
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
- •Міністерство охорони здоров’я України
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 2. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 3. Міжреберні нерви. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •Тема 4. Крижове сплетіння. Куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 5. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий, відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 6. Характеристика трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •V пара черепних нервів - трійчастий нерв (nervus trigeminus).
- •Тема 7. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Язикоглотковий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 9. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 10. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 11. Змістовий контроль знань „Спинномозкові та черепно-мозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
- •Тема 12. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина внс.
- •Тема 13. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 14. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Іннервація внутрішніх органів.
- •Теми 15, 16. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 17, 18. Орган слуху та рівноваги. Провідний шлях органа слуху та рівноваги. VIII пара черепних нервів.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 19. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Тема 20. Шкіра. Похідні шкіри. Провідні шляхи.
- •Теми 21, 22. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •Теми 23, 24. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •4.3. Зміст теми заняття.
- •1. Кірково-мосто-мозочково-зубчасто-червоно-ядерно-спинно-мозковий шлях.
- •2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
- •1.Актуальність теми.
- •1. Конкретні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
Теми 23, 24. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
Кількість годин – 4
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
1. Конкретні цілі.
Навчити студентів низхідним провідним шляхам головного та спинного мозку.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез нервової системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
1. Класифікація низхідних провідних шляхів.
2. Кірково - спинномозковий шлях, топографія, будова, функції.
3. Кірково - ядерний шлях, топографія, будова, функції.
4. Що відноситься до екстрапірамідної системи, її роль в організмі людини?
5. Загальна характеристика екстрапірамідної нервової системи.
6. Дахово - спинномозковий шлях, топографія, будова.
7. Присінково-спинномозковий шлях, топографія, будова.
8. Сітчасто - спинномозковий шлях, топографія, будова.
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
4.3. Зміст теми заняття.
Низхідні проекційні шляхи поділяються на 2 групи:
І) пірамідні шляхи;
ІІ) екстрапірамідні шляхи.
І. Пірамідні шляхи забезпечують свідомі рухи (філогенетично більш молоді). Кірково-спинномозковий шлях - прямий зв'язок кори з руховими ядрами спинного мозку.
1-й нейрон знаходиться в корі в передцентральній звивині у внутрішній пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його йде через променистий вінець, через внутрішню капсулу, через основу ніжок мозку, через основу моста, формує піраміди довгастого мозку, переходить на протилежну сторону (перехрестя 5/6 пірамід), спускається по латеральних канатиках слинного мозку до передніх рогів спинного мозку (латеральний кірково-спинномозковий шлях) або не переходить на протилежну сторону (І/6 пірамід не перехрещується), спускається по передніх канатиках спинного мозку (робить посегментарне перехрестя) до передніх рогів спинного мозку (передній кірково-спинномозковий шлях).
2-й нейрон знаходиться в передньому розі спинного мозку в одному з п'яти рухових ядер. Аксон його виходить зі спинного мозку в складі переднього корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах тулуба і кінцівок.
Кірково-ядерний шлях - прямий зв'язок кори з руховими ядрами черепних нервів.
1-й нейрон знаходиться в корі в передцентральній звивині у внутрішній пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його йде через променистий вінець, через внутрішню капсулу (коліно), через основу ніжок мозку, направляється в стовбур мозку. В стовбурі мозку відбувається часткове перехрестя.
2-й нейрон лежить у стовбурі мозку в одному з рухових ядер черепних нервів своєї і протилежної сторони. Аксон його виходить з головного мозку і з порожнини черепа в складі відповідного черепного нерва і закінчується ефектором в м'язах голови, частково в м'язах шиї, в скелетних м'язах нутрощів голови і шиї. Шлях частково перехрещений.
II. Екстрапірамідні шляхи забезпечують виконання автоматизованих рухів, координацію рухів. Більшість екстрапірамідних шляхів можна об'єднати у два шляхи;