Операційна діяльність 2015

тими паралельно в рамках інших розділів організаційного та комплексного проектів.

Стадії (етапи) оргпроектування цілком узгоджуються зі стадіями (етапами) комплексногопроектування, щоустановленівідповіднимистандартами(ЄСКД, ЄСТД).

Результати оргпроектування, призначені для використання в процесі експлуатації ВС, формалізуються в комплекті організаційно-планової та технікоекономічної документації, яка об’єднує текстову, табличну і графічну частини.

Створення комплексних організаційних проектів потребує використання різних методів їх проектування. Наприклад, за індивідуального проектування, де максимально враховуються особливості діяльності підприємства, застосовується оригінальний метод. За ринкових умов він набув значного

поширення у зв’язку з ресурснимичинниками та бажаннями замовників.

За типовим методом значно скорочується час на проектування завдяки використанню модульного способу (типовим компонентам), коли декомпозиція системи здійснюється на рівні організаційного модуля, що є локальною частиною системи або підсистеми. Після того, як організаційні модулі відокремлено, для кожного з них приймають особливе проектне рішення. Проект системи компонується з одиничних рішень. У результаті формується індивідуальний проект з типовими елементами у вигляді організаційних модулів.

У сучасній практиці набуває поширення система автоматизованого проектування як найпрогресивніший метод й ефективний засіб методичної підтримки завдань промислового інжинірингу із включенням його до структури функцій відповідних підрозділів апарату управління підприємством (фірмою).

В основу автоматизованого оргпроектування покладено модульний спосіб, який передбачає побудову і підтримання в адекватному стані певної глобальної моделі організації виробництва та автоматизоване створення відповідного проекту організації виробництва, що враховує характеристики конкретного об’єкта. Водночас обов’язковим є машинне документування проектних робіт.

Моделювання здійснюється за допомогою математичних моделей виробничих систем, що дає змогу в тій чи тій формі визначати параметри об’єкта або сукупність взаємопов’язаних чинників, що його характеризують, з метою отримання нової інформації про об’єкт, виявлення сутності явищ, знання про взаємозв’язки його складових елементів.

Оцінювання ефективності. Комплексний набір критеріїв ефективності формується з урахуванням двох напрямів оцінювання його функціонування: за мірою відповідності отриманих результатів цілям виробничо-господарчої діяльності; за мірою відповідності процесу функціонування виробничої системи об’єктивним вимогам до її змісту, організації та результатів.

Критерієм ефективності під час порівнювання різних варіантів організаційних рішень є можливість повного і сталого досягнення кінцевої мети з відносно меншими витратами на виробництво.

Оргпроектування здійснюється групою (групами) фахівців — системних організаторів виробництва (економістівменеджерів з інжинірингу, виробничих/операційних ме-

неджерів), які працюють у тісному контакті з інженерами-технологами, системотехніками, програмістами тощо.

Доцільним є залучення на контрактних засадах зовнішніх консультантів з- поміж висококласних фахівців консалтингових фірм для проведення загальної діагностики підприємства та надання методичної допомоги в системному і комплексному організаційному проектуванні виробничих систем.

Оргпроектування може здійснюватися на підставі договору силами спеціалізованих проектно-конструкторських організацій як у рамках комплексного проектування ВС, так і цілеспрямовано за конкретними об’єктами.

Безпосередньо на підприємствах для розроблення організаційних проектів на базі підрозділів проектно-конструкторської, технологічної та організаційнопланової підготовки виробництва рекомендується створювати тимчасові групи спеціалістів, на які також покладається відповідальність за впровадження чи вдосконалювання (розвиток) ВС.

Важливу (якщо не визначальну) роль під час розроблення та реалізації організаційних проектів відіграє персонал підприємства. Його активність, зацікавленість, готовність до змін і професійна підготовка до виконання нових завдань, здатність працювати в єдиній команді дає можливість швидко й ефективно здійснювати проектні заходи з реформування, реорганізації та реструктуризації. Умовою успішної роботи та розвитку будь-якого підприємства в конкурентному середовищі вважається здійснення програм безперервної підготовки і перепідготовки всіх керівників, спеціалістів і робітників.

16.2. ЗОВНІШНЄ ПРОЕКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Зовнішнє проектування здійснюють на підставі результатів маркетингових досліджень при створенні нових підприємств або виробництв. Воно включає етапи:

•вибір та обґрунтування продукції (послуг), їх прогнозні обсяги реалізації;

•вибір найдоцільнішої організаційно-правової форми (ОПФ) підприємства;

•визначення географічного місця розташування підприємства (МРП). Мета зовнішнього проектування полягає у створенні нового підприємства,

його структури, що призначена забезпечити ефективне функціонування і стабільне конкурентне становище продукції на ринках збуту.

Зовнішнє проектування підприємства здійснюють на підставі блочномодульних розрахунків при виборі об’єктів та обсягів продукції (надання послуг) та організаційно-правових форм підприємства. Для кожного блоку виконують розрахунки за етапами, поданими на рис. 16.3.

Вибір продукції та обсягів виробництва здійснюють із використанням маркетингових досліджень ринків збуту і можливих об’єктів виробництва, на випуску яких спеціалізуватиметься підприємство. Маркетингові дослідження ринків і об’єктів виробництва здійснюють за відомими в міжнародній практиці методами експертних оцінок і методу матриці БКГ (портфельного аналізу).

