
- •Контрольні запитання до змістового модуля №1 «Сучасна українська мова. Морфемологія»
- •1.Морфеміка як підсистема мови
- •2. Морфемологія як розділ морфології. Об*єкт, предмет та завдання морфемології.
- •3. Зв’язок морфемології з іншими дисциплінами (фонетикою, словотвором, лараднгмологією, лексикологією, синтаксисом, стилістикою).
- •4. Теоретичне і практичне значення морфології.
- •6. Поняття інваріантності / варіантності. Морфема як інваріантна одиниця мови.
- •7. Морфема і слово: спільні та відмінні ознаки.
- •8. Концепції морфеми в сучасному мовознавстві. Морфема за і. О. Бодуеном де Куртене.
- •9.Принципи виокремлення морфів та зведення їх у морфему.
- •10. Морфи, аломорфи та варіоморфи: їх дистрибутивні особливості.
- •11. Морфема і морф. Спільні та відмінні ознаки.
- •12. Структурно-семантична характеристика кореневих морфем
- •13. Структурно-семантична та функціональна характеристика афіксальних морфем.
- •14. Структурно-семантична та функціональна характеристика префіксів
- •15. Структурно-семантична та функціональна характеристика суфіксів
- •16. Структурно-семантична та функціональна характеристика закінчення
- •17. Структурно-семантична та функціональна характеристика постфіксів та інфіксів.
- •18. Функціональна характеристика афіксів. Словотвірні, формозмінні та словозмінні морфеми української мови.
- •20. Поняття конфікса. Види та структурно-семантична роль конфіксів в ум.
- •21.Проблема інтерфіксів. Різні погляди на правомірність їх виділення.
- •22. Афіксоїди як морфеми перехідного типу. Види афіксоїдів.
- •23. Явища асиметрії в морфемі. Омонімія, синонімія, антонімія коренів, префіксів, суфіксів, постфіксів.
- •24. Морфонологія як підрозділ морфемології. Завдання морфонології
- •25.Явище морфемного шва. Можливість не єдиної інтерпретації явищ морфемного шва.
- •27.Поняття морфонеми. Приголосні морфонеми укр. Словотворення.
- •28. Усічення та накладання морфів як характерні явища українського словотворення
- •29. Інтерфіксація як морфонологічне явище. Види інтерфіксів. Умови їх виникнення.
- •Інтерфікси
- •30.Морфемні та інверсійні словники. Принципи укладання.
- •Контрольні запитання до змістового модуля №2 «Сучасна українська мова. Словотвір»
- •1. Словотвір як підсистема мови та як розділ морфології. Завдання словотвору
- •2. Зв’язок словотвору з іншими лінгвістичними дисциплінами.
- •3. Діахронний та синхронний аспекти словотворення.
- •4. Похідне слово. Критерій г.О. Винокура для визначення синхронних відношень похідності між словами.
- •5. Твірна і похідна основи. Словотвірний формант. Види словотвірних формантів.
- •6.Твірні бази і морфонологічні засоби
- •8. Словотвірна структура похідного слова.
- •9.Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотворення. Структура і типологія словотвірних гнізд української мови
- •10.Словотвірна парадигма
- •11. Словотвірний тип. Класифікація словотвірних типів: а) за ознакою «синтаксична/лексична деривація»; б) за ознакою «мутаційні/модифікаційні»
- •V →n (віддієсл. Іменники) боро-ти-ø-с’а – борот’-б-а. Adj→n мужн’-ій – мужн’-іст’-ø.
- •12. Словотвірне значення похідного слова; методика його визначення
- •13. Словотвірне значення. Види словотвірних значень. Засоби його вираження.
- •14. Словотвірна категорія. Типові словотвірні категорії укр. Мови.
- •16. Афіксальні способи творення похідних української мови.
- •17. Безафіксні способи творення похідних української мови.
- •18. Способи творення складних і складених слів
- •19. Способи творення іменників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •20. Словотворення прикметників. Загальна характеристика (способи словотворення, твірні бази, словотвірні значення).
- •21. Афіксальне словотворення в українському іменнику
- •22.Безафіксні способи творення іменників
- •23. Іменники-композити: способи творення, твірні бази, словотвірні типи
- •24. Абревіація як спосіб творення похідних. Види абревіатур.
- •25. Субстантивація як особливий різновид синхронного словотворення.
- •26.Особливості творення якісних прикметників української мови.
- •27. Особливості творення відносних прикметників української мови.
- •28. Прикметники-композити:способи словотворення,твірні бази,словотвірні бази.
- •30. Словотворення прислівників в українській мові. Загальна характеристика
- •31. Актуальні процеси в українському словотворенні (девербативи, абревіатури, абстрактні іменники та ін.).
- •32.Словотвірні словники. Принципи укладання.
24. Морфонологія як підрозділ морфемології. Завдання морфонології
Морфонологія як підрозділ морфемології вивчає
у вузькому розумінні: 1) морфонемну структуру різних типів і фонемну будову морфів однієї морфеми та 2) лише чергування фонем у морфах однієї морфеми;
у широкому розумінні: 1) мор фонемну структуру морфем різних типів і фонемну будову морфів однієї морфеми та 2) всі види пристосувань морфем//морфів у структурі слова//словоформи – чергування, усічення, накладання, інтерфіксацію.
Основні завдання морфонології такі:
з’ясування меж парадигматичного варіювання морфем різних типів;
систематизація повних і неповних парадигм морфем;
встановлення фонемного складу морфів і морфонологічної структури морфем;
виявлення всіх чергувань, а також усіх граматичних позицій (словозмінних і словотвірних), властивих кожній морфемі.
