- •9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культ. Кр
- •10 Схарактеризуйте новий вид архітектури, що з’явився на Русі після прийняття християнства.
- •13. Назвіть і схарактеризуйте два види, на які поділялася писемна література часів Київської Русі.
- •11. Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.
- •14. Назвіть і проілюструйте прикладами техніки монументального живопису Київської Русі.
- •15. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у хіі – хііі століттях.
- •16-17. Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури.
- •18-19. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики.
- •20. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.
- •24. Схарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.
- •26. Назвіть і схарактеризуйте новий вид образотворчого мистецтва, що з’явився в Україні в хvi ст. У зв’язку з розвитком друкарства.
- •27 Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України євпропейського типу.
- •28. Творчість г.С.Сковороди – видатного українського філософа і літератора.
- •30. Українське козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.
- •29. Українське бароко в архітектурі та літературі.
- •31 Визначте особливості українського живопису другої половини хvii – хviii ст.
- •32 Схарактеризуйте українське музичне мистецтво другої половини хvii – хviii ст.
- •33. Назвіть три основні етапи українського національного відродження хiх – початку хх ст.
- •37. Схарактеризуйте розвиток українського живопису та графіки в хiх ст.
- •38. Назвіть основні періоди розвитку новітньої української культури.
- •34. Назвіть типи навчальних закладів, які діяли в Україні після освітньої реформи самодержавної Російської імперії 1803 р.
- •35. Назвіть час, місце та основних ініціаторів створення першого університету на Лівобережній Україні.
- •36 Назвіть провідні архітектурні стилі України хiх – початку хх ст. У послідовності їх поширення.
29. Українське бароко в архітектурі та літературі.
Епіграма також уходить в українську літературу спочатку як один з елементів оформлення друкованих видань. Її завданням було налаштувати читача на сприйняття подальшого тексту книги. Але в барокову добу епіграма стає самостійним поетичним жанром.
Барокова доба в українській літературі поставила завдання створення ідеальних образів представників національної еліти – оборонців культурної традиції та носіїв лицарських чеснот. Це завдання мав виконати панегіричний жанр. Спробою панегіричного оспівування непересічних якостей князя К.Острозького були вірші Г.Смотрицького (1580), але вершиною цього жанру був твір Олександра Митури “Візерунок цнот…” (1618), присвячений засновнику Київського культурно-освітнього гуртка Єлисею Плетенецькому. Вірші “на погреб” також мали уславлювати в майбутніх поколіннях героїчні й подвижницькі постаті діячів національно-культурного руху. У погребальній поезії одне з важливих місць відводилося різнобічному розробленню надзвичайно хвилюючої людину доби бароко теми неминучої смерті і пов’язаної з неї теми цінності людського життя. Найвідомішим із творів цього жанру є вірш Касіяна Саковича “На погреб гетьмана П.Сагайдачного” (1622).
З’являються жанри літератури, пов’язані із зародженням театрального мистецтва. Це – шкільна драма, інтермедія та вертеп.
Однією з перших споруд у цьому стилі була Миколаївська церква на головному міському майдані у Ніжині (1668 – 1669 рр.), центрі одного з найбільших козацьких полків.
Новий вигляд церковної архітектури мав підкреслити прихід в Україну на зміну старій культурній еліті (шляхті) нової (козацтва) й стати наочним утіленням її культурної програми.
На відміну від давньоруських та іноземних храмів козацькі собори часто не мають вираженого фасаду, вони однакові з усіх чотирьох боків, повернуті водночас до всіх частин світу, всіх присутніх на майдані. При цьому ідея демократичності сполучається з ірраціоналізмом барокового світовідчуття, оскільки спроба обійти таку церкву довкола має наслідком відчуття дезорієнтації в часі і просторі, ефект певного метафізичного запаморочення
Новий архітектурний стиль у другій половині ХVІІ ст. швидко поширюється містами Лівобережжя і Слобожанщини. Найціннішою групою пам’яток слобідського козацького будівництва другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. є низка мурованих церков, форма й конструкція яких запозичені з дерев’яної архітектури.Разом із тим продовжували зводитися і традиційно дерев’яні козацькі церкви.
У дусі козацького бароко зводилися також світські кам’яні будівлі, переважно будинки Генеральної та полкових канцелярій, збройні арсенали, приватні будинки старшин і церковних архієреїв
31 Визначте особливості українського живопису другої половини хvii – хviii ст.
У живописі українська культура цього періоду також послідовно пережила етапи бароко, рококо і класицизму. Для українського барокового живопису визначальним став вплив фламандської школи Рубенса, захоплення якою докорінно змінило попередні національні традиції. Разом із тим стилістика українського живопису цього періоду є досить різноманітною. Більшість парадних портретів, так званих парсун, козацьких полковників написані в реалістичній манері, передають настрій і вдачу зображуваних старшин.
У добу бароко в Україні вперше з’являються школи з навчання мистецтва. Характерною складовою храмового живопису стає в цей час ктиторський портрет. Ктиторами називали фундаторів, жертводавців, опікунів тієї чи іншої церкви.
Надзвичайної пишності та ошатності набули за доби бароко церковні іконостаси, в яких ікони розташовувалися у чотири, а той п’ять рядів. Іконописне мистецтво у цей час відходить від традиційних канонів, уносячи в церковний живопис елементи портретного, побутового і пейзажного жанрів.
Досить рано в іконописанні з’являються риси стилю рококо . Цей же стилістичний напрям змінює й портретний живопис. Так, у парсунах з’являється більше легкості і галантності, характеристичних дрібних деталей. Парсуни стилю рококо значно поповнюються зображеннями жінок.
Середина й друга половина ХVІІІ ст. виразно вносять у живопис елементи класицизму.
Своєрідний ренесанс переживає у зазначену добу графічне мистецтво. На зміну деревориту (гравюрі на дереві), яка переважала в попередній період, у другій половині ХVІІ ст. приходить мідьорит (гравюра на міді), що дозволяє значно поліпшити якість гравюрних відбитків.