- •Посібник із вивчення дисципліни «глобальна економіка»
- •Модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази
- •1.2. Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази
- •1.3. Базові концепції, які характеризують історичні рамки глобалізації
- •Практична частина
- •1. Глобалізація, на думку відомого гарвардського вченого с. Хоффмана, проявляється у трьох формах:
- •Тема 2. Основні теорії глобалістики Теоретична частина План
- •Основні школи сучасної глобалістики
- •Становлення теоретичної бази глобалістики
- •Практична частина
- •1. До засновників і популяризаторів школи економічної соціології належать:
- •2. Основними науковими положеннями еколого-економічної школи є:
- •3. В основі всіх теорій глобалізації покладена:
- •4. Перші детально розроблені теоретичні моделі глобалізації були створені у:
- •6. Термін «віртуалізація економічної діяльності» стає суттєвим елементом в теоріях глобалізації завдяки вченим:
- •Державно-політичні платформи, у яких реалізується глобалізм
- •Практична частина
- •1. Глобалізм за Кальченком т.В. Визначається як:
- •7. Друга державно-політична платформа, яка передбачає реалізацію сучасного глобалізму через поширення в усьому світі досвіду діяльності національної економіки, спирається практичні досягнення:
- •4.2. Закономірності функціонування глобальної економіки
- •Практична частина
- •2. Характерними суб’єктами глобальної економіки є:
- •10. І. Валлерстайн, досліджуючи закономірності функціонування глобальної економіки, приділяє особливу увагу:
- •5.2. Сутність базових критичних зауважень процесу глобалізації
- •Практична частина
- •1. Найбільш відомими та послідовними критиками глобалізації є американські економісти:
- •Тема 6. Парадокси глобалізації та проблеми її доказової бази Теоретична частина План
- •Сутність глобальних економічних парадоксів
- •Базові глобальні парадокси, їх характеристика
- •Практична частина
- •1. Парадокс глобальної стратифікації розглядає проблему:
- •Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки
- •Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки
- •Практична частина
- •1. В умовах глобалізації регулююча роль держави в економіці:
- •8.2. Метакорпорації - характерні суб’єкти глобальної економіки
- •8.3. Міжнародні організації в інституційному середовищі глобальних трансформацій
- •Практична частина
- •1. Характерними суб’єктами глобальної економіки є:
- •9. 2. Стратегії глобального розвитку світу
- •Практична частина
- •1. Формування сучасних характеристик глобалізму як ідеології відбулося в результаті перемоги прибічників геополітичної стратегії:
- •Програми альтерглобалізму
- •Практична частина
- •1. Альтерглобалізм є новим типом базової демократії, який ґрунтується на засадах:
- •2. Загальними цілями альтерглобалізму є:
- •4. Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів:
- •5. Головною ідеєю антиглобаліста Дж. Холлоуея є:
- •6. Характерними виразниками ідеології альтерглобалізму є:
- •9. До системи альтерглобалізму відносяться:
- •10. У теорії «Імперії» європейських теоретиків соціальних рухів м. Хардта та т. Негрі стверджується, що на сьогодні:
- •Тема 11. Сценарні карти глобального розвитку Теоретична частина План
- •11.1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
- •11.2. Сценарії глобального розвитку
- •Практична частина
- •1. Неоліберальна глобалізація, як сценарій глобального розвитку, характеризується:
- •12.2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
- •Практична частина
- •1. Стратегічною метою сучасної України є вступ до:
- •Список використаної літератури Основна література
- •Додаткова література
Практична частина
Термінологія для перевірки знань: дихотомічна типологія соціальної організації, конзьюмеризм, віртуалізація, глокалізація.
Питання для поглибленого вивчення:
У чому суть дихотомічної типології соціальної організації «локальне / глобальне» ?
Що означає глобальна інституціоналізація світу ?
Яким чином проявляється локалізація глобальності ?
Характеристика теорії світового суспільства ризику У. Бека.
Які складові глобального культурного потоку досліджує А. Аппадураї ?
Особливості трактування терміна «глобалізація» Г. Терборном у його теорії глобальної соціальності.
У чому суть дискурсу віртуалізації ?
Яким чином М. Уотерс здійснює заміщення дихотомії «локальне / глобальне» дихотомією «територіальне / детериторизоване» у своїй праці «Глобалізація» (1995 р.).
Тести
1. До засновників і популяризаторів школи економічної соціології належать:
а) І. Уншліхт, А. Уорден, Г. Бем, В. Гейгер, К. Хейман;
б) Л. Фейєрбах, І. Фарж, Е. Флінн, А. Уоллес, М. Альперт;
в)І. Шумпетер, К. Поланьї, А. Турен, А. Етціоні, М. Вебер;
г) Ж. Дагер, Е. Атже, М. Брейді, Дж. Камерон, У. Фолкнер.
2. Основними науковими положеннями еколого-економічної школи є:
а) поєднання екологічних і економічних інтересів у процесах глобального розвитку;
б) зворотна реакція біосфери на процеси глобального розвитку внаслідок того, що глобальна природа є самоорганізованою системою, реакція якої є хоча і непрогнозованою, але неминучою в довгостроковому плані;
в) розвиток глобалістики з позицій загальносоціологічної теорії і методології. Перехід до інформаційного суспільства розглядається як магістральний шлях вирішення глобальних проблем;
г) визначеність економічних процесів сукупністю суспільних інститутів внаслідок того, що економіка є тісно пов’язаною з іншими сферами суспільного життя.
3. В основі всіх теорій глобалізації покладена:
а) дихотомічна типологія соціальної організації «локальне / глобальне»;
б) типологія соціальної організації «глобальне / регіональне»;
в) типологія соціальної організації «регіональне / локальне»;
г) типологія соціальної організації «національне / інтернаціональне».
4. Перші детально розроблені теоретичні моделі глобалізації були створені у:
а) 1900 – 1910-х рр.;
б) 1920 – 1930-х рр.;
в) 1960 – 1970-х рр.;
г) 1980 – 1990-х рр.
5. Вчений І. Уоллерстайн у своїх працях щодо глобалістики:
а) проводить межу між традиційним типом інтеграції локальних суспільств – імперіями і сучасним типом – капіталістичною світовою економікою, що виникла у XV—XVI ст.;
б) досліджує трансформацію економічної системи не тільки на глобальному, але й на локальному рівнях;
в) розглядає глобалізацію як серію аналогічних, однопорядкових тенденцій у різноманітних інституціональних сферах, що в сукупності являють собою формування глобальної системи взаємозв’язку і взаємозалежності між локальними соціальними процесами;
г) визначає глобалізацію як серію змін, що емпірично фіксуються, різнорідних, але об’єднаних логікою перетворення світу на «єдине місце».