Теми 15, 16. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.

Кількість годин – 4

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

1. Конкретні цілі.

Навчити студентів будові органа зору, вивчити допоміжний апарат органа зору, провідний шлях зорового аналізатора.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез зорового аналізатора;

- для подальшого вивчення тем.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Складові частини зорового аналізатора?

2. Чим представлена капсула очного яблука?

3. Будова та функція оболонок очного яблука?

4. Складові частини судинної оболонки очного яблука та їх функції?

5. Особливості будови внутрішньої оболонки очного яблука?

6. Які структури утворюють внутрішнє ядро очного яблука?

7. Будова камер очного яблука, утворення та циркуляція внутрішньо очної рідини?

8. Що відноситься до допоміжного апарату ока?

9. Де розташовані кіркові та підкоркові центри органа зору?

10.Провідний шлях органа зору .

11. Дати визначення поняттям "близорукість", "дальнозоркість", якими методами можливо корегувати ці порушення зору?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

У складі зорового аналізатора можливо виділити наступні складові:

1- периферичний відділ - очне яблуко з допоміжними органами (останні містять у собі захисні пристосування і поперечно - смугасті м'язи ока);

2 - зоровий нерв, (кондуктор, що забезпечує зв'язок очного яблука з відповідними структурами центральної нервової системи;

3 - відділи головного мозку, (підкіркові і кіркові) зв'язані з зоровим аналізатором.

З морфологічної точки зору в складі очного яблука розрізняють капсулу, що складається з трьох оболонок (зовнішньої - фіброзної, середньої - судинної, внутрішньої - сітчастої) і внутрішнє ядро (камери ока, кришталика, склоподібне тіло). З морфо-функціональної точки зору в складі очного яблука доцільно виділити дві системи; 1) - оптичну (рогівка, кришталик, рідина камер, склоподібне тіло), постачену акомодаційним апаратом, до складу якого входять структурні компоненти, що забезпечують фокусування зображення на сітківці й забезпечують нормальне функціонування світлосприймаючої системи при умовах освітленості, що змінюється. 2) – світлосприймаючу - сітчасту оболонку.

Зовнішня, фіброзна оболонка, що виконує захисну і формотворну функції, підрозділяється на склеру і рогівку.

Судинна оболонка очного яблука являє собою рясне судинне сплетіння, пронизане пухкою сполучною тканиною з безліччю пігментних клітин. У складі цієї оболонки розрізняють власне судинну оболонку, війкове тіло і райдужку

Внутрішня (чуттєва) оболонка, чи сітківка улаштована досить складно. Неозброєним оком у зоровій частині сітківки можна розрізнити дві частини: та, що щільно зростається із судинною оболонкою - пігментну частину і звернену убік склоподібного тіла нервову частину. Мікроскопічне вивчення нервової частини сітківки дозволяє виділити в ній кілька шарів, що містять фоторецептори (паличконесучі і ковбочконесучі зорові клітини), а також біполярні і гангліонозні.

Внутрішнє ядро очного яблука складають: кришталик, склоподібне тіло і водяниста волога передньої і задньої камер ока.

Кришталик має форму двовипуклої лінзи, він розташований за райдужною оболонкою і зіницею. У його складі розрізняють капсулу і волокна, що складають ядро.

Кришталик як би підвішений до війкового тіла й утримується у своєму положенні особливою зв'язкою (цинновою зв'язкою). Остання, складається з безлічі тонких волокон, що йдуть від сумки кришталика до війкового тіла. При цьому між волокнами утвориться простір, (петітов канал), заповнений водянистою вологою і широко сполучений з камерами ока.

Кришталик завдяки своїй еластичності і функції війкового м'яза, що розслаблює і натягає капсулу кришталика, змінює свою форму, у залежності від відстані до розглянутого предмета, це явище одержало назву акомодація.

Склоподібне тіло - драглиста, прозора, безбарвна, з малим змістом блукаючих клітин кулястої форми маса, що заповнює велику частину порожнини очного яблука і покрита зовні тонкою склоподібною мембраною.

