- •1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".
- •2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).
- •4.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
- •8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
- •11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •12.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •13.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •14.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •15.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •16.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •17.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •18.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •19.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •20.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •21.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •22.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •23.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •24.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •25.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •26.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •27."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •28.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •29.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •30.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •31.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •32.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •33.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •37.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •38.Версальська система та її економічна суть.
- •39.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •40.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •41.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •42.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •43.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •44.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •45.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •46.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •47.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •48.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •49.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •50.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •51.Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.
- •53.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •54.Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
- •55.Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
- •56.Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (а. Блаженний та ф.Аквінський.).
- •57.Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.
- •58.Монетарна система раннього меркантилізму. (в.Стаффорд, г.Скаруффі).
- •59.Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
- •60.Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
- •61.Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії в.Петті та п.Буагільбера.
- •62.Школа фізіократів."Економічні таблиці" ф.Кене та їх наукове значення.
- •63.Теоретична система а.Сміта а.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.
- •64.Теорії зовнішньої торгівлі а.Сміта та д.Рікардо.
- •65.Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.
- •66.Економічні погляди ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.
- •67.Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку хіх ст.
- •68.Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях с.Сісмонді.
- •69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
- •70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
- •71.Національна система політичної економії ф.Ліста.
- •72.Розвиток історичного методу : стара і нова історичні школи.
- •73.Розробка проблем капіталізму в працях м.Вебера і в.Зомбарта.
- •74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
- •75.Особливости методології "економічного романтизму"
- •76.Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.
- •77.Аналіз логіки та структури праці к.Маркса “Капітал”.
- •78.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •79.Ортодоксальний марксизм.
- •80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток
- •81.Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.
- •82.Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.
- •83.Економічна теорія а.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.
- •84.“Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.
- •85.Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності
- •86.Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.
- •87.Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі с.Джевонса, л.Вальраса. Теорія оптимуму в.Парето.
- •88.Економічні концепції шведської школи к.Віксель, г.Кассель.
- •89.Розвиток маржиналізму в Україні (м.Туган-Барановський, р.Орженцький, о.Білімович).
- •90.Творчій спадок Євгена Слуцького.
- •91.Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.
- •92.Розвиток неокласичної теорії у працях а.Пігу та р.Хоутрі.
- •93.Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності
- •94.Кейнсіанська теоретична революція 30 років хх ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку хх ст.
- •95.Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.
- •96.Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •97.Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки е. Хансен, р.Харрод, є.Домар.
- •98.Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
- •99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
- •100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
- •101.Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез п.Самуельсона.
- •102.Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
- •103.Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.
- •104.Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
- •105.Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
- •106.Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р.Коуза. Теорема р.Коуза.
- •107.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •108.Нова економічна історія д.Норта.
- •110.Теорія економічного розвитку у працях й.Шумпетера.
- •111.Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.
74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
Промисловий переворот початку ХІХ століття супроводжувався занепадом і розпадом дрібного виробництва, зубожінням значної частини населення, економіка починає потерпати від економічних криз, все більш виразно проявляються протиріччя приватних і суспільних інтересів. В ек. теорії з’являються альтернативні напрями і школи, представники яких обрушуються на засади класичної доктрини з критикою ек-ки вільного підприємництва, намагаються поєднати принцип ек. свободи з державним регулюванням ек-ки, заперечують наявність загальних ек. закономірностей і акцентують увагу на національних особливостях ек-ки, прагнуть розробити моделі більш справедливого суспільного устрою.
Критичний напрям політичної економії об’єднує вчених, які виступили з критикою теоретичних засад і практики капіталістичного ринкового господарства з точки зору інтересів дрібних виробників, заклали основи дрібнобуржуазного соціалізму.
Сісмонді С., Прудон П. Ж., Родбертус Карл, Лассаль Фердинанд.
Економічні вчення соціалістів-утопістів – напрям, представників якого об’єднує не лише критика капіталізму, а насамперед спроба окреслити риси нового соціально-економічного устрою – суспільства соціальної справедливості, побудованого на комуністичних засадах. Центральною проблемою у дослідженнях стає проблема власності. Більшість ідей і проектів цих соціалістів носили характер нездійсненних мрій (утопій). Соціалістична доктрина розвивається практично незалежно від еволюції класичної політичної економії.
