- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •III. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.2. Зміст заняття:
- •Набута патологія.
- •Запальні захворювання.
- •3.3.Рекомендована література.
- •3.4. Орієнтовна крта для самостійної роботи з літературою за темою...
- •3.5.Матеріали для самоконтролю.
- •Б. Тести по темі: “ Рентгенологічне дослідження в уронефрології” (крок).
- •4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •4.2.Професійні алгоритми щодо опанування навичками та вміннями:
- •4.3. Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.
- •VIII. Термінологія.
4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
4.1Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
Вирішити тести II рівня на початку заняття заняття;
Розібрати методи дослідження нирок та сечового міхура;
Ознайомитись з нормальним зображенням нирок та сечового міхура на екскреторних урограмах, пієлограмах, КТ, МРТ, УЗД, сцинтіграмах, ренограмах.
Розібрати променеві ознаки захворювань нирок: запалень, раку, кіст, сечокам’яної хвороби, гострої ниркової кольки.
Розібрати променеві ознаки раку сечового міхура
Розібрати променеві ознаки міхуро-сечоводного рефлюкса.
Вирішити ситуаційні задачи.
4.2.Професійні алгоритми щодо опанування навичками та вміннями:
|
Завдання |
Вказівки |
Примітка |
|
Відділити рентгенологічні методи дослідження нирок від інших. |
Спочатку знайти оглядову рентгенограму нирок, потім екскреторну, потім пієлограму і нирки на фоні повітря |
|
|
Відділити рентгенологічні методи дослідження сечового міхура від інших. |
Відділити окремо зображення сечового міхура на екскреторної урограмі, потім знайти мікційну цистограму і томопневмоцистограму. |
|
|
Відділити окремо зображення нирок на КТ, МРТ, УЗД, сцинтіграмі. |
Спочатку знайти зображення нирок на КТ, потім МРТ УЗД та сцинтіграмі. |
|
|
Відділити окремо зображення сечового міхура на КТ, МРТ, УЗД, та сцинтіграмі. |
Спочатку знайти зображення сечового міхура на КТ, потім МРТ та УЗД та сцинтіграмі. |
|
|
Розібрати ознаки захворювань нирок при запаленні, раці, міхуро-сечоводному рефлюксі |
Спочатку розібрати ознаки запалень, потім рака, кіст |
|
|
Відділити окремо зображення нирок на КТ, МРТ, УЗД при запаленні, кістах, раку |
Спочатку знайти зображення нирок при запаленні потім кісті, потім раці |
|
|
Розібрати ознаки захворювань сечового міхура при раці, міхуро-сечоводному рефлюксі |
Спочатку розібрати ознаки при раці, потім міхуро-сечоводному рефлюксі |
|
|
Відділити окремо зображення сечового міхура на КТ, МРТ, УЗД при запаленні, раці, міхуро-сечоводному рефлюксі |
Спочатку знайти зображення при запаленні, раці, міхуро-сечоводному рефлюксі |
|
4.3. Навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.
Задачі:
1.Хворому, що скаржиться на довготривалий біль у попереку праворуч виконана екскреторна урографія. На рентгенограмах контрастна речовина заповнила ЧМК обох нирок. Справа знижений тонус чашок і миски внаслідок чого вони збільшені, деформовані внаслідок згладження склепінь. До середнього сегменту розширений сечовід. На рівні обтурації простежується конкремент. Ваше заключення?
2.При УЗД нирки у верхній частині конгломерату чашково-мискової системи визначається округлої форми утвір високої щільності (білого кольору), за яким розміщується “акустична тінь”. Ваш висновок?
3.При УЗД нирки в паренхімі нижнього полюсу визначається округлої форми утвор низької щільности (темного кольору) з чіткими контурами. За ним простежується дорожка акустичного підсилення. Ваш висновок?
4.При УЗД нирки в паренхимі нижнього полюсу простежується утвор неоднорідної структури, що деформує контур нирки, виступаючи за її межі. Ваш висновок?
5.При УЗД сечового міхура на лівій стінці є нерухоме утворення, що виходить із стінки має нерівний контур і неоднорідну внутрішню структуру. Ваш висновок?
6.В паренхимі середнього сегменту лівої нирки по передній її поверхні, визначається кулеподібне утворення діаметром 1,8см. Його структура гомогенна: гіпоінтенсивна на Т1-ЗЗ (темна) і гіперінтенсивна на Т2-ЗЗ (біла). На Т2-ЗЗ навколо утворення видно капсулу у вигляді гіпоінтенсивної смужки. Ваш висновок?
