- •Посібник із вивчення дисципліни «глобальна економіка»
- •Модуль 1. Становлення глобалістики, формування її методологічної і теоретичної бази
- •1.2. Становлення глобалістики – науки про глобалізацію, формування її методологічної бази
- •1.3. Базові концепції, які характеризують історичні рамки глобалізації
- •Практична частина
- •1. Глобалізація, на думку відомого гарвардського вченого с. Хоффмана, проявляється у трьох формах:
- •Тема 2. Основні теорії глобалістики Теоретична частина План
- •Основні школи сучасної глобалістики
- •Становлення теоретичної бази глобалістики
- •Практична частина
- •1. До засновників і популяризаторів школи економічної соціології належать:
- •2. Основними науковими положеннями еколого-економічної школи є:
- •3. В основі всіх теорій глобалізації покладена:
- •4. Перші детально розроблені теоретичні моделі глобалізації були створені у:
- •6. Термін «віртуалізація економічної діяльності» стає суттєвим елементом в теоріях глобалізації завдяки вченим:
- •Державно-політичні платформи, у яких реалізується глобалізм
- •Практична частина
- •1. Глобалізм за Кальченком т.В. Визначається як:
- •7. Друга державно-політична платформа, яка передбачає реалізацію сучасного глобалізму через поширення в усьому світі досвіду діяльності національної економіки, спирається практичні досягнення:
- •4.2. Закономірності функціонування глобальної економіки
- •Практична частина
- •2. Характерними суб’єктами глобальної економіки є:
- •10. І. Валлерстайн, досліджуючи закономірності функціонування глобальної економіки, приділяє особливу увагу:
- •5.2. Сутність базових критичних зауважень процесу глобалізації
- •Практична частина
- •1. Найбільш відомими та послідовними критиками глобалізації є американські економісти:
- •Тема 6. Парадокси глобалізації та проблеми її доказової бази Теоретична частина План
- •Сутність глобальних економічних парадоксів
- •Базові глобальні парадокси, їх характеристика
- •Практична частина
- •1. Парадокс глобальної стратифікації розглядає проблему:
- •Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки
- •Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки
- •Практична частина
- •1. В умовах глобалізації регулююча роль держави в економіці:
- •8.2. Метакорпорації - характерні суб’єкти глобальної економіки
- •8.3. Міжнародні організації в інституційному середовищі глобальних трансформацій
- •Практична частина
- •1. Характерними суб’єктами глобальної економіки є:
- •9. 2. Стратегії глобального розвитку світу
- •Практична частина
- •1. Формування сучасних характеристик глобалізму як ідеології відбулося в результаті перемоги прибічників геополітичної стратегії:
- •Програми альтерглобалізму
- •Практична частина
- •1. Альтерглобалізм є новим типом базової демократії, який ґрунтується на засадах:
- •2. Загальними цілями альтерглобалізму є:
- •4. Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів:
- •5. Головною ідеєю антиглобаліста Дж. Холлоуея є:
- •6. Характерними виразниками ідеології альтерглобалізму є:
- •9. До системи альтерглобалізму відносяться:
- •10. У теорії «Імперії» європейських теоретиків соціальних рухів м. Хардта та т. Негрі стверджується, що на сьогодні:
- •Тема 11. Сценарні карти глобального розвитку Теоретична частина План
- •11.1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
- •11.2. Сценарії глобального розвитку
- •Практична частина
- •1. Неоліберальна глобалізація, як сценарій глобального розвитку, характеризується:
- •12.2. Метолологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації
- •Практична частина
- •1. Стратегічною метою сучасної України є вступ до:
- •Список використаної літератури Основна література
- •Додаткова література
9. До системи альтерглобалізму відносяться:
а) університетські рухи;
б) жіночі організації;
в) селянські та фермерські рухи;
г) усі відповіді є вірними.
10. У теорії «Імперії» європейських теоретиків соціальних рухів м. Хардта та т. Негрі стверджується, що на сьогодні:
а) протистояння національних імперіалістичних держав посилюється;
б) розповсюдження демократичних ідей в усьому світі послаблюють протистояння національних імперіалістичних держав;
в) новий глобальний капітал за допомогою власного інституційного механізму (ООН, ВМФ, Світового банку, Великої вісімки) створює новий глобальний імперський суверенітет;
г) країни Третього світу створюють нову імперію.
Реферати
Феномен альтерглобалізму.
Основні напрями альтерглобалізму.
Місце альтерглобалізму у сучасній глобалістиці.
Вплив антиглобалізму на процеси глобалізації.
Тема 11. Сценарні карти глобального розвитку Теоретична частина План
11.1. Особливості сучасного етапу світового розвитку.
11.2. Сценарії глобального розвитку.
11.1. Особливості сучасного етапу світового розвитку
Цивілізаційна криза, яка спровокувала перехідний період, передбачає розуміння того, що світова система, вступаючи до смуги нестійкості, буде наштовхуватись на серйозні потрясіння, які зумовлюються зростаючою активністю сукупних взаємодій сил і факторів. В. І. Пантін вважає, що без зміни світогляду і системи домінуючих цінностей є неможливим ані засвоєння нових політичних і соціальних інститутів, що забезпечують адаптацію і гнучке реагування суспільства на зміну умов середовища, ані ефективне використання нових, більш досконалих і більш ефективних технологій, ні підйом рівня життя більшості людства, ні стійке затвердження демократії, ані супротив міжнародній анархії. Ідеології, які визначали вектори розвитку XX ст., практично повністю вичерпали себе, довівши власну історичну безперспективність. Саме тому доцільною є думка С. Хантінгтона про зіткнення цивілізацій, оскільки в цих умовах соціальні розломи закладаються і формуються за культурними і релігійними кордонами. Однак для цього процесу принциповою є наявність зовнішньої агресії. Це може бути економічний, культурний чи релігійний тиск. Іншою альтернативою може стати оволодіння людьми нової ідеології, яка здатна поляризувати маси (наприклад, коли в американський проект глобалізації була покладена неоліберальна ідеологія).
Виходячи з гіпотези закономірностей історичного розвитку, мета глобалізації на сучасному етапі полягає в тому, щоб створити умови якісного економічного, політичного, технологічного переходу суспільства в суспільство глобальне, домінантою якого, на думку Е. Азроянца, стане духовне становлення Мегасоціуму, тобто перехід людини на новий рівень свідомості: від індивідуального до Свідомості Єдності. При цьому Мегасоціум розуміється як соціальна цілісність світу, а глобалізація – як просування до більш зв’язаної й організованої цілісності шляхом поглиблення взаємозалежності всієї множини її елементів. Цілісність передбачає ту чи іншу форму і ступінь організації. Однією з таких якостей є характерне для сучасного етапу складення структури Мегасоціуму, що набуває виразу в переході від двокомпонентного зв’язку (держава – держава) до багатокомпонентного зв’язку (держава – транснаціональні корпорації – міжнародні неурядові організації), і поява на цій основі поряд з міжнародними відносинами внутрішньоглобальних відносин.
Всю множину сценаріїв глобального розвитку можна поділити на дві основні групи: оптимістичні та песимістичні. Саме такий підхід демонструють Ю. Яковець, М. М. Голанський, Е. Азроянц.