата по механізованих роботах ΣЗⁱ_мех, грн; визначається як результат калькуляції трудових витрат і заробітної плати (див. § 1.5, табл. ф. 1.5, гр.13: у тому числі по механізованих роботах),

заробітна плата по ручних роботах ΣЗⁱ_руч , грн; визначається як результат

калькуляції трудових витрат і заробітної плати (див. § 1.5, табл.ф.1.5, гр.13: у тому числі по ручних роботах).

Методичні вказівки

При оволодінні принципами техніко-економічного аналізу прийняття технологі­чних рішень з виконання земляних робіт по устрою котловану необхідно:

• чітко усвідомити взаємозв'язки поміж структурою комплексного процесу зем­ляних робіт, обсягом робіт по складових цього процесу, складом комплекту машин і механізмів, за допомогою якого вони здійснюються; для цього доцільно проробити із загального курсу технології будівельного виробництва розділ, який стосується особ­ливостей виконання земляних робіт землерийними й землетранспортними маши­нами;

• вміти розрахувати технологічні параметри цих машин і механізмів та проекту­вати технологічні схеми виконання робіт за остаточно прийнятим та економічно об­ґрунтованим варіантом рішення, технічно грамотно ілюструючи можливості машин і механізмів відповідного комплекту; для цього потрібно засвоїти різницю у визначенні граничних і раціональних (робочих) параметрів землерийних та землетранспортних машин і навчитися відтворювати ці параметри на схемах проходок відповідних ма­шин і механізмів, на розрізах цих проходок;

• знати, які обмеження (спрощення) можливі (припустимі) при варіантних роз­рахунках основних техніко-економічних показників і чому (за рахунок яких парамет­рів) різняться ці показники при розрахунку остаточно обраного та запроектованого рішення по проекту в цілому; для цього потрібно повторити із загального теоретично­го курсу такі поняття, як "норма часу", "витрати праці", "нормативна та прийнята трудомісткість", "продуктивність", "виробіток", "відсоток виконання норми", "нормативна і прийнята тривалість робіт", "розцінка", "заробітна плата".

Зміст лабораторних робіт

1.Визначення робочих відміток і закладання схилів.

2.Вибір способів проведення робіт та комплектів машин для розробки котловану.

3.Визначення техніко-економічних показників проведення робіт по улаштуванню котловану.

4.Складання калькуляції трудових витрат.

5.Виконання технологічних розрахунків.

В звіті по кожній лабораторній роботі повинно бути: зміст одержаного завдання, заповнені таблиці по відліку обсягів робіт, калькуляція витрат, календарний графік проведення робіт.

В звіті повинні бути відображені відомості: група, студент, номер завдання, викладач, дата виконання.

Робота №1 Визначення робочих відміток і закладання схилів.

1.Розміри котловану призначаються відповідно схеми будови і розміру фундаменту.

Мал. 1 План котловану.

Спочатку визначаємо робочі відмітки в місцях перетину контуру дна котловану з горизонталями, далі в цих точках обчислюємо закладення схилів і наносимо їх значення на план. Після цього крайні точки з’єднуємо прямими лініями і одержуємо на плані обриси схилів.

Мал.2 План котловану.

Мал. 3 Розрізи котловану.

Визначення об’ємів робіт.

Об’єм робіт визначаємо по ділянкам , котрі призначаємо між перерізами , які проводяться в торцях котловану ( I-I, IV-IV) і в точках перетину горизонталей з віссю котловану (II-II, III-III).

Приймаймо допущену крутизну схилів для суглинків при середній глибині котловану до 3м., це відповідає коефіцієнту закладення, який дорівнює m = 0.5, (табл.АНТІ [5]).

Таблиця 1.

Відлік об’ємів земляних мас при улаштуванні котловану.

Об’єм

ділянок: 10854

Об’єм

схилів: 127

Разом: 10981

Таблиця 2.

Підрахування об’ємів земляних мас торцевих схилів.

Разом: 120

Таблиця 3.

Підрахування об’ємів земляних мас в кутових схилах котловану.

Робота №2 Вибір способів проведення робіт та комплектів машин для розробки котловану

Технологічний процес улаштування котловану включає до себе механічну розробку ґрунту, його завантаження і переміщення чи укладання до відвалу , а також обробку-зачистку дна котловану і планування схилів.

