4. Прокладка кабелю в ґрунті і кабельних спорудах

Кабельні лінії прокладають в землі (траншеях) і в кабельних спорудах (в тунелях, каналах, на естакадах, в галереях, колекторах і ін.).

На промислових підприємствах застосовують змішану прокладку, підрозділяючи кабельні лінії на внутрішньо цехові і зовні цехові. Внутрішньо цехові кабельні лінії прокладаються по конструкціях в лотках, коробах, каналах, тунелях, трубах. Зовні цехові кабельні лінії укладаються в каналах, тунелях, блоках, траншеях, а також на естакадах і в галереях. В міських умовах широке розповсюдження отримала прокладка кабелів в колекторах.

Споруда, призначена для прокладки кабелів, характеризується максимальним числом силових ліній: траншея-8, канал-24, блок-30, тунель-72, естакада-24, галерея-56. основою вибору споруди для прокладки кабелів є порівняння їх вартості, займаної території, пропускної спроможності.

4.1 Прокладка кабелів відкрито на конструкціях

Виконується по кабельних опорних конструкціях, що складаються з окремих деталей – стояків, полиць. Кабельні конструкції серійно виготовляються заводами та можуть біти встановлені вздовж стін приміщень, каналів і інших кабельних споруд, а також підвішених до перекриттів, балок і інших елементів будівель. Кабелі, що прокладені горизонтально, жорстко закріплюють в кінцевих точках з обох боків вигинів та біля з’єднувальних муфт, а прокладені вертикально – по всій опорній конструкції. Для трифазної мережі з метою зменшення втрат три кабелі різних фаз прокладають в загальному пучці трикутником, закріплюючи спеціальними немагнітними скобами.

На кабельних конструкціях можуть прокладатися відкрито різні кабелі (броньовані та неброньовані). Такий спосіб прокладки дозволяє забезпечити якісний та індивідуальний монтаж, але не гарантує захисту від механічного пошкодження кабелів. Тому цей вид прокладки знайшов застосування в електротехнічних і виробничих приміщеннях, де відсутня можливість механічного пошкодження.

4.2 Прокладка кабелів у земляних траншеях

Кабельні траншеї.Кабельна каналізація в траншеях (в землі) є найпростішою і дешевою в порівнянні з іншими способами прокладки (мал. 14). Токове навантаження кабелів, прокладених в землі, вище ніж кабелів, що лежать на відкритому повітрі. Глибина траншей приймається 0,7 м, а ширина розраховується з умови розміщення в ній не більше шести силових кабелів напругою до 10 кВ або до трьох кабелів напругою 20 – 35 кВ при більшому числі кабелів споруджують дві паралельні траншей з відстанню між ними 1,2 м. Траншея повинна бути по можливості прямолінійною. В місцях зміни напряму траси необхідно передбачати деяке розширення її для забезпечення необхідного радіусу закруглення кабелю.

Щоб уникнути вм’ятин і пошкоджень кабелю через різкі прогинання, на дні траншеї створюють м’яку подушку з шара просіяної землі або піску завтовшки 100мм. Зверху кабель засипають таким же шаром м’якого ґрунту, а потім покривають цеглиною або бетонними плитами для захисту від механічних пошкоджень. Після цього кабельну траншею засипають землею і пошарово утрамбовують. В траншеї кабель укладають по всій довжині «змійкою», ніж компенсують температурні зміни довжини кабелю. При цьому довжина кабелю буде приблизно 1-2% більше довжини траншеї. При переходах через дороги кабель укладають в асбецементних або бетонних рубах для захисту від вібрації, а також для проведення можливих його ремонтів без розкриття доріг. В місцях перетину кабельної лінії з електрифікованою залізницею асбецементні труби просочують гудроном або бітумом, щоб зменшити вплив на кабель блукаючих струмів.

Введення кабелів в будівлі і їх проходи з траншей в кабельні споруди виконують в трубах. Для запобігання від проникнення води з траншеї в будівлі в місцях установки труб накладають гідроізоляцію, а після прокладки кабелів вхідні отвори труб ущільнюють джутовими шпурами, що обмазали водонепроникною глиною.