Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МАШИНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

.pdf
Скачиваний:
95
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
2.12 Mб
Скачать

При динамічному гальмуванні обмотку якоря відключають від мережі і замикають через додатковий реостат RД. При цьому ДПС працює як генератор, створюючи гальмівний момент, але вироблена електрична енергія розсіюється в реостаті RД. Реостатом RД можна регулювати гальмівний момент.

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І в

 

 

І в

 

 

 

 

 

 

 

Е

 

 

Е

 

 

Е

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

І а

 

І а

n

І а

 

M

n

M

 

 

 

 

 

Rд

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

б)

 

 

в)

 

Рис. 12.3. Динамічне гальмування ДПС: а) з паралельним або незалежним збудженням; б) ДПС із послідовним збудженням у режимі двигуна;

в) гальмівний режим ДПС із послідовним збудженням

УДПС із послідовним збудженням при динамічному гальмуванні необхідно перекинути контакти обмотки збудження (інакше ДПС розмагнітиться). Недолік динамічного гальмування – гальмівний момент дорівнює нулю при n=0.

При електромагнітному гальмуванні гальмівний момент створюють шляхом перемикання полярності виводів обмотки якоря або полярності виводів обмотки збудження.

Переваги цього виду гальмування: гальмівний момент залишається великим при малих n і навіть при n=0.

13.Втрати та коефіцієнт корисної дії в МПС

УМПС мають місце електричні, магнітні й механічні втрати (це основні втрати), а також додаткові втрати.

Процес перетворення енергії в МПС зручно ілюструвати енергетичною діаграмою (рис. 13.1).

41

для генератора для двигуна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P1 Pдв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P UI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EI а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pем EI а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P0 PM

PМЕХ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

P3

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ел

 

 

ещ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P UI

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PД

 

 

 

 

 

 

 

 

Pел Pщ

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P P P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 м

 

 

мех

а)

б)

Рис. 13.1. Енергетична діаграма МПС: а) для генератора; б) для двигуна

Електричні втрати в МПС зумовлюються опором обмотки і щітко-

вого контакту. Розрізняють такі електричні втрати:

 

- втрати в обмотці збудження

 

РЗ=UЗІЗ ;

(13.1)

- втрати в колі якоря

 

РЕЛа2 R,

(13.2)

де R – сумарний опір усіх обмоток, під‟єднаних у коло якоря, приве-

дених до робочої температури ΘРОБ ,

 

R = R20 [1+ ( POБ – 200)],

(13.3)

де R20 – опір обмоток при кімнатній температурі; α – температурний

коефіцієнт проводу обмоток;

 

- втрати в контакті щіток

 

РЕЩ= UЩІа ,

(13.4)

де UЩ – перехідне падіння напруги на пару щіток, що залежить від матеріалу щіток.

Падіння напруги в щітках у довідниках подається на пару щіток і знаходиться в межах 0,5…3,2 В. Оскільки щітки являють собою складну композицію з коксу, вугілля, графіту та домішок металу, яка запікається при θ≈2000°С, то опір щіток є нелінійним і не підпорядковується закону Ома (2.19). Для щіток прийнято вважати Uщ=const при довільному струмові.

Тому Рещ=ΔUщ·Іа, тоді як для втрат на активному опорі Ra

 

P = U·Iя = Ra·Ia2.

(13.5)

42

 

Електричні втрати залежать від електричного режиму (струму Іа), і тому вони називаються змінними.

Магнітні втрати в МПС мають місце лише в роторі (якорі), оскільки тільки там проходить перемагнічування сталі. В загальному випадку питомі втрати в сталі дорівнюють

 

 

f

 

2

 

f

2

 

2

 

Вт

 

P1,0

 

 

B

 

 

 

 

B

 

,

 

 

,

50

 

 

 

 

50

 

 

 

50

 

 

 

 

кг

 

де – питомі втрати від гістерезису при В=1 Тл і f=50 Гц

(13.6)

Вт ;кг

– питомі втрати від вихрових струмів при В=1 Тл та f=50 Гц Вт .

кг

Для зменшення втрат осердя якоря виконують шихтованим. Питомі

втрати позначаються P , і їх величину наводять у підручниках із проек-

1,0

50

тування.

