9.Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови

Словотвірне гніздо (СГ) – це сукупність усіх спільнокореневих похідних слів, пов’язаних між собою відношеннями словотвірної похідності (мотивації).

Корінь – «ген спадковості» (Солнцев), він зберіг. семантичну єдність усіх спільнокор.

Початком (вершиною) СГ є непохідна основа (корінь), воно немотивоване (непохідне), а всі інші – мотивовані (похідні), розташовані за принципом безпосереднього підпорядкування одних пох. один. іншим.

Глибина СГ=кількості тактів похідності.

Напр, СГ з коренем -сон- (вершина) об’єднує 64 похідних. Похідні розташ. на 3 словотвірних тактах, 1 такт – 31 похідне, 2 такт – 28, 3 – 4.

На матеріалі укр. мови принципи гніздового упорядкування лексики втілила Є. Карпіловська в «Кореневому гніздовому словнику укр..мови».

Укладені словники дають можливість виявити типологію кореневих словотвірних гнізд:

1. за частиною мови вершини гнізда;

2. за кількістю похідних у гнізді;

3. за структурою гнізда.

Структуру СГ становлять:

1. словотвірна пара – це похідне і твірне слова, що різняться між собою одним словотвірним формантом: школ-а – школ'- ар- ø. Твірне і похідне перебувають у відношеннях безпосередньої похідності;

2. словотвірний ланцюжок – це сукупність спільнокореневих, які перебувають у відношеннях послідовної похідності, тобто коли кожне попереднє слово є твірним для наступного: школ-а – школ'- ар- ø – школ'ар-с'к-ий;

3. словотвірна парадигма – упорядкована сукупність сумісних похідних одного словотвірного такту, що мають спільну твірну основу й різні словотвірні форманти та перебувають у відношеннях сумісної похідності (кодеривації).

10.Словотвірна парадигма

У словотвірному гнізді простежується таке угрупування слів, коли від одного твірного утворюється кілька похідних на одному такті похідності. Таке упорядкування спільнокореневих похідних називають словотвірною парадигмою.

Словотвірна парадигма – це упорядкована сукупність сумісних похідних одного словотвірного такту, що мають спільну твірну основу й різні словотвірні форманти. У парадигмі між похідними виникають відношення сумісної похідності.

До словотвірних парадигм входять похідні різних частин мови, утворені за допомогою різних способів творення і різних словотвірних формантів. Слово, від якого утворені похідні, не є членом словотвірної парадигми. Словотвірні парадигми виявляються у словотвірному гнізді. У гнізді стільки парадигм, скільки є твірних слів. На базі конкретних парадигм формуються типові словотвірні парадигми. Типові парадигми мають чітко визначений набір словотвірних значень, тому є закритими структурами.

Словотвірна парадигма найбільш наочно ілюструє системну упорядкованість словотворення, виявляє реалізовані й нереалізовані можливості кожного твірного слова з урахуванням його семантичного потенціалу.

Конкретна словотвірна парадигма іменників – назв рослин

Частина мови	Словотвірне значення		Твірні іменники
			Верб-а		Дуб- ᴓ
іменник	демінутивність		Верб-очк-а Верб-он’к-а Верб-иц’-а		Дуб-очок- ᴓ Дуб-ок- ᴓ
	зменшеність		-		Дуб-ец’- ᴓ
	одиничність		Верб-ин-а		-
	місце		Верб-ник- ᴓ Верб-н’ак- ᴓ		Дуб-н’ак- ᴓ
	предмет		-		Дуб-ин-а
прикметник	Загальна відносність		Верб-н-ий Верб-ов-ий		- Дуб-ов-ий
		подібність		-		Дуб-уват-ий
дієслово		Наділяти ознакою		-		Дуб-и-ти
		Набувати ознаки		-		Дуб-і-ти