Розділ 1 теорія економічної кризи та її вплип на діяльність підприємств

1. Характеристика поняття «економічна криза»: сутність та види

Теорія криз, включаючи визначення сутності поняття « економічна криза», з’ясування причин їх виникнення, обґрунтування характерних спільних рис та особливостей, має давнє історичне коріння. Ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. класики економічної науки К. Маркс і Ф. Енгельс на основі аналізу капіталістичної економічної системи й дослідження розбалансованості і неузгодженості ринкових відносин побудували теорію порушеної рівноваги на ринку. Наступник марксистської теорії, визначав економічні кризи як «фази капіталістичного циклу, під час яких відбувається насильницьке відновлення порушених у ході розвитку капіталістичної економіки основних пропорцій відтворення» [1].

М. І. Туган-Барановський теж вважав, що криза відбувається саме через те, що « розподіл виробництва стає непропорційним» і так як «виробники засобів виробництва не можуть вилучити капітал зі своїх підприємств і до того ж сама громіздкість цього капіталу, у вигляді будівель, машин тощо, вимагає продовження виробництва, то перевиробництво засобів виробництва стає неминучим » [2; с. 325].

Не зважаючи на тривалий історичний період досліджень сучасна економічна думка не відрізняється єдиним підходом до визначення сутності поняття « економічна криза» та до класифікації їх видів.

У таблиці 1.1 зведено кілька визначень із словників, енциклопедій і публікацій вітчизняних і зарубіжних економістів-науковців, однак жодне із них, на нашу думку, не розкриває сутності поняття «економічна криза» повною мірою .

Таблиця 1.1 – Сучасні підходи до визначення поняття «економічна криза»

Джерело	Визначення
1	2
Словник іншомовних слів [3]	Надвиробництво товарів за капіталізму, що періодично повторюється і неминуче призводить до загострення всіх суперечностей капіталістичного ладу
Великий енциклопедичний словник [4]	Порушення в ході розвитку економіки; проявляється в абсолютному падінні виробництва, недовантаженні виробничих потужностей, рості безробіття, порушеннях у грошово-кредитній та валютно-фінансовій сферах тощо
Економічний словник [5]	Порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги. Проявляється різким переломом кон’юнктури, що моментально викликає спад виробництва, ріст безробіття, збільшення кількості банкрутств, а також тенденцію до поглиблення кризи
Єпіфанов А. О. Козьменко С. М . [6]	Ситуативна характеристика функціонування будь-якого суб’єкта, що є наслідком невизначеності в його зовнішньому та внутрішньому середовищах
Зуб А. Т. [7]	Подія, здатна загрожувати життєдіяльності організації, що характеризується невизначеними причинами і складно передбачуваними наслідками та потребує прийняття нагальних рішень
Rosenthal and В. Pijnenburg [8]	Ситуація, позначена високою небезпекою, станом непевності, відчуттям невідкладності, що притаманна ринковим відносинам

Всі наведені у таблиці 1.1 визначення за словниками й енциклопедіями [3-5] пов’язують сутність економічної кризи з порушенням рівноваги в розвитку економіки, а отже мають тісний зв’язок із визначеннями класиків економічної думки. Однак не всі погоджуються із позицією, що цей дисбаланс полягає лише в проблемі «надвиробництва» [3]. Економічні кризи супроводжують всю історію розвитку суспільства і спочатку вони проявлялись, навпаки, як кризи «недовиробництва», а з середини XIX ст. — як кризи « недоспоживання». З іншого боку, недоречно, пов’язувати сутність цього поняття із певним заздалегідь визначеним суспільно-економічним ладом [3, 8] і певним рівнем економіки [4-7]. Наведені у таблиці 1.1 четверте та п’яте визначення стосуються певного суб’єкта і не можуть охарактеризувати кризу на всіх рівнях економіки [6, 7]; останнє, шосте — пов’язане, з одного боку, лише із характеристикою ситуації, а не об’єкта кризи, а з іншого боку, — лише з ринковими відносинами, що відкидає можливість виникнення криз за інших суспільних відносин [8].

Під економічною кризою розуміється порушення рівноваги в розвитку економічної системи, яке призводить до змін форми її організації, до її переходу у новий стан або припинення існування.

Економічні кризи можуть бути класифіковані за рядом критеріїв, більшість з яких притаманні будь-яким кризам взагалі: і суспільно-політичного характеру, і в живій та неживій природі.

Відповідно до особливостей прояву економічних криз виокремлено характерні саме для них (на відміну від криз взагалі) класифікаційні ознаки, а саме: рівень економіки та характер порушення рівноваги в її розвитку ( таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 – Класифікація видів економічної кризи

Критерій класифікації	Вид економічної кризи
1	2
Рівень економіки	На мікрорівні
	На мезорівні
	На макрорівні
	На інтеррівні