Механічні втрати РМЕХ складаються з

РМЕХ = РК + Рп вен

(13.7)

– утрат на тертя щіток об колектор;

 

РКТSЩ FЩ VК ,

(13.8)

де КТ – коефіцієнт тертя щіток; SЩ – площа доторкання щіток із

коле-

ктором; FЩ – питомий тиск щіток на колектор [Н/м2]; VК – колова швидкість колектора;

Рп – утрати на тертя в підшипниках;

Рвен – утрати на вентиляцію.

Звичайно сума магнітних та механічних утрат становить утрати холостого ходу і позначається Р0

Р0 = РМ + РМЕХ .

(13.9)

Сума магнітних та механічних утрат не залежить від навантаження й тому може знаходитись експериментально у досліді ХХ. У досліді ХХ ви-

мірюється струм ХХ І0, і тоді можна скласти рівняння втрат у режимі ХХ

U·I0 = Pел0 + Pз + Pщ + Pм + Pмех = І02 ΣRa + U·Iз + Uщ·I0 + Pм + Pмех.(13.10)

Із (13.10) маємо

 

Р0 = Рм + Рмех = U·I0 - І02 ΣRa - U·Iз - Uщ·I0 .

(13.11)

Сумарна потужність утрат МПС дорівнює

 

Р = РЗ + Рел + Рещ + Рм + РМЕХ + РД ,

(13.12)

де РД – додаткові втрати, за стандартом РД=1%Р (від корисної потужності генератора або від потужності, що підводиться до двигуна для МПС без компенсаційної обмотки); РД=0,5%Р – для МПС із компенсаційною обмоткою.

Визначення потужності та ККД МПС наведені у таблиці 13.1. Звичайно при Р 100 кВт = 0,75...0,90; при Р 100 кВт =

0,90...0,97; при Р 5...50 Вт = 0,15...0,50.

43

ККД знаходять двома методами :

-метод безпосереднього навантаження;

-метод за результатами вимірювань утрат (при 0,80).

Таблиця 13.1

Потужність та ККД МПС

 

 

 

Генератор

 

 

 

 

 

Двигун

 

Потужність на

Р11 =0,105М1n

 

 

 

P1 =U I

 

вході МПС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Потужність на ви-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ході МПС (корис-

 

Рн = P=UнIн

Рн =0,105Мнnн

 

на або номінальна)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P2

 

 

 

 

UI

 

 

 

 

 

P2

 

UI P

 

(13.13)

 

 

Г

 

 

P1

 

UI P

 

Д

 

P1

 

UI

 

ККД при довіль-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

ному струму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1 UI

 

 

 

 

UI P

 

 

 

 

 

 

У таблиці 13.1 ураховано баланс потужностей у МПС

 

 

 

 

 

 

 

 

Р1

Р2

Р .

 

 

 

 

 

 

 

(13.14)

Залежність ККД від потужності Р2 має екстремальний характер (рис. 13.2).

н

max P2н P2

Рис. 13.2. Залежність ККД МПС від корисної потужності Р2

Це пояснюється тим, що корисна потужність пропорційна струму, а потужність утрат пропорційна приблизно квадрату струму. При малих струмах (потужностях) переважає зростання корисної потужності і, отже, ККД, а при великих – переважає зростання втрат.

14.Реакція якоря

14.1.Визначення та фізичний зміст реакції якоря

Вплив МРС обмотки якоря на магнітне поле збудження машини називається реакцією якоря. Реакція якоря викривляє магнітне поле машини і робить його несиметричним відносно осі полюсів.

44

 

 

N

 

 

 

S

 

 

При

 

роботі

МПС у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

режимі

ХХ струм

якоря

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дуже малий і

магнітне по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

ле збудження

симетричне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відносно осі полюса й має

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

вигляд криволінійної

тра-

 

 

 

 

 

 

 

 

пеції (рис. 14.1, а). Якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

машину навантажити, то в

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

обмотці якоря з'явиться

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

струм,

 

котрий

створить

 

 

N

 

 

 

 

S

 

 

свою

МРС

якоря

(рис.

