1.2. Інформаційне забезпечення управлінням капіталом в аграрному підприємстві

Ефективність кожної керуючої системи значною мірою залежить від її інформаційного забезпечення. В умовах переходу до ринкової економіки відома формула «час-гроші» доповнюється аналогічною формулою – «інформація-гроші». Стосовно до управління використанням капіталу вона набуває пряме значення, так як від якості використовуваної інформації значною мірою залежить вибір найбільш ефективних напрямків та інструментів інвестування капіталу, рівень генерується їм прибутковості, об'єктивність оцінки рівня ризику використання капіталу в окремих господарських операціях та інші показники, що формують у комплексі рівень добробуту власників підприємства і темпи його економічного розвитку. Чим у більшому розмірі сформовані фінансові кошти підприємства, чим більш диверсифіковані напрямки його господарської діяльності та форми господарських операцій, тим вище стає роль якісної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання капіталу.

Інформаційна система (або система інформаційного забезпечення) управління використанням капіталу підприємства являє собою функціональний комплекс, що забезпечує процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки оперативних управлінських рішень. По всіх аспектів керованого об'єкта.

Інформаційна система управління використанням капіталу покликана забезпечити необхідною інформацією не тільки управлінський персонал та власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Характеризуючи склад користувачів інформації, що входить в інформаційну систему управління використанням капіталу, слід зазначити, що коло інтересів зовнішніх і внутрішніх споживачів цієї інформації істотно різниться.

• Зовнішні користувачі цікавляться переважно інформацією, яка характеризує обсяг і напрями використання капіталу, його оборотності і рівень рентабельності. Основна частина цієї інформації міститься в офіційній фінансової звітності, що подається підприємством.

• Внутрішні користувачі, поряд з названої вище, цікавляться значним обсягом інформації, яка характеризує ефективність використання капіталу за окремими видами господарської діяльності, формами господарських операцій, а також у розрізі окремих структурних підрозділів підприємства (його "центрів відповідальності"). Крім того, внутрішні користувачі використовують значне коло зовнішньої інформації, яка входить в інформаційну систему управління використанням капіталу.

Висока роль інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень пред'являє відповідно високі вимоги до її якості при побудові інформаційної системи управління використанням капіталу. Так, до інформації, що включається в цю систему, пред'являються наступні основні вимоги:

1. Значимість, яка визначає наскільки приваблююча інформація впливає на результати прийнятих рішень, в першу чергу, в процесі обгрунтування стратегії використання капіталу підприємства, розробки цілеспрямованої політики по окремим аспектам цього використання, підготовки відповідних поточних та оперативних планів у цій області.

2. Повнота, яка характеризує завершеність кола інформативних показників, необхідних для проведення аналізу, планування і прийняття оперативних управлінських рішень з усіх аспектів використання капіталу підприємства.

3. Достовірність, яка визначає наскільки формована інформація адекватно відображає реальний стан використання капіталу в розрізі окремих напрямків господарської діяльності підприємства; правдиво характеризує зовнішні умови, пов'язані з його використанням; нейтральна по відношенню до всіх категорій потенційних користувачів і перевірювана.

4. Своєчасність, яка характеризує відповідність формованої інформації потреби в ній по періоду її використання. Окремі види інформативних показників, що включаються в систему управління використанням капіталу, "живуть" в його інформаційній системі в незмінному кількісному вираженні лише один день, (наприклад, курс іноземних валют, курс окремих фондових і грошових інструментів на ринку капіталу), інші - місяць, квартал і т.п.

5. Зрозумілість, яка визначається простотою її побудови, відповідністю певним стандартам представлення та доступністю розуміння (а відповідно і адекватного її тлумачення) тими категоріями користувачів, для яких вона призначається. Не слід однак змішувати вимоги зрозумілості інформації для певної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками господарської діяльності підприємства, тому що ряд з них може не мати достатнього рівня кваліфікації для адекватної її інтерпретації.

6. Релевантність (або вибірковість), що визначає досить високий ступінь задіяності формованої інформації в процесі управління використанням капіталу підприємства. "Інформаційне переповнення" системи управління ускладнює процес відбору необхідних інформативних даних для підготовки конкретних управлінських рішень, призводить до формування малоістотні альтернативних проектів цих рішень, здорожує процес інформаційного забезпечення управління використанням капіталу підприємства.

7. Порівнянність, яка визначає можливість порівняльної оцінки ефективності використання капіталу в розрізі видів діяльності підприємства і в часі, можливість проведення порівняльного аналізу основних показників використання капіталу підприємства з аналогічними господарюючими суб'єктами і т.п. Така порівнянність забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх вимірювання, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю застосовуваних методів обліку фінансових показників на підприємстві.

8. Ефективність, яка стосовно до формування інформаційної системи управління використанням капіталу означає, що витрати на залучення певних інформативних показників не повинні перевищувати ефект, отриманий в результаті їх використання при підготовці і реалізації відповідних управлінських рішень.