Утопічний соціалізм виник як протест проти феодального гноблення та жорсткої експлуатації доби первісного нагромадження капіталу. Його першим представником став англійський письменник-гуманіст і державний діяч Томас Мор (1478–1535), який у творі «Утопія» (1516) зобразив ідеальне суспільство загальної рівності, добробуту і щастя, в якому немає приватної власності, грошей та експлуатації. До подібного суспільства прагнули його послідовники Томас Мюнцер (1490–1525) – ватажок повсталих селян у Німеччині та Томазо Кампанелла (1568–1639) – італійський монах. Твір Томазо Кампанелли “Місто Сонця” (1601) був замислений як проект республіки вільних і рівноправних людей, проте економічні параметри суспільства майбутнього свідчать про тоталітарний характер описаної ним системи: скасування приватної власності (спільність майна і дружин), товарно-грошових відносин, ринку, зрівняльний розподіл благ, загальна трудова повинність, жорстка державна регламентація суспільного і навіть приватного життя. Сен-Сімон Анрі, Фур'є Шарль, Оуен Роберт
75.Особливости методології "економічного романтизму"
Виникнення нових умов розвитку ек.го середовища сприяло появі нової течії ек.ї думки, яка, по суті, була критикою класичної політекономії.Нова течія одержала назву "ек.й романтизм".Представниками цієї течії є Леонар Симонд де Сісмонді та П’єр Жозеф Прудон
Розвиток ринкових відносин на Заході , прискорений промисловим переворотом кінця 18- початку 19 століття призвів до збідніння дрібних ремісників та селян, обумовив розорення їх господарств.
Цей процес особливо болісно відбувався у Франції, Швейцарії та інших країнах, ек- яких більше ніж на половину була представлена дрібними виробниками. Руйнування їх господарств призвело до появи людей, позбавлених засобів виробництва, які поповнювали ряди найманих робітників та великої кількості безробітних.
Ек.й романтизм - це напрямок ек.ї думки, що концентрує свою увагу на аналізі дрібного товарного виробництва і вважає його ідеальною ек.ю системою.
Течія ек.й романтизм критично оцінює ті явища ринкової ек-, які вступають у конфлікт з інтересами дрібних виробників.
Перш за все слід відмітити їх критичний аналіз розвитку торгового і банківського капіталу, високу концентрацію капіталу та земельної власності, капіталістичних монополій, ек. кризи і т. ін., при цьому в їх аналізі позитивно оцінюється приватна власність на засоби виробництва, "свобода підприємництва" і т. ін.)
Теоретичні погляди течії "ек.й романтизм"
Особливости методології течії "ек.й романтизм" в тому, що представники цієї течії бачать основу історичного процесу в моральних ідеалах "добра", "справедливості" і т. ін.
Представники "ек.го романтизму" вважали, що політекономія етична наука, основою якої є людський фактор (почуття, потреби тощо).
Для них характерною є уява, відповідно якій вивчення історії повинно слугувати для того, щоб робити з подій, що минули, практичні висновки.
Для цього напрямку ек.ї думки типовим є етичний метод, який передбачає аналіз об’єктивних законів суспільного розвитку на основі їх етичної оцінки, що по суті і складає суть "ек.го романтизму".
Поряд з цим слід зазначити, що представникам цього напрямку притаманні і матеріалістичні трактування певних соціально-ек.х процесів. Перш за все це стосується такої ек.ї категорії, як капітал. Вони ототожнюють капітал з тими формами, які він приймає в сфері обігу, тобто з торговим і позичковим (лихварським). Обмін характеризують як нееквівалентний і бачать у цьому порушення закону вартості. З цієї причини предметом політекономії визначається сфера обігу.
При вивченні цього питання слід акцентувати увагу на тому, що його представники критикували класичну політекономію. Перш за все, вони вважали, що "класики" відділяли багатство від людини, випускали людину з поля зору і забували, що їй, на їх погляд, належить багатство, і вона повинна ним користуватись.
Далі слід зазначити, що теоретичні погляди цього напрямку ек.ї думки з приводу реалізації сукупного продукту теж не співпадали з думками "класиків". На противагу останніх вони вважали кризи перевиробництва постійним явищем в економіці. Цей висновок зроблено на основі міркувань, що метою виробництва є споживання.
Основною суперечністю ринкової ек- вони вважали протиріччя між виробництвом і споживанням. Таке протиріччя, на їх думку, існуєт завжди. Його немає лише в ізольованому хазяйстві Робінзона і в умовах дрібного товарного виробництва. Це протиріччя між виробництвом і споживанням в умовах ринкової ек- проявляється в труднощах збуту, в кризах.
Всупереч твердженням класиків, що товари обмінюються на товари, критики "класиків" вважали, що товари, купуються на доходи. Звівши, у слід за А.Смітом, вартість до суми доходів, вони роблять висновок, що для реалізації усіх виготовлених товарів необхідно, щоб виробництво відповідало доходам суспільства. Зменшення доходів відповідно зменшує попит на товари, частина їх залишається нереалізованою. Але з розвитком ринкових відносин звужується внутрішній ринок. Зменшується доход робітників, тому що частина їх витискується з виробництва машинами, а працюючим при цьому намагаються платити якомога менше. При цьому слід додати, що капіталісти замість того, щоб купувати , нагромаджують і, на їх думку, це також впливає на звуження ринку.