75. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію

Поняття «ораторське мистецтво» має два значення:

- вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова;

- високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.

Отже, риторика– це наука про способи переконання, ефективні форми мовленнєвого впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.

Сучасна риторика – це теорія та майстерність ефективного (доцільного, впливового, гармонійного) мовлення. Предметом сучасної загальної риторики є загальні закономірності мовленнєвої поведінки, що діють у різних ситуаціях спілкування, сферах діяльності, та практичні можливості використання їх з метою створення ефективного висловлювання.

Нині виникла гостра потреба в людях особистісного типу, які вміють самостійно мислити, переконувати живим словом, спонукати до дії. Ораторські вміння й навички необхідні в численних випадках життя.

Юрист, який покликаний здійснювати законність і не вміє вербально, тобто словом, довести правоту своєї позиції, опиняється за межами цієї професії. В його руках – доля людини, яка може бути помилково звинувачена. І невміле володіння словом означає в даній ситуації безвідповідальність і непрофесіоналізм.

Успіх справи залежить від умінь оратора вибудувати і виголосити свою промову. Отже, кожен промовець повинен мати риторичну підготовку. Особливо це стосується працівників судочинства. Успішний виступ у суді – складний і відповідальний момент. Виступ прокурора, захисника не можливий без оволодіння прийомами риторського мистецтва. Кожен юрист повинен навчитися володіти словом, прийомами підготовки промови, умілим використанням і вправним аналізом доказів і обставин кримінальної справи.

76. Види публічного мовлення

Розрізняють такі види публічного мовлення:

- соціально(політичне (політична доповідь, промова, політичний огляд, ділова доповідь, промова);

- академічне (наукова доповідь, лекція, наукове повідомлення, огляд, виступ у науковій дискусії);

- судове (звинувачувальна та захисна промова);

- урочисте (ювілейна, вітальна промова, виступ на прийомі);

- церковно(богословське (проповідь, звернення до пастви).

Доповідь ( це значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції. У доповіді наявний значний фактичний матеріал (тому її тези часто пропонують слухачам заздалегідь); вона, як правило, розрахована на підготовлену аудиторію. Текст доповіді може бути предметом обговорення, зазнавати критики, доповнюватися новими положеннями тощо. Різновиди доповіді: ділова, політична, звітна, наукова.

Промова ( це невеликий (до 10(15 хв.) усний виступ, що має на меті висвітлення певної інформації, вплив не тільки на розум, а й на волю й почуття слухачів. Давньоримська схема: що, для чого, у який спосіб ( і зараз актуальна для промовця. Промова повинна бути логічно струнка,

переконлива, емоційно насичена. Основні різновиди промов: ділова, ювілейна, святкова, агітаційна, мітингова.

Лекція ( це публічний виступ, основним призначенням якого є пропаганда наукових знань. Лекція містить науково доведену й перевірену інформацію, визнану в науковому світі. Лекції різноманітні за своїм змістом і формою викладу. Залежно від слухацької аудиторії розрізняють два основні типи лекцій: популярні (розраховані на непідготовленого слухача) й академічні (розраховані на слухача, який має певний рівень знань).

Виступ у дискусії ( це лаконічний (до 2(5 хв.), чітко аргументований виклад певного погляду на проблему. Виступ найчастіше не готується завчасно і є спонтанною мовною реакцією на щойно почуте на зборах, нараді, семінарі, науковій конференції тощо. Полемічність, стислість, точність і чіткість формулювань ( основні риси виступу)

77. Мистецтво аргументації.

Аргументація в широку вжитку означає майстерний добір переконливих доказів і як результат – мистецтво дискусії.

В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є ланцюжком або комбінацією суджень як елементів доказу: теза, аргумент, демонстрація.

Аргументація вимагає знань, концентрації уваги, присутності духу, напористості і коректності висловів, необхідності володіння матеріалом і чіткого визначення завдання.

Аргументуючи, рекомендуємо дотримуватися наступних правил:

1. Оперувати простими, ясними, точними і переконливими поняттями, оскільки переконливість можна легко «потопити» в морі слів і аргументів, особливо якщо вони неясні і неточні; співбесідник «чує» або розуміє набагато менше, ніж хоче показати.