Такий комплексний процес виконують єдиним потоком за допомогою системи взаємоув’язаних машин чи окремими потоками кількома комплектами машин, які працюють послідовно чи паралельно і незалежно один від одного. В склад кожного комплекту входить ведуча машина, за параметрами і продуктивністю якої ув’язують працю всіх машин (комплектуючих). Найбільш поширеною ведучою машиною є екскаватор.

Для зачистки котловану найчастіше використовують бульдозери.

За мал. 39 (5) робимо попередній вибір екскаватора. Якщо об’єм котловану більше 10 тис. м³ і рівень ґрунтових вод нижче рівня стоянки екскаватора – рекомендується екскаватор з прямою лопатою, об’ємом ковша 0,65 м³.

Для розробки котловану приймаємо механізований спосіб проведення робіт з урахуванням комплексної механізації. При цьому орієнтовно встановлюємо наступну структуру процесу:

Процес

Розробка ґрунту, м³ 10981

Транспортування ґрунту, м³ 10981

Розробка недобору, м³ 1012

Планування дна котловану, м² 5058

ведучу машину призначаємо екскаватор ЭО-4121А з прямою лопатою і місткістю ковша 0,65 – 0,8 м³.

Технічні характеристики заносимо до таблиці.

Таблиця 4

Визначення граничних та раціональних параметрів екскаватора

Довжина робочої пересувки

де 0,9 – коф. раціонального використання максимальних параметрів;

- найменший радіус копання на рівні стоянки екскаватора (табл. 9 АНТІ) (5), м

Б – довжина рукояті (табл. 9 АНТІ) (5), м

Найбільша відстань від осі екскаватора до бокового схилу по верху

де R_к – найбільший радіус копання (табл. 11 АНТІ) (5), м

l_n – довжина робочої пересувки, м

Найбільша ширина лобової проходки при переміщенні екскаватора по прямій

Найбільша відстань від осі екскаватора до бровки раніше роздробленого бокового вибою по верху (у наступних проходках)

де - найбільший радіус копання на рівні стоянки екскаватора, м

Найбільша ширина кожної наступної проходки при боковому забої

Враховуючи, що екскаватор, обладнаний прямою лопатою, потребує улаштування в’їзної траншеї, визначаємо її за формулою

де h - глибина котловану по осі в’їзної траншеї, м;

b - ширина в’їзної траншеї по дну, м;

- коеф. закладення відкосів траншеї (табл. 1 АНТІ)

Загальний об’єм розробки

V_k - об’єм котловану

V_в.т. - об’єм в’їзної траншеї

Комплект машин та механізмів приймаємо для екскаватора ЭО-4121А, обладнаного прямою лопатою, відповідно рекомендаціям алгоритму вибору рекомендованих машин для комплексної механізації (мал. 39 АНТІ) (5), призначаємо наступні автосамоскиди, бульдозери, каток.

Кількість транспортних засобів підраховуємо за формулою

де Т_ц - тривалість циклу роботи автосамоскида, хв;

t_п - тривалість завантаження автосамоскида, хв;

Для цього спочатку визначаємо кількість ковшів, які завантажуємо в кузов автосамоскиду КАМАЗ-5511 (таблиця ІІ, АНТІ) (5)

де Q - вантажопідйомність транспортної одиниці, м³;

q - геометрична місткість ковша, м³;

K_e – коеф. використання місткості ковша.

Тривалість завантаження одного самоскида

K_m - коеф., що залежить від організації роботи транспорту (табл. 26 АНТІ)

n_m - кількість циклів екскавацій за хвилину

де К_в - коеф. використання екскаватора за часом в зміну;

t_ц - тривалість циклу, с (табл. 9 АНТІ)[5].

Тривалість циклу роботи одного самоскиду при прийнятій відстані переміщення ґрунту 3 км складе

де L - відстань від місця завантаження, км;

- середня розрахункова швидкість руху до місця розвантаження та назад (табл. 17 АНТІ) (5), км/год;

t_р.м. - час розвантаження з маневруванням (табл. 11 АНТІ) (5), км/год

t_м - час, необхідний на маневри при завантаженні автосамоскида чи складу автосамоскидів (табл. 11 АНТІ) (5), хв

Кількість автосамоскидів при роботі екскаватора в транспортні засоби

Приймаємо 4 автосамоскиди. Після цього коригуємо тривалість завантаження одного самоскида

Рекомендований комплект машин та механізмів для розробки котловану.