Зміст системи інформаційного забезпечення управління використанням капіталу, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом і ступенем диверсифікації фінансової діяльності та низкою інших умов. Конкретні показники цієї системи формуються за рахунок як зовнішніх (що знаходяться поза підприємством), так і внутрішніх джерел інформації. У розрізі кожної з груп цих джерел вся сукупність показників, що включаються в інформаційну систему управління використанням капіталу, попередньо класифікується.

Система показників інформаційного забезпечення управління використанням капіталу, що формуються із зовнішніх джерел, ділиться на чотири основні групи.

1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни.

Система інформативних показників цієї групи служить основою проведення аналізу та прогнозування умов зовнішнього фінансового середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень у галузі використання капіталу (його розподілу за напрямками використання; розробки системи перспективних цільових показників цього використання і т.п.). Формування системи показників цієї групи грунтується на даних, що публікуються державної статистики.

Показники, що входять до складу першої групи, поділяються на два блоки.

У першому блоці - "Показники макроекономічного розвитку" - містяться наступні основні інформативні показники:

• темп зростання внутрішнього валового продукту;

• темп зростання національного доходу;

• індекс інфляції;

• облікова ставка центрального банку.

2. Показники, що характеризують кон'юнктуру ринку капіталу.

Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінських рішень у галузі використання капіталу при здійсненні реальних і фінансових інвестицій, а також у зовнішньоекономічній діяльності. Формування системи показників цієї групи грунтується на публікаціях періодичних масових і комерційних видань; фондової, валютної і товарної бірж, а також на відповідних електронних джерелах інформації. Ця група показників підрозділяється на два блоки.

У першому блоці - "Показники кон'юнктури фондового ринку" - містяться наступні основні інформативні дані:

а) види основних фондових інструментів (акцій, облігацій, деривативів тощо), що обертаються на біржовому та позабіржовому фондовому ринку;

б) котируються ціни пропозиції і попиту основних видів фондових інструментів;

в) обсяги і ціни угод по основних видах фондових інструментів;

г) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку.

У другому блоці - "Показники кон'юнктури валютного ринку" - містяться такі основні інформативні показники:

а) основні види валют, що котируються на торгах валютної біржі;

б) офіційний курс основних видів валют, пов'язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій підприємства;

в) курс купівлі-продажу аналогічних видів валют, встановлений комерційними банками.

У третьому блоці - "Показники кон'юнктури ринку реальних капітальних товарів" - відображаються такі показники, пов'язані з особливостями здійснення операційної діяльності або реального інвестування підприємства:

а) основні види реальних активів, обертаються на біржовому та позабіржовому ринках реальних капітальних товарів;

б) котируються ціни пропозиції та ціни угод по окремих видах реальних активів;

в) динаміка індексу цін на окремі види реальних активів.

3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття оперативних управлінських рішень по окремих аспектах використання капіталу підприємства. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: "Банки"; "Страхові компанії"; "Покупці продукції"; "Конкуренти". Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (за окремими видами господарюючих суб'єктів такі публікації є обов'язковими), відповідні рейтинги з основними результативними показниками діяльності (за банкам, страховим компаніям), а також платні бізнес-довідки, що надаються окремими інформаційними компаніями (отримання такої інформації має здійснюватися тільки легальними способами).

Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями управління використанням капіталу в різних видах діяльності підприємства та господарські операції.

4. Нормативно-регулюючі показники. Система цих показників враховується в процесі підготовки фінансових рішень, пов'язаних з особливостями державного регулювання фінансової діяльності підприємств у сфері використання капіталу. Ці показники формуються, як правило, в розрізі двох блоків: "Нормативно-регулюючі показники з різних аспектів фінансової діяльності підприємства, пов'язаної з використанням капіталу", і "Нормативно-регулюючі показники з питань функціонування окремих сегментів ринку капіталу". Джерелом формування показників цієї групи є нормативно-правові акти, прийняті різними органами державного управління.

Основним джерелом поповнення власного капіталу є прибуток підприємства (рис. 1.1). Якщо підприємство збиткове, то власний капітал зменшується на суму збитків. Значну частку в складі внутрішніх джерел становлять амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних коштів і нематеріальних активів. Вони не збільшують суму власного капіталу, а є засобом його реінвестування. До інших форм власного капіталу належать прибутки від здавання в оренду майна, розрахунки із засновниками і т. ін [ 31 ].

Рисунок. 1.1. – Джерела поповнення власного капіталу підприємства

Безоплатна фінансова допомога

Зовнішні джерела

До основнихджерел інформації для аналізу формування капіталу підприємства відносяться:

• нормативно-правова інформація:

• Цивільний Кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 435гу (Глава 8. Підприємницькі товариства, Глава 14. Цінні папери, Глава 71. Позика, кредит, банківський вклад);

• Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 5 «Звіт про власний капітал»;

• планова: бізнес-план підприємства, проспект емісії акцій, облігацій тощо;

• звітна фінансова: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал;

• звітна статистична: звіт про фінансові результати і дебіторську і кредиторську заборгованість (1-Б термінова);

• облікова: регістри за рахунками класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань», класу 5 «Довгострокові зобов'язання», класу 6 «Поточні зобов'язання»;

• інша: кредитні договори, біржові котирування та індекси, інформація щодо позичальника кредитних бюро тощо [ 32 ].