4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Дайте сучасне визначення ТЕЛА.

2. Класифікація ТЕЛА.

3. Фактори ризику ТЕЛА.

4. Патогенез порушень гемодинаміки при ТЕЛА.

5. Клінічний перебіг різних форм ТЕЛА.

6. Критерії діагнозу Т ЕЛА.

7. Диференціальний діагноз при ТЕЛА.

8. Діагностичне значення змін даних інструментальних методів дослідження.

9. Лікувальна тактика при ТЕЛА.

10. Показання до хірургічного лікування при ТЕЛА.

11. Первинна та вторинна профілактика ТЕЛА.

12. Прогноз та працездатність при ТЕЛА.

13. Дайте сучасне визначення легеневого серця.

14. Етіологія та патогенез легеневого серця.

15. Сучасна класифікація легеневого серця.

16. Клінічні прояви легеневого серця в залежності від етіологічного фактора і стадії (компенсація або декомпенсація).

17. Зміни даних інструментальних методів дослідження в залежності від етіологічного фактора і стадії (компенсація або декомпенсація).

18. Диференціальна діагностика при легеневому серці.

19. Принципи диференційованого лікування при легеневому серці.

20. Первинна та вторинна профілактика легеневого серця.

21. Прогноз та працездатність при легеневому серці.

22. Епідеміологія, етіологія, патогенез, патоморфологія РСС

23. Клінічна симптоматика РСС

24. Електрофізіологічні механізми виникнення РСС

25. Алгоритм невідкладної допомоги при РСС, етапи підтримки життя.

26. Первинни та вторинна профілактика РСС

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Продемонструвати здібність діагностувати, проводити фізикальний огляд і складати план обстеження та лікування хворого при тромбоемболії легеневої артерії та легеневому серці.

2. Показати уміння оцінки ситуації та визначення основних клінічних проявів ТЕЛА та легеневого серця.

3.Продемонструвати знання основних критеріїв діагнозу (клінічна симптоматика, дані лабораторних, рентгенологічних та інших додаткових інструментальних методів дослідження) при ТЕЛА та легеневому серці.

4. Показати здібність інтерпретувати результати додаткових інструментальних методів дослідження та діагностичне значення виявлених змін.

5. Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при ТЕЛА та легеневому серці.

6. Продемонструвати уміння визначати тактику індивідуального лікування хворих при ТЕЛА та легеневому серці та ведення пацієнтів із різними формами ТЕЛА, визначення показань до хірургічного лікування.

7. Оволодіти навичками проведення дефібріляції, непрямого масажу серця (серцево-легеневої реанімації);

8. Вміти визначати ознаки серцевої смерті та надавати невідкладнудопомогу;

9. Проводити диференціальну діагностику непритомності, втрати свідомості,агонального стану;

10. Надавати невдкладну допомогу при гострій коронарній недостатності, життєнебезпечних порушеннях ритма та провідності, клінічній смерті.

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — закупорка артеріального рус­ла легень тромбом, що утворився у венозній системі, правому шлуночку або правому передсерді серця, або іншим матеріалом, який потрапив у ці зони си­стеми кровообігу (краплини жиру, кісткового мозку, пухлинні клітини, повітря, паразити, фрагменти катетерів та інше).

Класифікація

1. За перебігом:

• миттєва ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1—5 хвилин);

• гостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1 години);

• підгостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж кількох діб);

• рецидивуюча ТЕЛА (в разі рецидивів основних симптомів ТЕЛА).

2. Залежно від обсягу вимикання артеріального русла:

• мала ТЕЛА (обтурація судинного русла легень до 25%);

• субмаксимальна ТЕЛА (26—50%);

• масивна ТЕЛА (51-75%);

• смертельна ТЕЛА (більше 75%).

3. За важкістю:

I ступінь — клінічні ознаки ТЕЛА виражені незначно, показники систо­лічного артеріального тиску, середнього тиску у легеневій артерії, парціаль­ний тиск кисню та вуглекислого газу знаходяться в межах норми, ангіо­графічний індекс важкості (розраховується за кількістю обтурованих гілок легеневої артерії) складає до 10;

II ступінь — клінічно визначається страх смерті, тахікардія, гіпервентиляція, систолічний артеріальний тиск та середній тиск у легеневій артерій знаходяться у межах норми або незначно знижені, парціальний тиск кисню нижче 80 мм рт. ст., вуглекислого газу — нижче 35 мм рт. ст,, ангіографічний індекс важкості — 10-16;

III ступінь — клінічно визначаються диспное, колапс, шок, систолічний ар- сенальний тиск нижче 90 мм рт. ст., середній тиск у легеневій артерії вище 30 мм рт. ст, парціальний тиск кисню нижче 65 мм рт. ст., вуглекислого газу — нижче 30 мм рт. ст., ангіографічний індекс важкості — 17-24.

Європейським кардіологічним товариством запропонована більш проста класифікація ТЕЛА за важкістю захворювання, відповідно до якої розріз­няють масивну, субмасивну та немасивну ТЕЛА.

1. Масивна ТЕЛА діагностується в тому випадку, якщо у пацієнта роз­виваються симптоми шоку або гіпотонії (падіння АТ на 40 мм рт. ст. від вихідного рівня протягом 15 хв. та більше, що не пов'язане з розвитком аритмії, гіловолемії чи сепсису).

2. Субмасивна ТЕЛА—у разі гострої правошлуночкової недостатності, яка підтверджена УЗО серця.

3. Немасивна ТЕЛА—у разі стабільної гемодинаміки, без проявів право­шлуночкової недостатності за даними УЗО серця.

Факторами ризику розвитку ТЕЛА є фонові захворювання з ураженням судин (серцева недостатність, порушення мозкового кровообігу, варикозні зміни вен нижніх кінцівок, травми кінцівок, злоякісні новоутворення, коагулопатії), медичні маніпуляції (оперативні втручання на серці, судинах, органах малої миски, катетеризація судин, ендоваскулярні процедури, тривала іммобілізація кінцівок, неправильний режим дозування антикоагулянтів) Ймовірність розвитку ТЕЛА підвищується за наявності симптомів ТЕЛА в анамнезі, за вагітності, в ранньому післяпологовому періоді, за збиткової маси тіла, у похилому віці, у жінок, що приймають оральні контрацептиви, таї осіб, які мають групу крові І (А).