Таблиця 5

Мал.4 Графік руху транспорту

Робота №3 Визначення техніко-економічних показників проведення робіт по улаштуванню котловану.

Визначаємо тривалість розробки котловану екскаватором та ув’язуємо її з тривалістю праці комплектуючих машин. Для цього спочатку розраховуємо експлуатаційну та нормативну продуктивності екскаватора за формулами:

Експлуатаційна продуктивність, м³/зм

де 3600 - показник переводу часу в секунди;

q - місткість ковша екскаватора, м³;

K_e - коеф. використання місткості ковша, що дорівнює

де К_н - коеф. наповнення ковша (табл. 21 АНТІ) (5)

К_р - коеф. початкового розпушення ґрунту (табл. 32 АНТІ) (5)

К_в - коеф. використання за часом (2)

t_ц - тривалість циклу, с (табл. 9 АНТІ) (5)

Нормативна продуктивність м³/зм

де а_е - одиниця об’єму;

с - тривалість зміни, год;

Н_н.в. - норма витрат машинного часу по ЕНіР, маш.-год. (2)

де 1,1 - Н_ч - норма часу (2)

Так як нормативна продуктивність екскаватора більше, тому її і беремо для розрахунку тривалості розробки ґрунту в котловані, а при розробці в’їзної траншеї 50% від неї, тобто

Звідси нормативна тривалість роботи екскаватора, змін:

де V - загальний обсяг земляних робіт;

П - продуктивність ведучої машини

- сумарна тривалість виконання різних видів підготовчих, допоміжних та інших робіт.

Встановлюємо тривалість роботи бульдозера ДЗ-17 по плануванню ґрунту на відвалі, розташованому на відстані 3 км від котловану. При цьому приймаємо, що бульдозер розрівнює ґрунт шаром 0,2 м, що дозволяє робити ущільнення ґрунту катками. Для цих умов нормативна продуктивність бульдозера складе, м³/зм:

де 0,58 - Н_ч - норма часу, яка визначається за ЄНіР

Тривалість роботи бульдозера, змін:

До отриманої тривалості роботи бульдозера необхідно додати витрати часу на його перебазування з місця відвалу до котловану та назад, а також на розробку недобору, так як в комплекті машин приймається тільки один бульдозер, який виконує роботи як на відвалі, так і в котловані.

У зв’язку з тим, що загальна ширина котловану складає 51 м, приймаємо середню відстань переміщення ґрунту при розробці недобору, рівну 25 м. Для цих умов нормативна продуктивність бульдозера, м³/зм

Тривалість його роботи, змін

Приймаємо витрати часу, необхідні на перебазування бульдозеру на відстань 3 км з середньою швидкістю 7 км/год. (табл. 7 АНТІ (5))

Загальні витрати часу на роботу бульдозера складуть, зм:

Розраховуємо тривалість роботи котка на відвалі. Приймаємо, що каток ущільнює ґрунт, розрівняний бульдозером, шаром 0,2 м, довжина гону – 100 м, кількість проходів по одному сліду – 8, нормативна продуктивність катка ДУ-39А, м³/зм

де 1+0,17·4 - Н_ч - норма часу (2)

Нормативна тривалість коткування ґрунту на відвалі складе, змін:

Продуктивність бульдозера і котка декілька вища, ніж у екскаватора, але загальну продуктивність робіт приймаємо рівною тривалості ведучої машини – 15,5 змін. Це обумовлено технологією виконання процесу.

Трудомісткість виконання одиниці об’єму ґрунту по улаштуванню котловану розраховуємо за формулою:

де - витрати праці робітників, що зв’язані з виконанням механізованого процесу, люд-год;

n - кількість машин, що приймають участь у процесі;

- витрати праці робітників, що зв’язані з виконанням немеханізованих процесів j-ю бригадою і які не враховані в ;

V - загальний обсяг земляних робіт, м³.

