2.6. Основна частина роботи

В основному змісті стисло викладається сутність випускної роботи за розділами, він має дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.

У розділах основної частини детально розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються його результати. Основна частина повинна чітко відповідати питанням передбаченим у плані роботи та повністю їх розкривати. Робота має складатися не менше як із п’яти розділів, кожний розділ вміщує не менше двох параграфів.

2.7. Висновки та пропозиції

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі висновки мають містити відповіді на всі завдання, поставлені у вступі. Все це дасть змогу авторові засвідчити у висновках, що сформульованої у вступі мети досягнуто. Варто наголосити на окремих важливих здобутих результатах, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.

Висновки рекомендується починати словами: «розглянуто», «встановлено», «узагальнено», «доведено» тощо. Обсяг висновків складає 3-5 сторінок машинописного тексту.

2.8. Додатки

До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал: таблиці допоміжних даних; аналітичні розрахунки; допоміжні ілюстрації; досліджений фактичний матеріал; фінансова звітність досліджуваного підприємства (обов’язково за останній рік!).

2.9. Список використаних джерел

Список використаних джерел є невід’ємною частиною роботи. У ньому вміщують усі опрацьовані студентом, в процесі написанні роботи, джерела. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

3. Зміст та методика виконання випускної роботи

Основна частина бакалаврської роботи – це опис процесу дослідження, де висвітлюються методика й техніка наукової роботи з використанням логічних законів і правил. Текст бакалаврської роботи повинен бути результатом самостійно проведеного аналізу, синтезу та узагальнення інформації з опрацьованих джерел і чітко підпорядкований меті й завданням дослідження та доповнений своїми коментарями, міркуваннями, оцінками. Глибина авторського аналізу використаних робіт є головним якісним показником будь-якого дослідження.

Важливо всебічно розкрити сутність, суттєві риси та закономірності об'єкта дослідження та підтвердити це результатами вивчення практичного досвіду роботи конкретної/них підприємств, організацій, установ. Причому, аналізувати зібрані матеріали слід комплексно, з урахуванням усіх ознак відповідної сфери діяльності (чи установи).

Увесь матеріал компонується на логічно пов'язані між собою глави, розділи, підрозділи і має інформативні заголовки. Кожен розділ повинен закінчуватись висновками автора щодо розглянутих питань. Вони мають містити те нове й суттєве, що містить наукові узагальнення та практичні результати проведеної роботи.

Як правило, в розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження;

• виклад загальної методики і основних методів дослідження;

• опис проведених досліджень;

• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Основна частина бакалаврської роботи включає наступні структурні елементи:

1. Теоретико-методична частина (розділ 1).

2. Практична частина (розділ 2 і розділ 3).

3. Спеціальна частина (розділ 4).

4. Економічне обґрунтування (розділ 5).

5. Охорона праці (розділ 6).

У першому розділі основної частини, який повинен мати теоретичний характер, слід викласти теоретичні основи обраної теми та ступінь її сучасної розробки, визначити дискусійні аспекти та невирішені питання. Заголовок цього розділу повинен змістовно відображати сутність проблеми, яка розглядається в бакалаврській роботі.

Необхідно висвітлити економічну сутність предмету дослідження, визначити його роль і місце в діяльності підприємства. Бакалавр, дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, повинен стисло й лаконічно висвітлити основні етапи розвитку наукової думки за проблемою в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі,

систематизувати джерела, критично їх оцінити, відокремити найбільш суттєві положення, визначити головне в сучасному стані проблеми. Огляд літературних джерел слід провести по кожному автору або джерелу окремо з обов’язковим посиланням на них. Критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишаються невирішеними.

Особлива увага має бути приділена критичному огляду законодавчих і нормативних актів за обраним напрямком дослідження. Бакалавр повинен продемонструвати уміння аналізувати суперечності законодавчо-нормативної бази та формувати свою власну точку зору.

У цьому розділі наводять також коротку техніко-економічну характеристику базового підприємства, на матеріалах якого виконують бакалаврську роботу.

Доцільно розкрити значення і місце обліку, аналізу та контролю (аудиту) об’єктів з теми дослідження в системі управління підприємством. Показати особливості облікової політики підприємства стосовно об’єкту дослідження.

Доцільно закінчити цей розділ висновками щодо необхідності проведення досліджень в даній галузі та запропонувати своє бачення вирішення існуючих проблем. Обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методику проведення дослідження, будують теоретичну модель розв’язання поставленої проблеми.

У другому розділі необхідно охарактеризувати діючу практику ведення обліку об’єктів, що стосуються теми дослідження, з критичної точки зору на підставі чинного законодавства України, нормативних документів з бухгалтерського обліку, зарубіжного досвіду та міжнародних стандартів.

У загальному вигляді матеріал розділу рекомендується викладати в такій послідовності: особливості первинного обліку господарських операцій на базовому підприємстві; облік на аналітичних і синтетичних рахунках; типові бухгалтерські проведення; порядок відображення у фінансовій, податковій і спеціальній звітності результатів обліку цих об’єктів.

Насамперед необхідно розкрити порядок складання первинних документів, для чого необхідно показати графік документообороту у вигляді таблиці або схеми, який містить перелік робіт зі створення, перевірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням строків виконання та взаємозв’язку відповідних робіт; дати характеристику первинних документів, у яких зафіксовані факти здійснення господарських операцій; розглянути порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та зберігання документів.