+

+

+

+

+

14.1, б).

 

 

 

 

 

 

МРС

якоря

на

пару

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

полюсів

визначається

фо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рмулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F NIa .

 

(14.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

4ap

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

Струм якоря під кож-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ним полюсом має свій на-

 

 

N

 

 

 

 

S

 

 

прямок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хоч якір і обертаєть-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ся, магнітне поле якоря в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

просторі

 

не

змінюється,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

воно

визначається

поло-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Bщ

 

 

Bщ

женням щіток. Вісь магні-

B

 

 

 

 

 

 

 

 

тного поля якоря напрям-

щ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лена по геометричній ней-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тралі

між

головними

по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

люсами

(по

осі

 

щіток)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис. 14.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в)

 

 

 

 

Якщо магнітна систе-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ма не насичена, то резуль-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 14.1. Розподіл магнітної індукції:

туюче поле МПС буде до-

а) поля головних полюсів; б)

поля якоря;

рівнювати сумі полів яко-

 

 

в)

результуючого поля

 

 

ря та

обмотки збудження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

головних полюсів (рис.

14.1, в). Якщо магнітна система МПС насичена, то сумарне поле (особливо

в максимумі) буде дещо нижче (пунктирна лінія) (рис. 14.1, в).

 

 

 

 

 

Реакція якоря призводить до того, що край головного полюса, де МРС

якоря збігається за напрямком із полем збудження, – підмагнічується, а

другий – розмагнічується. Оскільки магнітний ланцюг МПС завжди наси-

чений, то загальна реакція якоря має розмагнічуючий характер. Чим біль-

45

ше навантаження (струм та поле МРС якоря), тим сильніше викривлення результуючого поля МПС і тим більше розмагнічення поля збудження спричиняє поле якоря.

Реакція якоря зміщує (повертає) фізичну нейтраль (ФН) (лінія щіток, де поля В немає й ЕРС не наводиться) на деякий кут β (рис. 14.2).

 

Чим більше навантаження, тим більший поворот нейтралі.

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

n

При роботі МПС фізична нейт-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

раль у режимі генератора зміщується

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в напрямку обертання якоря, а при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

роботі двигуна – проти обертання.

 

 

 

 

 

 

Fа ~ Hа

 

 

 

 

 

 

 

 

Реакція якоря призводить до не-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сприятливих наслідків:

ГН

+

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+ +

 

 

 

 

 

- по осі щіток (геометрична ней-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

траль при ХХ) магнітні поля не дорі-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

внюють нулю Вщ ≠ 0 і, значить, різ-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

ниця потенціалів між сусідніми коле-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кторними пластинами збільшується;

Рис. 14.2. Геометрична (ГН) та

- у зоні підвищеної МРС відпо-

 

фізична (ФН) нейтралі якоря

відно індукується і більша ЕРС, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

також спричиняє збільшення різниці

потенціалів між сусідніми

пластинами з колектора, що у свою чергу приз-

водить до виникнення іскріння між щіткою та пластинами колектора; при великих навантаженнях потужних МПС ці фактори можуть призвести до виникнення явища під назвою “коловий вогонь”.

Коловий вогонь – це розрядна дуга (пробій), яка спочатку виникає між сусідніми колекторними пластинами, а потім розповсюджується по всьому колу колектора. При виникненні “колового вогню” МПС виходить із ладу.

14.2. Способи боротьби зі шкідливими явищами реакції якоря

Існують кілька способів боротьби з явищем реакції якоря:

1. Установлені крайові значення різниці потенціалів між сусідніми колекторними пластинами UK 30 35 В, котрі залежать від розмірів колек-

тора (рис. 14.3), де із – товщина ізоляцій між сусідніми колекторними пластинами; tk= Dk / К – крок по колектору; Dk діаметр колектора; К– число колекторних пластин.

2. Збільшення повітряного проміжку на краях головних полюсів (рис. 14.4). Це слабо впливає на поле головного полюса, але сильніше впливає на МРС якоря, значення якої посилюється на краях головного полюса.