7.В паренхимі верхнього сегменту правої нирки на МРТ визначається утворення діаметром 3,6 см, навколо якого майже на всьому протязі простежується капсула у вигляді гіпоінтенсивної смужки на Т2-ЗЗ. На Т1-ЗЗ воно переважно ізоінтенсивно, але у центрі його структура неоднорідна за рахунок більш гіпоінтенсивних ділянок, контур, що звернутий до синуса нечіткий. На Т2-ЗЗ структура утворення також неоднорідна, на ізоінтенсивном фоні простежуються гіперінтенсивні делянки. Ваш висновок?
Еталони відповіді на задачи, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті.
1.Ниркова коліка.
2.Камінь нирки.
3.Кіста нирки.
4.Пухлина нирки.
5.Пухлина сечового міхура
6.Аденома нирки.
7.Рак нирки.
Тести.
Яка щільність кісти нирки на КТ.
1.+400Н; 2.─100Н; 3.+10Н; .─1000Н; .+25Н.
2. Яка щільність раку нирки на КТ.
1.+400Н; 2.─100Н; 3.+10Н; 4.─1000Н; 5.+25Н.
3. Яка щільність каменя нирки на КТ.
1.+400Н; 2.─100Н; 3.+10Н; 4.─1000Н; 5.+25Н.
4. 2. Яка щільність жиру нирки на КТ.
1.+400Н; 2.─100Н; 3.+10Н; 4.─1000Н; 5.+25Н.
5. Яка щільність повітря в синусі нирки на КТ.
1.+400Н; 2.─100Н; 3.+10Н; 4.─1000Н; 5.+25Н.
Еталони відповіді на тести, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті.
1.3.
2.5.
3.1.
4.2.
5.4.
Довідкові матеріали:
„Ознаки нормального стану сечовидільної системи”.
|
Нирки |
положення |
Відстань між верхніми полюсами 7см, між нижніми 11см, миска правої нирки на рівні тіла L-II, миска лівої на рівні тіла L-I , диску L-I - L-II, кут між вісями нирок 20-24°. |
|
розміри |
довжина – 12см, ширина 6 – 7см. | |
|
контури |
чіткі, рівні. | |
|
форма |
бобоподібна | |
|
структура тіні |
однорідна | |
|
щільність |
на КТ щільність + 30 - + 35од H, щільність ниркового синусу – 100 од H | |
|
рухливість |
не більше довжини тіла одного поперекового хребця | |
|
Миска |
положення |
в середній частині медіальних відділів нирок. |
|
розміри |
1,2 * 1,2 см | |
|
відстань від краю миски до краю нирки |
В середині – 2-2.7см Верхній полюс – 3см Нижній полюс – 3.5 см | |
|
краї |
Краї – верхній випуклий, нижній – ввігнутий. | |
|
форма |
Кругла при знаходженні поза ниркою; Трикутна – при внутрішньо-нирковому положенні. | |
|
Чашечки |
структура |
однорідна |
|
|
щільність |
+ 5 -+15 од Н |
|
|
форма |
Конусу, бокалу |
|
|
кількість |
Великих три: верхня, середня, нижня. Малих – 6 – 8 . |
|
|
відділи |
Шийка, склепіння. |
|
|
краї |
Чіткі, рівні. |
|
|
структура |
Однорідна |
|
|
щільність |
- 10 од Н. |
|
Сечоводи |
положення |
Повздовж m.PSOAS, по лінії innominata, а далі дугоподібне по стінці малого тазу і далі медіально. |
|
|
довжина |
25 – 30 см |
|
|
форма |
веретеноподібна |
|
|
ширина |
до 5 мм. |
|
|
фізіологічне звуження |
I - В ділянці переходу лоханки в сечовод II - В ділянці перехресту з клубовими судинами III - L. innominata |
|
Сечовий міхур |
положення |
В ділянці впадіння сечоводу в сечовий міхур нижня межа на рівні лобкового суглобу, верхня досягає рівня третього крижового хребця |
|
|
форма |
Кругла, подовжена, пірамідальна, варіабельна |
|
|
розміри |
При малому наповненні нерівні, при більшому рівні. |
|
|
краї |
рівні |
|
|
структура |
однорідна |
|
|
щільність |
+ 5 - + 25 од Н |
|
|
наднирники: |
Щільність + 15 - + 20 од Н |
|
|
правий |
ширин 2.4 товщина 0.5 вишина /в см/ 1.4 |
|
|
лівий |
ширина 2.1 товщина 0.7 вишина/в см/ 2.2 |
|
|
касінники |
щільність + 12 - + 20од Н ; довжина 5 см , ширина – 1 – 2 см, половина розміщена від Z 30.
|
|
|
Prostata |
Щільність + 12- + 18 од Н, Довжина 4 см, товщина – 2 – 3 см. |