- •Посібник із вивчення дисципліни «глобальна економіка»
- •Модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази
- •1.2. Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази
- •1.3. Базові концепції, які характеризують історичні рамки глобалізації
- •Практична частина
- •1. Глобалізація, на думку відомого гарвардського вченого с. Хоффмана, проявляється у трьох формах:
- •Тема 2. Основні теорії глобалістики Теоретична частина План
- •Основні школи сучасної глобалістики
- •Становлення теоретичної бази глобалістики
- •Практична частина
- •1. До засновників і популяризаторів школи економічної соціології належать:
- •2. Основними науковими положеннями еколого-економічної школи є:
- •3. В основі всіх теорій глобалізації покладена:
- •4. Перші детально розроблені теоретичні моделі глобалізації були створені у:
- •6. Термін «віртуалізація економічної діяльності» стає суттєвим елементом в теоріях глобалізації завдяки вченим:
- •Державно-політичні платформи, у яких реалізується глобалізм
- •Практична частина
- •1. Глобалізм за Кальченком т.В. Визначається як:
- •7. Друга державно-політична платформа, яка передбачає реалізацію сучасного глобалізму через поширення в усьому світі досвіду діяльності національної економіки, спирається практичні досягнення:
- •4.2. Закономірності функціонування глобальної економіки
- •Практична частина
- •2. Характерними суб’єктами глобальної економіки є:
- •10. І. Валлерстайн, досліджуючи закономірності функціонування глобальної економіки, приділяє особливу увагу:
- •5.2. Сутність базових критичних зауважень процесу глобалізації
- •Практична частина
- •1. Найбільш відомими та послідовними критиками глобалізації є американські економісти:
- •Тема 6. Парадокси глобалізації та проблеми її доказової бази Теоретична частина План
- •Сутність глобальних економічних парадоксів
- •Базові глобальні парадокси, їх характеристика
- •Практична частина
- •1. Парадокс глобальної стратифікації розглядає проблему:
- •Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки
- •Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки
- •Практична частина
- •1. В умовах глобалізації регулююча роль держави в економіці:
- •8.2. Метакорпорації - характерні суб’єкти глобальної економіки
- •8.3. Міжнародні організації в інституційному середовищі глобальних трансформацій
- •Практична частина
- •1. Характерними суб’єктами глобальної економіки є:
- •9. 2. Стратегії глобального розвитку світу
- •Практична частина
- •1. Формування сучасних характеристик глобалізму як ідеології відбулося в результаті перемоги прибічників геополітичної стратегії:
- •Програми альтерглобалізму
- •Практична частина
- •1. Альтерглобалізм є новим типом базової демократії, який ґрунтується на засадах:
- •2. Загальними цілями альтерглобалізму є:
- •4. Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів:
- •5. Головною ідеєю антиглобаліста Дж. Холлоуея є:
- •6. Характерними виразниками ідеології альтерглобалізму є:
- •9. До системи альтерглобалізму відносяться:
- •10. У теорії «Імперії» європейських теоретиків соціальних рухів м. Хардта та т. Негрі стверджується, що на сьогодні:
- •Тема 11. Сценарні карти глобального розвитку Теоретична частина План
- •11.1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
- •11.2. Сценарії глобального розвитку
- •Практична частина
- •1. Неоліберальна глобалізація, як сценарій глобального розвитку, характеризується:
- •12.2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
- •Практична частина
- •1. Стратегічною метою сучасної України є вступ до:
- •Список використаної літератури Основна література
- •Додаткова література
Тема 2. Основні теорії глобалістики Теоретична частина План
2.1. Основні школи сучасної глобалістики.
2.2. Становлення теоретичної бази глобалістики.
Основні школи сучасної глобалістики
Усю множину напрямів (шкіл) сучасної глобалістики можна представити таким чином:
1) еколого-економічна школа (П. Екінс, X. Гендерсон, X. Дейлі, П. Хокінс, Е. Ловінс, Р. Норгаард, Л. Браун). У працях представників цієї школи наголошується на реалізації системного підходу в дослідженні суспільних проблем, на відмові від зосередження на внутрішніх закономірностях економіки, вимагаючи включення до аналізу зовнішніх, неекономічних факторів, врахування численних взаємодій та взаємозв’язків між суспільством і природою. Доводиться можливість поєднання екологічних та економічних інтересів у процесах глобального розвитку;
2) школа універсального еволюсіонізму (М. Моісеєв), яка наголошує на тому, що глобальна природа є самоорганізованою системою, реакція якої є хоча й непрогнозованою, але неминучою у довгостроковому плані. Саме тому процеси глобального розвитку мають враховувати зворотну реакцію біосфери;
3) школа глобальної екології, яка розробляє теорію глобальних рішень і компромісів, науково обґрунтовує модель глобальних наслідків ядерної війни, ядерної зброї, «ядерної зими», а також соціологію глобального компромісу; доводить можливість реалізації світових угод кооперативного типу задля вирішення планетарних завдань; пропонує концепцію «Глобальних інститутів згоди», спроможних досягати стабільних та ефективних компромісів;
4) школа контрольованого глобального розвитку (Д. Гвішіані). Ця школа передбачає реалізацію програми «Моделювання глобального розвитку» з метою створення системи моделей альтернативного глобального розвитку та рекомендацій з вибору оптимальних стратегій управління. Виступає з пропозицією розвитку глобалістики з позицій загальносоціологічної теорії та методології, а також розглядає перехід до інформаційного суспільства як магістральний шлях вирішення глобальних проблем;
5) школа міжнародної політичної економії (С. Стрендж, Е. Хеллайнер, Р. Андерхілл, Ф. Черні, Л. Вейс, Т. Пемпел, Т. Скопол, П. Евене, Д. Хелл, П. Катценштайн). Відслідковує формування глобального економічного, правового та політичного простору поряд зі становленням нового світогосподарського порядку. Аналіз цих процесів проводиться під кутом зору силових відносин і міждержавних конфліктів. Констатується визначна роль політичних рішень (чи відсутність таких) у розвитку найважливіших світогосподарських тенденцій і процесів. Розбираються суперечності між окремими групами інтересів, відомствами та гілками влади, їх вплив на формування економічної та зовнішньої політики країни, на наявність чи відсутність єдності під час захисту національних інтересів;
6) школа економічної соціології (Ф. Бродель, М. Вебер, Т. Веблен, Е. Дюргейм, К. Поланьї, І. Шумпетер, М. Грановетер, М. Кастельс, Р. Сведберг, А. Сен, А. Турен, Р. Холлінгсворт, Ф. Шміттер, В. Штрек, А. Етціоні) зазначає, що економіка тісно пов’язана з іншими сферами суспільного життя, а економічні процеси визначаються сукупністю суспільних інститутів. До таких інститутів належать не тільки правові норми та адміністративні рішення, але й системи цінностей, пріоритети, традиції, мораль, етика, що панують у суспільстві.
Найбільший потенціал наукового розвитку мають такі школи, як: еколого-економічна, глобальної екології та економічної соціології.