3. Контроль та ревізія адміністративних та загально виробничих витрат.
У собівартості продукції поряд з прямими витратами, що обліковуються на рахунках класу 8 „Витрати на виробництво” певну питому вагу займають непрямі витрати. Ці витрати обліковуються на рахунку 91 „Загально виробничі витрати”, де ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва. Сюди також належать і витрати на утримання машин і устаткування. За дебетом цього рахунка ревізор перевіряє законність і обґрунтованість витрат, підтверджує їх документами, а за кредитом здійснюється перевірка списання за відповідним розподілом на рахунках 23 „Виробництво” та 90 „Собівартість реалізації„ . Розподіл цих витрат повинен здійснюватися за цехами і видми продукції пропорційно обсягу продукції.
Що стосується адміністративних витрат, пов’язаних з управлінням і обслуговуванням підприємства, то вони обліковуються на рахунку 92 „Адміністративні витрати”. Дані дебету цього рахунку відображають витрати на утримання адміністративно-управлінського апарату, їх службові відрядження, утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, комунальні послуги, канцелярські витрати); суми обов’язкових платежів зіставляють з документами, які обґрунтовують достовірність їх здійснення. Облікова документація під час ревізії досліджується за суттю і за змістом.
Адміністративні витрати обліковуються на цьому рахунку до кінця року наростаючим підсумком, а в кінці року списують на фінансові результати основної діяльності (рахунки 79 „Фінансові результати”). Незважаючи на те, що ці витрати не належать до собівартості продукції, ревізору все ж таки потрібно визначити, яку питому вагу займають ці адміністративні витрати в загальному обсязі випущеної продукції і при необхідності дати пропозиції щодо скорочення витрат апарату управління.
У всіх випадках у першу чергу, ревізор повинен перевірити обґрунтованість кошторисів цих витрат. Потім порівнюють ці дані з фактичними витратами, що відображені в обліку, встановлюють і досліджують причини економії чи перевитрат за тими чи іншим статтями витрат. Бувають випадки необґрунтованого зменшення витрат за тими статтями, де допущено перевитрати, і відповідно збільшуються витрати на тих статях, за якими є економія. Для виявлення цих фактів доцільно здійснювати співставлення сум, зазначених у звітах, із розмірами витрат, зазначених в регістрах аналітичного обліку. Одночасно потрібно перевірити правильність віднесення витрат за первинними документами на окремі статі витрат.
При ревізії загально виробничих та адміністративних витрат з’ясовують правильність і обґрунтованість списання ТМЦ і коштів на підставі недостовірних актів і бухгалтерських довідок.
При перевірці витрат на утримання апарату управління перевіряють правильність їх відображення, тому що деякі підприємства відносять перевитрати коштів окремих статей на інші вили витрат. Наприклад, витрати на відрядження порівнюють із документами та встановленими лімітами. При цьому з’ясовують правильність віднесення витрат на відрядження на відповідні рахунки бухгалтерського обліку за даними авансових звітів і первинних документів.
Особливо ретельно досліджують можливі випадки списання непродуктивних витрат за рахунок загально виробничих витрат. Кожну суму таких витрат досліджують безпосередньо на підставі первинних документів, з’ясовують обставини виникнення таких витрат. Особливу увагу приділяють вивченню причин нанесеного збитку і відшкодуванню його за рахунок винних осіб. Це здійснюється і за іншими статями невиробничих витрат.
У деяких підприємствах списують непродуктивні витрати за рахунок відповідних витрат виробництва, витрат щодо утримання та експлуатації обладнання або інших статей і загально виробничих витрат. Також допускаються випадки, коли виявленні інвентаризаціями нестачі цінностей не відображаються в обліку, а списуються на загально виробничі витрати.
Ревізор звертає увагу на правильність розподілу загально виробничих витрат за роботи і послуги допоміжного виробництва, виконані на сторону, або на собівартість окремих видів продукції і робіт, що виконані за індивідуальними замовленнями.
При ревізії також перевіряють транспортно заготівельні затрати та обґрунтованість їх списання. При їх перевірці необхідно враховувати можливість приписок не перевезених вантажів, що призводить до необґрунтованої собівартості реалізованої продукції.
Висновок
В умовах ринку основними аспектами виробничо – господарської діяльності підприємства є облік затрат, доходів і фінансових результатів.
Затрати на виробництво промислової продукції охоплюють усі матеріальні, трудові та грошові витрати, пов’язані з виробничо – господарською діяльністю.
Контроль і ревізія витрат на виробництво і собівартість продукції допомагають виявити невикористані резерви, непродуктивні витрати і втрати.
Під час контролю і ревізії витрат ревізору слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318.
Досліджуючи витрати за елементами, є можливість встановити не тільки загальну суму затрат, а і їхню структуру, питому вагу окремих затрат, розмір доходу. Крім того по елементний поділ витрат може бути успішно використаний під час аналізу витрат виробництва для визначених факторів, що позитивно чи негативно впливають на ефективність виробництва. Поелементне групування витрат є підставою для складання кошторисів.
Список використаної літератури
Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія/ Ф.Ф. Бутинець, Н.Г.Виговська, Н.М. Малюга, Н.І. Петренко: Підручник [для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів] – [3-е вид., доп. і перероб].-Ж.: ПП «Рута», 2002.-544с.
Живко З.Б., Франчук В.І., Живко М.О. Контрольно-ревізійна діяльність. / З.Б. Живко, В.І. Франчук, М.О. Живко. Конспект лекцій. Модуль 1 і 2: [Навч. Посіб.] – К. : Алерба, 2008. – 444 с.
Живко З.Б., Ревак І.О., Живко М.О. Контрольно-ревізійна діяльність / З.Б. Живко, І.О. Ревак, М.О. Живко: [навчальний посібник.]-К.: Алерба, 2012.-496с.
Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку / В.Д. Шквір, А.Г. Загородній, О.С. Височан: [Практикум.]– К. : Знання, 2006 р. – 429 с.
Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій. / Ю.П. Яковлєв – К. : ЦНЛ, 2008. – 318 с.