16

Розділ 1.

Склад майна підприємства, його характеристика. Значення, завдання і джерела інформації для аналізу майна підприємства. Теоретичні та методичні основи аналізу.

Будь-яке підприємство, будь-якої форми власності та галузевого відношення, для свого існування повинна мати необхідні засоби, якими воно може забезпечити процес виробництва та реалізації продукції на ринку. Сукупність цих засобів і створює майно підприємства.

Майно підприємства - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і відображене в його балансі, становить його активи.

Активи — це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку. Активи підприємства складаються із суми необоротних, оборотних (поточних) та інших активів.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Якісні зміни у структурі майна підприємства та джерел цього майна можна охарактеризувати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та джерел цього майна. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів, які суттєво ускладнюють зіставляння абсолютних показників у динаміці.

Горизонтальний аналіз звітності потребує побудови однієї чи кількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними — темпами зростання (зниження).

На практиці нерідко об'єднують горизонтальний і вертикальний аналіз, тобто будують аналітичні таблиці, які характеризують як структуру майна підприємства та його джерел, так і динаміку окремих показників.

Загальна сума змін валюти балансу розбивається на складові, що дасть змогу зробити попередні висновки про характер руху в складі активів, джерела її формування та взаємообумовленість. Так, у процесі аналізу зміни складу довгострокових (необоротних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв'язку зі змінами зобов'язань підприємства.

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позичкових і власних коштів підприємства в пасивах. У структурі вартості майна відображається специфіка діяльності кожного підприємства. Структура майна підприємства, її динаміка не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов 'язань.

Склад майна підприємства, його характеристика

Склад майна підприємства визначається в Активі Балансу підприємства, відповідно ф.1.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 396/3689 від 21 червня 1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку визначає склад Активу Балансу :

І. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

В цьому положенні характеризуються кожний з розділів і відповідні його статті, розглянемо їх:

Актив Балансу І розділ «Необоротні активи»

«Нематеріальні активи»

Відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями . (стандартами); наводяться окремо первісна та залишкова вартості нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу

«Незавершене будівництво»

Показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

«Основні засоби»

Наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу Основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. Окремо у цій статті наводяться первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

«Довгострокові фінансові інвестиції»

Відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними Положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

«Довгострокова дебіторська заборгованість»

Показується яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з Дати складання Балансу.

«Відстрочені податкові активи»

Відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасово різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

«Інші необоротні активи»

Наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розподілу «Необоротні активи».

Актив Балансу II розділ «Оборотні активи».

«Виробничі запаси»

Показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

«Незавершене виробництво»

Показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

«Готова продукція»

Показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва

«Векселі одержані»

Показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

«Товари»

Показується вартість товарів, придбаних підприємствами для наступного продажу.

«Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги»

Відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). До підсумку Балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

«Дебіторська заборгованість за розрахунками»

• з бюджетом - показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата по податках, зборах та інших платежах до бюджету;

• за виданими авансами - показується сума авансів, наданих ' іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;

• з нарахованих доходів - показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню;

• із внутрішніх розрахунків - показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. (Пов'язані сторони - це підприємства, стосунки між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною).

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

«Поточні фінансові інвестиції»

Відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

«Грошові кошти та їх еквіваленти»

Відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року починаючи з дати Балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

«Інші оборотні активи»

Відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Оборотні активи».

III розділ Активу Балансу «Витрати майбутніх періодів». У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Майно підприємства може формуватися за рахунок внесків учасників до статутного фонду, перерозподілу одержаного прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг, формується за рахунок короткострокових та довгострокових кредитів банків, за рахунок придбання одним підприємством майна іншого підприємства. За даними балансу (підсумок пасиву балансу) визначається сума джерел утворення цього майна на певну звітну дату.

Значення , завдання і джерела інформації для аналізу майна підприємства. Теоретичні та методичні основи аналізу.

У період переходу до ринкових відносин в умовах конкурентної боротьби між товаровиробниками підвищенню ефективності використання майна підприємства повинно приділятися велика увага, оскільки від раціонального використання майна підприємства залежать усі техніко-економічні показники:

випуск продукції, її собівартість, продуктивність праці, прибуток, рентабельність, фінансовий стан тощо.

Саме тому кожне підприємство повинно постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання майна підприємства. Виявити резерви та контролювати виконання заходів, щодо їх мобільності і використання можна лише з допомогою глибокого системного економічного аналізу.

Аналіз використання майна підприємства, повинен забезпечити виконання наступних завдань:

1. Визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними та оборотними засобами;

2. Відповідність складу, структури та технічного рівня основних та оборотних засобів виробничим потребам;

3. Забезпечення виконання бізнес-планів і дотримання нормативів за кількістю, якістю та структурою випущеної продукції, що заохочує зростання виробництва та підвищує його якість;

4. Визначення ефективності використання всіх видів ресурсів підприємства (матеріальні, трудові, фінансові);

5. Пошук резервів підвищення ефективності роботи підприємства на всіх стадіях господарського процесу на підставі вивчення досвіду, новітніх досягнень науки і техніки;

6. Обґрунтування оптимальності управлінських рішень (контролю) та сприяння успішної їх реалізації;

7. Систематичний контроль за виробничим процесом і персоналом підприємства.