На підставі первинних документів розкрити методику аналітичного обліку господарських операцій, порядок накопичення та зведення даних підприємства за звітний період.

Необхідно визначити рахунки, які використовують для відображення бухгалтерських проведень, взаємозв’язок з аналітичними даними, розглянути приклади господарських операцій з цифровими даними згідно бухгалтерських регістрів, що містяться у додатках до роботи.

Дати характеристику обліковим регістрам синтетичного і аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам управління.

Необхідно розглянути особливості складання бухгалтерської звітності з досліджуваного об’єкту обліку, відобразити взаємозв’язки даних окремих форм звітності.

Необхідно розкрити стан програмного забезпечення, вивчити стан об’єкта автоматизації, обґрунтувати комплекс технічних засобів, дати пропозиції по використанню того чи іншого програмного продукту, навести перелік задач, які повинні вирішуватися для забезпечення фінансового, управлінського та податкового обліку. Крім того, здійснити пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства за умов використання інформаційних систем обліку.

В якості додатків до другого розділу необхідно навести первинні документи, облікові регістри, фінансову, статистичну та податкову звітність тощо.

Слід узагальнити теоретичний і практичний матеріал, викладений у другому розділі, і на підставі даних дати конкретні пропозиції щодо вдосконалення обліку з урахуванням конкретних умов роботи базового підприємства та сучасних тенденцій розвитку.

У третьому розділі розглядають питання організації фінансово-економічного аналізу, організації і методики контролю (аудиту) об’єктів з теми дослідження.

Формулюють основні завдання аналізу і коротко наводять дані про джерела інформації для виконання фінансово-економічного аналізу; описують у загальному вигляді методи і технічні прийоми фінансово-економічного аналізу, а також особливості організації його виконання відповідно до теми бакалаврської роботи.

Відображають сутність контролю (аудиту), джерела і методику отримання аудиторських доказів відповідно до теми дослідження з орієнтацією на стандарти аудиту. Ці питання необхідно подати як у теоретичному, так і у прикладному плані.

Вивчають нормативно-правове забезпечення аудиту відповідного об’єкту, що включає огляд всіх законодавчих, нормативних та інструктивних актів по темі дослідження.

В аудиторській оцінці фінансового стану підприємства та його облікової політики слід дати оцінку основним групам показників фінансового стану підприємства та ефективності його діяльності в контексті аудиторської практики. Дослідження проводиться за даними фінансової звітності підприємства за останні 2 роки.

Наприкінці наводять аудиторський висновок перевірки об’єктів з теми роботи на прикладі даних базового підприємства.

На основі даних контролю (аудиту) необхідно дати рекомендації з вибору стратегії контролю (аудиту) об’єктів дослідження.

У четвертому розділі розглядають питання методики та проведення фінансово-економічного аналізу об’єктів з теми дослідження.

Виконують фінансово-економічний аналіз об’єктів з теми дослідження за даними базового підприємства, охоплюючи кілька звітних періодів. При цьому слід провести горизонтальний (для визначення абсолютних та відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового (прогнозного, минулого періоду, середнього рівня тощо)), вертикальний (для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги до цілого), порівняльний аналіз об’єктів з теми дослідження. Порівняння економічних показників можна здійснювати за різними напрямами: порівняння фактичних показників з плановими (прогнозними), з аналогічними показниками минулих періодів, з середніми аналогічними показниками галузі, з нормативними значеннями тощо.

Результати аналізу узагальнюють у вигляді аналітичних таблиць, графіків, діаграм для ілюстрації і обґрунтування зроблених висновків.

У п’ятому розділі розглядають питання проведення коефіцієнтного та факторного аналізу об’єктів з теми дослідження.

Здійснюють аналіз і оцінку ефективності та інтенсивності використання (формування, руху тощо) об’єктів з теми дослідження за системою попередньо обґрунтованих показників (коефіцієнтів) (наприклад, коефіцієнтів зносу, вибуття, плинності, постійності кадрів, оборотності, рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності тощо) як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємств.

Необхідно здійснити кількісну та якісну оцінку факторів (факторний аналіз), що обумовили зміни окремих показників (коефіцієнтів) на досліджуваному підприємстві.

Результати аналізу узагальнюють у вигляді факторно-аналітичних таблиць, графіків, діаграм для ілюстрації і обґрунтування зроблених висновків.

На підставі проведеного аналізу потрібно визначити позитивні і негативні|заперечні| сторони процесу, визначити вплив вирішення завдань|задач| роботи на загальний|спільний| стан|достаток| діяльності підприємства. У цьому розділі бакалавр повинен показати уміння пов’язувати|зв'язати| теоретичні положення|становища| з|із| результатами розрахунків та розробляти рекомендації, виявляти резерви подальшого підвищення ефективності господарської діяльності підприємства.

П’ятий розділ роботи має бути насичений графіками, діаграмами, таблицями, рисунками для кращого сприйняття і оцінки викладеного у ньому матеріалу.

Шостий розділ з охорони праці є обов’язковим розділом бакалаврської роботи, зміст якого визначається консультантом відповідної кафедри.

У висновкахкоротко описують результати, отримані у процесі написання бакалаврської роботи, наводять основні результати досліджень, аргументуючи кількісними та якісними показниками. Висновки повинні інформувати про досягнення мети дослідження й виконання конкретних поставлених завдань. Доцільно висловити власне бачення подальших перспектив дослідження проблеми.