2. Вартісні показники оцінки продукції підприємства

Для оцінки виробництва та реалізації продукції підприємства використовують такі вартісні показники як валова, товарна, реалізована продукція, та чиста продукція.

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу або реалізації різним споживачам.

Товарна продукція підприємства охоплює:

• готові вироби;

• запасні частини для продажу;

• напівфабрикати власного виробництва;

• нестандартне технологічне устаткування, виготовлене як для власних потреб, так і для реалізації;

• частину продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим споживачам (технологічне оснащення, енергія тощо);

• інші роботи й послуги виробничого характеру.

Товарну продукцію планують у діючих і незмінних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у незмінних цінах товарну продукцію визначають для встановлення динаміки обсягів виробництва та інших показників.

Товарну продукцію розраховують на основі плану виробництва, тобто на підставі виробничої програми, у вартісній оцінці за такою формулою:

, (24.1)

де ТП – товарна продукція, грн.;

n – кількість найменувань продукції, що виробляється у плановому періоді;

Ц_і – ціна і-го виду продукції, грн.;

N_і – кількість і-х видів продукції у виробничій програмі.

Для визначення виробничої програми по кожному виду продукції, а потім обсягу всієї товарної продукції виходять із планового обсягу продажу, необхідного запасу готової продукції на кінець та початок планового періоду. Розрахунок проводять по кожній номенклатурній позиції за такою формулою:

, (24.2)

де N_і – виробнича програма і-го виду прподукції, ц;

ОР_і – обсяг продажу (реалізації) і-го виду продукції у плановому періоді, ц;

–залишки нереалізованої продукції відповідно на кінець і початок звітного періоду, ц.

Якщо обсяг реалізації й залишки нереалізованої продукції представлені у вартісному вираженні, то товарну продукцію обчислюють так:

ТП = РП + ЗП^к – ЗП^п, (24.3)

де РП – реалізована продукція, грн.;

ЗП^к, ЗП^п – відповідно, залишки нереалізованої продукції на кінець та початок планового періоду, грн.

Залишки нереалізованої продукції охоплюють:

• запаси готової продукції на складі виробника;

• продукцію, відвантажену споживачеві, але не оплачену ним.

Чиста продукція – це новостворена на підприємстві вартість, що характеризує результати використання власного трудового потенціалу.

Чисту продукцію розраховують за такою формулою:

ЧП = ТП – МВ – А, (24.4)

де ЧП – чиста продукція у плановому періоді, грн.;

МВ – матеріальні витрати на виробництво товарної продукції в плановому періоді, грн.;

А – сума амортизаційних відрахувань, грн.

З товарної продукції вилучають вартість уречевленої праці (сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів, перенесену вартість засобів виробництва тощо) і в такий спосіб визначають вартість обсягу виробництва, на який будуть витрачені власні кошти підприємства й отримано відповідний прибуток.

Валова продукція – це вартість усієї продукції підприємства незалежно від ступеня її готовності. Валова продукція визначається в натуральному і вартісному виразі. У натуральних показниках вона визначається по окремих видах продукції. Вартість валової продукції розраховують у діючих поточних цінах (товарна її частина – за цінами реалізації, нетоварна – за собівартістю), а також за собівартістю.

Для аналізу динаміки загального обсягу виробництва продукції обчислюють показники економічної ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів (фондовіддача, продуктивність праці та ін.) Оцінку валової продукції в цінах, що діють (поточних), використовують для обчислення валового і чистого доходу.

Валовий оборот – це вартість усього обсягу продукції, виробленого за певний період всіма підрозділами підприємства, незалежно від того, чи використовувалася дана продукція усередині підприємства для подальшого виробництва або була реалізована на сторону. При визначенні валового обороту допускається подвійний рахунок проміжних продуктів – насіння, кормів і так далі.

Валова продукція – важливий економічний показник, що характеризує розмір виробництва, необхідний для визначення питомої ваги галузей у сукупному суспільному продукті, галузевої структури виробництва, ролі окремих підприємств у загальному обсязі виробництва, для розрахунків показників ефективності виробництва, тощо.

Валова продукція включає товарну продукцію, зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства (наприклад, на машинобудівних підприємствах у валову продукцію включаються зміни вартості незакінченого виробництвом технологічного оснащення власного виготовлення). Розраховують валову продукцію так:

, (24.5)

де ВП – валова продукція, грн.;

–вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на кінець і початок планового періоду, грн.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на ефективність роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів, і це негативно позначається на економічному стані підприємства, а з іншого – забезпечує нормальний перебіг виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва має підтримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду беруть за фактичними даними допланового періоду, а на кінець – визначають різними розрахунковими методами.

Обсяг незавершеного виробництва визначають у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва в цінах їхню собівартість множать на коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну продукцію, який обчислюють як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.

Разом з тим цей показник має ряд недоліків, які не дозволяють з його допомогою об’єктивно оцінювати результати господарської діяльності підприємства. Валова продукція є результатом застосування як живої, так і минулої праці, унаслідок чого показники, розраховані за валовою продукцією, не дають реального уявлення про роль живої праці, оскільки обсяг її пов’язаний з величиною матеріальних ресурсів.