25.Явище морфемного шва. Можливість не єдиної інтерпретації явищ морфемного шва.
За книгою:
Морфемний шов- це межа між морфема//морфами ,що при морфемному аналізі позначаються знаком «-»: з-ма-га-ти-с'а.
Морфемні шви є прозорими у препозиції щодо кореня ̶ між префіксами,а також між префіксом і коренем,поєднаними аглютинативно, тобто шляхом нанизування морфем//морфів без змін їхнього фонемного вираження: пере-роз-по-д'іл-ен-ий.
Варіювання морфем спричиняють не лише нелінійні (чергування),а й лінійні(усічення,накладання,інтерфіксація) зміни. Лінійні зміни відмінні від чергувань. Чергування завжди відбуваються в морфемі,яка є одиницею насамперед парадигматичною,але водночас і синтагматичною. Лінійні зміни насамперед є явищем синтагматичним,вони відбуваються в основі ̶ «одиниць вищого рівня», слугуючи засобом поєднання її зі словотвірним формантом або флексією.
Усічення ̶ явище морфемного шва(# - позначення усічення),у результаті якого усіченої є твірна основа або словозмінна основа,тобто коли фіналь твірної чи словозмінної основи не входить в основу похідного чи парадигматичного слова: друкува-ти- ᴓ ̶ друк(ува-#)- ар- ᴓ, друку(ва ̶ #)-й-у.
Залежно від того, чи зʼявляються на місці усіченого морфа новий фонемно виражений морф,усічення поділяються на субстантивні(зʼявляється новий фонем. вираж морф) і несубстантивні(не зʼявляється фонем. вираж морф).
маз- а- ти- ᴓ -с'а ̶ маз-(а ̶ #)-ун- ᴓ
наказ-а-ти- ᴓ ̶ наказ-(а ̶ #)-ᴓ -ᴓ
Може бути усічення: кореневе(такс'і ̶ такс'/с(і ̶ #)-ист- ᴓ),суфіксальне (глиб-ок-ий ̶ глиб (ок ̶ #)-ш-ий), суфіксально-постфіксальне (мол-и-ти-с'а ̶ мол'-(и ̶ #)-б-а),постфіксальне (за-кох-а -ти- ᴓ- с'а ̶ за-кох-а- ти- ᴓ),префіксальне (багат-ий ̶ з-багат- и -ти- ᴓ).
Залежно від того,які сегменти усікаються,розрізняють усічення морфні (біг-а-ти- ᴓ ̶ біг-(а ̶ #)- ᴓ- ᴓ, біг-(а ̶ #)- ун- ᴓ )і неморфні( піан'іно ̶ піан'(іно- #)-іст- ᴓ)
Причиною усічення є несумісність морфем/морфів у структурі похідного або парадигматичного слова.
Накладання ̶ явище морфемного шва,що полягає у суміщенні фіналі твірної основи і словотвірного форманта.Накладання відбувається тоді,коли фіналь поперед. і почат. наступ.морфа однакові за фонем. вираженням.
Накладання може бути повне(д'н'іпропетровс'к- ↔ -с'к-ий→ д'н'іпропетров-с'к-ий)або часткове(синтаксис-↔-ист- ᴓ → синтакс-ист- ᴓ).
Інтерфіксація ̶ це явище морфемного шва,яке відбувається у простих словах і виявляється в тому,що між основою(словотвірною або словозмінною) і формантом(словотвір. або словозмін.)вставляються фонеми(або фонемо сполуки),які у цих словах не мають самостійного значення.
З інтерфіксами:
америк +-с'к→америк-(ан)-с'к-ий
керч+-с'к→керч-(ен)-с'к-ий
Причини з'являння інтерфіксів:
1.коли необхідно зняти зяяння на морфемному шві
Світати, світ-а-н/ок- ᴓ
2.усунути збіг багатьох приголосних
махн-ов/ец'- ᴓ
3. для адаптації відкритої іншомовної основи до типової для укр. мови-закритий
кабаре-т/ист- ᴓ
4.якщо слова містять односкладовий корінь
там-теш/ош-н'-ій
26.Морфонема, голосні морфонеми українського словотворення.
Ряд фонем, що чергуються в аломорфах однієї морфеми, дістав назву «морфонема». Морфонема - це комплексний образ фонем, які чергуються в аломорфах однієї морфеми у відповідних морфонологічних позиціях.
Графічно мор фонему позначають у фігурних або ламаних дужках через дріб або скісну (дві скісні) між фонемами, що чергуються:
зд {зд/з'д'/ждж} йізд-и-ти { з’д’ } або йіз’д’- ᴓ- ᴓ-ат’ ждж <зд//з’д’//ждж> йіждж- ᴓ- ᴓ-у
Ланцюжок чергувань фонем в одній морфемі називають також альтернаційним рядом.
Голосні кореневі морфонеми (виписала не всі, бо їх багато і запам’ятати всі анріал):
і//о н’іч- ᴓ-ноч’-і
і//е п’іч- ᴓ-пе’ч-і
о//і віл’-н-ий,кор’ів- ᴓ
е//і с’іл’-с’к-ий, пір-й-а
е// ᴓ вітер- ᴓ-вітр- ᴓ
о// ᴓ сон- ᴓ-сн-у
ᴓ//е весн-а-весен- ᴓ
ᴓ//о іскр-а-іскор- ᴓ
о//а гон-и-ти-ган’а-ти ᴓ