- •1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".
- •2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).
- •4.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
- •8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
- •9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •12.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •13.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •14.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •15.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •16.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •17.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •18.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •19.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •20.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •21.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •22.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •23.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •24.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •25.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •26.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •27."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •28.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •29.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •30.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •31.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •32.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •33.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •37.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •38.Версальська система та її економічна суть.
- •39.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •40.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •41.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •42.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •43.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •44.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •45.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •46.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •47.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •48.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •49.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •50.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •51.Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.
- •53.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •54.Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
- •55.Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
- •56.Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (а. Блаженний та ф.Аквінський.).
- •57.Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.
- •58.Монетарна система раннього меркантилізму. (в.Стаффорд, г.Скаруффі).
- •59.Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
- •60.Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
- •61.Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії в.Петті та п.Буагільбера.
- •62.Школа фізіократів."Економічні таблиці" ф.Кене та їх наукове значення.
- •63.Теоретична система а.Сміта а.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.
- •64.Теорії зовнішньої торгівлі а.Сміта та д.Рікардо.
- •65.Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.
- •66.Економічні погляди ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.
- •67.Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку хіх ст.
- •68.Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях с.Сісмонді.
- •69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
- •70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
- •71.Національна система політичної економії ф.Ліста.
- •72.Розвиток історичного методу : стара і нова історичні школи.
- •73.Розробка проблем капіталізму в працях м.Вебера і в.Зомбарта.
- •74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
- •75.Особливости методології "економічного романтизму"
- •76.Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.
- •77.Аналіз логіки та структури праці к.Маркса “Капітал”.
- •78.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •79.Ортодоксальний марксизм.
- •80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток
- •81.Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.
- •82.Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.
- •83.Економічна теорія а.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.
- •84.“Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.
- •85.Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності
- •86.Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.
- •87.Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі с.Джевонса, л.Вальраса. Теорія оптимуму в.Парето.
- •88.Економічні концепції шведської школи к.Віксель, г.Кассель.
- •89.Розвиток маржиналізму в Україні (м.Туган-Барановський, р.Орженцький, о.Білімович).
- •90.Творчій спадок Євгена Слуцького.
- •91.Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.
- •92.Розвиток неокласичної теорії у працях а.Пігу та р.Хоутрі.
- •93.Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності
- •94.Кейнсіанська теоретична революція 30 років хх ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку хх ст.
- •95.Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.
- •96.Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •97.Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки е. Хансен, р.Харрод, є.Домар.
- •98.Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
- •99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
- •100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
- •101.Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез п.Самуельсона.
- •102.Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
- •103.Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.
- •104.Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
- •105.Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
- •106.Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р.Коуза. Теорема р.Коуза.
- •107.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •108.Нова економічна історія д.Норта.
- •110.Теорія економічного розвитку у працях й.Шумпетера.
- •111.Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.
11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
У добу пізньої Римської імперії (3-4 ст) госп-во занепало і підійшло до кризового стану. Причиною були суперечності рабовласницького суспільства. Дешева рабська праця не стимулювала прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях (великих господарствах ) був ускладнений що привело до зниження продуктивності праці. Витіснення з економічного життя невеликих виробників підірвало військову могутність держави, зазнала краху завойовницька політика, припипилося попповнення господарства рабами, ціни на них зросли, їх використання стало нерентабельним.. криза рабовласницького гсподарства в аграрному виробництві виявилася у зменшені площі оброблюваних земель, нерентабельності латифундій. Обмежувалася власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх вбивати, продавати сільських рабів без землі. Зросло значення невеликих господарств. Змінився статус еолонів, він став спадковим, їх прикріпили до землі. Колони платили ренту власнику землі, державні податки, виконували повинності. Колони поступово ставали "рабами землі". Ек. занепад охопив ремесло і торгівлю. Ремесла поступово переміщувалися із міст у села. Латифундії перетворювалися на економічно замкненні господарства. Для господарства Риму 3-5 ст визначальними стали розклад античної власності, поступова втрата рабства свого виробничого значення, натурализаціяі ек-ки, послаблення ек. позицій міст, значення колонату росло, раби отримували землю, і віддавали частину врожаю.
У III—V ст. н. е господ. Римської імп. занепало і прийшло до кризового стану Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласн. сусп. Дешева рабська праця не стимулювала технічній прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях був утруднений, що призводило до зниження продукт. праці. Витіснення з ек. життя невел. власників підривало господ. засади держави, її військову могутність. Зазнала краху завойовн. політика Риму, внаслідок чого припинилося регулярне поповнення господ. рабами. Ціни на них зросли, використання стало нерентабельним. Збільшення паразитичних елементів з вільного насел., насамперед з міського плебсу, потребувало додаткових витрат держави, що зумовлювало посилення податкового гніту. Криза рабовласн. господ. в аграрному вир-ві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, пошир. екстенсивних форм ведення господ., його застої. Обмежувалася абсол. власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали право церк. захисту. Пізня Римська імп. переживала глибоку і всебічну кризу рабовласн. сусп. Боротьба імператорів за престол, сепаратизм провінцій, спустошливі війни зумовили політ. нестабільність. Загострюв.соц. суперечності. Не припинялися народні повстання. Натиск варварів постійно посилювався. Сх і Зх част. імп. роз'єдналися щодо адміністрування та управл. Столицю було перенесено з Риму на схід у Візантію. В 476 p. н. е. Зх Римська імперія перестала існувати.