7)Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури

З VII ст. до н. е. у Північному Причорномор'ї починається грецька колонізація. Вона відбувалася в кілька етапів: вибір місця для колонії, набір колоністів, призначення керівника, саме переселення, заснування поселення і розвиток нового поліса. Колоністи намагалися відразу стати політично та економічно незалежними від метрополії. З'являються міста-держави: Ольвія (Миколаївської обл.), Тіра (м. Білгород-Дністровський), Херсонес (Севастополь), Пантикапей (Керч).

Грецька колонія складалася з центра — поліса, а також із прилеглих землеробських поселень, розташованих навколо міста, селищ.У центрі міста знаходилася головна площа. Навколо неї розташовувались адміністративні споруди, гімнасії, крамниці. Право приватної власності на землю мали лише чоловіки-громадяни поліса.Одним з найважливіших обов'язків громадянина поліса була оборона його від ворогів.

Частина з античних міст –держав була рабовласницька республіка,в управлінні брали участь усі вільні громадяни,частина монархіями.

Нова держава — Боспорське царство було засноване близько 480 р. до н.е. Державний устрій Боспорського царства — рабовласницька монархія. Міста, що входили до царства, мали певну автономію. Тут зберігалися органи самоврядування.На чолі держави стояв спадковий цар.Суспільний лад Боспорського царства характеризувався наявністю рабовласників і рабів. Земля в Боспорському царстві була державною власністю.Занепало під тиском гунів.

Значення античного впливу на укр. землі:залучення до досягнень античної цивілізації,ознайомлення з демократичним устроєм, колонії сприяли поширенню християнства.

8)Формування та особливості східнослов’янської культури.

Доба VI—IX ст. в історії східного слов'янства характеризується глибокими якісними суспільними змінами,що сприяли в IX ст. виникненню Давньоруської держави на теренах Східної Європи.

Соціально-економічна сфера. Система господарювання східних слов'ян ґрунтувалася головним чином на землеробстві.Поява і поширення залізних наральників, серпі, мотик, ручних жорен. Поступово відбувається перехід до сусідської територіальної общини.

Розвиток продуктивних сил сприяв соціальному розшаруванню,формуванню феодальної системи. Військова та племінна знать дедалі більше концентрує у своїх руках багатства, використовує працю рабів та смердів. Землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники - на феодально залежне населення.

У IV—VII ст. у східнослов'янських племен значного поширення набувають ремесла — залізообробне, ювелірне, косторізне, гончарне та ін. Найрозвинутішими були залізодобування та металообробка.На цьому етапі металургія відокремлюється від ковальства.

Відокремлення ремесла від сільського господарства, зародження товарного виробництва в VIII—X ст. сприяли розширенню зовнішньої торгівлі

Політична сфера. Поступово з розкладом родоплемінного ладу і появою класів у VIII— IX ст. набирає силу процес об'єднання окремих племен та їхніх союзів. Виникають державні утворення — племінні князівства та їхні федерації.Це була доба військової демократії, суть якої полягала в тому, що реальна влада належала племінним зборам, а не концентрувалася в руках знаті (старійшин та князів).

Сфера культури та побуту.Слов.поселення розташовувалися на південних схилах річок та інших водоймищ цілими групами недалеко одне від одного. Житлом для людей служили напівземлянки або землянки із плетеними чи зрубними стінами і вогнищем, а з V ст. — пічкою-кам'янкою. Кераміка була ліпною. Тенденції до формування спільної матеріальної культури посилювалися спільністю діалектних говорів, створюючи сприятливий ґрунт для консолідації слов'ян.

Слов'янська міфологія – це сукупність міфологічних уявлень давніх слов'ян, що існували до кінця I тисячоліття н.е

Серед образів слов'янської міфології виділяються Сварог, Перун, Волос, Стрибог, Мокоша, Хорс, Ярило.Зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI—IX ст. (удосконалення техніки та технології землеробства, піднесення ремесла, пожвавлення торгівлі, розклад родово-общинного ладу, класова диференціація, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла могутня будова Давньоруської держави.