За критерієм коефіцієнта корисної дії обираємо місце розташування підприємства за варіантом А.

16.3. ВНУТРІШНЄ ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПІДСИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВА

При організаційному проектуванні виробничих систем слід використовувати змішані системи моделювання, в основу яких покладено імітаційні та аналогові методи, що не лише генерують, а й оптимізують технічні та організаційні параметри системи за різними критеріями.

Використовуючи діалогові системи, можна отримувати моделі об’єкта за його структурним і функціональним описом. Проблемно-зорієнтовані питання, стосовно структури виробничої системи, допомагають змінювати окремі параметри функціонування системи або замінювати структуру.

Структура організаційного проекту охоплює взаємопов’язані моделі: органі- заційно-технічну та організаційно-інформаційну.

Організаційно-технічна модель включає:

підготовку виробництва продукції (технічна, організаційно-планова, соціальна, економічна, екологічна, ергономічна);

організаційне проектування;

ресурсну підготовку (виробничі фонди, кадри, сировина, матеріали, енергія, фінанси).

Організаційно-технічна модель включатиме вибір типу виробничої структу-

ри, проектування основного виробничого процесу в просторі та часі; проектування організації праці; проектування інфраструктури.

Організаційно-інформаційна модель передбачає проектування: структурної схеми управління; інформаційного забезпечення; технологій управління; системи регулювання виробництва.

Оцінювання відповідності виробничої структури, структури управління цілям і завданням підприємства, а також оцінювання зовнішнього середовища і прогнози розвитку здійснюють при проведенні організаційного аудиту.

При створенні нового виробництва або при технічному переозброєнні чи реконструкції наявного виробничого процесу здійснюється проектуванняосновного виробництва.

Першим етапом проектування нового виробництва є створення виробничих структур на основі аналізу й оцінки об’єктів виробництва, класифікації та групування деталей (складальних оди-

ниць).

Для основного виробництва підприємства, що функціонує, перепроектування розпочинається з аналізу виробничої структури за схемою, наведеною на рис. 16.5.

На підставі проведеного аналізу виробничої структури підприємства здійснюють проектування основного виробництва.

Рис. 16.7. Алгоритм проектування організаційної структури цеху

Для підприємств, які мають заготовчу, оброблювальну і складальну стадії (фази) основного виробничого процесу, проектування розпочинається зі складальної стадії, де основними ознаками є:

серійність випуску виробів або складальних елементів (вироби масового і великосерійного виробництва, вироби серійного виробництва, вироби дрібносерійного і одиничного виробництва);

рівень постійності випуску виробів у виробничій програмі (регулярна повторюваність, нерегулярна повторюваність, неповторюваність);

форма організації складального процесу й тривалість циклу складання (по-

токове складання, партіонне складання з короткими циклами, партіонне складання або одиничне із тривалим циклом).

Проектування оброблювальної стадії здійснюють відповідно до методики проектування виробничої структури цехів основного виробництва.

Традиційний аналіз виробничої структури підприємства (цеху) оформляють у вигляді аналітичних таблиць. Зміст й основні етапи проектування організаційної структури механічного цеху наведено на рис. 16.7.

Синтез виробничої структури обробного цеху базується на класифікації деталей. Результатом проектування цеху є просторове планування цеху.

16.4. ПРОЕКТУВАННЯ СТРУКТУР ПІДПРИЄМСТВА І ЙОГО ПРОСТОРОВОГО РОЗТАШУВАННЯ

Для підприємства, як відомо, характерні поняття загальної, організаційної, виробничої структур і структури управління. Організаційна структура включає виробничу структуру та структуру управління. Проектування структури управління

здійснюють при створеннінових та реорганізаціїдіючих підприємств.

При проектуванні організаційної структури підприємства враховують взаємозв’язок між бізнесами, бізнес-функціями, функціями менеджменту, які вибудовуються через матриці проекцій функціональних галузей менеджменту, наве-

дені на рис. 16.8–16.11.

Просторове планування підприємства ґрунтується на просторових плануваннях основних і забезпечувальних підрозділів, що документально оформляється у вигляді гене-

рального плану підприємства.

Зміст і основні етапи проектування просторового планування цеху наведено на рис. 16.12.

Організація виробничого процесу в просторі передбачає створення раціонального планування цехів, дільниць, складів, а також раціональне розміщення устаткування і робочих місць у них. Планування розміщення устаткування впливає на прямоточність, безперервність і ритмічність виробничого процесу, довжину транспортних шляхів, обсяг вантажообігу, на рівень організації праці, величину витрат і загалом на результати роботи виробничихпідрозділів (дільниць).

Банк даних

Визначення типу структури управління

Обґрунтування й уточнення функцій управління для конкретного підприємства

Обґрунтування складу структурних підрозділів

Закріплення функцій за підрозділами

Побудова схеми структури управління

Визначення обсягів робіт структурних підрозділів

Встановлення кваліфікаційних вимог до персоналу

Визначення чисельності управлінського персоналу

Розроблення положень і посадових інструкцій

Рис. 16.8. Схема проектування структури управління

Рис. 16.9. Схема розроблення організаційної структури підприємства