Продовження таблиці 1.2

	1		2
	Об’єкт		У розвитку економіки окремого суб’єкта господарювання
			У розвитку окремої галузі економіки
			У розвитку національної економіки
			У розвитку міжнародної економіки
Характер причин виникнення		Закономірні
		Непередбачувані (випадкові)
Характер перебігу		Ізольовані
		Взаємодіючі
Структурний масштаб охоплення		Окремих систем
		Структурні
		Глобальні
Територіальний масштаб охоплення		Локальні
		Регіональні
		Національні
		Світові (міжнародні)
Характер наслідків		Прогресивні
		Регресивні
Періодичність (циклічність)		Із над короткими циклами
		Із короткими циклами
		Із циклами середньої тривалості
		Із довгими циклами
Тривалість перебігу		Короткочасні
		Затяжні
Гострота протікання		Легкі
		Глибокі
Характером порушень рівноваги в розвитку економіки		Дефолти суб’єктів господарювання
		Державні дефолти
		Валютні дефолти
		Інфляційні сплески
		Фінансові кризи
		Банківські кризи

Економічні кризи охоплюють усі галузі й види діяльності, тому вони багатогранні і мають специфіку залежно від сфери, тривалості й середовища функціонування (рис. 1.2). Кризи поділяються на певні види, що відображають різні сторони одного й того ж кризового процесу.

Рисунок 1.2 – Окремі види економічних криз

Криза надвиробництва характеризується тим, що охоплює всі сфери господарства, їй властиві велика глибина і тривалість, у ній відображається вся сукупність суперечностей і диспропорцій.

Промислова криза виявляється у невідповідності між масою вкладених у галузь виробничих сил і можливістю їх прибуткового застосування. Промислова криза супроводжується кризою праці: скорочується кількість і тривалість робочих днів, знижується заробітна плата працюючих, зростає кількість звільнень робітників і службовців.

Проміжна криза перериває на певний час перебіг фази піднесення або пожвавлення. Така криза менш глибока та тривала і має локальний характер.

Часткова криза охоплює не всю економіку, а певну сферу економічної діяльності.

Галузева криза є кризою в одній з галузей народного господарства, що може виникнути у будь-якій фазі циклу.

В ієрархії економічних криз досить значне місце належить структурним кризам, під якими розуміють енергетичну, сировинну, продовольчу, екологічну, валютно-фінансову кризи. Вони є наслідком однобічного розвитку одних галузей на шкоду іншим.

Для розпізнавання кризових ситуацій, що виникають, велике значення має їхня типологія. Кризи бувають регулярні (циклічні), які повторюються з визначеною закономірністю, і нерегулярні. Перші дають початок новому циклу. Вони відрізняються тим, що охоплюють усі сфери економіки, досягаючи великої глибини і тривалості. Регулярні економічні кризи охоплюють всі сфери економіки і досягають найбільшої глибини і тривалості. Регулярні кризи перевиробництва дають початок новому циклу, в ході якого економіка поступово проходить чотири фази і підготовлює основу для наступної кризи.

1. Перша фаза — криза або спад — скорочення виробництва і ділової активності, падіння цін, затоварювання, зростання безробіття, різке збільшення кількості банкрутств;

2. Друга фаза — депресія або старнація — пристосування господарського життя до нових умов, придбання нової рівноваги;

3. Третя фаза — пожвавлення — починаються капіталовкладення, зростає виробництво, зайнятість населення, і це пожвавлення охоплює, передусім, ті галузі, що постачають засоби виробництва;

4. Четверта фаза — підйом або бум — прискорення економічного розвитку виявляється в серії нововведень, виникнення нових товарів, нових підприємств, стрімкому зростанні капіталовкладень, зростає рівень життя населення. Водночас, зростає напруженість банківських балансів, збільшуються товарні запаси і підготовлюється фаза для нової періодичної кризи.

Для визначення впливу економічної кризи на підприємства її поділяють на різні стадії.

Крістек характеризує стадії кризового процесу з погляду можливостей, потенціалу подолання кризи й раннього оповіщення про неї (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 – Стадії кризового процесу

Стадія потенційна криза. Криза як процес знаходить свій початок у фазі потенційного, але ще не реальної. Через відсутність достовірних симптомів кризи даний стан підприємств характеризується як квазінормальне, тобто практично як стан у якому постійно перебувають підприємства.

Стадія латентної (прихованої) кризи. Ця фаза кризового процесу характеризується прихованим впливом на підприємства. Застосування спеціальних методик раннього розпізнавання дозволяє на цій стадії зробити значний вплив на латентну кризу за допомогою попереджуючих заходів. У загальному на даній стадії наявний потенціал потенціал підприємства з подолання кризи, як правило, не використається в повному обсязі. Основна роль належить застосуванню систем раннього оповіщення/розпізнавання.

Стадія гострої переборної кризи. Ha цьому етапі починається безпосереднє відчуття підприємствами негативного впливу кризи. Разом із цим підсилюється інтенсивність реальних, спрямованих проти підприємства деструктивних впливів, що викликає різку недостачу, тиск часу, терміновість/невідкладність прийняття рішень.

Стадія гострої непереборної кризи. Якщо не вдається приборкати гостру кризу, то підприємства переходять в останню стадію розвитку кризового процесу, що закінчується ліквідацією підприємств. На цьому етапі вимоги для подолання кризи значно перевищують наявний потенціал. Подолання кризового процесу не можливо, особливо через відсутність або невдалі заходи, дій, через екстремально сильний тиск часу й через інтенсивність, що підсилюється, спрямованих проти підприємства деструктивних впливів.