Бондаренко

НІХОН-СЬОКІ

Офіційними укладачами другої за часом створення історичної хроніки Японії “Ніхон-сьокі” (або “Ніхон-ґі”) (720 р.) вважаються принц Тонері (676-725( та Фудзівара-но Фухіто (?). Проте відомо, що над “Анналами Японії”, – а саме так можна перекласти назву “Ні- хон-сьокі”, – свого часу працювала ціла колегія придворних істориків.

Рукопис складався з трьох книг (сувоїв), що містили 30 глав тексту епічного характеру і досить велику кількість давніх пісень (128), значна частина яких зустрічається також у тексті “Кодзікі”.

Зразком для авторів “Ніхон-сьокі” були відповідні історичні хроніки, завезені до Японії з давнього Китаю. Можливо, саме тому ця книга була спочатку написана китайською мовою, а вже пізніше перекладена японською.

Перша частина “Ніхон-сьокі” розпочинається космогонічним міфом, описує героїчні вчинки численних синтоїстських божеств та легендарних героїв, завойовницькі походи першого японського імператора Дзімму (660-585 рр. до н.е.), а закінчується історією правління імператора Бурецу (Муреміцу) (498-506).

Друга частина літопису практично повністю присвячена історії правління імператора Темму (672-686), а третя – імператриці Дзіто

(686-697).

Окрім реконструкції божественної генеалогії і детальної хронологізації життєписів усіх японських імператорів, автори цієї історичної хроніки ставили за мету створення також офіційної історії Японії як держави.

І.П. Бондаренко

150

ПОЕЗІЯ У СКЛАДІ «НІХОН-СЬОКІ»

(III, 10)

Тепер ура! Тепер ура! Хвала вам!

Ви переможці, воїни мої! Тепер ви переможці! Переможці!

(Міїкуса)

(V, 15)

Саке1 божественне – Це не моя заслуга!

Його зробив Оомононусі2 – Творець Ямато!

На віки! Навіки!

(Такахасі-но Мура-но Ікухі)

(IX, 30)

На переправі Сета3 В Афумі Пірнає птах – І я його не бачу...

Що коїться тепер в моїй душі!4

(Таке-но Уті-но Сукуне)

(XIII, 65)

Мабуть, Мій любий прийде уночі:

Маленький павучок – Прикмета вірна –

1 Саке – японське рисове вино (горілка).

2 Оомононусі (Окунінусі-но Камі) – (міф.) Бог-Хазяїн. 3 Сета – переправа на озері Біва(ко).

4 Вірш-алегорія на смерть сина.

151

ПОЕТИЧНІ

АНТОЛОГІЇ

155

МАН-ЙО-СЮ

(«Збірка міріад листків»)

Середина VIII ст.

156

МАН-ЙО-СЮ

Укладачем першої в історії Японії поетичної антології “Ман-йо- сю” (“Збірка міріад листків”), яка датується серединою VIII ст. (753760 рр. /?/), вважається поет Отомо-но Якамоті (717/?/-785).

Навіть сучасного читача антологія вражає своїм гігантським обсягом: 20 книг-сувоїв, що містять 4516 віршів 561 автора, серед яких були не лише відомі поети тієї історичної доби, зокрема:

Какіномото-но Хітомаро (друга пол. VII – поч. VIII ст.), Ямабе-но Акахіто (перша пол. VIII ст.),

Накатомі-но Якаморі (середина VIII ст.)

Отомо-но Саканое (перша пол. VIII ст.), Отомо-но Табіто (665-731), Яманое-но Окура (659–733), Отомо-но Якамоті (718/?/-785) та ін.,

але й звичайні люди – селяни, ремісники, рибаки, стражники, чиновники, а також невідомі автори. Саме антологія “Ман-йо-сю”, на відміну від пізніших поетичних збірок, містить значну кількість цінного фольклорного матеріалу: давні народні й обрядові пісні, плачі, балади, сказання тощо.

1-2 книги (сувої) збірки об’єднують у своєму складі вірші (елегії, послання, плачі), написані переважно імператорами та їх близькими родичами.

Книги 3-7 містять поезії різних авторів (алегорії, переклики, послання, плачі), а також народні пісні.

Укнизі 8 зібрані любовні пісні й пейзажна лірика Акахіто, Якамоті та інших відомих поетів.

Книги 9-13 містять багатий фольклорний матеріал, а також вірші, написані в жанрі седока.

У14 книзі зібрані пісні східних провінцій, у 15 – переважно любовні послання, а в 16 – пісні, пов’язані зі стародавніми легендами.

Книги 17-20 – це своєрідний ліричний щоденник самого Отомоно Якамоті, укладача антології “Ман-йо-сю”, який включив до її складу майже 500 власних віршів.

І.П. Бондаренко

157

МАН-ЙО-СЮ («Збірка міріад листків»)

(I, 1)

Вруках у тебе кошик. Гарний кошик!

Вруках у тебе ножик. Гарний ніж! Дитятко любе! На узгір’ї цьому Збираєш трави ти.

А де твій дім, і як твоє ім’я? – Спитати хочу.

Вкраю Ямато всюди і всіма

Лиш я повеліваю, я керую! Я тут Володар!

А тому і ти Мені сказати неодмінно мусиш,

І де твій дім, і як твоє ім’я?

(Імператор Юряку)

(I, 11)

Коханий мій Будує нам курінь.

Якщо бракує очерету, любий, Трави під соснами малими Накоси!

(Імператриця Коґьоку Саймей)

Переклад І. Бондаренка

(I, 16)

Все прокидається від сплячки, як в горах настає весна:

іптахи, що мовчали взимку, співати починають скрізь,

іквіти, що були під снігом, знов випускають пелюстки. Але до них доп'ястись годі – так розбуялися кущі, якщо й зірвеш, тоне розглянеш – така висока тут трава.

Інакше восени у горах:

158