ЗМІСТ

1.2 Критерії соціально-культурної діяльності 8

Вступ

В останні роки соціальна діяльність людей зазнала істотні зміни. До неї увійшли інформаційні технології (комунікативні мережі, Інтернет, обчислювальна техніка у вигляді класичних, а тепер уже й квантових, комп'ютерів) і багато чого іншого з того, що кілька десятиліть тому було просто немислимо. У зв'язку з цим виникла потреба розглянути заново питання щодо предметності соціальної діяльності. Шлях і метод, що обираються для вирішення такої проблеми, пов'язані з вивченням питання про сутність культурної діяльності як такої - діяльності в матеріальній і духовній сферах соціального буття.

Тема курсової присвячена аналізу культурного характеру соціальної діяльності. Проблема, поставлена у курсовій, розроблена до теперішнього часу недостатньо, колишні дослідження даної тематики були односторонніми, відрізнялися відсутністю і цільності до її підходу. Найчастіше досліджувалася або суто матеріальна (економічна) сторона соціальної діяльності, або - ідеальна.

Ця робота ставить своєю метою провести аналіз соціальної діяльності людей у плані її культурного характеру.

Для досягнення поставленої мети передбачається рішення наступних завдань:

- Досліджувати тенденції розвитку соціальної діяльності у світлі інформаційних технологій;

- обґрунтувати соціальну діяльність як одну із складових частин культури;

- визначити предметну сутність культурної діяльності;

Об'єктом дослідження є предметна сутність культурно-соціальної діяльності.

Предмет дослідження - соціальна діяльність в сучасному культурному полі з виявленням її теоретичних та практичних аспектів.

Теоретичну базу дослідження склала наукова спадщина класиків соціології, політичної науки, філософії культури, філософії науки.

Теоретико-методологічна основа являє собою сукупність методів, орієнтованих на специфіку об'єкта та предмета поданої роботи. Методологічною основою курсової роботи став системний аналіз як сукупність загальноприйнятих принципів і методів філософського, загальнонаукового і приватно-наукового пізнання. Це, перш за все, принципи системності, всебічності, конкретності дослідження. Основними методами дослідження є соціально-філософський, логічний, історичний, феноменологічний, діалектичний з використанням принципів додатковості і наступності, а також суб'єктивно-діяльнісний підхід дослідження соціально-культурної діяльності.

Найбільший технологічний ефект в культурно-досугової діяльності буде досягнутий за участю громадськості і активу в програмі на всіх етапах підготовки і проведення. У наочній культурно-досугової діяльності основний вплив на технологію надає рівень досугової кваліфікації населення, оскільки і зараз багато міських і сільських жителів ще не мають в своєму розпорядженні необхідних умінь для раціонального використання дозвілля. Так, за даними нашого дослідження, лише 22,8%) чоловіків і 45,8% жінок уміють танцювати, плавати - відповідно 62,6% і 35,6%, грати у волейбол - 30,5% і 12,4%, кататися на лижах - 20,1%> і 6,7%, на ковзанах — 26,3 і 8,4%, фотографувати — 10,0% і 1,3%, грати в шахи - 40,5% і 6,2% і так далі Приведені факти свідчать про те, що підвищення культурно-досугової кваліфікації є важливим соціальним завданням суспільства.

­

Розділ I.Теоретичні засади дослідження соціально-культурної діяльності