
- •Іі. Вектори
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •2.2. Розклад даного вектора за напрямками на прямій, на площині і в просторі
- •2.3. Лінійна залежність і лінійна незалежність системи векторів
- •2.4. Базис. Декартові система координат. Дії над векторами в координатній формі
- •Приклад для самостійного розв’язання
- •2.5. Прямокутна декартова система координат
- •3°. Два вектори рівні, якщо у них рівні відповідні координати.
- •Координати вектора, заданого початковою і кінцевою точками
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •2.6. Умова колінеарності двох векторів. Поділ відрізка в даному відношенні
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.8. Скалярний добуток векторів
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •2.9. Векторний добуток двох векторів
- •Деякі застосування векторного добутку
- •Приклади для самостийного розв’язання
- •2.10. Мішаний добуток трьох векторів
- •Приклади для самостійного розв’язання:
2.4. Базис. Декартові система координат. Дії над векторами в координатній формі
Означення. Система лінійно незалежних векторів простору, за якими можна розкласти довільний вектор, називається базисом цього простору.
Так
з теореми 3 випливає, що довільні три
некомпланарні вектори
утворюють в тривимірному просторі
базис, за яким, згідно з формулою(2)
і зауваження до неї, можна єдиним чином
розкласти довільний вектор
простору. Вектори
які утворюють базис називаютьсябазисними.
Будемо
вважати, що базисні вектори
зведені
до заданої О.
Означення.
Сукупність
базісу
спільної
точки О називаютьдекартовою
системою координат(див.
рис. 11 у 2.3). Точка О називається початком
координат.
Іноді таку систему називають косокутною.
Числа
,
про які згадувалось у 2.3, називають
координатами вектора у заданому базисі
, пишуть:
Аналогічно, на площині базис утворюють всякі два неколінеарні вектори, а всякий компланарний з ними може бути розкладений за цим базисом.
Базисним вектором на прямій лінії може бути всякий ненульовий вектор.
Із властивостей лінійних операцій над векторами випливає, що при додаванні і відніманні векторів в даному базисі додаються і віднімаються їх відповідні координати, а при множенні вектора на число множаться на це число координати вектора, тобто
Вектори рівні, коли вони мають рівні відповідні координати.
Приклад.
У деякому базисі задані своїми координатами
вектори
Розкласти вектор
за базисом, який утворений із векторів
і
.
Розв’язання.
Розклад
вектора
за базисом
і
має вигляд
=
+ β
,
де
числа
іβ –
невідомі. Щоб їх знайти підставимо в
останню рівність координати векторів
,
і
,
а тоді скористаємось властивостями 10
і
20:
(2,1)
+ β(3,4) = (-1,2)
(2
,
)
+ (3β, 4β) = (-1,2)
(2+ 3β,
+ 4β) = (-1,2)
За властивістю 30 про рівність векторів отримаємо систему рівнянь
-5β
= -5, β = 1, ά = -2.
Отже,
=-2
+
.
Приклад для самостійного розв’язання
1.У
деякому базисі дані вектори
=(-1,3,2)
і
=
(0,1,4).
За допомогою властивостей 10
і
20
обчислити координати таких векторів:
а)
+
;
б)
-
;
в)
(
+2
);
г)
(
- 2
)
; д) 2
+ 3
.
Відповіді.
а) (-1,4,6); б)
(-1,2,-2); в)
г)
д) (-2,9,16) .
2.5. Прямокутна декартова система координат
Серед декартових систем найбільш поширеною є прямокутна системої координат.
Розглянемо три взаємно перпендикулярні осі ОХ, ОУ, ОZ із спільним початком в точці О - початком координат. Вісь ОХ називається віссю абсцис, ОУ - вісь ординат, ОZ - вісь аплікат (див. рис. 12,а).
Рис. 12,а
Замість
довільних базисних векторів
зручніше взяти одиничні вектори
,
напрямлені відповідно вздовж осей ОХ,
ОУ, ОZ.
Такивектори називаються ортами,
а утворений ними базис називається
ортонормованим,
.
Вектор
,
який називається радіусом-вектором
точкиА(х,у,z)
в базисі-векторів
,
має розклад
Очевидно,
що довільна точка А(х,у,z)
в заданій системі координат одназначно
визначається своїм радіусом-вектором
,
а координати точки є координатами її
радіуса-вектора.
Звернемо увагу на такий факт. Якщо у попередніх параграфах під виразом “дано вектор” ми розуміли його графічне (геометричне) зображення, то тепер вираз “дано вектор” потрібно сприймати як задання трійки упорядкованих чисел (х, у, z) – координат вектора.
Якщо раніше лінійні дії над векторами здійснювались графічно, то тепер ці операції можна виконувати аналітично, не користуючись рисунком.
Сформулюємо лінійні дії ще раз (див. 1°-3°, § 2.4).
1°. Щоб додати(відняти) два вектори необхідно додати (відняти) їх відповідні координати, тобто
Приклад.
Знайти суму векторів
та
заданих на площиніХОУ.
Розв’язання. Відповідно до правила 1° маємо
Побудуємо
ці вектори:
.
Рис. 12,б
З
рис. 12, б бачимо, що чотирикутник ОАВС –
паралелограм. Координати вектора
=
=(6,
3) ми спочатку отримали шляхом обчислень
(аналітично), без допомоги рисунка.
Рисунок тільки підтверджує правило
паралелограма при додаванні векторів,
тому рисунками надалі користуємось для
наочності.
2°. Щоб помножити вектор на число, необхідно кожну з його координат помножити на це число:
=
(λх,
λу, λz),
Приклад.
Дано вектор
=(1,-2,
2). Знайти
Розв’язання. Згідно з правилом 2° маємо:
(-2,
4, -4),
Рис. 12, в.
Геометричне зображення див на рис. 12, в.