46

U к max

 

із

1,5

 

 

 

min

max

 

 

 

 

 

1,2

 

 

 

 

 

 

50

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,8

 

 

 

 

 

 

40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

 

 

 

 

 

 

tк

 

 

 

 

 

4

5

 

6

 

7

8

 

 

 

 

 

Рис. 14.3. Максимально до-

 

Рис. 14.4. Збільшення по-

пустимі значення різниці по-

 

вітряного проміжку на

 

тенціалів між сусідніми ко-

 

краях головних полюсів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лекторними пластинами

 

 

 

 

 

3. Найбільш радикальний захід боротьби з реакцією якоря –

застосування компенсаційної обмотки. Це коштує дорого і застосовується

лише в потужних та відповідальних машинах (U > 440 B; P > 150…

500 кВт).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Компенсаційну обмотку вкладають у пази головних полюсів і вмика-

ють послідовно з обмоткою якоря так, щоб МРС компенсаційної обмотки

була направлена назустріч МРС реакції якоря (рис. 14.5). Лінійне наванта-

ження компенсаційної обмотки роблять рівним лінійному навантаженню

якоря, і тому поля, що виникають від реакції якоря й компенсаційної обмо-

тки, взаємознищуються в області головних полюсів. В області щіток

поле

реакції якоря не компенсується. Для цього використовують додаткові маг-

нітні полюси, які встановлюють між головними магнітними полюсами.

Хоч поле реакції якоря направлено впоперек поля головних полюсів,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

результуючий магнітний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

потік МПС при номіна-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

льному

навантаженні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зменшується через наси-

 

 

 

 

 

 

 

 

чення магнітного ланцю-

 

 

 

 

+

 

 

га. Розмагнічуючу дію на

 

 

 

 

 

+ +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

+

+

ГПС чинить і зміщення

 

+

 

 

 

нейтралі на кут β. У ре-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зультаті цього з'являєть-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ся поздовжня

складова

Рис. 14.5. Розташування компенсаційної

реакції якоря. Визначен-

ня

розмагнічуючого

 

 

 

 

 

обмотки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

впливу

якоря

здійсню-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ють за формулою

 

 

 

 

 

 

 

FзН = Fзо + Fqd ,

 

 

(14.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

47

 

 

 

 

де FзН – МРС номінального режиму; Fзо – МРС холостого ходу; Fqd – приріст МДС обмотки збудження, компенсуючий розмагнічуючий вплив якоря в номінальному режимі.

Якщо компенсаційної обмотки немає, то розмагнічуючу дію реакції якоря враховують уведенням коефіцієнта реакції якоря kря

Fqd = kря Fa = kря

NIa

,

(14.3)

 

 

4ap

 

де Fa – МРС якоря на пару полюсів.

Значення коефіцієнта kря знаходять із графічних залежностей, які наводяться в методиках проектування.

14.3. Причини появи іскор на колекторі

Виникнення іскріння під щітками на колекторі зумовлено механічними, потенційними та комутаційними причинами.

Механічні: а) слабий тиск щіток на колектор (наприклад, при зношуванні і невчасному регулюванні сили тиску); б) еліптичність та шорсткість колектора; в) забруднення поверхні колектора; г) виступ меканітової ізоляції над поверхнею колектора; д) нещільне закріплення елементів щіткового вузла та ін.

Потенційні: а) перевищення напруги між сусідніми колекторними пластинами вище від допустимої межі (30...35 В). При цьому виникнення іскри може призвести до появи місцевих електричних дугових розрядів, котрі можуть перетворитися на “коловий вогонь”.

Комутаційні причини, які визначаються фізичними процесами при переході щітки з однієї пластини колектора на іншу при обертанні.

Згідно зі стандартом виникнення іскри на колекторі під щітками оцінюється п'ятьма ступенями (або класами комутації):

-ступінь 1 – виникнення іскри немає (темна комутація);

-ступінь 1 14 – слабке іскріння під невеликою частиною краю щітки,

що не викликає почорніння колектора та появи нагару на щітках; - ступінь 1 12 – слабке іскріння під більшою частиною краю щітки, що

призводить до появи слідів почорніння на колекторі, котрі легко знімаються протиранням поверхні колектора бензином, та появи нагару на щітках;

-ступінь 2 – виникнення іскри під усім краєм щітки. Спричиняє появу слідів почорніння на колекторі, що не знімаються протиранням бензином,

атакож нагару на щітках. Допускається при короткочасних перевантаженнях МПС;

-ступінь 3 – досить велике іскріння під усім краєм щітки з появою великих вилітаючих іскор, що призводить до значного почорніння колектора, що не стирається протиранням бензином, а також підгоряння та руйну-

48

вання щіток. Допустимий лише для безреостатного (прямого) включення і при реверсуванні.

