Практична робота № 3

Формування і розвиток природознавчих уявлень та понять в початковій школі. Схема розвитку уявлень та понять План

1. Власне педагогічні цілі навчання природознавства

2. Сприймання. Уявлення. Методика формування природознавчих уявлень.

3. Поняття. Методика формування природознавчих понять.

Дослідження психологічних і дидактичних закономірностей процесу засвоєння знань визначили взаємодію чуттєвого сприйняття і абстрактного мислення. До чуттєвого пізнання належать відчуття, сприймання, уявлення. Ці форми відображення предметів довкілля мають місце і при засвоєнні знань, оскільки в процесі навчання природознавству в свідомості учнів повинна бути відтворена реальна картина навколишнього світу. Уявлення виникають в вигляді образів і носять конкретний характер. В уявленнях відображаються зв'язки і відношення між предметами та явищами реальної дійсності. Воно може включати в себе деякі узагальнення, осмислення. Поняття - така форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ реального світу. У кожному понятті розрізняють його зміст і об'єм. Зміст поняття – це сукупність ознак предметів, відображених у понятті. В основі буд-якої думки лежить процес оперування поняттям. Тому всі поняття повинні бути осмисленими у процесі активної пізнавальної діяльності. Адже поняття, як і судження – це результат мислительної діяльності, що складається з аналізу і синтезу, порівняння і протиставлення, абстрагування і узагальнення, якими цілеспрямовано повинні оволодіти учні.

Знання будь – якої науки відображають певну частину реальної дійсності, яка є предметом її пізнання, складають систему понять.

Система – це не набір і не сума понять, а обов’язково ієрархія, яка має стержневу систему організації і нові, порівняно з окремими поняттями функції. У змісті системи понять виділяють ядро, як пояснювальну теоретичну частину і переферію, як прагматичну частину, яка пов’язана із застосуванням понять. Зміст таких систем понять складається не тільки з сукупності істотних ознак, але і наслідків, які з них витікають.

Так природознавство для початкових класів, зокрема для 3 (2) класу, включає в себе ієрархізовану систему понять, які хоч і мають відносно елементарний характер, але відображає об’єкти і явища природи їх взаємозв’язках, на доступному для молодшого школяра рівні. Кожне поняття на певному відрізку процесу навчання має свій початковий і кінцевий рівень сформованості, включений у програмі і підручнику.

Якщо розглядати зміст конкретної теми, то в ній можна виділити уявлення і поняття, які необхідно засвоїти дітям. Наприклад, тема “Грунт” включає такі елементи знань і зв’язки між ними, як склад грунту, види грунтів тощо . Кожне поняття має чітко визначений зміст (істотні ознаки), обсяг і зв’язки його з іншими поняттями. Вони визначають освітню мету процесу навчання у межах теми. Слід зазначити, що установлення взаємозв’язків між сформуванням поняття ми здійснюємо за тими істотними ознаками, що входять у їх зміст. Наприклад, формування поняття перелітний птах ” зміст його відлітає на зиму в теплі краї ”. Після засвоєння поняття з’ясовується причино-наслідковий зв’язок між об’єктом і умовами його існування. Дуже важливо, щоб діти осмислили сутність зв’язків.

Об’єктивний хід діяльності, внаслідок якої поняття утворилося в свідомості людини:

чуттєве сприйняття; засвоєння або активізація уявлень про окремі об ‘єкти чи їх групи;розумова діяльність, спрямована на виявлення істотних ознак;узагальнення і словесне вираження сутності понять;введення терміну, якими позначаються поняття.

Умови формування природознавчих екологічних понять:

1. організація чуттєвого сприймання ознак властивостей предметів або явищ,

2. формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованних понять і уявлень (повторне сприйняття об’єктів служить основою для актуалізації);

3. організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак;

4. забезпечення узагальненого і словесного визначення сутті понять, визначення його відповідним терміном;

5. організація закріплення понять (вже сформованих) шляхом репродуктивного відтворення його змісту;

6. організація застосування засвоєних понять у подібних і нових ситуаціях

Наприклад, на уроці, тема якого “Рослини частина живої природи”, формується з елементарних понять “культурні рослини”. Зміст цього поняття – рослина, яку вирощують люди і за якою вони доглядають.Р еалізація алгоритму психічної діяльності залежить від конкретних об’єктів (їх ознак, властивостей), про які у дітей формуються уявлення або поняття.