- •1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".
- •2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).
- •4.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
- •8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
- •11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •12.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •13.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •14.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •15.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •16.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •17.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •18.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •19.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •20.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •21.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •22.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •23.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •24.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •25.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •26.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •27."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •28.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •29.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •30.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •31.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •32.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •33.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •37.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •38.Версальська система та її економічна суть.
- •39.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •40.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •41.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •42.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •43.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •44.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •45.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •46.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •47.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •48.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •49.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •50.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •51.Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.
- •53.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •54.Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
- •55.Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
- •56.Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (а. Блаженний та ф.Аквінський.).
- •57.Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.
- •58.Монетарна система раннього меркантилізму. (в.Стаффорд, г.Скаруффі).
- •59.Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
- •60.Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
- •61.Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії в.Петті та п.Буагільбера.
- •62.Школа фізіократів."Економічні таблиці" ф.Кене та їх наукове значення.
- •63.Теоретична система а.Сміта а.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.
- •64.Теорії зовнішньої торгівлі а.Сміта та д.Рікардо.
- •65.Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.
- •66.Економічні погляди ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.
- •67.Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку хіх ст.
- •68.Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях с.Сісмонді.
- •69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
- •70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
- •71.Національна система політичної економії ф.Ліста.
- •72.Розвиток історичного методу : стара і нова історичні школи.
- •73.Розробка проблем капіталізму в працях м.Вебера і в.Зомбарта.
- •74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
- •75.Особливости методології "економічного романтизму"
- •76.Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.
- •77.Аналіз логіки та структури праці к.Маркса “Капітал”.
- •78.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •79.Ортодоксальний марксизм.
- •80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток
- •81.Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.
- •82.Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.
- •83.Економічна теорія а.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.
- •84.“Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.
- •85.Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності
- •86.Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.
- •87.Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі с.Джевонса, л.Вальраса. Теорія оптимуму в.Парето.
- •88.Економічні концепції шведської школи к.Віксель, г.Кассель.
- •89.Розвиток маржиналізму в Україні (м.Туган-Барановський, р.Орженцький, о.Білімович).
- •90.Творчій спадок Євгена Слуцького.
- •91.Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.
- •92.Розвиток неокласичної теорії у працях а.Пігу та р.Хоутрі.
- •93.Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності
- •94.Кейнсіанська теоретична революція 30 років хх ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку хх ст.
- •95.Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.
- •96.Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •97.Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки е. Хансен, р.Харрод, є.Домар.
- •98.Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
- •99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
- •100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
- •101.Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез п.Самуельсона.
- •102.Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
- •103.Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.
- •104.Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
- •105.Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
- •106.Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р.Коуза. Теорема р.Коуза.
- •107.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •108.Нова економічна історія д.Норта.
- •110.Теорія економічного розвитку у працях й.Шумпетера.
- •111.Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.
9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
Ст. Греція. економіка.І тис. до не могутнішає Греція, розташ. на межі Європи, Азії та Африки => взаємодія різних культур.+важливі торг. шляхи через Середземне. та Чорне моря+ прир. умови- відокремленість(острови)=>місто над селом => другор. знач. с/г. Грецькі поліси = окремі держави(8-6 ст до не) Ремесла: добув. руди – до 100м рудники, випл. мідь, залізо, виг. бронзу=>+золото, срібло=зброя, колісниці, ювел. вир. Військ. могутність Афін сприяла кораблебуд. Розвив. буд..справа,обробка каменю=>храми, палаци, стадіони, театри. с/г – повільніше, оск. тривале існув. двопілля: орна земля споч. нал. громаді, а потім аристокр.Вир. пшен., ячмінь, сади, виногр., оливи. Перенасел. Греції і нестача землі у 8-6 ст. до не зумов. колонізацію та утвор. грецьких міст-колоній в осн. на берегах морів, центри торгівлі із сусідн. нар. Торг. і тов.-грош. відн. розвив. в руках купців, які були власн. складів, кораблів. Грош. обмін здійсн. лихварі, які волод. обмін. пунктами — трапезами. Наявність вел. к-сті міст-держав із своїми грошима гальмувала розв. тов.-грош. відн. у Греції. 1 з причин розквіту Ст. Греції було широке використ. праці велич. к-сті рабів. Джерела – війни, боргове рабство. Праця рабів осн. матер. виробн., прац. в копальнях, на буд.. доріг, привілейовані раби — учителі, лікарі, купці, ремісники, поліцаї, філософи, поети, прислуга, незначна к-сть в с/г. Отже, в ант. рабстві, на відм. від сх, рабська праця стала осн. продукт. силою сусп. виробн. Криза рабовласництва, пост. поразки у війнах паралізув. ек. життя країни. У 338 році Грецію завоювала Македонія. ек.думка. Осн. ідеї творів гр.. мислителів - Ксенофонта, Платона, Арістотеля увійшли до скарбниці ек. спадщини людства. Ек. думка розвив. споч. в умовах розклад. общини і виникн. рабства, а згодом у період його розвитку та кризи. Тому в центрі уваги були проблеми рабовласн., які розгляд., виходячи з соц.-політ. та ек. ситуації того часу, спроба наук. дослідж. поділу праці, товару, грошей, виявити закони господ. життя.
