Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема11.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
64.51 Кб
Скачать

5

Тема 11. Міжнародна міграція робочої сили План

  1. Суть та причини виникнення міжнародної міграції

2. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили

3. Сучасні особливості розвитку міграційних процесів

  1. Суть та причини виникнення міжнародної міграції

Глобалізація світового розвитку вже сягнула за межі суто зовнішньої торгівлі та руху потоків капіталу. Все більшого поширення і значення набуває рух людських ресурсів. Постійне зростання масштабів міжнародної міграції, залучення в неї все нових і нових верств населення та країн робить актуальним дослідження міжнародної міграції робочої сили, як однієї з форм міжнародних економічних відносин, та її впливу на соціально-економічний розвиток світового господарства.

В даний час у світі склався міжнародний ринок робочої сили. Це якісно нове явище, яке характеризується постійним зростанням попиту і пропозиції робочої сили.

Можна виділити 2 основні види міжнародної міграції робочої сили:

  1. міжнародна переселенська міграція;

  2. міжнародна трудова міграція.

Історично спочатку переважала переселенська міграція населення, тобто така міграція, в результаті якої сформувалась значна частина населення США, Канади, Австралії та деяких інших країн. Під такою міграцією розуміється переміщення мігрантів через кордони держав та зміна місця проживання назавжди.

Міжнародна трудова міграція - це переміщення працездатного населення між державами під впливом причин економічного характеру (тобто різниці у вартості праці, умов проживання, життя і діяльності). На відміну від переселенської міграції, для цього виду міграції властиве збереження постійного зв’язку мігранта із своєю родиною, як у інформаційно-особистісних формах, так і у економічних.

Причини міжнародної трудової міграції мають в основному економічний характер і класифікуються як:

  1. відмінності у рівнях економічного розвитку і “якості життя” окремих країн (і, відповідно умовах життєдіяльності);

  2. національні відмінності у розмірах вартості праці;

  3. безробіття у країнах, що розвиваються (в останній час це явище розповсюджене в постсоціалістичних країнах);

  4. міжнародний рух капіталу та функціонування міжнародних корпорацій.

Міжнародна міграція робочої сили виникла багато століть тому і з тих пір серйозно змінилася. Першим масовим переміщенням працівників стало цілеспрямоване ввезення рабів із Африки на Американський континент, в результаті чого в ХVII-XIX cт. чисельність населення Африки скоротилася. Після відміни рабства в США і витіснення титульного етносу – індійців з місць їх проживання військовими силами розпочалася друга значна хвиля еміграції із країн Старого світу в країни Нового світу. Якщо в першій половині минулого століття переважала міжнародна міграція промислових працівників, то в кінці минулого століття найбільш активними мігрантами стали зубожілі селяни (фактор вартості засобів виробництва – землі). Після Другої світової війни на світовий ринок праці вийшла науково-технічна інтелігенція і кваліфіковані робітники (фактор вартості “складної праці”).

Сучасна міграція як соціальне явище в більшості випадків характеризується посиленням одноманітності мотивації. Для основної маси мігрантів залишається головною рушійною силою прагнення до вищого рівня життя, як це спостерігалось і в кінці минулого століття. Втім, не слід забувати і про інші фактори, відображені у класифікації видів сучасної міжнародної міграції Міжнародної організації праці (МОП), якою вирізняються п’ять основних типів трудових мігрантів:

  1. Переселенці, тобто ті, хто приїжджає на постійне місце проживання. Ця група мігрантів, як і раніше, орієнтована на переїзд в промислово розвинуті держави, особливо в США, Канаду і Австралію. В Європі особливе місце займає Німеччина.

  2. Працівники за контрактом, в якому чітко обумовлений термін перебування в приймаючій країні. В основному це сезонні робітники, які приїжджають на збирання урожаю, наприклад, із країн Карибського регіону в США і Канаду, а також некваліфіковані чи малокваліфіковані, зайняті, наприклад, в сфері міжнародного туризму в країнах, які переживають інтенсивний її розвиток, наприклад в Туреччині.

  3. Професіонали, яких відрізняє високий рівень підготовки, тобто наявність відповідної освіти і практичного досвіду роботи. До цієї ж групи відносять представників професорсько-викладацького складу і студентів.

  4. Нелегальні мігранти, в число яких поряд з тими, хто прямо відповідають назві даної категорії, входять іноземці з простроченою або туристичною візою, але які займаються трудовою діяльністю. Мільйони представників цієї групи постійно перебувають в США, країнах Європи, а також в Південній Америці і Африці.

  5. Біженці - особи, які змушені емігрувати з своїх країн через політичну, етнічну, релігійну та інші загрози. Станом на 1995 р. їх загальна чисельність у всьому світі оцінювалась в 18 млн. чоловік. В останні роки відмічено її зростання, особливо в Африці, де тільки в 1992 р. число тих, хто шукає притулку збільшилось майже на 1 млн.

Погоджуючись з таким досить узагальненим поділом, слід вказати, що наведену вище класифікацію видів сучасної міжнародної міграції, на нашу думку, доцільно доповнити для України.

6) До шостої групи можна віднести торгових мігрантів (так званих “фронтальєрів”), які здійснюють дрібні торгові закупки, і не входять в жодну з груп класифікації.

  1. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили

Первинно міжнародна трудова міграція мала стихійний характер. Але потім приймаючі країни почали намагатись ввести її в організовані рамки. Так, вже в кінці 19- на початку 20 ст. в Німеччині, Франції, Швейцарії був поширений тимчасовий найм іноземних працівників на певний термін, що передбачав їх обов’язкову депортацію, тобто їх від’їзд назад на батьківщину. В США з кінця 19 ст. був введений контроль за еміграцією.

В даний час практично всі країни активно впливають на процеси експорту та імпорту робочої сили. Державне регулювання направлене на те, щоби отримати максимальний ефект від позитивних наслідків міжнародної міграції, і звести до мінімуму негативні наслідки цього явища як для країн донорів, так і для країн реципієнтів.

Посилення державного регулювання міжнародної міграції пояснюється тим, що міжнародна трудова міграція має як позитивні, так і негативні наслідки для приймаючої країни.

До позитивних наслідків міграції можна віднести наступні:

  1. зайнятість робочих місць, що пов’язані з непрестижною або важкою працею, на які не претендують громадяни приймаючої країни. Наприклад, у 1995 р. працівники-іммігранти складали у загальній чисельності трудових ресурсів у Швейцарії 19,4%, в Австрії – 10,2%, в Німеччині – 7,4%, в Франції – 6,2%. При відсутності іноземних працівників обсяги виробництва у цих країнах були б значно меншими;

  2. розширення внутрішнього ринку приймаючої країни за рахунок попиту на товари і послуги зі сторони іноземних працівників;

  3. зниження податкового вантажу на державний бюджет. Трудові мігранти не лише не вимагають соціальної допомоги, але й оплачують податки і інші обов’язкові платежі, знижують відносний податковий вантаж на корінне населення.

До негативних наслідків міжнародної трудової міграції, як правило відносять наступні:

1) зростання нелегальної міграції, особливо за рахунок робітників, у яких закінчився термін трудового контракту, але вони не хочуть повертатися на батьківщину, надіючись знову знайти роботу у приймаючій країні;

2) зростання соціальної напруги у зв’язку з ростом нелегальної міграції.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]