- •Мiнiстерство освiти укра¯ни
- •I. Õòî òàê³ "ãîòè"?
- •II. Що свiдчать iсторичнi джерела про iснування русiв до iх столiття?
- •III. Який взаºмозв’язок мало введення християнства з державотворчим процесом часiв Ки¿всько¿ Русi?
- •IV. Яку роль у державотворчому процесi часiв Ки¿всько¿ Русi вiдiграла "Руська правда" Ярослава Мудрого?
- •V. Чим видiлялося серед iнших декабристських органiзацiй Товариство об'ºднаних слов'ян?
- •VI. Чому революцiйний 1917 рiк не принiс народу Укра¿ни визволення,а перерiс у громадянську вiйну? - погляд н.Махна.
- •VII. Чому перемогли бiльшовики? - земельна проблема в революцi¿ 1917 р. I ¿¿ розв'язання на Укра¿нi.
- •VIII. Що являв собою укра¿нський нацiональний союз I якою була його iсторична роль у 1918 - 1919 рр.?
- •Iх. Якою була радянська полiтика щодо нацiональних меншин пiд час укра¿нiзацi¿ 20-х рокiв?
- •Х. Чому провалились фашистськi плани використання робочо¿ сили в Укра¿нi у 1941-1944 рр.?
- •Хi. Який внесок народу Укра¿ни у ¿¿ визволення вiд фашистсько¿ окупацi¿ I перемогу срср над Нiмеччиною?
- •Хii. У чому суть проблеми "двох Укра¿н" в iсторичному процесi формування укра¿нсько¿ нацi¿?
IV. Яку роль у державотворчому процесi часiв Ки¿всько¿ Русi вiдiграла "Руська правда" Ярослава Мудрого?
В умовах первiснообщинного ладу поведiнка схiдних слов'ян регулювалася звичаями. У процес³ становлення класового суспiльства окремi звича¿ родового ладу поступово трансформувалися у норми звичаºвого права. Це, насамперед, було органiчно пов'язане з державою, що створювалася. Держава забезпечувала ¿х дотримання, захищала вiд порушень. До давнiх норм звичаºвого права, зокрема, належали норми, що регулювали порядок здiйснення кровно¿ помсти, проведення присяги, порядок оцiнки показань свiдкiв та iн.
Деякi норми звичаºвого права збереглися у "Руськiй правдi" Ярослава Мудрого, яка розкриваº не тiльки процес становлення права в процесi державотворення, але й сама º визначною пам'яткою права Ки¿всько¿ Русi. Вона вiдображаº соцiально-економiчнi вiдносини, державну органiзацiю i руське право перiоду становлення феодального ладу. ¯¿ норми закрiпляли привiлейоване становище феодалiв та ¿хнього оточення, посилено захищали життя пануючого класу. Пiдтвердженням цьому º статтi про вiдповiдальнiсть за вбивство, нанесення образи, про право на спадщину та iн.
"Руська Правда" виникла на мiсцевому грунтi i була результатом державотворчих процесiв та юридично¿ думки в Ки¿вськiй Русi.Разом з тим на розвиток права Русi визначний вплив справило введення християнства. З його поширенням православна церква стала використовувати рiзноманiтнi норми канонiчного права, перш за все вiзантiйського. Так, було узаконено право церкви на "десятину" - своºрiдну форму податку, який повсюдно одержували церковнi органiзацi¿.
Охорона приватно¿ власностi - одне iз призначень "Русько¿ Правди". ¯¿ статтi пронизанi iдеºю збереження, перш за все, господарства феодалiв-вотчинникiв, хоча вони певною мiрою захищали й iнтереси iнших людей вiд грубих форм феодального свавiлля, яке могло спровокувати селянськi виступи проти феодалiв.
Внаслiдок встановлення приватно¿ власностi формуºться i розвиваºться спадкове право. У Ки¿вськiй Русi йому надавалося великого значення. За його допомогою багатства, накопиченi поколiннями власникiв, залишалися у руках одного й того ж класу. Успадковувати могли тiльки сини. Батькiвський двiр без розподiлу переходив до молодшого сина. Дочки спадкоºмцями не вважалися, бо в протилежному випадку, вийшовши замiж, вони виносили б майно за межi свого роду. У випадку вiдсутностi у померлого синiв спадкоºмцями могли бути його брати. Сестру вони повиннi були видати замiж, забезпечивши приданим.
Аналiз норм "Русько¿ Правди" свiдчить, що розвиток феодалiзму вiв до бiльш яскравого прояву у злочинах класового характеру, а також до формування в правi iºрархi¿ заход³в покарання залежно вiд соцiального становища потерпiлого i злочинця, неоднакового пiдходу до захисту iнтересiв феодалiв i феодально залежного населення. Особливо небезпечним злочином у Давньоруськiй державi вважалося посягання на князiвську владу.
У Ки¿вськiй Русi панував обвинувально-змагальний процес, для якого була характерна активна участь у ньому осiб, зацiкавлених у вирiшеннi конфлiктiв, що виникли. Суд виконував функцi¿ посередника в судовому процесi. Це свiдчило, з одного боку, про вiдносно невисокий рiвень класових суперечностей, а з другого - про недостатню розвиненiсть державного механiзму. Слiд вiдмiтити, що, не дивлячись на формалiзм, часто тiльки зовнiшню об'ºктивнiсть давнього судочинства, воно врешт³-решт послiдовно вiдстоювало iнтереси пануючого класу феодалiв.
Право Давньорусько¿ держави дiяло на територi¿ земель i князiвств Русi також у перiод феодально¿ роздробленостi. Без сумнiву, "Руська Правда" була одним iз найважливiших механiзмiв державотворчого процесу в тi давнi часи вiтчизняно¿ iсторi¿.
& РАДИМО ПРОЧИТАТИ:
Iсторiя Укра¿ни. Курс лекцiй у двох книгах. Кн.1. "Вiд найдавнiших часiв до кiнця ХIХ столiття".- К., 1991.
Грушевський М.С. Iсторiя Укра¿ни-Руси.- Т.2.- К., 1992.
Iсторiя Укра¿нсько¿ РСР. Том перший. Книга перша. Первiснообщинний лад. Виникнення i розвиток феодалiзму.- К., 1977.
Iсторiя держави i права Укра¿ни. Частина 1.- Харк³в, 1993.