- •1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".
- •2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).
- •4.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
- •8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
- •11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •12.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •13.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •14.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •15.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •16.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •17.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •18.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •19.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •20.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •21.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •22.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •23.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •24.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •25.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •26.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •27."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •28.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •29.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •30.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •31.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •32.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •33.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •37.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •38.Версальська система та її економічна суть.
- •39.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •40.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •41.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •42.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •43.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •44.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •45.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •46.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •47.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •48.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •49.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •50.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •51.Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.
- •53.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •54.Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
- •55.Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
- •56.Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (а. Блаженний та ф.Аквінський.).
- •57.Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.
- •58.Монетарна система раннього меркантилізму. (в.Стаффорд, г.Скаруффі).
- •59.Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
- •60.Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
- •61.Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії в.Петті та п.Буагільбера.
- •62.Школа фізіократів."Економічні таблиці" ф.Кене та їх наукове значення.
- •63.Теоретична система а.Сміта а.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.
- •64.Теорії зовнішньої торгівлі а.Сміта та д.Рікардо.
- •65.Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.
- •66.Економічні погляди ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.
- •67.Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку хіх ст.
- •68.Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях с.Сісмонді.
- •69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
- •70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
- •71.Національна система політичної економії ф.Ліста.
- •72.Розвиток історичного методу : стара і нова історичні школи.
- •73.Розробка проблем капіталізму в працях м.Вебера і в.Зомбарта.
- •74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
- •75.Особливости методології "економічного романтизму"
- •76.Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.
- •77.Аналіз логіки та структури праці к.Маркса “Капітал”.
- •78.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •79.Ортодоксальний марксизм.
- •80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток
- •81.Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.
- •82.Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.
- •83.Економічна теорія а.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.
- •84.“Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.
- •85.Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності
- •86.Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.
- •87.Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі с.Джевонса, л.Вальраса. Теорія оптимуму в.Парето.
- •88.Економічні концепції шведської школи к.Віксель, г.Кассель.
- •89.Розвиток маржиналізму в Україні (м.Туган-Барановський, р.Орженцький, о.Білімович).
- •90.Творчій спадок Євгена Слуцького.
- •91.Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.
- •92.Розвиток неокласичної теорії у працях а.Пігу та р.Хоутрі.
- •93.Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності
- •94.Кейнсіанська теоретична революція 30 років хх ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку хх ст.
- •95.Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.
- •96.Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •97.Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки е. Хансен, р.Харрод, є.Домар.
- •98.Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
- •99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
- •100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
- •101.Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез п.Самуельсона.
- •102.Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
- •103.Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.
- •104.Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
- •105.Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
- •106.Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р.Коуза. Теорема р.Коуза.
- •107.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •108.Нова економічна історія д.Норта.
- •110.Теорія економічного розвитку у працях й.Шумпетера.
- •111.Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.
99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму Неолібералізм - напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Ринок розглядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економічному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб'єктів економічної діяльності. Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соціальної сфери неолібералізм розглядає у зв'язку зі способом пере- розподілу суспільних доходів, що ставиться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку. Неолібералізм прийшов на зміну старому ек-ому лібералізму 30рр. ХХст; причиною краху якого стали ек-на криза 1929-1933рр. Він увібрав у се-бе такі основні ознаки класичного лібералізму: 1) обстоювання ідей природного порядку та природ-них прав; 2) підтримка політики вільної торгівлі; 3) забепечення будь-якого розширення держав-ного регулювання; 4) розв-к автономного місце-вого самоврядування та добровільних організа-цій на противагу зростанню впливу центральних органів влади. Ідейні корені ек-ого ліб-зму сяга-ють А.Сміта.