Витрати визначають для усіх машин, що входять в комплект:

де T_i - тривалість роботи і-ї машини, зміни;

M_i - кількість робітників, що керують машиною, чол.;

q_м.д. - витрати праці на монтаж та демонтаж, люд-год;

q_mp - витрати праці на транспортування машин до місця роботи, люд-год;

q_доп - витрати праці на виконання допоміжних робіт, які пов’язані з підготовкою машин до роботи, люд-год

Визначаємо показники вартості. Для цього спочатку розраховуємо собівартість машино-години для кожної машини за формулами:

де Е - одночасові витрати по доставці машини, її монтаж, переміщення під час роботи і т.п., грн. (Табл. Д4);

Т_і - тривалість роботи машини, год.;

Г - річні амортизаційні відрахування, грн. (Табл. Д4);

Т_г - річний бюджет робочого часу механізму (Табл. Д4);

С_е - експлуатаційні витрати за період роботи машини, грн. (Табл. Д4)

для екскаватора ЭО-4121А

для бульдозера ДЗ-17

для причіпного котка ДУ-39А

для автосамоскида КАМАЗ-5511

де 21,1 = Т_ц (табл 36 АНТІ)(5).

Загальну собівартість механізованих робіт з урахуванням накладних витрат та при умові відсутності ручних операцій (), визначаємо за формулою

де С_дод - додаткові єдиночасові витрати, які зв’язані з організацією механізованих робіт і які не враховані собівартістю машино-годин по виконанню даного процесу, грн.

Питомі зведені витрати, що припадають на одиницю об’єму ґрунту по улаштуванню котловану, встановлюємо за формулою

де С₀ - загальна собівартість розробки ґрунту, грн;

Е_н - нормативний коеф. економічної ефективності капітальних вкладень;

М_і - інвентарно-розрахункова вартість і-ї машини (і = 1,2,3,...,n), яка приймає участь у механізованому процесі, грн (Табл. Д4);

- число годин роботи і-ї машини відповідно на об’єкті та за рік (Табл. Д4).

Вибір остаточного варіанту.

Для остаточного вибору варіанту необхідно порівняти декілька комплектів механізмів для розробки котловану.

Остаточним показником є питомі зведені витрати на розробку та транспортування ґрунту (П_П).

При однакових питомих зведених витратах на розробку одиниці продукції в двох або більше варіантах перевагу віддають тому варіанту, який характеризується меншою трудомісткістю при відносно однаковій трудомісткості, тобто який передбачає меншу тривалість робіт.

Робота №4 Складання калькуляції трудових витрат.

Калькуляцію трудових витрат (мал. 56 (3)) складають для усіх машин для остаточно прийнятого варіанту проведення робіт у відповідності з установленою структурою процесу на основі ЄНіР.

Робота №5 Виконання технологічних розрахунків.

Технологічні розрахунки виконуються у вигляді таблиці (мал. 57 (3)) з урахуванням усіх виконаних розрахунків і зокрема калькуляції трудових витрат. Таблиця технологічних розрахунків є документом, на підставі якого будують графік проведення робіт (мал. 58 (5)).

Перелік робіт, які виконуються одночасно одною бригадою (чи машиною) рекомендується вносити під однією назвою, посилаючись на відповідну групу пунктів калькуляції. При цьому в графу „Витрати праці” записуємо сумарну трудомісткість по усім видам робіт, які увійшли в даний загальний процес.

По закінченні технологічних розрахунків заповнюють відомість потреби в матеріально-технічних ресурсах та кваліфікаційного складу бригад і ланок.

Таблиця 8

Відомість потреби в матеріально-технічних ресурсах

Таблиця 9

Кількісно-кваліфікаційний склад бригад та ланок

Кількісний склад бригади передбачений для двозмінної організації робіт.

Оформлення розрахункової та графічної частини.

Проведення земляних робіт складається з пояснювальної записки та технологічної карти (графічна частина).

В пояснювальній записці, яка прикладається до креслень, обґрунтовуються необхідні розрахунки, положення та опис прийнятих у графічній частині матеріалів основних організаційно-технічних рішень. В записці не повинен дублюватися матеріал, який міститься у технологічній карті, а повинне бути тільки обґрунтування прийнятих рішень.

В пояснювальній записці є також розділи:

1. Вступ (стислий зміст завдання та вихідних даних для проектування).

2. Визначення об’ємів робіт.

3. Вибір способу проведення робіт та комплекту машин.

4. Визначення техніко-економічних показників.

Таблиця 10

5. Опис проведення робіт (докладний опис вибраного варіанту з аналізом його переваг та недоліків).

6. Калькуляція трудових витрат та заробітної платні.

7. Розробка заходів по техніці безпеки.

47

49