Теми 14. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Іннервація внутрішніх органів.

Кількість годин – 4

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

1. Конкретні цілі.

Навчити студентів топографії та функції вегетативних вузлів голови, вивчити вегетативну іннервацію внутрішніх органів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Топографія та гілки війкового вузла.

2. Топографія та будова крилопіднебінного вузла, його гілки.

3. Топографія та гілки піднижньощелепного вузла.

4. Топографія та гілки привушного вузла.

5. Як іннервуються великі та малі слинні залози?

6. Як інервуються слізна залоза та залози порожнини носу?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи, на відміну від симпатичної частини іннервує не всі органи та тканини. Наприклад,

парасимпатична частина не іннервує більшу частину кровоносних судин,

наднирники, сечоводи, м’язи волосяних мішечків та інші.

Основна функція парасимпатичної системи зводиться до уповільнення

скорочень серця, розширення, деяких кровоносних судин, підвищення секреції залоз, посилення перистальтики кишок, звуження зіниць та інше.

Парасимпатична нервова система складається з головного (краніального) та крижового (сакрального) відділів.

У краніальному відділі центри парасимпатичної іннервації закладені в середньому мозку (мезенцефалічна частина, представлена вегетативним ядром ІІІ пари черепних нервів), та в ромбоподібному мозку (бульварна

частина, представлена вегетативними ядрами VII, IX, X пар черепних нервів.

Периферична частина в краніальному відділі представлена передвузловими волокнами, які проходять у складі VII, IX, X пар черепних нервів, інтрамуральними вузлами (війковим, крилопіднебінним,

вушним, піднижньощелепним).

Війковий вузол знаходиться між зоровим нервом та зовнішнім прямим

м’язом ока. Його передвузлові волокна починаються від додаткового ядра (у

середньому мозку) та йдуть у складі окорухового нерва. Ці волокна кінчаються в клітинах війкового вузла, післявузлові волокна у складі коротких війкових нервів йдуть до непосмугованих м’язових волокон райдужної оболонки та війкового тіла.

Крило-піднебінний вузол розташований в однойменній ямці.

Передвузлові волокна йдуть до нього з верхнього слиновидільного ядра

проміжного нерва. Післявузлові волокна йдуть до сльозової залози, залоз порожнини носа та піднебіння

Вушний вузол розташований на нижній поверхні великого крила

клиноподібної кістки. Передвузлові волокна йдуть до нього з нижнього

слиновидільного ядра язико - глоткового нерва. Післявузлові волокна у складі вушно-вискового нерва йдуть до привушної залози.

Піднижньощелепний вузол розташований над піднижньощелепною

залозою поблизу ствола під’язикового нерва. Передвузлові волокна йдуть з верхнього слиновидільного ядра проміжного нерва через барабанну струну.

Післявузлові волокна йдуть до під’язикової, підщелепної і до багатьох дрібних слинних залоз.

Матеріали для самопідготовки.

Ситуаційні задачі.

1. Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативно­го вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?

A. Ganglion submandibulare.

B *Ganglion pterigopalatinum.

C. Ganglion ciliare.

D. Ganglion oticum.

E. Ganglion sublinguale.

2. До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено по­рушення процесу акомодації кришта­лика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого зді­йснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?

A.*G. ciliare.

B. G. pterygopalatinum.

C. G. oticum.

D. G. submandibulare.

Е G. sublinguale.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.