Якщо в паспорті МПС не наведений ступінь появи іскри (клас комутації), то при номінальному навантаженні він не повинен перевищувати

1 12 . Ступінь виникнення іскри визначається візуально.

15.Процеси в МПС при комутації

15.1.Аналітична залежність струму в секції обмотки якоря

від часу комутації

Процес переключення секції колектора з однієї паралельної гілки на іншу та супроводжуючі його явища називаються комутацією.

При обертанні колектора виникає неперервне перемикання секцій обмотки якоря з паралельної гілки з одним напрямком струму на паралельну гілку з іншим напрямком струму. При цьому струм у перемикаючій секції змінює свій напрям на протилежний, а секція опиняється під час перемикання замкнутою накоротко через колекторні пластини та щітки (рис.

15.1).

Секція, в якій виникає комутація, називається комутуючою (їх може бути 2...3 залежно від ширини щітки).

Періодом (часом) комутації називається час Тк, протягом котрого секція замкнена накоротко.

n

n

n

ia

 

 

 

i

a

 

 

i

a

 

 

 

 

ia ia

 

 

 

i

a

 

 

i

a

 

 

 

ia

i

a

 

 

 

i

a

 

i

a

 

 

i

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i1

 

 

 

 

i2

 

 

 

 

 

 

i1

 

 

 

 

 

 

 

 

i2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

2ia

 

 

 

 

 

+

 

2ia

 

 

 

 

 

 

 

+

 

2ia

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

t 0

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

t 0,5 Tк

 

 

 

 

в)

t Tк

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 15.1. Схема комутації струму в секції обмотки якоря:

а) початок комутації; б) середина комутації; в) кінець комутації Визначаємо період комутації

49

 

 

bщ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТК = bщ / vК ;

(15.1)

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

vК = ·RK =

n

Dk ,

(15.2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

60

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

vК

n

 

 

 

 

де vК колова швидкість колектора; bщ

 

 

 

 

 

 

– ширина щітки; DK – радіус

колектора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис. 15.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уведемо поняття колекторної поділки

 

 

 

 

 

 

 

 

b K

– відстань між серединами сусідніх ко-

 

 

Рис. 15.2.

 

 

 

лекторних пластин (уключаючи ізоляційні

 

 

 

 

 

проміжки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Колектор та щітки МПС

 

 

 

 

 

b

 

 

DK

,

(15.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K

 

де К – число колекторних пластин; Dк – діаметр колектора.

 

Тоді період часу комутації знайдемо так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dк = Kbк ; vк = Dкn / 60 = Kbк n / 60;

 

 

 

 

 

 

 

T

bЩ

 

 

bЩ

 

60bЩ

.

(15.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K

 

vK

 

 

KbK n 60

 

 

nKbK

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При bЩ > bK у стадії комутації визначається більше від однієї секції. Час комутації доволі малий. Наприклад, при n=1500 об/хв К=93, bЩ /bк=2.

T

 

60 2

8

10 4 c 0,8

мс.

 

 

 

 

 

 

 

 

K

1500

93

 

 

 

 

 

 

 

Тепер виведемо рівняння струму комутуючої секції, тобто залежність струму в секції від часу i( t ) . При цьому для простоти аналізу виконаємо

n

n

к

 

ia

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ia

i

 

 

 

ia

 

 

ia

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i2

 

 

 

 

i1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bк

 

 

 

bщ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2i

a

 

 

 

 

 

b2

2ia

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

Рис. 15.3. Схема комутації струму в секції:

а) початок комутації; б) через час t після початку комутації

такі припущення: 1) bщ = bк ; 2) товщина ізоляції між колекторними плас-

50