Допоміжні органи ока включають захисні пристосування і м'язи ока.

До захисних пристосувань відносяться повіки з віями, кон’юнктива і слізний апарат.

Провідний шлях зорового аналізатора. Аксони гангліозних клітин сітківки, залишивши очне яблуко, утворюють зоровий нерв. Зоровий нерв через оптичний канал, виходить у порожнину черепа, над турецьким сідлом частково перехрещується. Перехрещуванню піддається тільки медіальна частина нерва, що йде від носових (внутрішніх) половин сітківки Після перехрестя утворюється зоровий шлях, що містить волокна від однойменних (лівих чи правих половин) сітківки обох очей. Зоровий шлях, закінчується в підкірковому зоровому центрі, що містить у собі; бічне колінчате тіло, подушку зорового бугра і сірий шар верхнього горбка середнього мозку. Волокна від бічного колінчатого тіла і подушки зорового бугра проходять через задній відділ задньої ніжки внутрішньої капсули, утворюючи зорову променистість (пучок Грациолє), і закінчуються в кірковому зоровому центрі - потиличній частці, в основному на дні і по краях шпорної борозни.

Волокна зорового шляху, що закінчилися в сірому шарі верхніх горбків середнього мозку, є аферентною частиною рефлекторної дуги зіничних рефлексів і покришечно-спинномозкового провідного шляху. Зорові шляхи подушки зорового бугра, цілком ймовірно, установлюють рефлекторні зв'язки з проміжним і середнім мозком.

Початком рефлекторної дуги зіничного рефлексу є волокна зорового нерва, що відходять від клітин жовтої плями сітківки. Вони закінчуються в клітинах сірого шару верхніх горбків середнього мозку, нейрити яких йдуть до додаткового ядра (Якубовича) окорухового нерва своєї і протилежної сторони. Еферентна частина дуги бере початок від додаткового ядра, відкіля волокна (прегангліонарні) йдуть у складі окорухового нерва і перериваються в клітинах війкового вузла. Відростки клітин вузла (постгангліонарні волокна) направляються до м'яза, що звужує зіницю.

Розширення зіниці забезпечується симпатичними волокнами від центрів симпатичного відділу нервової системи, що знаходяться в бічних рогах спинного мозку на рівні восьмого шийного - першого грудного сегментів. Симпатичні волокна в складі черевних корінців вступають у верхній шийний вузол симпатичного стовбура. Далі вони проходять у складі сплетення внутрішньої сонної артерії до м'яза, що розширює зіницю.

Матеріали для самопідготовки.

Ситуаційні задачі.

1. Дитині 2-х років поставлено діагноз: збіжна косоокість. Які м'язи очного яблука уражені?

A. Нижні косі.

B. Верхні прямі.

C. Латеральні прямі.

D. Нижні прямі.

E. Медіальні прямі.

2. Внаслідок травми у хворого спостері­гається різний діаметр зіниць (анізоко­рія). Діяльність якого м'яза блокована?

A. М. rectus superior.

B. М. rectus inferior.

C. М. ciliaris.

D. М. rectus lateralis.

E. M. sphinter pupillae.

3. У хворого літнього віку виявили підви­щення внутрішньоочного тиску. При­чиною цього може бути погіршення відтоку рідини з передньої камери ока. Через які утворення порушено відтік рідини з передньої камери ока в кро­воносну систему?

A. Зіниця

B. Щілиноподібні простори іридокор-неального кута

C. Періхоріоїдальний простір.

D. Субхоріоїдальний простір.

E. Між волокнам і райдужної оболон­ки

4. Хворий, 50 років,почав скаржитися на погіршення зору на близькій відстані. Волокна якого м'яза почали працюва­ти гірше?

A. Меридіональні волокна війкового м'яза.

B. Циркулярні волокна війкового м'я­за.

C. Радіальні волокна райдужної оболо­нки.

D. Циркулярні волокна райдужної обо­лонки.

Е. Скелетні м'язи ока.

5. Хворий, 15 років, скаржиться на силь­ний головний біль, біль в очах, розпли­вчастість букв при читанні після довгої роботи на близькій відстані. Ураження якого м'яза ока має місце в цьому ви­падку?

