- •1. Роль окремих харчових речовин у вигодовуванні дітей
- •2. Характеристика основних продуктів дитячого харчування
- •3.4 Вигодовування недоношених дітей.
- •Строки та методи годування
- •Введення прикорму
- •3. Вигодовування дитини першого року життя
- •3.1 Природне вигодовування
- •10 Принципів успішного грудного вигодовування вооз та юнісеф
- •Протипоказання до природного вигодовування
- •Чинники, що ускладнюють процес грудного вигодовування
- •Спільне перебування матері і дитини у стаціонарі .
- •Режим, техніка і правила природного вигодовування.
- •Методи розрахунку добової кількості їжі.
- •Корекція харчування дітей, що перебувають на природному вигодовуванні.
- •3.2 Штучне вигодовування
- •3.3. Змішане вигодовування
- •Показання до переведення на змішане вигодовування
- •Методика і правила змішанного вигодовування
- •4. Організація харчування здорової дитини після року
- •4.1 Харчування дітей віком від одного року до трьох
- •Добовий набір продуктів для дітей від 1 року до 3 років
- •4.2 Харчування дітей дошкільного віку
- •4.3 Харчування дітей шкільного віку.
- •5. Організація харчування хворої дитини
- •5.1 Основні вимоги до організації харчування хворої дитини
- •Режим харчування хворої дитини
- •5.2 Характеристика лікувальних дієт базова дієта —дієта №15
- •5.3 Харчування при рахіті
- •5.4 Харчування дітей з гіпотрофією.
- •5.5 Лікувальне харчування і профілактика залізодефіцитної анемії у дітей
- •5.6 Лікувальне харчування дітей з ожирінням
- •5.7. Дієтотерапія при синдромі мальабсорбції
- •5.7.1 Лікувальне харчування при лактозній недостатності
- •5.7.3 Лікувальне харчування при муковісцидозі.
- •5.8 Основні принципи лікувального харчування дітей при інфекційних захворюваннях.
- •5.8.1 Харчування при гострих дитячих інфекціях.
- •5.8.2 Харчування при гострих кишкових інфекціях.
- •5.9 Лікувальне харчування дітей з хронічними захворюваннями органів травлення
- •Харчування при хронічних захворюваннях жовчних шляхів і печінки
- •5.10 Харчування дітей при захворюваннях сечовивідної системи.
- •Лікувальне харчування при гломерулонефриті
- •Харчування при дисметаболічній нефропатії
- •5.11 Харчування дітей при серцево-судинній патології
- •5.12 Харчування дітей з інсулінзалежним цукровим діабетом
- •5.13 Харчування дітей із спадковими порушеннями
- •5.13.1 Харчування дітей з галактоземією
- •5.13.2. Лікувальне харчування дітей, хворих на фенілкетонурію
- •6. Екологічна безпечність продуктів харчування.
- •6.1 Нітратне забруднення продуктів довкілля
- •6.2 Особливості харчування дітей в умовах екологічного неблагополучча
- •Ентеральне харчування
- •Глава 14
- •14.1. Харчування дітей, хворих на фенілкетонурію
3.3. Змішане вигодовування
Змішане вигодовування – це такий вид вигодовування, коли дитина крім грудного молока отримує догодовування (у вигляді молочної суміші), об´єм якого перевищує 1/5, а грудне молоко становить не менше ніж 1/5 добової потреби. Залежно від кількості молочної суміші, що дають дитині, змішане вигодовування може наближатися до природного, якщо кількість грудного молока в раціоні дитини становить 2/3-3/4 добової потреби, або до штучного, коли дитина отримує менше ніж 1/3 добового раціону грудного молока.
Лактаціний криз. У багатьох матерів-годувальниць через 1-1,5 місяці після пологів виникає так званий лактаційний криз, тобто короткочасне зменшення об´єму лактації, що супроводжується зникненням відчуття “припливу” молока. В багатьох випадках лактаційний криз – явище фізіологічне, пов´язане з гормональними процесами в організмі жінки, і за умов правильної тактики лактація може бути повністю відновлена. У деяких жінок в динаміці лактації такі лактаційні кризи виникають декілька разів.
Голодний криз. Іноді виникає так званий голодний криз (частіше на 3-му, 7-му та 12-му місяцях лактації). Виникнення такого кризу пов´язують з інтенсифікацією процесів росту дитини в окремі періоди її розвитку, коли потреба в молоці підвищується та перевищує існуючий об´єм лактації. Голодний криз – явище тимчасове, за умов правильної тактики молочні залози матері відповідають на підвищену потребу в молоці підвищенням його продукції і через декілька днів знову встановлюється “динамічна рівновага”.
Недокорм дитини можна підозрювати за наступиними ознаками:
зміна поведінки дитини – неспокій, плач, дитина вимагає їсти через короткі інтервали після годування груддю;
зниження частоти і об´єму сечовипускання – менше 10-15 разові на добу в І-му півріччі життя, менше 6-10 разів у ІІ півріччі;
зміна частоти та характеру стула у дитини – 1 раз на добу або через 1-2 доби скудний, інтенсивно-жовтого або зеленуватого кольору;
недостатня інтенсивність або затримка наростання маси тіла;
зменшення товщини підшкірно-жирового шару на животі, потім – на кінцівках;
поява ознак анемії (залізо- та білководефіцитної);
зміна кольору шкіри та слизових оболонок (блідість), сухість волосся.
Якщо лікар або медсестра виявили ознаки недокорму дитини, немає потреби відразу призначати догодовування штучними молочними сумішами. Своєчасне і правильне проведення заходів по релактації (відновлення згаслої або значно зменшеної лактації) дозволяє в більшості випадків подолати лактаційний або голодний криз, в той час як введення докорму, особливо з пляшечки, призводить до небажання дитини смоктати грудь матері, аж до повної відмови від грудного вигодовуння, неповного випорожнення грудей і, як результат, до швидкого остаточного згасання лактації.
Релактація при лактаційному або голодному кризах включає наступні заходи:
лікар або медична сестра повинні спокійно обговорити з годуючою матір´ю її ситуацію, вияснити, що могло бути причиною зниження об´єму лактації, спробувати знайти змогу вирішення проблеми в конкретному випадку;
впевнити жінку в тому, що вона спроможня годувати дитину своїм молоком і його кількість може збільшитися;
пояснити правила релактації та прослідкувати за їх виконанням.
Заходи по релактації, основою яких є фізіологія лактації, прості для виконання і включають наступні пункти:
відпочити не менше 48 год., всю домашню роботу (прання, приготування їжі, прибирання і т.д.) повинні повністю взяти на себе батько дитини або інші родичі;
не давати дитині смоктати через соску будь-що (воду, молочну суміш тощо), а також пустишку, при необхідності догодовування використовувати чашку, ложку, піпетку;
зовсім маленких дітей носити біля грудей 6-8 годин;
прикладати дитину до грудей кожні 2 години, спочатку видавивши трохи молока на сосок, щоб у дитини з´явилась зацікавленість;
використовувати методики розслаблення (аутотренінг, музикотерапія тощо) для покращення випорожнення молочних залоз;
обов´язкове нічне годування для стимуляції вироблення гормону пролактину.
Використання вище перелічених заходів у більшості випадків (у 85%) допомагає здолати лактаційний та голодний кризи і продовжити лактацію ще на декілька місяців. Для підвищення об´єму та покращення якості молока можна включати в раціон харчування годуючої жінки продукти, які мають лактогенний ефект, наприклад, лікувально-дієтичний продукт “Джерела”.