100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
Основні школи неолібералізму Неолібералізм репрезентований багатьма школами, що з них ві- домішими є лондонська (Ф. Хайєк), чиказька (М. Фрідмен), фрей-бурзька (В. Ойкен та Л. Ерхард), паризька (М. Алле). . Лондонська школа нео-лібералізму Є.Кеннана Л.Роббінса зробила су-часним класичне трактування завдань і цілей ек-ної думки, функ-ня ринкових механізмів в умовах обмеженості ресурсів. Віденська школа Л.Мізе-са Ф.Хайека поєднала марженалістські принци-пи австрійської школи граничної кор-сті з англ. неоклас. теорією, що надало їм ще більшої субє-ктивістсько-психологічної спрямованості та умож-ливило зосередження уваги на аналізі умов і про-цесу конкуренції. В свою чергу Чиказька школа Ф.Найта М.Фрід-мена так само досліджуючи ос-обливості недосконалої конкуренції, основну ува-гу звертала на поведінку господарюючих субєк-тів за умов невизначеності, ризику, інфляційних сподівань, відкривши при цьому шлях монетарис-тсткій інтерпретації сучасного неолібералізму. Представники цих 3-х груп неолібералів були од-ностайні в розумінні ролі ринку й тих загроз для нього, які приховані в монополізації ек-ки й дер-жавному інтервенціонізмі. Проте представники англомовного лібералізму були досить далекі від усвідомлення необхідності втручання держави в ек-ку з метою підтримки конкурентного ладу та соц-ної переорієнтації ринкового госп-ва. Вирішенням цих питань зайнялися нім. неолібе-рали, які в період між 2-ма світовими війнами безпосередньо зіткнулися з гострими соц-ими наслідками саморуйнування ринкового госп-ва, тоталітарною диктатурою фашизму, з виникнен-ням, розв-ком і цілковитим крахом ценрально-ке-рованої примусової еко-ки. У Німеччині також ві-докремились 3 групи неолібералів. Найстаршу групу нім. неолібералів очолили В.Репке та А.Рю-стов, які приділяли особливу увагу теоріям ек-ого ладу та ек-ної політики, розмежування та взаємо-звязку цих питань. 2-а група сформулювалася навколо В.Ойкена та Ф.Бьома у фрайбурському університеті. Органічно засвоївши й розвинувши найважливіші положення історичної школи в Нім-еччині, ця група зайнялася визначенням стадій ек-ого й історичного розв-ку, трактуваням ек-ної сис-ми. 3-тя група нім. ек-тів, представлена А.Мюллером-Армаком, Л.Ерхардом і їх учнями, стала відомою як кельнська школа неолібераліз-му . Нею було розроблено концепцію сучасного ринкового госп-ва. Термін соц-не ринкове госп-во запропонував А.Мюллер-Армак після 1946р. ля характеристики форм переходу від мілітари-зованої, надіндустріальної фашистської ек-ки до мирної. Спочатку ці заходи він розглядав як тим-часові, призначені для пожвавлення госп-ого жи-ття та вирішення проблем відбудови народного госп-ва. Лише потім означене поняття наповни-лося новим змістом і перетворилося на концеп-цію нового ек-ого ладу для ФРН. Неоліберальне економічне вчення Хайєка Англійський неолібералізм . Одним з основоположників і голо- вних теоретиків неолібералізму вважають Фрідріха фон Хайєка. Провідною складовою методології Хайєка є ідея «спонтанного | порядку». Хайєк фактично відмовляється від неокласичної доктрини і економічної рівноваги, стверджуючи, що такого стану реально не існує. Хайєк замінює її теорією «спонтанного порядку», заснованого на індивідуальній свободі. Він виходить з того, що соціальний порядок, організація, взаємодія в суспільстві формуються позапланове, стихійно, але у визначених особливостями розвитку даного суспільства межах і напрямках. Історія цивілізації це спонтанне виникнення (в межах існуючих традицій, моралі та права) певних утворень від окремих господарських одиниць до свідомо керованих господарств. Їхні форми не залежать від людини, а є наслідком збігу обставин. На думку Хайєка, спонтанний порядок можливий за двох умов відмови від привласнення чужого та виконання дооро-вільно взятих на себе зобов'язань. Хайєк негативно ставиться до макроекономічного аналізу, визнаючи лише мікроекономічний рівень досліджень, результати яких можуть бути застосовними за конкретних обставин. На відміну від багатьох економістів Хайєк не ставить собі за мету обгрунтувати негативний вплив на економічну рівновагу процесу монополізації виробництва. Система приватної власності головна умова економічної свободи й конкуренції. Доки контроль над власністю розподілено між багатьма, незалежними один від одного, суб'єктами, доти ніхто, у тім числі й держава, не матиме над ними абсолютної влади. Функція держави, за Хайєком, полягає в охороні природного соціального порядку свободи конкуренції, свободи монополії, свободи вибору, свободи розвитку. Соціальна справедливість, на думку Хайєка, є суто моральною категорією. Вона може існувати лише за умов примусової економіки, «адміністративного деспотизму», що об'єктивно порушує природний соціальний порядок. З погляду ринкової економіки забезпечення соціальної справедливості торує шлях свавіллю, блокує економічну свободу, спотворює ринкові сигнали.