A. М'яза, що розширює зіницю

B. Верхнього косого м'яза

C. М'яза, що звужує зіницю

D. Нижнього косого м'яза

Е. Очноямкового м'яза

6. Хворому С, 53 роки, поставлено діаг­ноз: пухлина гіпофізу. При обстеженні виявлено випадання зору в медіальній половині обох очей. Яка ділянка зоро­вого шляху уражена?

A. Сітчаста оболонка

B. Зоровий нерв

C. Зоровий тракт

D. Медіальна частина перехрестя зо­рового нерва;

Е. Подушка зорового горба.

7. У хворого на глаукому спостерігається підвищення очного тиску при норма­льній секреції водянистої вологи циліарним тілом. 3 пошкодженням яких структур стінки очного яблука пов'я­зано порушення відтоку рідини з пере­дньої камери?

A. Судинної оболонки

B. Заднього епітелію рогівки

C. Венозного синусу

D. Циліарноготіла

Е. Війкового м'яза.

8. Молода мати звернулася до лікаря зі скаргою на відсутність сльозовиділен­ня під час плачу у дитини віком 2 тижні. Коли починає працювати слізна залоза у дітей?

A. Відразу після народження

B. З 2 місяця життя

C. З 6 місяця життя

D. З 8 тижня життя

E. З 3 тижня життя

9. До лікаря-окуліста звернулася жінка, 46 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено по­рушення процесу акомодації кришта­лика і патологію зв'язки, яка фіксуєть­ся до його капсули. Яка це зв'язка?

A. Zonula ciliaris.

B. Lig. Lentis.

С. Lig. Capsularis.

D. Lig. pectinatum iridis.

E. Corpus vitreum.

10. До лікаря-окуліста звернувся чоловік, 25 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було поставлено діагноз - колобома (щілина). В якій з оболонок очного яблука вона може статися (у нормі відсутня)?

A. Війкове тіло.

B. Райдужка.

C. Рогівка.

D. Сітківка.

Е. Склера.

11. До лікаря-окуліста звернувся чоловік, 70 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було поставлено діагноз: катаракта. В якій зі структур очного яблука може виникати така па­тологія?

A. Corpus ciliare

B. Corpus vitreum.

C. Iris.

D. Cornea.

E. Lens.

12. Хворий, 40 років, звернувся до поліклі­ніки зі скаргами на порушення акомо­дації зору. Що відповідає за акомода­цію і травмовано у хворого?

A. Передня камера ока.

B. Райдужка.

C. Скловидне тіло.

D. Кришталик і війкове тіло.

Е Задня камера ока.

13. Хворий, 45 років, звернувся до лікаря зі скаргами на втрату можливості роз­різняти кольори, яка з'явилася після перенесеної електричної травми. Піс­ля огляду сітківки ока виявлено ураже­ння рецепторів, що відповідають за цей вид чутливості. Що це за рецептори?

A. Палички.

B. Колбочки.

C. Біполярні.

D. Мультиполярні.

Е. Гангліозні.

14. У хворого порушено зіничний реф­лекс. Зіниці маленькі, хворий погано орієнтується в темному приміщенні. Функцію якого м'яза очного яблука порушено?

А. М. obliquus bulbi inferiores.

B. М. sphincter pupillae.

C. М. ciliares.

D. М. obliquus bulbi superiores.

Е. М. dilatator pupillae.

15. Хвору А., 75 років, доставлено в офта­льмологічне відділення лікарні зі скар­гами на погіршення зору. При об'єкти­вному дослідженні встановлено наяв­ність пухлини мозку, розташованої в ділянці лівого зорового тракту. Які по­рушення зору спостерігатимуться:

A. Випадіння зору в лівих половинах сі­тківки обох очей

B. Випадання латерального поля зору лівого ока і медіального поля зору пра­вого ока

C. Випадання зору у правих половинах сітківки обох очей

D. Випадання зору в обох половинах лівого ока

E. Випадання зору в обох половинах правого ока

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.