2. Спосіб і темп аргументації повинні відповідати особливостям темпераменту виконавця:

- доводи і докази, роз`яснені окремо, набагато ефективніше досягають мети, чим якщо їх піднести всі відразу;

- три-чотири яскраві доводи досягають більшого ефекту, чим безліч середніх аргументів; аргументація не повинна бути декларативною або виглядати як монолог «головного героя»;

- точно розставлені паузи часто надають більшу дію, чим потік слів;

- на співбесідника краще впливає активна побудова фрази, чим пасивна, коли мова йде про доказах (наприклад, краще сказати «ми це здійснимо», чим «можна здійснити», доцільніше сказати «укласти», чим «зробити укладення»).

3. Вести аргументацію слід коректно. Це означає:

завжди відкрито визнавати правоту співрозмовника, коли він має рацію, навіть якщо це може мати для вас несприятливі наслідки; уникати порожніх фраз, вони свідчать про ослаблення уваги і ведуть до непотрібних пауз в цілях виграти час і зловити втрачену нитку бесіди (наприклад, «як було сказано», «або, іншими словами», «більш менш», «разом з відміченим», «можна і так, і так», «не було сказано» і т. п.).

4. Треба пристосувати аргументи до особи:

- будувати аргументацію з урахуванням цілей і мотивів співбесідника;

- не забувати, що «зайва» переконливість викликає відсіч з боку підлеглого, особливо якщо у нього «агресивна» натура (ефект «бумеранга»);

- уникати неділових виразів і формулювань, які ускладнюють аргументацію та усвідомлення аргументів;

- спробувати якомога наочніше викласти співробітникові свої докази, ідеї і міркування. Пригадаємо прислів`я: «Краще один раз побачити, чим сто разів почути». Наводячи яскраві порівняння і наочні доводи, важливо пам`ятати, що порівняння слід засновувати на досвіді виконавця, інакше результату не буде, вони повинні підтримувати і підсилювати аргументацію, бути переконливими, але без перебільшень і крайнощів, що викликають недовіру і тим самим ставлять під сумнів всі паралелі, що проводяться.

5.Застосування наочних допоміжних засобів підвищує увагу й активність, знижує абстрактність викладу, допомагає краще пов`язати аргументи і тим самим забезпечити краще розуміння з його боку. Крім того, наочність доводів додає аргументації велику переконливість і документальність.

В аргументації виділяють дві основні конструкції:

доказову аргументацію, коли необхідне щось довести або обґрунтувати;, та контраргументацію, за допомогою якої необхідно спростувати тези і твердження опонента.

78. Принципи, типи презентацій

Принципи створення презентації

Комп'ютерна презентація допомагає чітко структурувати, ілюструвати та професійно представити ваші ідеї чи досягнення.

Будь-яка презентація створюється у кілька етапів (рис. 10):

Планування— визначення цілей, сценарію та структури презентації.

Розробка— визначення форми подання матеріалу, вибір технічних засобів.

Створення— створення слайдів, встановлення режиму їх показу.

Репетиція— перевірка та редагування готової презентації.

Торгові презентації використовуються торговими агентами під час укладання угоди. Вони дають змогу за короткий час подати всю інформацію про товар, значно заощадивши час. Такі прпезентації дають змогу роз’яснити основні положення і переваги, які здобуває покупець. У торгових презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.

Маркетингові презентації використовуються при підготовці умов для майбутніх торгових презентацій. Їх застосовують для широкої аудиторії (проводяться на виставках-ярмарках або в офісі покупця), для навчання агентів з продажу. У маркетингових презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.

Навчальні презентації призначені для допомоги викладачу забезпечити зручне і наочне подання навчального матеріалу.

Навчальні презентації поділяються на такі види:

- презентації-семінари;

- презентації для самоосвіти;

- презентації-порадники;

- презентації для клієнтів корпорацій.

У навчальних презентаціях можуть використовуватись всі види презентацій.

Корпоративні презентації призначені для доведення інформації до акціонерів корпорації. Корпоративні об’єднання використовують також глобальну мережу Internet, що дає змогу дістати доступ до гіпертекстової гіпермедійної системми World Wide Web (WWW).

Корпоративні презентації поділяються на такі типи:

- для акціонерів;

- щорічні звіти;

- електронні журнали;

- для служб, зайнятих роботою з персоналом;

- з питань інвестицій і фінансування.