Тема 4. Крижове сплетіння. Куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.

Кількість годин — 2.

1. Актуальність теми:

Знання про формування крижового сплетіння, місця виходу його нервів, проекції їх на шкіряний покрив людини необхідні студентам в освоєнні клінічних дисциплін, причому вірогідність ураження крижового сплетіння статистично висока.

2. Конкретні цілі.

Знати, з чого формується крижове сплетіння.

Знати, де розташовано крижове сплетіння.

Знати, на які нерви поділяється крижове сплетіння.

Знати короткі нерви крижового сплетіння.

Знати топографію (хід) коротких нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації коротких гілок крижового сплетіння.

Знати довгі нерви крижового сплетіння.

Знати хід довгих нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації довгих нервів крижового сплетіння.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Будова спинного мозку.

Рефлекторні дуги та їх відмінності.

Формування спинномозкових нервів.

Будова крижового відділу хребта.

Розвиток нервової системи.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Формування крижового сплетіння.

2. Топографія крижового сплетіння.

3. На які нерви поділяється крижове сплетіння.

4. Короткі нерви крижового сплетіння.

5. Хід коротких нервів крижового сплетіння.

6. Зони іннервації короткими нервами крижового сплетіння.

7. Довгі нерви крижового сплетіння.

8. Хід довгих нервів крижового сплетіння.

9. Зони іннервації довгими нервами крижового сплетіння.

10. Хід, іннервація сідничним нервом як найбільшим в крижовому сплетінні.

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

Крижові спинномозкові нерви (nervі sacrales SI-SV). Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють крижове сплетення (рlехus sacrales). Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетіння поділяються на короткі та довгі.

І. Короткі нерви:

1. Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та найменший сідничні м'язи, м'яз-натягач широкої фасції.

2. Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.

3. М'язові гілки (ramі musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір. Іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз-підіймач ануса).

4. Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничний отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:

• нижні прямокишкові нерви (nervus rectales inferior) іннервують шкіру промежини в анальній ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер ануса);

• промежинні нерви (nervі реrіnеаles) іннервують шкіру промежини в сечо-статевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику;

• тильний нерв статевого члена або клітора (nervus dorsalis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор жінок).

II. Довгі нерви:

1. Задній шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris posterior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна.

2. Сідничний нерв (nervus ischiadicus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, в підколінній ямці розгалужується на два нерви:

• великогомілковий нерв (nervus tibialis), який іннервує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв розгалужується на медіальний і латеральний підошовні нерви (nervі plantares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;

• загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:

а) глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) - іннервує передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого між пальцевого проміжку;

б) поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficialis) - іннервує латеральну групу м'язів гомілки, шкіру тилу стопи;

в) латеральний шкірний нерв литки (nervus peroneus surae lateralis) - іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.

Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краю тилу стопи.

Матеріали для самоконтролю.

Ситуаційні задачі.

1. У хворого виявлено порушення чутливості шкіри передньомедіальної поверхні гомілки. Який нерв уражений?

A. Замикальний

B. Сідничий

C. *Підшкірний

D. Зовнішній шкірний нерв стегна

Е. Малогомілковий

2. При огляді хворого виявлено поруше­ння шкірної чутливості на задній поверхні гомілки. З пошкодженням якого нерва пов'язано це порушення?

A. Задній шкірний нерв стегна.

B. Стегновий нерв.

C. *Сідничий нерв.

D. Замикальний нерв.

E. Нижній сідничний нерв.

3. Хворий після поранення лівої гомілки втратив здатність утримувати стопу в пронованому положенні. Який нерв пошкоджено?

A.*поверхневий малогомілковий

B. глибокий малогомілковий

C. Великогомілковий

D. Сідничний

E. загальний малогомілковий

4. Який нерв можна пошкодити при проведенні оперативного втручання з приводу варикозного розширення великої підшкірної вени?

A. Медіальний шкірний нерв ікри

B. Поверхневий малогомілковий

C.*Підшкірний

D. Бічний шкірний нерв ікри

Е. Великогомілковий

5. При пальпації навколо анального отвору і зовнішнього сфінктера прямої кишки у хворого спостерігаються больові відчуття. Який нерв пошкоджений?

A. *N. pudendus.

B. N. ischiadicus.

C. N. femoralis.

D. N. tibialis.

Е. N. obturatorius.

Рекомендована література.

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека. - С.П., изд-во "Гиппократ", 1998.

2. Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.

Додаткова:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.- Львів, "Поклик сумління". - 1997.