22. Афіксоїди як морфеми перехідного типу. Види афіксоїдів.

Книг-о-л`уб-ᴓ-ᴓ

Л`уб-о-мудр-ᴓ

Біл-о-сн`іж-н-ий

Сн`іж-н-о-біл-ий

Лист-о-пад-ᴓ-ᴓ

Пад-о-лист-ᴓ

«оїд» - грец. «вид, вигляд» - подібний до чогось. Є запозичені, які найближче за ознаками до афіксів. Афіксоїди = генетичні корені. Це корені, що функціонують як афікси. Утворюють ряди слів. У науковий обіг термін увів Микола Максимович Шанський. Він дав визначення афіксоїдам як «морфеми перехідного типу», тобто ті морфеми, які генетично є коренями, але в системі мови вони функціонують як афікси, тобто вони виконують словотвірну функцію – утворюють групи похідних слів, наприклад, вугл-е-коп-ᴓ-ᴓ, земл-е-коп-ᴓ-ᴓ, і тому набувають узагальненого словотвірного значення подібно до значення, які виражаються повноцінними афіксами: чит-ач-ᴓ, збир-ач-ᴓ - СЗ - `особа-виконовець дії`

Афіксоїди можуть перебувати в різній афіксальній позиції: афіксоїди перед коренем – це префіксоїди, після кореня – суфіксоїди.

Суфіксоїди – кореневі морфеми, які стоять у постпозиції щодо кореня і функціонально та семантично співвідносні з суфіксами: -вар-, -коп-, -лам-, -лов-, -мір-, -мет-, -р`із-, -роб-, -хід- ( каш-о-вар-ᴓ-ᴓ, криг-о-лам-ᴓ-ᴓ)

Префіксоїди – кореневі морфеми, які стоять у препозиції щодо кореня і функціонально та семантично співвідносні з префіксами: авіа-, агро-, біо-, макро-, мін`і-, пан-, пол`і- (авіа-база, агро-фірма, пол`і-вітаміни).

До складу афіксоїдів зараховують і власне українські, й іншомовні кореневі морфеми (та основи). З-поміж префіксоїдів переважають іншомовні, з-поміж суфіксоїдів – власне українські. Власне укр. префіксоїди все-, напів-, пів-, першо- (все-прошчен`н`а, напів-офіц`ійний) Іншомовні префіксоїди: аван-, авіа-, агро-, ендо-, енто-, кваз`і-, мега-, обер-… (аван-зал-ᴓ, авіа-диспетчер- ᴓ, ендо-кринний, обер-прокурор-ᴓ)

Аналізуємо як звичайні корені.

23. Явища асиметрії в морфемі. Омонімія, синонімія, антонімія коренів, префіксів, суфіксів, постфіксів.

Асиметричність відношень між значенням і формою вираження в морфемі є основою різних видів системних зв’язків – багатозначності, омонімії, синонімії, а також антономії.

ПОЛІСЕМІЯ – морфема має кілька значень, які обов’язково пов’язані між собою певними відношеннями, лініями семантичного розвитку, форма вираження морфеми при цьому залишається незмінною.

-ец`- -`особа-носій ознаки (процесуальної, атрибутивної, предметної)`

МСВ 1. Особа за професією (законодав-ец`- ᴓ, продав-ец`- ᴓ);

МСВ 2. Особа за видом занять (вибор-ец`- ᴓ, позикодав-ец`- ᴓ);

МСВ 3. Особа за національністю (литов-ец`- ᴓ, американ-ец`- ᴓ);

МСВ 4. Особа за суспільно спрямованою ознакою (бор-ец`- ᴓ)

….

МСВ13. Особа за демінутивною характеристикою(брат-ец`- ᴓ).

ОМОНІМІЧНІ м. / омоморфеми / - м.‚ які мають однакове фонемне вираження‚ але різний, не пов'язаний між собою план значення.

а)кореневі

вод - 1)вод-а‚ вод-ний‚ під-вод-ний‚2) вод-и-ти-ᴓ ‚ при-вод-и-ти-ᴓ

куп - 1)купити‚ 2)купати;

буд -1)буд-и-ти- ᴓ ‚ 2)буд-ува-ти- ᴓ;

б)афіксальні /суфікси‚ префікси‚ флексії/ :

-ец` - 1)хлоп-ец`- ᴓ ‚бой-ец` ᴓ -‚ 2)різ-ец`- ᴓ ‚ зуб-ец`-ᴓ;

-к- 1)ніж-к-а‚ руч-к-а‚ 2) студент-к-а‚ лікар-к-а‚

-ик – 1)фіз-ик- ᴓ ‚ 2)стол-ик- ᴓ;

над- 1) над-р`ізати‚2) над-писати- ᴓ;

-а - 1)вод-а‚ земл`-а‚2) старост-а‚ 3) міст-а‚4)студент-а‚ 5)бул-а‚ 6)вос`м-а‚ 7)гарн-а‚ 8)задумлив-а;

-и- 1)бер-и‚ 2)хат-и‚ 3)верб-и

СИНОНІМІЧНІ - м.‚ які мають різний звуковий склад‚ але спільне значення і спільну функцію;різні за звуковим складом і походженням‚ але тотожні або дуже близькі значенням‚ роллю‚яку виконують.

Синон. суфікси : зл`-іс`т`- ᴓ - зл-об-а, абрикос-н-ий – абрикос-ов-ий

Синон.преф.: не-симетричний –а-симетричний‚ по-мити – ви-мити‚ з-орати – ви-орати.

Синон.флексії: шест-и – шіст`-ом‚ десят-и – десят`-ох, на мост-у - на мост-і‚

братові - брату.

АНТОНІМІЧНІ - м.‚ між якими існують антонімічні відношення /антоморфеми – між якими існують відношення протиставлення і виражають протилежне значення/:

1) суфікси руч-ен`к-а – руч-ишч-е‚ вітерець` ᴓ -вітр`-уган-, товст-ен`к-ий - товст-езн-ий

2) префікси дієслова за-йти- ᴓ -.ви-йти- ᴓ; роз-ходитис`а – з-ходитися/; по-л`убити-ᴓ - роз-л`убити- ᴓ

3) закінчення н`іч- ᴓ - ноч-і, висок-ий-висок-і, гарн-ий- гарн-а.

4) до кореневих антонімів відносять ден`- ᴓ - н`іч- ᴓ, зим-а - л`іт-о.