- •Іі. Вектори
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •2.2. Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •2.3. Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •2.4. Базис. Декартові система координат. Дії над векторами в координатній формі
- •Приклад для самостійного розв’язання
- •2.5. Прямокутна декартова система координат
- •3°. Два вектори рівні, якщо у них рівні відповідні координати.
- •Координати вектора, заданого початковою і кінцевою точками
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •2.6. Умова колінеарності двох векторів. Поділ відрізка в даному відношенні
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.8. Скалярний добуток векторів
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.9. Векторний добуток двох векторів
- •Деякі застосування векторного добутку
- •Приклади для самостийного розв’язання
- •2.10. Мішаний добуток трьох векторів
- •Приклади для самостійного розв’язання:
2.4. Базис. Декартові система координат. Дії над векторами в координатній формі
Означення. Система лінійно незалежних векторів простору, за якими можна розкласти довільний вектор, називається базисом цього простору.
Так з теореми 3 випливає, що довільні три некомпланарні вектори утворюють в тривимірному просторі базис, за яким, згідно з формулою(2) і зауваження до неї, можна єдиним чином розкласти довільний вектор простору. Векториякі утворюють базис називаютьсябазисними.
Будемо вважати, що базисні вектори зведені до заданої О.
Означення. Сукупність базісу спільної точки О називаютьдекартовою системою координат(див. рис. 11 у 2.3). Точка О називається початком координат.
Іноді таку систему називають косокутною.
Числа , про які згадувалось у 2.3, називають координатами вектора у заданому базисі , пишуть:
Аналогічно, на площині базис утворюють всякі два неколінеарні вектори, а всякий компланарний з ними може бути розкладений за цим базисом.
Базисним вектором на прямій лінії може бути всякий ненульовий вектор.
Із властивостей лінійних операцій над векторами випливає, що при додаванні і відніманні векторів в даному базисі додаються і віднімаються їх відповідні координати, а при множенні вектора на число множаться на це число координати вектора, тобто
Вектори рівні, коли вони мають рівні відповідні координати.
Приклад. У деякому базисі задані своїми координатами вектори Розкласти векторза базисом, який утворений із векторіві.
Розв’язання. Розклад вектора за базисомімає вигляд
= + β,
де числа іβ – невідомі. Щоб їх знайти підставимо в останню рівність координати векторів ,і, а тоді скористаємось властивостями 10 і 20:
(2,1) + β(3,4) = (-1,2)
(2 ,) + (3β, 4β) = (-1,2)
(2+ 3β,+ 4β) = (-1,2)
За властивістю 30 про рівність векторів отримаємо систему рівнянь
-5β = -5, β = 1, ά = -2.
Отже, =-2+.
Приклад для самостійного розв’язання
1.У деякому базисі дані вектори =(-1,3,2) і= (0,1,4). За допомогою властивостей 10 і 20 обчислити координати таких векторів: а) +; б)-; в)(+2); г) (- 2) ; д) 2+ 3.
Відповіді. а) (-1,4,6); б) (-1,2,-2); в)
г) д) (-2,9,16) .
2.5. Прямокутна декартова система координат
Серед декартових систем найбільш поширеною є прямокутна системої координат.
Розглянемо три взаємно перпендикулярні осі ОХ, ОУ, ОZ із спільним початком в точці О - початком координат. Вісь ОХ називається віссю абсцис, ОУ - вісь ординат, ОZ - вісь аплікат (див. рис. 12,а).
Рис. 12,а
Замість довільних базисних векторів зручніше взяти одиничні вектори, напрямлені відповідно вздовж осей ОХ, ОУ, ОZ. Такивектори називаються ортами, а утворений ними базис називається ортонормованим, . Вектор, який називається радіусом-вектором точкиА(х,у,z) в базисі-векторів , має розклад
Очевидно, що довільна точка А(х,у,z) в заданій системі координат одназначно визначається своїм радіусом-вектором , а координати точки є координатами її радіуса-вектора.
Звернемо увагу на такий факт. Якщо у попередніх параграфах під виразом “дано вектор” ми розуміли його графічне (геометричне) зображення, то тепер вираз “дано вектор” потрібно сприймати як задання трійки упорядкованих чисел (х, у, z) – координат вектора.
Якщо раніше лінійні дії над векторами здійснювались графічно, то тепер ці операції можна виконувати аналітично, не користуючись рисунком.
Сформулюємо лінійні дії ще раз (див. 1°-3°, § 2.4).
1°. Щоб додати(відняти) два вектори необхідно додати (відняти) їх відповідні координати, тобто
Приклад. Знайти суму векторів тазаданих на площиніХОУ.
Розв’язання. Відповідно до правила 1° маємо
Побудуємо ці вектори: .
Рис. 12,б
З рис. 12, б бачимо, що чотирикутник ОАВС – паралелограм. Координати вектора ==(6, 3) ми спочатку отримали шляхом обчислень (аналітично), без допомоги рисунка. Рисунок тільки підтверджує правило паралелограма при додаванні векторів, тому рисунками надалі користуємось для наочності.
2°. Щоб помножити вектор на число, необхідно кожну з його координат помножити на це число:
= (λх, λу, λz),
Приклад. Дано вектор =(1,-2, 2). Знайти
Розв’язання. Згідно з правилом 2° маємо:
(-2, 4, -4),
Рис. 12, в.
Геометричне зображення див на рис. 12, в.