- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 2. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 3. Міжреберні нерви. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Крижове сплетіння. Куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 5. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий, відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 6. Характеристика трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •V пара черепних нервів - трійчастий нерв (nervus trigeminus).
- •Тема 7. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Язикоглотковий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 9. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 10. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 11. Змістовий контроль знань „Спинномозкові та черепно-мозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
- •Тема 12. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина внс.
- •Тема 13. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 14. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Іннервація внутрішніх органів.
- •Теми 15, 16. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 17, 18. Орган слуху та рівноваги. Провідний шлях органа слуху та рівноваги. VIII пара черепних нервів.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 19. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 20. Шкіра. Похідні шкіри. Провідні шляхи.
- •Теми 21, 22. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 23, 24. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •1. Кірково-мосто-мозочково-зубчасто-червоно-ядерно-спинно-мозковий шлях.
- •2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
- •1.Актуальність теми.
- •1. Конкретні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
Тема 5. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий, відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
1. Конкретні цілі.
Навчити студентів особливостям формування черепних нервів, вивчити загальну характеристику черепних нервів, їх розвиток. Вивчити окоруховий, блоковий, відвідний нерви, їх гілки, топографію, області іннервації.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез черепних нервів;
- для подальшого вивчення тем.
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Назва III, IV, VI пари черепних нервів?
2. Чому III, IV та VI пара черепних нервів вивчаються на одному занятті
разом?
3. Які ці нерви за складом волокон та функцією?
4. Як називаються ядра вищезазначених нервів, скільки ядер має кожен
нерв, функція ядер та де вони розміщені?
5. Де нерви виходять з речовини головного мозку?
6. Через які отвори у черепі виходять гілки з порожнини черепа?
7. Хід кожного з нервів.
8. Регіони іннервації кожного нерва та їх гілок.
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
4.3. Зміст теми заняття.
Окоруховий нерв - III пара черепних нервів.
Ядра:
1) ядро окорухового нерва (соматомоторне);
2) додаткове ядро окорухового нерва (парасимпатичне ядро
Якубовича - центр звуження зіниці);
3) непарне ядро (парасимпатичне ядро Перлія - центр акомодації). Ядра лежать у покришці ніжок середнього мозку. Волокна: нерв змішаний,
містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра) і парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер). Нерв
виходить з мозку в міжніжкову ямку, через верхню орбітальну щілину
проходить в орбіту.
Ділянки іннервації:
- рухові волокна закінчуються ефекторами в м'язах ока (у верхньому, нижньому та медіальному прямих м'язах, в нижньому косому та в м’язі - підіймачі повіки);
- парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному війковому
вузлі. Вузол цей розміщений у верхній орбітальній щілині. Аксони вісцеромотонейронів вузла закінчуються ефекторами у м'язі-звужувачі зіниці та у війковому м'язі.
IV пара черепних нервів - блоковий нерв.
Ядра: ядро блокового нерва (самотомоторне) лежить у покришці ніжок середнього мозку.
Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить через верхню орбітальну щілину в орбіту.
Ділянки іннервації: верхній косий м'яз ока.
VI пара черепних нервів - відвідний нерв.
Ядра: ядро відвідного нерва (саматомоторне) лежить у покришці моста.
Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра). Нерв виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту. Ділянки іннервації: латеральний прямий м'яз ока.
Матеріали для самопідготовки.
Ситуаційні задачі.
1. Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню косоокість, що сходиться. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвилося у новонародженого після пологової травми?
A * n abducens
B n trochlearis
C n oculomotorius
D n trigeminus
E n facialis
2. Після крововиливу в мозок у хворого виникла стійка косоокість правого ока, втрачена здатність до відведення його латерально. Ядро якого черепного нерва ушкоджено при крововиливі?
A * n.аbducens dexter
B n. facialis dexter
C n.oculomotorius
D n.abducens sinister
E n.trochlearis
3. При огляді травмованого у дорожній пригоді лікар встановив ураження зовнішньої стінки очної ямки. Потерпілий втратив можливість відведення очного яблука на травмованій стороні. Який нерв міг бути ураженим у даному випадку?
A *N.abducens.
B N.trochlearis.
C N.oculomotorius.
D N.ophthalmicus.
E N. infraorbitalis..
4. В результаті травми черепа з пошкодженням верхньої стінки правої очної ямки потерпілий втратив можливість піднімати верхню повіку правого ока і дивитися угору. Який нерв вірогідно пошкоджений?
A * R. superior n.oculumotorius.
B R. inferior n.oculumotorius.
C N. trochlearis
D N. abducens.
E N. ophthalmicus.
5. При обстеженні хворого виявлено опущення верхньої повіки, розхідну косоокість, розширена зіниця, обмеженість рухомості очного яблука. Який нерв пошкоджений?
A *Окоруховий
B Очний
C Блоковий
D Відвідний
E Зоровий
6. У чоловіка після черепно-мозкової травми виникла правобічна косоокість, що сходиться. Пошкодження якого черепно-мозкового нерва привело до таких наслідків?
A *n. abducens
B n. facialis
C n. trigeminus
D n. trochlearis
E n. aculomotorius
7. У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостерігається пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), вислуховується дуючий шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з покодженою судиною, стиснуті гематомою?
A. *IIІ, IV, VI, I гілка V.
B. IIІ, IV, I гілка V.
C. IV, VI, 1 гілка V.
D. VI.
Е. VII.
8. У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і неможливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?
A. N. oculomotorius, n. ophthalmicus.
B. N. trochlearis., n. ophthalmicus.
C. *N. abducens, n. ophthalmicus.
D. N. vagus, n. ophthalmicus.
E. N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.
9. Після пологів акушер знайшов у новонародженого двосторонню збіжну косоокість. Пошкодження яких ядер черепних нервів розвинулося у новонародженого після родової травми?
A. N. oculomotorius.
B. N.trochlearis.
C. *N. abducens.
D. N. trigeminus.
Е. N. facialis.
10. Хвора відчуває нападоподібні болі в ділянці лоба, в очному яблуці, у внутрішньому куті очної ямки. Натискання в медіальній частині надочноямкового краю болюче, порушена шкірна чутливість. Який нерв уражений?
А. Верхньощелепний
В.*Блоковий
С. Відвідний
D. Очний
Е. Окоруховий
11. У пацієнта при епідемічному енцефаліті спостерігаються одно- або двобічний птоз (опущення повік), розбіжна косоокість, порушення акомодації. Зіниці розширені. Ядра якої пари черепних нервів уражені?
A. *III.
B. IV.
C. V.
D. VI.
Е. VII.
12. Пацієнт звернувся до окуліста зі скаргами на опущення верхньої повіки. При обстеженні було діагностовано пухлину головного мозку. Ядро якої пари черепних нервів уражене патологічним процесом?
А. VII пари ЧМН.
B. II пари ЧМН.
C. IV пари ЧМН.
D. VI пари ЧМН.
E. *III пари ЧМН.
Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.