Синдром роздратованого товстого кишечника.

Поширеність цього синдрому за даними різних авторів складає від 14 до 48% (у середньому до 20% населення) у статевому співвідношенні жінок до чоловіків 2-4\ 1. Частіше хворіють жінки репродуктивного віку. Етіологія цього синдрому невідома. У патогенезі відзначається зміна чутливості рецепторів ки­шечнику до цукрів, у тому числі лактози, жирних кислот з коротким ланцюгом, їжі, проносних речовин, інфекцій. Також вони часто виникають після перенесеної гострої кишкової інфекції, у осіб з аномальною моторикою. У цих осіб відзначається високий рівень тривожності, підвищена збудливість, розлади сну, депресії, схильність до хронічного хворобливого поводження, що включає агресивні реакції, канцерофобії, нав'язливість, страх, іпохондричні прояви, схильність до суїциду.

Ці люди у своє харчування не включають або включають недостатню кількість харчових волокон, вони відмовляються від повноцінного сніданку, їдять квапливо, що разом взяте пригнічує нормальне функціонування шлунково-кишеч­ного рефлексу і веде до формування закрепів. У таких жінок часто зустрічаються гінекологічні захворювання. У США вартість візитів до лікаря з приводу цього синдрому оцінюється в 3 млрд. доларів, а лікування – 2 млрд. доларів щорічно.

Критерії діагностики синдрому роздратованого товстого кишечнику (сртк)

Згідно Римських (1988р.) критеріїв цей синдром визначається при постійних або рецидивуючих, що зберігаються протягом 3 місяців і більш протягом року симптомах:

Абдомінальні болі (або дискомфорт), які:

1. зменшуються після акта дефекації;

2. асоціюються зі змінами консистенції випорожнень і\або два і більш наступні симптоми, що спостерігаються протягом як мінімум 25% часу протягом дня:

а) порушення частоти випорожнень (більш 3 разів у день або менш 3 разів у тиждень).

б) порушення консистенції випорожнень (грудками, щільні або рідкі, водянисті).

в) порушення пасажу випорожнень (напружений, раптовий або відчуття неповного спорожнювання).

г) пасаж слизу.

д) диспептичні розлади (метеоризм, гурчання, відчуття розтягнення живота або здуття).

Основні варіанти СРТК (у залежності від провідного синдрому).

Синдром з переважанням діареї.

- рідкі випорожнення 2 – 4 рази в день, переважно в ранкові години після сніданку, іноді з домішками слизу і залишків неперетравленої їжі (синдром ″ранкового натиску″);

- випорожнення відбуваються з невеликими інтервалами протягом короткого періоду;

- зрідка виникають імперативні позиви на дефекацію;

- відсутність діареї в нічний час;

- загальна маса калу не перевищує 200 г\добу.

Синдром з перевагою закрепів.

- відсутність дефекації протягом 3 діб і більше;

- чередування закрепів з проносами;

- відчуття неповного випорожнення кишечника (випорожнення у вигляді ″вівцевого калу″, стрічкоподібний або у вигляді олівця).

Синдром з перевагою абдомінального болю і здуття живота.

- біль локалізується у клубових відділах живота і підсилюється після прийому їжі;

- переймоподібні абдомінальні болі і здуття живота (метеоризм);

- при пальпації живота відзначається напруга передньої черевної стінки і хворобливість по ходу всіх відділів кишечнику;

- болі, як правило, підсилюються перед актом дефекації і зменшуються після нього або відходження газів. Поява болю нерідко провокується вживан-ням їжі;

- болі не виникають вночі;

- болі підсилюються у жінок під час менструацій.

Позакишкові симптоми при СРК:

- головні болі по типу мігрені;

- відчуття грудки при ковтанні;

- незадоволення вдихом;

- неможливість сну на лівому боці;

- вазоспастичні реакції;

- прискорені сечовипускання;

- порушення функції жіночих статевих органів.

Усі перераховані вище ознаки не є патогномонічними і їхня наявність вимагає подальшого ретельного обстеження хворих.

З огляду на те, що перераховані вище симптоми є проявами функціо-нальних розладів моторики кишечнику, при встановленні подібного діагнозу необхідно виключити органічні захворювання, які перебігають з подібними симптомами.

До ″тривожних″ симптомів відносяться:

- лихоманка;

- домішки крові в калі;

- кишкові розлади, які переривають сон;

- немотивоване схуднення;

- анемія;

- лейкоцитоз;

- прискорення ШОЕ;

- зміни показників біохімічних і імунологічних проб;

- симптоми, які уперше виникли у віці старше 50 років.