- •1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".
- •2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).
- •4.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
- •8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
- •9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •12.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •13.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •14.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •15.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •16.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •17.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •18.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •19.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •20.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •21.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •22.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •23.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •24.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •25.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •26.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •27."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •28.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •29.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •30.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •31.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •32.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •33.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •37.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •38.Версальська система та її економічна суть.
- •39.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •40.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •41.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •42.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •43.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •44.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •45.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •46.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •47.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •48.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •49.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •50.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •51.Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.
- •53.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •54.Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
- •55.Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
- •56.Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (а. Блаженний та ф.Аквінський.).
- •57.Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.
- •58.Монетарна система раннього меркантилізму. (в.Стаффорд, г.Скаруффі).
- •59.Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
- •60.Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
- •61.Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії в.Петті та п.Буагільбера.
- •62.Школа фізіократів."Економічні таблиці" ф.Кене та їх наукове значення.
- •63.Теоретична система а.Сміта а.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.
- •64.Теорії зовнішньої торгівлі а.Сміта та д.Рікардо.
- •65.Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.
- •66.Економічні погляди ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.
- •67.Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку хіх ст.
- •68.Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях с.Сісмонді.
- •69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
- •70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
- •71.Національна система політичної економії ф.Ліста.
- •72.Розвиток історичного методу : стара і нова історичні школи.
- •73.Розробка проблем капіталізму в працях м.Вебера і в.Зомбарта.
- •74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
- •75.Особливости методології "економічного романтизму"
- •76.Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.
- •77.Аналіз логіки та структури праці к.Маркса “Капітал”.
- •78.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •79.Ортодоксальний марксизм.
- •80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток
- •81.Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.
- •82.Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.
- •83.Економічна теорія а.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.
- •84.“Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.
- •85.Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності
- •86.Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.
- •87.Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі с.Джевонса, л.Вальраса. Теорія оптимуму в.Парето.
- •88.Економічні концепції шведської школи к.Віксель, г.Кассель.
- •89.Розвиток маржиналізму в Україні (м.Туган-Барановський, р.Орженцький, о.Білімович).
- •90.Творчій спадок Євгена Слуцького.
- •91.Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.
- •92.Розвиток неокласичної теорії у працях а.Пігу та р.Хоутрі.
- •93.Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності
- •94.Кейнсіанська теоретична революція 30 років хх ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку хх ст.
- •95.Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.
- •96.Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •97.Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки е. Хансен, р.Харрод, є.Домар.
- •98.Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
- •99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
- •100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
- •101.Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез п.Самуельсона.
- •102.Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
- •103.Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.
- •104.Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
- •105.Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
- •106.Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р.Коуза. Теорема р.Коуза.
- •107.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •108.Нова економічна історія д.Норта.
- •110.Теорія економічного розвитку у працях й.Шумпетера.
- •111.Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.
6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
У цілому госп-во первісної доби мало натуральний хар-р. Головною господарською формою цього часу була громада – колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби вир-ва та узвичаєними формами самоупраління.
Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а також торгівля, розширення кола торгівельних звязків привели до розпаду первісної господарської системи. Відбувається перехід до класового сусп-ва. Успіхи в ек. розвитку стали основою для зростання майнової нерівності й соціальної диференціації. Внаслідок цього з загальної маси вільних землеробів і скотарів виділилася пануюча верхівка, до якої належали царська сім'я, військова аристократія, дружинники, родоплемінна знать, що зливалася з оточенням правителя, багаті торговці. Саме у неї зосереджувались основні багатства, джерела яких були різноманітними. Так, важливим засобом збагачення пануючої верхівки залишались, як і раніше, грабіжницькі воєнні походи. З часом усе більшого значення набувала експлуатація вільних общинників, данників і рабів. Таким чином, створюються умови для виникнення державних утворень – центрів світової цивілізації.
7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
Відповідно до соц. структури складалися і взаємовідносини між державою та суспільством у цілому. Якщо в Європі з античних часів держава сприяла розквіту пануючого класу, якщо там суспільство в особі приватних власників завжди домінувало над державою, а держава була служницею суспільства, то на Сході все було інакше. Держава там ніколи не була “надбудовою” над соц-ек. відносинами сусп. Вона в особі причетних до влади соціальних верхів не лише виконувала функції панівного класу (“держава-клас”), а й була провідним елементом базисної структури сусп. Більше того, вона мала абсолютну владу над сусп., підкоряла його. Відповідно абсолютизувалися і сама структура, і система панівних ідей (ідеологія).Підкорене державою сусп. в різних сх структурах мало різний вигляд. У Єгипті, напр, сусп-ва як такого майже не існувало взагалі: воно практично розчинялося в інститутах всемогутньої держави. В Китаї сусп. існувало на рівні ідей та окремих організацій. В Шумері та Вавилоні сусп. в цілому та індивіди, як його складова, зуміли захистити навіть деякі формальні права, відображені в системі законів. Нарешті, в Індії сусп у формі варн та каст, у вигляді класичної громади у певному розумінні навіть виходило на перший план. Щоправда, індійське “передове” сусп не заперечувало панівної ролі держави як системи інститутів і верховної влади, як провідного елемента в системі сусп. відносин. У ранній період, коли ніяких ознак прив. власності ще не існувало, таке панування не було досить помітним через первинну єдність держави і сусп. Держава виступала формою організації сусп. Особи, які очолювали державу, щиро вважали себе служителями суспа, організованого в державу. Із зрост престижного споживання та успіхами приватизації картина змінилася. Держава як апарат влади відокремилася від сусп. і протиставила себе суспільству, одночасно підкорюючи його.
Панівне становище держави визначало і механізми її правового регулюв. На Сх, незважаючи на наявність зводів законів, а точніше – збірників урядових регламентів, ніколи не існувало системи приватного права, яке було атрибутом зхєвроп держав від античних часів. Закони завжди писалися від імені держави і, насамперед, для захисту її інтересів. Подальший розвиток політичних взаємовідносин на Сх потрапляє у залежність від релігійних систем. Насамперед йдеться про іслам, який виступає не лише реліг. концепцією, а й новою моделлю державності. Азіатський сп. вир.:1.провідна роль власн. держ. в нац. екон. 2.масштабні госп. ф-ції держ. 3.акт. участь держ. в ек. процесах 4.існув. общ. землеволод. при обмеженому викор. праці рабів.Азіатське сусп.: основа ек. – зрошув. землер., іригац. системи; держ. сист. тяжіла до автаркії: самозабезп. та самоізол. від інших країн; панівна держ. власн. на землю, рабів; держ. контроль над розподілом, спожив., поведінкою, образом мислення; натур. госп. – основа сусп. розвитку; патріархальне рабство.