Обов'язки лікаря щодо хворих

Лікар завжди повинен пам'ятати про зобов'язання зберігати людське життя.

Лікар повинен надавати пацієнту всі ресурси своєї науки.

Якщо лікар не має можливості провести обстеження або лікування, він повинен залучити іншого лікаря, у якого такі можливості є.

Лікар повинен тримати в абсолютній таємниці все, що він знає про свого пацієнта, навіть після смерті останнього.

Лікар повинен надавати невідкладну допомогу як виконання гуманітарного обов'язку, якщо немає упевненості в тому, що інші хочуть і можуть надати таку допомогу.

Обов'язки лікаря щодо інших

Лікар повинен поводитися щодо своїх колег так, як він хотів би, щоб вони поводилися щодо нього.

Лікар не повинен переманювати пацієнтів у своїх колег.

Лікар повинен дотримувати принципи Женевської декларації, прийнятої Генеральною Асамблеєю ВМА.

II. Пацієнт у системі охорони здоров'я

У ст. 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я є найвищою цінністю в Україні, а в ст. 49 зазначено право кожної особи на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Ці положення докладніше витлумачені в Книзі другій ЦК та в «Основах законодавства України про охорону здоров'я». Саме в «Основах...» визначені правові, організаційні та інші засади у сфері охорони здоров'я, серед яких є права пацієнтів в Україні.

Повільно просувається процес прийняття розробленого фахівцями системи охорони здоров'я законопроекту «Про права пацієнта в Україні», який базується на міжнародних нормативно-правових актах в системі охорони здоров'я та перейнятому досвіді канадських медиків та юристів. Зазначений законопроект допоможе як пацієнтам, так і лікарям краще орієнтуватися в правовідносинах у сфері охорони здоров'я.

Аналізуючи розвиток прав пацієнтів, слід зазначити, що вперше права пацієнтів стали лобіювати саме лікарі ще в 1980 р., бо кожен лікар іноді сам стає пацієнтом і, перебуваючи в стані нездоров'я, прагне до отримання якнайякіснішої допомоги. Згідно з проведеними дослідженнями та обговореннями були прийняті Лісабонська декларація щодо прав пацієнтів та Положення про захист прав та конфіденційності пацієнта. І саме на лікаря було покладено обов'язок тлумачення пацієнту його прав (бо з латині docere перекладається як «навчати»), тому виникає потреба спочатку ознайомити лікаря з правами та обов'язками пацієнта.

На жаль, на сьогодні переважна більшість лікарів не має потрібних юридичних знань, тому ми поки і не можемо створити вищезазначену партнерську модель поведінки «лікар — пацієнт».

Зазначалося вже й те, що не має Україна і достатньої кількості професійних юристів, які були б глибоко обізнані з питань медичного права і допомагали б вирішувати суперечливі питання. Нещодавно проведена конференція з проблем правового забезпечення медичної діяльності в Україні, у якій брали участь представники системи охорони здоров'я і юристи, ще раз довела, що поки ще фахівці цих галузей мало розуміють проблеми один одного. А страждають, на жаль, саме пересічні громадяни.

Певною мірою на цьому шляху стають у нагоді довідники щодо прав та обов'язків пацієнтів та лікарів, що мають допомогти лікарям краще орієнтуватись у вітчизняному законодавстві, але ці розробки являють собою інкорпорацію нормативно-правових актів, тому для юридично необізнаних медичних працівників є слабкою допомогою. Постає необхідність створення грунтовної праці, що б являла собою аналіз чинного українського законодавства та міжнародних нормативно-правових актів у медичній галузі.

Із урахуванням світового досвіду, в Україні вже створена Спілка захисту прав пацієнтів, що має представництво практично в усіх обласних центрах України і намагається довести до свідомості пересічного громадянина ті 15 прав, що має кожен пацієнт:

1) право на охорону здоров'я, повагу честі та гідності;

2) право на вибір лікаря;

3) право на нормальні умови перебування в лікувально-профілактичному закладі;

4) право на консиліум та консультацію;

5) право на полегшення болю;

6) право на таємницю особистого життя;

7) право на добровільну інформовану згоду;

8) право на відмову від медичного втручання, крім невідкладних випадків, коли реальна загроза життю є наявною;

9) право на отримання і збереження в таємниці інформації щодо стану свого здоров'я;

10) право на безпосереднє ознайомлення з медичною документацією;

11) право на отримання послуг щодо добровільного медичного страхування;

12) право на отримання відшкодування збитків;

13) право на допуск законного представника;

14) право на духовну підтримку;

15) право на оскарження неправомірних дій.

А також обов'язки:

1) піклуватися про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

2) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;

3) виконувати (або за свідомою відмовою не виконувати) призначення лікуючого лікаря, своєчасно відвідувати лікаря у разі амбулаторного (диспансерного) спостереження;

4) дотримуватися внутрішнього розпорядку роботи лікарні (при стаціонарному лікуванні);

5) подавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя та здоров'я стані.