- •Розділ V
- •§ 2. Класифікація способів зварювання.
- •Глава II Електричне дугове зварювання
- •§ 1. Поняття про електричну дугу й характеристика основних способів зварювання.
- •§ 2. Джерела живлення зварювальної дуги.
- •§ 3. Ручне дугове зварювання.
- •§ 4. Автоматичне дугове зварювання під флюсом.
- •§ 5. Напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом.
- •§ 6. Електрошлакове зварювання.
- •§ 7. Дугове зварювання в середовищі захисних газів.
- •Глава III Електричне контактне зварювання
- •§ 1. Характеристика процесу.
- •§ 2. Основні види контактного зварювання.
- •§ 3. Точкове зварювання.
- •§ 4. Шовне або роликове зварювання
- •§ 5. Стикове зварювання.
- •Глава IV Газове зварювання
- •§ 1. Сутність процесу
- •§ 2. Апаратури для газового зварювання.
- •§ 3. Техніка й режим газового зварювання.
- •§ 4. Термітне зварювання.
§ 2. Основні види контактного зварювання.
Контактне зварювання класифікується за типом з'єднання, що зварюється, визначальним видом зварювальної машини, і за способом живлення зварювального трансформатора.
За типом з'єднання розрізняють: стикове, точкове й шовне (роликове) зварювання.
За способом живлення зварювального трансформатора розрізняють:
зварювання змінним струмом у більшості однофазним із частотою 50 гц;
зварювання імпульсом постійного струму;
зварювання акумульованою енергією, з якого найчастіше застосовують конденсаторне зварювання.
§ 3. Точкове зварювання.
Це вид контактного зварювання, при якому заготівлі з'єднуються в окремих точках. Причому одночасно можна зварити одну, дві або кілька точок. Їхнє положення визначається розташуванням електродів точкової машини.
При точковому зварюванні заготівлі з'єднують внахлестку й затискають із зусиллям Р між двома мідними електродами, що підводять струм до місця зварювання. Дотичні з мідним електродом поверхні заготівель, що зварюются, нагріваються повільніше їхніх внутрішніх шарів. Нагрівання продовжують до пластичного стану або до розплавлювання внутрішніх шарів деталі, потім виключають струм і знижують тиск. У результаті утвориться лита зварена точка.
Точкове зварювання широко використовується для виготовлення штампозварювальних з'єднань, коли окремі штамповані деталі з'єднуються звареними точками.
§ 4. Шовне або роликове зварювання
Вид контактного зварювання, при якому між заготовками утворюється міцнощільне з'єднання.
При шовному зварюванні листи також з'єднують внахлестку й затискають між мідними роликами. При пропущенні струму утворюється зварена точка. Так як зварюють листи, що проходять між обертовими роликами, то ці точки перекривають одна одну й виходить суцільний герметичний шов.
Існує 2 цикли шовного зварювання: з безперервним і з переривчастим протіканням струму.
Перший цикл застосовується для зварювання коротких швів із маловуглецевих і низьколегованих сталей товщиною до 1 мм.
Другий цикл забезпечує стабільність процесу й застосовується для зварювання довгих швів на заготівлях з нержавіючих сталей, алюмінієвих і мідних сплавів.
Шовне зварювання застосовується в масовому виробництві при виготовленні різних посудин.
§ 5. Стикове зварювання.
Вид контактного зварювання, при якому заготівлі зварюються по всій поверхні зіткнення.
Стикове зварювання з розігрівом стику до пластичного стану й наступним осіданням називається зварюванням опором, а при розігріві торців заготівель до оплавлення – зварюванням оплавленням.
При першому способі заготівлі, затиснуті в машині, стискуються невеликим зусиллям, що забезпечує контакт поверхонь, що зварюються. Потім включається струм, метал розігрівається до пластичного стану виробляється осідання й зварювання.
Зварювання опором застосовується для заготівель малого перетину (діаметр до 20 мм). Заготівлі складного перетину (лист, двотавр), а також з різнорідних металів цим методом не зварюють.
При другому способі розрізняють зварювання з безперервним і переривчастим оплавленням.
При безперервному оплавленні встановлені в затискачах машини деталі рівномірно зближають при включеній напрузі. Після досягнення рівномірного оплавлення всієї поверхні стику роблять осідання.
При переривчастому оплавленні затиснуті заготівлі зближають під струмом, приводять у короткочасне зіткнення й знову розводять на невелику відстань. Швидко повторюючи одне за іншим замикання й розмикання, роблять оплавлення всього перетину. Потім робиться осідання, у процесі якого виключають струм.
Методом оплавлення можна зварити заготівлі з різнорідних матеріалів з перетином складної форми без підготовки поверхні стику.