10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
ІІ-І ст. до н.е. були періодом розвитку рабовласн. госп., що набуло класичних форм. Ек. піднесення продовжувалося в перші два століття н. е. в межах Римської імперії. Раби відігравали роль осн. вир-чої сили в усіх галузях госп. В І ст. до н. е. в Італії налічувалося близько 12 млн. рабів при 10 млн. вільних. Раби поділялися на міських і с/гких. До міських відносились слуги, ремісники, вчителі, управителі, медики та інші і використовув. в дом. госп. Багато рабів працювало в ремісничих майстернях, рудниках, каменоломнях, але осн. частина - в с/г. Міжнар. центром работоргівлі був Делос, там щодня продавали до 10 тис. рабів-іноземців. Римське право забороняло перетвор. своїх громадян на рабів. Переважало приватне рабовласн., значення держ. було незначним.Осн. формою рабовласн. госп. була вілла - маєток у 25-100 га з кількома десятками рабів. Унаслідок концентрації землі, деш роб сили, вел к-сті рабів виникли латифундії. Володіння землею було почесним привілеєм сенаторів, доходи яких йшли переважно від землі, а майно оцінювалося не менш як в 1 млн. сестерціїв. Землю намагалися придбати вершники-багатії, які займалися торгівлею, відкупами, лихварством. Вони купували і орендували землю у держави. Дрібні власники - селяни - не витримували конкуренції деш. рабської праці, залишали землю, йшли в міста, передусім в Рим, перетворюючись на пауперів, складали свиту сенаторів і багатіїв. Боротьба за землю була важл. ознакою ек. розвитку Риму. Експропрійована в колоніях земля оголошувалася держ. багатством, її роздавали нобелям, продавали вершникам, здавали в оренду. В багатьох містах утворилися колонії, де землі отримували ветерани і римська біднота. З'являлися аграрні проекти, які обмежували захоплення держ. земель, але всі вони були безрезульт. Зокрема, за законом Тіберія Гракха (133 до н. е.) зем. володіння обмежув. площею в 250 га, решта мала передаватися в спадкове користування беззем. селянам без права відчуження наділу (15 га) за умови сплати держ. податку. На межі ІІ-І ст. до н. е. боротьбу за зем. реформу продовжив А. Сатурній. Вона передбачала наділення землею не всіх селян, а тільки воїнів-ветеранів, продаж хліба розореним селянам за цінами у 6-7 разів нижчими від існуючих.Основою ек-и було галузеве с/г. В Італії провідну роль відігравали виноградарство, городництво, розведення олив. Самост. галузями були тваринництво та птахівництво. Сіцілія, Африка спеціалізувалися на виробництві зерна. Збирали досить високі врожаї пшениці — сам — 10. Виникли сальтуси – спеціаліз. латифундії. В І-II ст. відбувалося дроблення латифундій на невел. ділянки (парцели), які здавалися в оренду колонам. Колонами могли бути раби (квазіколони), вільновідпущеники (лібертіни), вільні селянські паупери. Колони платили натур. податок і відробляли певну к-сть днів на рік. Особливо поширився колонат в імперських сольтусах, де колони віддавали 1/3—1/4 врожаю і відробляли 6 днів. У І-ІІ ст. колони вважалися особисто вільними, але за несплату боргів потрапляли в ек. залежність від власників. У III-V ст. колонат став пануючою формою вир-чих відн. у с/г. Рабство стало домашнім, втративши вир-че знач. Поширився патронат, коли, рятуючись від пограбувань, дрібні землевл. йшли під заступництво вел власників, перетворюючись на їх колонів. Змінився і статус колонів, він був оформл. юридично.